Висновок

Підводячи підсумки вищесказаному, слід зазначити, що на сьогодні зустрічається дуже мало корпорацій, які інвестують вільні грошові кошти в цінні папери, формуючи при цьому інвестиційний портфель. Більш-менш цією діяльністю займаються банківські та інші фінансово-кредитні установи.

При проведенні інвестиційних операцій, для зменшення ризику, необхідно формувати інвестиційний портфель цінних паперів, в який повинно входити від 8 до 20 видів цінних паперів. Саме при такій диверсифікації значно знижується ризик втрат вкладень (чи доходів від вкладень), при збільшенні кількості видів цінних паперів в інвестиційному портфелі ризик знижується, але вже не чуттєво. Перед формуванням інвестиційного портфелю необхідно визначитись, який саме тип портфелю формувати : спрямований на зростання, спрямований на доход чи консервативний портфель.

Формування інвестиційного портфелю цінних паперів повинно виконуватись на принципах консервативності, диверсифікації, достатньої ліквідності з дотриманням принципу домінування.

При оцінці цінних паперів, які включаються до інвестиційного портфелю, необхідно застосовувати методи фінансового аналізу, які дають вирогідну картину тенденцій розвитку інвестиційного проекту, а також визначають вирогідні доходи та ризики.

Формування інвестиційного портфелю цінних паперів повинно відбуватися з метою формування комбінації цінних паперів з оптимальним співвідношенням "доход-ризик". Корпорація, що інвестує капітал в цінні папери, повинна вибрати серед альтенативних портфелів той, який при рівному значенні ризиковості має найбільший дохід, або при рівній межі доходності, має найменшу ризиковість.

В зв'язку з малим рівнем розвитку фондового ринку в Україні, загальною світовою і національною економічною кризою, частими змінами законодавства, інвестор, сформувавши портфель цінних паперів, повинен постійно здійснювати його моніторинг в умовах постійних зовнішних змін.

При подальшому розвитку фондовому ринку в Україні, пошириться використання портфельного інвестування цінних паперів, що дозволить оптимізувати загальновизнані методи і моделі управління до умов нашої національної економіки.

Список використаних джерелпортфельний інвестування цінний папір

1. М.Г. Грещак, В.М. Колот, А.П. Наливайко, С.Ф. Покропивний. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. По кропивного, - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2008.

2. Рогач О. Міжнародні інвестиції: теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій: Підр-к. - К.: Либідь, 2005.

3. Черкасов В.Е. Международные инвестиции. Учебно-практическое пособие. - М.: Дело, 2001.

4. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Навч. пос. - Київ: ЦУЛ, 2007.

5. www.dovbenko.kiev.ua\ru\published\articles\1053,6\index.htm.

6. http://library.if.ua/books/75.html

7. Ринок цінних паперів України. - 2011. - № 9-10 \ On The WEB.