Приклад побудови таблиці
Таблиця (номер)
Н Заголовки граф азва таблиці
-
Підзаголовки граф
Рядки
Боковик Графи (колонки)
(заголовки рядків)
У разі перенесення таблиці на іншу сторінку у правому верхньому куті над подальшими частинами пишеться: наприклад, «Продовження табл. 2.3».
У таблицях слід обов’язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися у вiдповiдності до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, а підзаголовки (якщо вони продовжують заголовки) - з маленьких. Якщо підзаголовки мають самостійне значення, то їх починають з великої літери.
Колонки (стовпці) слід нумерувати лише тоді, коли таблиця продовжується на наступній сторінці.
Текст, який повторюється у боковику або стовпці таблиці та складається з одного слова, можна замінювати лапками. Якщо даний текст складається з двох або більше слів, то при першому повторі його замінюють словами «те ж», а далі - лапками. Замінювати лапками цифри, що повторюються у таблиці, не дозволяється.
Числа у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк, наприклад, “-“ .
Якщо наведені у таблиці дані мають будь-які особливості, то на них необхідно вказати у примітках з позначкою «1», «2» і т. д., які розміщують одразу під таблицею.
Всі таблиці повинні бути органічно пов'язані з текстом реферату, на них мають бути зроблені посилання в тексті. При першому посиланні пишуть скорочене слово «табл.», при повторних – «див. табл.» та вказують її номер (без знака «№»). Кожна таблиця повинна супроводжуватись стислим аналізом та висновками.
Таблиці розташовуються в тексті роботи одразу після посилання на них. Розміщувати таблиці слід таким чином, щоб їх можна було читати без повороту рукопису; якщо це неможливо - таблицю слід розташовувати так, щоб рукопис можна було повернути за стрілкою годинника.
Таблиці, які виносяться у додаток, мають самостійну назву та нумерацію.
Посилання в тексті реферату на джерела інформації слід зазначити порядковим номером посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «... у працях [1-9] ....».
Посилання на ілюстрації роботи оформлюють порядковим номером ілюстрації: наприклад, «рис. 2.3»; на формули - порядковим номером формули: наприклад, «у формулі (3.1)». Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, «у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації необхідно вживати скорочене слово „дивись”: наприклад, «див. табл. 1.2».
Джерела в списку літератури необхідно розміщувати в алфавітному порядку. Відомості про включені до списку джерела слід подавати згідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв.
ДОДАТКИ. Додатки до роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприяння проведеного дослідження.
Додатки оформлюються як продовження реферату і розміщуються в порядку появи посилань у тексті.
Додаток повинен мати заголовок, надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично до тексту сторінки.
Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ......» і поряд - велика літера, що позначає додаток, наприклад:
-
Додаток А
Методика розрахунку ефективності проекту
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (правий верхній куток), на кожен є посилання в тексті. Єдиний додаток позначається як додаток А.
Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: «рис. Д.1.2» – другий рисунок першого розділу додатка Д; «формула (А.1)» – перша формула додатка А.
При оформлені додатків на аркуші, що попереджує їх розміщенню друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».