- •Розділ 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності людини
- •1.1. Концепція сталого людського розвитку — основа науки про безпеку людини
- •1.2. Еволюційний шлях навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності" в Україні
- •1.3. Мета, завдання, структура та зміст дисципліни "Безпека життєдіяльності"
- •1.4. Структура життєдіяльності та її характерні ознаки
- •Проблеми життєдіяльності
- •Принципи забезпечення життєдіяльності:
- •Способи забезпечення життєдіяльності
- •1.5. Оцінка ризику ймовірних небезпек
- •Оцінка ризику може здійснюватися різними методами:
- •2.2. Природне середовище і людина
- •2.3. Техногенне середовище і людина
- •Комп'ютер і здоров'я людини
- •Негативні фактори під час роботи з комп'ютером
- •Ергономічні вимоги до організації робочих місць
- •Психологічне розвантаження
- •Місто як джерело небезпеки
- •Як поводити себе в натовпі, щоб не постраждати
- •Поведінка людини у натовпі під час масових заходів
- •Заводи, фабрики, служби забезпечення міста
- •Сповіщення про хімічне зараження
- •Оповіщення про радіоактивне зараження
- •Затоплення помешкання
- •Витік газу
- •Небезпечні ситуації під час користування громадським транспортом
- •Що робити, якщо виникла пожежа у транспорті
- •Аварія автомобіля
- •Аварія потяга
- •Аварія літака
- •2.4. Соціальне середовище і людина
- •Фактори зниження життєдіяльності. Шкідливі звички
- •Здоровий спосіб життя. Його вплив на здоров'я та працездатність людини
- •Що робити, якщо стресу уникнути все ж таки не вдалося
- •Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •Шляхи, форми та методи самозахисту
- •Правила придбання та користування спеціальними засобами самооборони
- •Поради щодо захисту особистої власності (пограбування квартир, викрадення автомобілів, кишенькові крадіжки)
- •Як зберегти своє майно від злочинних посягань
- •Що робити, якщо крадіжку намагаються здійснити, коли ви дома, або вона вже трапилась
- •Як уникнути зґвалтування
- •Автономне існування людини в екстремальних умовах
- •Якщо заблукав у лісі
- •Прикмети для орієнтування без карти
- •Добування і приготування їжі
- •Добування вогню
- •Правила власної безпеки під час купання
- •Перегрівання організму
- •Що робити у разі перегрівання
- •Блискавка
- •Перша медична допомога
- •Сонячний тепловий удар
- •Харчове отруєння
- •Укус змії
- •Перша медична допомога із використанням природних ліків
- •Розділ 3. Негативні фактори середовища життєдіяльності
- •3.1. Характеристика небезпек природного, техногенного характеру та їх наслідки
- •Поради щодо безпеки у разі отримання штормового попередження
Поведінка людини у натовпі під час масових заходів
1. Щоб не загинути у натовпі, краще правило — не потрапляти в нього або обминути його. Якщо це не можливо, в жодному випадку не рухатись проти натовпу.
2. Пам'ятайте, що найнебезпечніше — бути затиснутим і затоптаним у тисняві.
3. Люди у паніці не помічають тих, хто перебуває поруч. Кожен думає про особистий порятунок. Люди пориваються вперед, до виходу. Найбільша тиснява буває в дверях, перед сценою, біля арени тощо.
4. Тому, входячи в будь-яке приміщення, треба звертати увагу на запасні та аварійні виходи, і знати, як до них добратися.
5. Не наближатися до вітрин, стін, скляних дверей, до яких можуть притиснути і таким чином травмувати. Якщо натовп захопив — не чинити йому опір. Потрібно глибоко вдихнути, зігнути руки у ліктях, підняти їх, щоб захистити грудну клітку. Неможна тримати руки у кишенях, чіплятися за щось руками — їх можуть зламати. Якщо є можливість, потрібно застебнути одяг. Високі підбори можуть коштувати життя, так само, як і розв'язаний шнурок. Потрібно викинути сумку, парасольку тощо. Якщо щось впало, ні в якому разі не можна намагатися підняти — життя дорожче.
6. Головне завдання в натовпі — не впасти. Якщо вас усе ж збили з ніг і ви впали на землю, необхідно спробувати звернутися клубком і захистити голову руками, прикриваючи потилицю. При будь-якій можливості треба спробувати встати на ноги.
7. З метою запобігання небезпечним ситуаціям під час проведення масових заходів рекомендується створення так званих груп порятунку. Основне їхнє завдання — своєчасне й оперативне реагування на раптові запити присутніх і недопущення панічних настроїв.
Заводи, фабрики, служби забезпечення міста
Сучасне виробництво часто не може діяти без використання хімікатів, кислот та інших отруйних речовин. За різних обставин на заводі може статися аварія, і небезпечні речовини загрожуватимуть життю людини. Наприклад, на території Львівської області є 39 хімічно небезпечних об'єктів і найнебезпечніші з них — Новороздільське підприємство "Сірка", Сокальський завод хімволокна, м'ясокомбінати та холодильники Львова, Дрогобича, Стрия.
У північно-східній частині області зони можливого радіаційного зараження створюють Рівненська та Хмельницька АЕС. Унаслідок того, що техніка на підприємствах старіє і зношується (ступінь зношування на більшості підприємств становить 80—85 %), на території
Львівщини існує цілком можлива небезпека виникнення складної техногенної ситуації.
Щорічно в Україні утворюються 5 млн. м3 побутових відходів, тобто 0,8 м3 на одного жителя. Ці відходи складуються в 670 сміттєсховищах, з яких 80 % не обладнані системами захисту від забруднення ґрунтів, води і повітря.
Сповіщення про хімічне зараження
Отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин і небезпеку хімічного зараження, потрібно:
— одягнути засоби індивідуального захисту (найпростіші з них — протигаз, респіратор, ватно-марлева пов'язка, плащ, накидка), перейти у найближче сховище, згодом, якщо можливо, залишити район аварії;
— якщо відсутні засоби індивідуального захисту, немає поблизу сховища і вийти з району аварії неможливо, залишатись у приміщенні, ввімкнувши радіо — чекати повідомлень штабу цивільної оборони;
— щільно зачинити вікна і двері, вентиляційні люки. Залишаючи квартиру, вимкнути джерела електроенергії, взяти із собою особисті документи та необхідні речі, одягнути ватно-марлеву пов'язку, накидку чи плащ, гумові чоботи;
— виходити із зони хімічного зараження у бік, протилежний напрямку вітру. Уникайте переходу через тунелі, яри, балки — у низьких місцях вища концентрація сильнодіючих отруйних речовин. Якщо є підозра на ураження, необхідно виключити будь-які фізичні навантаження, багато пити (чай, молоко тощо) і звернутися за допомогою до медичного працівника.