Оповіщення про радіоактивне зараження

Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження, необхідно:

— негайно одягнути засоби індивідуального захисту органів дихання (протигаз, респіратор, ватно-марлеву пов'язку) і перейти у сховище;

— якщо сховище далеко і у вас немає засобів індивідуального захисту, залишайтеся вдома. Упродовж семи днів щоденно приймайте по одній таблетці (0,126 г) йодистого калію, дітям до 2-х років давайте 1/ частину таблетки (0,04 г). Таблетки видають лікувально-профілактичні заклади у перші години після аварії;

— суворо дотримуватись правил радіаційної безпеки і санітарної гігієни. Якщо в умовах радіаційного ураження перебування людей є небезпечним, проводиться евакуація населення.

Затоплення помешкання

Може виникнути з різних причин:

— неуважність і недбалість мешканців;

— аварія трубопроводу;

— засмічення каналізаційної системи;

— аварія опалювальної системи.

У будь-якому разі, перш за все, потрібно негайно перекрити воду, викликати слюсаря чи аварійну службу. Коли вода заливає дуже сильно (мокра стеля, стіни), вимкнути світло. У разі затоплення цілого поверху не користуйтесь ліфтом.

Певну загрозу населенню міста становить нестабільна робота об'єктів комунального господарства. Застарілість систем життєзабезпечення є чинником постійної потенційної небезпеки. Кожної зими без центрального опалення залишаються цілі житлові квартали, навіть міста з десятками тисяч жителів. Зима 2006 року — яскравий приклад, коли в місті Алчевську (Донецька область) унаслідок виходу із ладу системи опалення майже все населення міста опинилося під загрозою замерзання. Багато небезпечних ситуацій спричинені критичним станом водопровідно-каналізаційної системи. Небезпечною ситуацією загальнодержавного характеру з вірогідністю переростання у транскордонну є, наприклад, аварія на Диканьківських очисних спорудах (м. Харків). Мільйонне місто залишилось без води і каналізації. Для подолання наслідків було затрачено великі фінансові ресурси.

За даними МНС України, матеріальні збитки внаслідок аварій на системах життєзабезпечення та втрати на проведення аварійно-відновлювальних робіт у 2005 році перевищили 20,5 млн. грн.

Витік газу

Для прикладу, за останні 10 років на території Львівської області у зв'язку з неправильним використанням газу в побуті потерпіло 85 осіб, з них 43 — загинуло. Переважна більшість випадків (90 %) сталася з вини споживачів газу через незнання правил безпечного користування газовими плитами й апаратами, а також унаслідок використання газових приладів не за призначенням.

Можливі причини аварій:

— необережність мешканців (не до кінця закритий кран газової плити, протяги на кухні, википання води та ін.);

— витік газу через пошкодження труб, що підходять до газової плити чи зі самої плити.

Правила безпеки при користуванні газом: 1. При виявленні у приміщенні запаху газу необхідно негайно погасити все відкрите полум'я, закрити загальний газовий кран, відчинити вікна і провітрити приміщення.

2. До усунення витікання газу не запалювати полум'я, не вмикати і не вимикати електроприлади, а також не курити. Для студентів, які проживають у гуртожитку, необхідно терміново повідомити про несправність чергового і коменданта гуртожитку.

3. Якщо ліквідувати витікання газу власними силами не вдалося, необхідно викликати робітників аварійної служби міськгазу за телефоном 04.

4. У разі зупинки подачі газу або самовільного затухання пальників необхідно негайно закрити всі крани газової плити.

Унаслідок порушення нормальної роботи пальників плити у приміщенні можливе скупчення небезпечного для життя людини оксиду вуглецю (чадного газу). Оксид вуглецю — отруйний газ; вдихання повітря, в якому його вміст становить 0,4 %, — смертельне. Дія цього газу призводить до пониження гемоглобіну в крові й у великих концентраціях може призвести до втрати свідомості, а також спричинити летальний кінець.

Першими ознаками отруєння оксидом вуглецю є: головний біль, сильне серцебиття, шум у вухах, запаморочення, загальна слабкість, іноді сухий кашель. Сильне отруєння супроводжується нудотою, задухою, раптовою втратою здатності рухатись.

При отруєнні оксидом вуглецю необхідно винести потерпілого на свіже повітря, розстебнути одяг, що заважає диханню, дати понюхати нашатирний спирт, тепло вкрити, але не давати засинати і викликати швидку медичну допомогу. Якщо потерпілий не дихає і у нього зупинився кровообіг, до прибуття лікарської допомоги необхідно робити штучне дихання і непрямий масаж серця. Кращий спосіб лікування — тривале вдихання кисню.

Безпека під час користування ліфтом

Якщо ви застрягли у ліфті, не намагайтеся вибратися самостійно чи за допомогою нефахівців. Самостійно покинути кабіну ліфта можна лише у разі прямої загрози життю людини.

Ніколи не можна курити у ліфті, особливо якщо в кабіні знаходяться легкозаймисті речовини (бензин, ацетон, газ, фарба тощо).

Категорично забороняється користуватися ліфтом під час виникнення пожежі, у такій ситуації не тільки раптово може вимкнутися електропостачання, але і сама шахта ліфта працює як витяжка, що може спричинити отруєння продуктами згоряння.

Щоб захистити себе від нападу в ліфті, не заходьте туди із підозрілими незнайомими людьми. Якщо таке трапилося, натисніть кнопку не свого, а найближчого поверху. Тим самим ви значно скоротите час перебування з незнайомцем і не дозволите довідатися, на якому поверсі ваша квартира. Під час руху стійте обличчям до свого супутника.

Якщо на вас напали, то потрібно забути про страх і діяти рішуче, використовуючи всі можливі прийоми та підручні засоби (парасольку, сумку).

Руйнування помешкання внаслідок землетрусу, вибуху, іноді через недоліки будівництва

Передусім, потрібно терміново покинути помешкання, не користуючись при цьому ліфтом, не торкаючись електропроводів і не запалюючи вогню. Візьміть із собою необхідні речі та документи. Якщо небезпека застала вас у приміщенні, бережіться обвалу штукатурки, арматури, шаф, полиць, тримайтесь подалі від вікон, дзеркал, світильників, печей. Стійте біля внутрішньої стінки одвірка. Перебуваючи на вулиці, біжіть на площу, пустир — подалі від будинків і споруд, стовпів та ліній електромереж.

Основи пожежної безпеки

Пожежа — це стихійне розповсюдження вогню, який вийшов з-під контролю людей і призводить до матеріальної шкоди, а іноді й до загибелі людей.

Причини виникнення пожеж:

— необережне поводження з вогнем (куріння у недозволених місцях), газом, бензином, несправність електрообладнання тощо;

— аварії, катастрофи на підприємствах (недотримання правил пожежної безпеки);

— природні явища (удар блискавки, само-загоряння торфу та ін.).

Найчастіше пожежі з фатальними наслідками виникають при порушенні правил безпеки і від необережного поводження з вогнем (несправність електрообладнання, необережність при курінні, перебування у нетверезому стані тощо)

Причиною пожеж може бути розряд блискавки. Блискавка — електричний розряд між статично зарядженою хмарою та землею. Сила струму блискавки досягає 200 кА, напруга 150 мВ. Час розряду блискавки до 1 с, а температура — 5000—10 000 °С. Особливо небезпечним є прямий удар блискавки, при якому можливе руйнування об'єкта. Окрім прямого удару (первинний прояв блискавки), виникає вторинний прояв у вигляді електростатичної і магнітної індукції, а також занесення високих потенціалів у будинки. Для захисту від удару блискавки застосовують блискавковідводи.

Щодоби в Україні реєструють 150 пожеж, із них 120 — у помешканнях громадян. У середньому гине 8 осіб, 4 — отримують травми. Держава має матеріальні збитки на 3 млн. грн.

Упродовж 2005 року зареєстровано 49 943 пожежі, внаслідок яких загинуло 4179 осіб, а прямі збитки становили 129000901 грн.

Вогонь — надзвичайно небезпечний фактор пожежі. Під час пожежі температура полум'я може сягати 1200—1400 °С, і у людей, що перебувають у зоні пожежі, випромінювання полум'я може викликати опіки та больові відчуття.

Основні небезпечні фактори пожежі: токсичні продукти згоряння; вогонь; підвищена температура середовища; дим, недостатність кисню.

Вторинні небезпечні фактори пожежі: руйнування будівельних конструкцій; вибухи, витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі; паніка.

Токсичні продукти згоряння становлять найбільшу загрозу для життя людини, особливо при пожежі в будівлях (синтетичні матеріали — головне джерело токсичних продуктів згоряння). Найчастіше при пожежах відзначається високий вміст у повітрі оксиду вуглецю. Підвищена температури середовища полягає в тому, що вдихання розігрітого повітря (температура понад 100 °С) разом із продуктами згоряння може призвести до ураження органів дихання, задухи, втрати свідомості та смерті за лічені хвилини. В умовах пожежі підвищення температури середовища до 600 °С уже є життєво небезпечним для людини.

Дим складається з великої кількості найдрібніших часточок речовин, які згоріли повністю та накопичилися в повітрі. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок (сильний кашель, сльозотечу). Крім того, у задимленому приміщенні внаслідок погіршення видимості сповільнюється евакуація людей, а часом її і зовсім неможливо здійснити.

Недостатність кисню спричинена тим, що у процесі горіння відбувається хімічна реакція оксидації горючих речовин та матеріалів. Треба пам'ятати, що пониження вмісту кисню у повітрі лише на 3 % значно погіршує рухомі функції. А коли вміст кисню в повітрі знижується до 14 % (норма — 21 %) — втрачається координація рухів, з'являється слабкість, запаморочення, загальмовується свідомість.

Руйнування будівельних конструкцій відбувається внаслідок втрати ними несучої здатності під впливом високих температур і вибухів. При цьому люди можуть отримати значні механічні травми, опинитися під уламками завалених споруд.

Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть бути спричинені їх нагріванням під час пожежі, розгерметизацією ємностей чи трубопроводів з небезпечними рідинами та газами. Вибухи збільшують площу горіння і призводять до утворення нових вогнищ. Люди, що перебувають поблизу, підпадають під дію вибухової хвилі, дістають ураження уламками.

Паніка здебільшого спричиняється швидкими змінами психічного стану людини, переважно депресивного характеру, в умовах екстремальної ситуації. Більшість людей потрапляють у складні та неординарні умови вперше і не мають відповідної психічної стійкості та достатньої підготовки. Коли дія факторів пожежі перевищує межу психофізіологічних можливостей людини, то вона може піддатися паніці. При цьому людина втрачає розсудливість, її дії стають неконтрольованими та неадекватними тій ситуації, що виникла. Це явище може призвести до масової загибелі людей.

Головна небезпека, від якої гинуть люди у разі пожежі, — дим і гаряче повітря, тому в задимленому приміщенні дихати треба тільки через мокру щільну тканину, а також пересуватися повзучи, тому що знизу менше диму. Виходячи останнім з приміщення, де виникла пожежа, потрібно зачинити щільно двері, щоб полум'я не отримувало кисню. Якщо дим у під'їзді (коридорі), треба, передусім, з'ясувати, що трапилося, а потім якнайшвидше залишити приміщення через головні та запасні виходи. З другого-третього поверхів можна спуститися на зв'язаних простирадлах або кабелях, якщо є небезпека для життя.

Згідно з даними дослідження, проведеного у Великій Британії, при пожежі знати 42,5 % людей гинуть від опіків, 46,8 % — від отруєння або задихаються димом.

Наскільки небезпечними є продукти згорання, свідчить факт пожежі в одному з універмагів Токіо, яка спалахнула на третьому поверсі, а на сьомому поверсі цієї ж будівлі загинуло 118 осіб: 96 отруїлися, а решта, намагаючись врятуватися, вистрибували з вікон.

У разі виявлення пожежі (ознак горіння), кожний громадянин зобов'язаний:

— негайно повідомити про це пожежну охорону за телефоном 01. При цьому потрібно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, описати ситуацію, наявність людей, а також сказати своє прізвище;

— вжити (за можливістю) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

— якщо пожежа виникне на підприємстві, повідомити про неї працедавця чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об'єкту;

— у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну).