1 Визначення правил перевезення вантажів

На основі нормативної літератури [1,2] коротко і конкретно дається транспортна характеристика вантажу, клас, сумісність при перевезенні одним і тим же рухомим складом та правила перевезення. Вказують яким типом автомобілів рекомендується перевозити вантаж, а також засоби механізації вантажних робіт.

2 Визначення найкоротших відстаней

Перед початком розрахунків необхідно нанести на карту (у відповідності до заданих номерів квадратів, де перша цифра є рядок, а друга - стовпець), місця розташування відправників і споживачів вантажу. Далі складається модель (схема) транспортної мережі, яка являє собою графічне зображення основних шляхів сполучення між учасниками транспортного процесу з позначенням найкоротшої відстані між сусідніми пунктами. Для побудови моделі необхідно ввести транспортні вузли на насичених перехрестях. Їх також позначають номерами, а загальна кількість учасників транспортного процесу з врахуванням транспортних вузлів не повинна перевищувати за підсумком двадцяти одиниць.

Відстань по ланках транспортної моделі замірюється по карті району перевезень згідно наявної шляхової мережі. При цьому шляхи сполучення мають проходити по основним проспектам та вулицям, які відповідають умовам безпечного руху вантажного транспорту. Для вимірювання відстані використовують курвіметр або лінійку.

Найкоротші відстані визначають за допомогою методу потенціалів [3] або з використанням програмного забезпечення розробленого на кафедрі транспортних технологій.

У пояснювальній записці необхідно представити повний розрахунок найкоротших відстаней від одного учасника транспортного процесу до інших. Результати інших розрахунків звести у матрицю найкоротших відстаней. Схему розташування учасників транспортного процесу необхідно привести з нанесеними на неї відстанями між найближчими пунктами.

3 Маршрутизація вантажних перевезень

Задача маршрутизації складається з двох етапів. На першому етапі виконується розробка маршрутів для помашинних відправок вантажів. До великих партій відправок відносяться відправлення з пунктів А1-А3. Для них розробляються маятникові маршрути зі зворотнім порожнім пробігом та колові маршрути.

На другому етапі виконується розрахунок розвізних маршрутів. Вантажовідправник А4 постачає споживачам вантаж дрібними партіями, та для їх перевезення передбачено використовувати заданий автомобіль.

Для розробки розвізних маршрутів рекомендується використовувати метод Кларка-Райта [3], або програмне забезпечення розроблене на кафедрі транспортних технологій. Критерієм оптимальності розроблених маршрутів повинен бути мінімальний загальний пробіг автомобіля на розроблених маршрутах.

Для розроблених маршрутів необхідно побудувати епюри вантажопотоків.

4 Вибір рухомого складу

Після призначення маршрутів необхідно обрати тип і модель автомобіля (автопоїзду) (Додаток А). Обрання типу автомобіля (автопоїзду) здійснюється на основі правил перевезення вантажу (див. розділ 1) та вимог, які стосуються рухомого складу.

Альтернативні (конкуренті) три моделі автомобілів (автопоїздів) визначаються орієнтовно по раціональній вантажності

, (4.1)

де - середньодобовий обсяг перевезень по маршрутам, т. (визначається як середньоарифметичний між призначеними маршрутами);

- середній коефіцієнт використання вантажності автомобіля (визначається як середньоарифметичний між запропонованими у вихідних даних вантажів);

- кількість обертів на маршруті за час роботи на маршруті, од.

Кількість обертів на маршрутах визначається по залежності

, (4.2)

де - час роботи автомобіля на маршруті (приймаємо, для роботи автомобіля 8 годин);

- середній час оберту автомобіля на маршруті.

Середній час оберту автомобіля на маршруті визначається по залежності

, (4.3)

де - середня довжина маршруту, км (визначається як середньоарифметична між призначеними маршрутами), км;

–середньоексплуатаційна швидкість автомобіля (приймається 15 км/год).

Отримане значення порівнюють із мінімальним значенням обсягів перевезень на маршрутах і при необхідності його корегують.

Для обраних автомобілів (автопоїздів) визначають продуктивність і собівартість перевезень. Годинну продуктивність і собівартість розраховують для п’яти значень відстані перевезення вантажу. Інтервали для розрахунків обираються залежно від найменшого і найбільшого значення відстані перевезення вантажу по маршрутам

, (4.4)

де - найбільша і найменша відстань перевезення вантажу серед призначених маршрутів.

Продуктивність рухомого складу визначається за формулою

, (4.5)

де - номінальна вантажність автомобіля, т.;

- середньоарифметичний коефіцієнт використовування пробігу;

- середня технічна швидкість автомобіля, км/год. (Значення середньої технічної швидкості обирають виходячи із нормативів, як для населеного пункту - 25 км/год. - для автомобіля (автопоїзда) вантажністю менше 7 тонн та 24 км /год. - для 7 і більше тонн.

- час простою під навантаженням та розвантаженням, год.;

Коефіцієнт використовування пробігу розраховується

. (4.6)

Час простою під навантаженням та розвантаженням для бортових автомобілів визначається за формулою

. (4.7)

Для автомобілів-фургонів

. (4.8)

Для автомобілів-самоскидів

. (4.9)

Собівартість перевезень визначається за формулою

(4.10)

де ,- витрати, відповідно змінні (грн/км) та постійні (грн/год).

Результати розрахунків заносять до таблиці. Кінцевим результатом розрахунків є побудова графіків залежності продуктивності та собівартості перевезення від відстані вантажної їздки. За допомогою аналізу графіків, за критеріями продуктивності та собівартості призначають модель автомобіля (автопоїзда) для роботи на розроблених маршрутах.