- •1 Загальні положення
- •2 Завдання на курсовий проект (роботу)
- •3 Оформлення роботи
- •4 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчика
- •5 Проектування фундаменту неглибокого закладення
- •5.1 Визначення глибини закладення підошви фундаменту
- •5.2 Визначення геометричних параметрів фундаменту
- •5.3 Розрахунок осадки фундаменту
- •6 Проектування пальового фундаменту
- •6.1 Вибір типу пальового фундаменту, глибини закладення ростверку і попереднє призначення його розмірів
- •6.2 Попередній вибір типорозміру палі і визначення її несучої здатності
- •6.3 Визначення кількості паль, їх розміщення в ростверку, уточнення типорозмірів паль та їх кількості
- •6.4 Перевірка пальового фундаменту на моментне навантаження
- •6.5 Перевірка напружень під підошвою умовного фундаменту
- •6.6 Розрахунок осадки пальового фундаменту
- •7 Техніко-економічне порівняння варіантів фундаменту
- •Література
5.3 Розрахунок осадки фундаменту
Розрахунок осадки фундаменту шириною до 10 м виконується методом пошарового підсумування по формулі
, (5.12)
де β - безрозмірний коефіцієнт, рівний 0,8;
- середня додаткова напруга в і-му шарі ґрунту;
і - відповідно товщина і модуль деформації і-го шару ґрунту;
n - число шарів, на які розбита піддана тиску товща ґрунту.
Техніка розрахунку зводиться до наступного:
Виконується прив’язка фундаменту до геологічного розрізу (рис. 4)
Ліворуч від вертикалі будується епюра побутових (природних) тисків , які визначаються на границях кожного ґрунтового шару, на рівні підошви фундаменту, на рівні ґрунтових вод (WL) по формулі
, (5.13)
де - питома вага ґрунту і-то шару;
- товщина і-го шару ґрунту.
Питома вага ґрунтів, що залягають нижче рівня ґрунтових вод чи нижче рівня води у ріці, але вище водоупору, повинна визначатися з урахуванням зважуючої дії води ().
Праворуч від вертикалі будується епюра додаткових вертикальних тисків у ґрунті. Для цього стиснуту товщу розбивають на елементарні шари товщиною 0,4b. Бажано, щоб границі елементарних шарів збігалися з границями геологічних шарів ґрунту. Значення ординат епюри додаткових вертикальних тисків у ґрунті обчислюються по формулі
, (5.14)
де - коефіцієнт, прийнятий у залежності від форми підошви фундаменту () і відносної глибини;
, (5.15)
де - середній тиск від нормативних постійних навантажень;
(5.16)
- природний тиск на рівні підошви фундаменту.
Передчасно знаходимо
кН
кН
кН
Тоді
кН
Звідси
кПа
Тоді
кПа
кПа
кПа
кПа
кПа
Обчислення ведемо в табличній формі(табл. 4).
Таблиця 4 – Розрахунок осадки фундаменту
№ n/n |
Відстань від підошви фунд. z, м |
Коефіцієнт |
Коефіцієнт
|
Коефіцієнт |
Додатковий тиск |
Додатковий тиск |
Додатковий тиск у середині слою |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
| |
3 |
|
|
|
|
|
| |
4 |
|
|
|
|
|
| |
5 |
|
|
|
|
|
| |
6 |
|
|
|
|
|
|
Визначаємо нижню границю стиснутої товщі ( В.С. ). Вона знаходиться на горизонтальній площині, де виконується умова (2,3)
(5.17)
Границя В.С. знаходиться графічним способом (див. рис. 4). Якщо знайдена границя знаходиться в шарі ґрунту з модулем деформації Е˂5 МПа, або такий шар залягає безпосередньо нижче В.С., то нижня границя стиснутої товщі визначається з умови .
Визначаємо осадку кожного елементарного шару по формулі
; (5.18)
см.
Повна осадка основи визначається підсумовуванням осадки кожного шару. Вона не повинна перевищувати гранично припустимого осідання споруди
, (5.19)
де - гранично припустиме осідання, см;
- довжина меншого прольоту, який примикає до опори, м (табл. 1).
см.
Умова ˂
Рисунок 4 – Розрахункова схема визначення осадки