3. Основні правила ведення робочої карти.

При веденні робочої карти необхідно дотримуватись слідуючих правил:

• дані обстановки наносити умовними знаками встановленного зразка, тонкими лініями, не затіняючи топографічної основи карти та написи на ній;

• розташування своїх військ, їх задачі і дії позначати червоним кольором; ракетних військ, артилерії, військ ППО та спеціальних військ (хімічного захисту, зв’язку і РТЗ, РЕБ, метеорологічні) – чорним кольором;

• розташування і дії військ супротивника позначати синім кольром;

• нумерацію і найменування частин, підрозділів та пояснювальні написи своїх військ наносити чорним, а супротивника – синім кольором; скорочення организаційно – штатних формувань, підрозділів, частин і з’єднань – тільки строчними (малими) буквами;

• при однокольоровому виконанні всі умовні знаки і написи наносять чорним кольором, знаки мовних позначень супротивника – подвоєною лінією;

• для позначення військ супротивника застосовувати ті ж знаки, що і для своїх військ, з необхідними написами;

• розташування і дії військ наносити умовними знаками суцільною лінією, а припустимі або намічені дії, шляхи що будуються, аеродроми та інші споруди – уривчастою лінією (пунктиром).

• При нанесенні на карту розташування військ до різного часу умовні знаки доповнюють штрихами, пунктирними лініями, крапками або затушовують різними кольрами;

• Всі написи розташовують паралельно нижньому або верхньому зрізу карти; цифри і літери писати без сполучень, зіставляючи їх розмір з масштабом карти і військовою інстанцією.

Зупинимось на деяких загальних правилах нанесення на карту умовних знаків, скорочень і написів.

Лінійні замкнені та напівзамкнені умовні знаки (розташування військ, траншей, рубежі різноманітного призначення, тощо) наносять на карту із дотриманням масштабу.

Тому йх часто називають масштабними умовними знаками.

Фігурні умовні знаки, що мають правильну геометричну форму, а також комбіновані умовні знаки, що являють собою точечні об’єкти, є позамасштабними, тоюто наносяться на карту без дотримання масштабу.

Об’єкти, що позначаються на карті позамасштабними знаками, окрім командних пунктів наносяться на карту таким чином, щоб центр умовного знаку знаходився у точці розташування об’єкту на місцевості. Командні пункти наносяться на карту таким чином, щоб вертикальна пряма лінія, що є продовженням однієї із торін геомітричної фігури, свїм нижнім кінцем опираласчя у точку місцевості, де розташовано пункт керування, при цьому фігра знаку буде розташована праворуч від цієї вертикальної лінії при наступі або посуванні у західному напрямку або при обороні фронтом на захоід і навпаки, при наступі або обороні фронтом на схід, фігура знаку повинна бути розгорнута ліворуч. При наступі у північному або південному напрямках і обороні фронтом на південь або на північ, фігура командного пункту викреслюється праворуч від вертикальної лінії, а супротивника - ліворуч.

Для зручності нанесення умовних знаків та подальшої доповіді по карті назви населених пунктів або місцевих предметів, що визначають місцезнаходження того чи іншого об’єкту. Підкреслюють олівцем чорного кольору.

Робоча карта, як і будб-який бойовий документ, повинна мати: умф таємності і номер екземпляру, назву документу (службовий заголовок), підпис посадової особи з позначенням її звання і прізвища, відмітку позначенням кількості екземплярів, прізвища виконавця, дати виготовленя і номеру реєстрації у журналі обліку документів.

Для ведення робочої карти застосовують прямий і похилий шрифт. Прямий шрифт застосовують лише при оформленні службового заголовка. Місце службового заголовка вибирають у відповідності з обстановкою, що наноситься на вільній ділянці карти, бажано ближче до центру верхньої (півничної) її частини. Висота літер службового заголовку може бути 15-30 мм (у залежності від розміру карти).

Прямий стандартний шрифт застосовують також для підніття на карті населених пунктів і інших місцевих предметів шляхом збільшення написів їх назв.

Всі інші написи і скорочення виконуються рядковими літерами, висота яких залежить від масштабу карти, важливості об’єкту і від військової ланки, до якої належить напис. Мінімальна висота рядкової літери при виконанні всіх пояснювальних написів, а також при позначенні молодшої ланки у даній обстановці може бути мм. З підвищенням на кожну ступінь, військової ланки висота літер підвищується із кроком 2 мм.

4. Умовні тактичні знаки та скорочення. Нанесеня тактичсної обстановки на карту.

   Для нанесення обстановки на карту застосовують стандартні умовні тактичні знаки і скорочення, які визначені “Наставленням з польової служби штабів”.

Умовні тактичні позначення – це своєрідна мова армії, тому необхідно суворо дотримуватися чіткості їх нанесення, однозначності розуміння. Символи тактичних умовних знаків повинні бути наочними, простими, не припускаючими розбіжного тлумачення їх змісту. Розглянемо деякі з них:

а) Пункти керуваня:

ПК фронту

ПК армії

ПК корпусу

ПК дивізії

ПК бригади

ПК полку

Командно-спостережний (командний) пункт, ескадрілії батальйону

Розміри фігури знаків пунктів керування (прапорців)

• арміі мм.

• корпусу мм.

• дивізії мм.

• Полку мм.

• Батальону (ае) – бік трикутника мм.

б) Розмежувальні лінії:

поміж фронтами

поміж арміями

поміж корпусами

поміж дивізіями

поміж полками

поміж батальйонами

Розмежувальні лінії наносять на карту суцільними або пунктирними лініями, що позначають включення або вилучення (з’єднання, частини). Дужка повинна дорівнювати половині кола. Діаметр кола, за допомогою якого наносять дужки, може бути мм (армійської розмежувальної линіі),мм (корпуси та дивізіони) і т.д.

в) лінія фронту:

Розташування підрозділів (частин), що знаходяться в обороні наносять на карту лініями завтовшки мм в залежності від масштабу карти. Підрозділи (частини), що обороняються у першій траншеї кожної позиції, а також частини (з’єднання) в обороні позначені на картах масштабу 1 : 500 000; 1 : 1 000 000, показуються суцілбною лінією зі штрихами, решта - без штрихів. Величина кроку поміж штрихами – 2 мм, висота штриха – 1 мм.

Положення підрозділів (частин, з'єднань), що ведуть бій наступаючих чи відходячих, наносяь на карту суцільною лінією, із зазначенням напрямку наступу (відходу) стрілкою.

г) умовні знаки родів авіації

123

456

1 – фронтовий винищувач

2 – винищувач-бомбардувальник

3 – штурмрвик

4 – фронтовий бомбардувальник

5 – дальній (стратегічний) бомбардувальник

6 – ракетоносець

Розвідувальні:

789

10

7 – тактичної розвідки

8 – оперативної розвідки

9 – дальньої (стратегічної) розвідки

10 – транспортний літак

Гелікоптери:

111213

14

11 – бойовий

12 – транспортно-бойовий

13 – розвідувальний

14 – транспортний

Умовні знаки винищувача, винищувача-бомбардувальника і штурмовика починають викреслювати з вертикальної лінії, котра може сягати в довжину мм, потім наносять горизонтальну лінію (мм) і інші доповнення.

Умовні знаки бомбардувальників і інших типів літаків з подібними окресленнями починають викреслювати з горізонтальної лінії, а потім наносять вертикальну лінію і шнші доповнення. Розміри горизонтальних і вертикальних ліній можуть бути мм, діаметр кола на хвостовій частині умовного знакумм.

Умовні знаки родів авіацаї наносять назвою населеного пункту (аеродрому).

д) умовні занаки аеродромів.

Аеродроми позначаються на карті одинарними, подвійними, потрійними колами, у залежності від класу. Діаметр кіл:

• першого мм

• другого мм

• третього мм

загальне позначення

3-го класу (м)

2-го класу (м)

1-го класу (м)

грунтовий

посадковий майданчик

аеродромна ділянка шляху (АДШ) із зазначенням довжини підготовленої для зльоту і посадки літаків.

е). Вогневі засоби

Батарея ЗУР:

- малої дальності

- середньої дальності

- великої дальності

- універсальна

Зенитні гармати:

- загальне позначення

- малого калібру

- середнього калібру

- великого калібру

- зенітна самохідна установка (ЗСУ)

Балістичні ракети на самохідних пускових установках:

- тактична

- оперативно-тактична

Ракети середньої дальності:

- у шахтній пусковій установці

- у наземній ПУ

- на самохідній ПУ

ж). Похідні колони

- мсд (частини)

- мсд (частини) на бронебазі

- тд (частини)

- похідні колони частин родів військ і

спеціальних військ

- перевезення військ повітряним транспортом.

- перевезення військ морським або річковим транспортом.

Похідні колони наносять у масштабі карти з північного, північно-західного або західного боку умовного знаку шляху, по якому прямує колона.

з). Райони зосередування військ.

Наносять від руки замкненими кривими ліліями одинакової товщини (0,5 мм). Усередені району знаходиться умовний знак війська (роду зброї), номер і скорочене найменування частини, з’єднання. Якщо номер і організаційна одиниця невідомі, то усередені району зазначаються тільки рода військ, наприклад: “танки, піхота”.

- вихідний (початковий райони для десантування;

- район, склад і час викідки повітряного десанту парашутним способом;

- район, склад і час викідки повітряного десанту посадочним способом;

- район, склад і час викідки повітряного десанту парашутно-посадочним способом;

- майданчик приземлення парашутно-десантної частини;

- місце викидання вантажів;

- позиційні зайони (райони вогневих позицій) з’єднання ракетних військ, артилерії, зенитно-ракетних військ, крилатих ракет з відповідним написом (умовний знак в залежності від типу основного озброєння).

і). Зони бойових дій.

- райони польтів (зона чергування у повітрі)

Пункти, що визначають розміри зони, обводяться дужками (приблизно кола) діаметрумм. Умовний знак чергування у повітрі наносять колами діаметру не більш ніжмм, у залежності від розміру зони і масштабу карти.

к). Ядерні удари

- діаметр зовнішнього кола мм.

- авіаційний удар

л). Засоби зв’язку і радіотехнічні засоби

- радіолокаційний пост

- маловисотний р/л пост

м). Деякі об’єкти супротивника

- центр керування і оповіщення ППО

- пост керування ш оповіщення ППО

- пост спостерігування і оповіщення ППО

- пост спостерігування і оповіщення маловисотних цілей ППО

- оперативний центр зони ППО

- оперативний центр району, сектору ППО

- літак системи “АВАКС”

Важливе значення для успішного оволодіння мистецтвом ведення робочої карти має точне дотримання умовних скоочень нанесення обстановки на карту:

А – армія

АК – армійський корпус

рбр(дн) – ракетна бригада (дивізіон)

Зап – змішаний авіаційний полк

оае РЕБ – окрема авіаційна ескадрілія РЕБ

аетр – авіаційна ескадрілія тактичної розвідки

аезк – авіаційна ескадрілія зв’язку і керування

тсап (тсае) – транспортно-санітарний авіаційний полк (ескадрілія)

шап – штурмовий авіаційний полк

ебср – ескадрілія БСР

ппе – повітряно-плавальна ескадрілія

заерхр – змішана авіаційна ескадрілія радіфційної і хімічної розвідки

вп – вертолітний полк

бвп – бойовий вертолітний полк

тдвп – транспортно-десантний вертолітний полк

етбв – ескадрілія транспортно-бойових вертольотів

етб – ескадрілія транспортних вертольотів

батз(о) – батальон аеродромно-технічного забезпечення (обслуговування)

КП – командний пункт

ПК – пункт керування

ЦКП – центральний командний пункт

ЗКП – запасний КП

ТПК – тиловий пункт керування

ДПК – допоміжний пункт керування

ППК – передовий пункт керування

ПвПК – повітряний пункт керування

ОГ – опиративна група

бад(п) – бомбардувальна авіаційна дивізія (полк)

вад(п) – винищувальна авіаційна дивізія (полк)

ад(п)вб – авіаційна дивізія (полк) винищувачів-бомбардуваньників

втад(п) – військово-транспортна авіаційна дивізія (полк)

У тих випадках, коли застосовуються непередбачені статутами і наставленнями скорочені позначення, їх значення, зміст повинні бути пояснені на полях карти.

Необхідно дотримуватися ще одного правила, що дозволяє скорочувати написи найменувань підрозділів, що входять до складу якої-небудь частини.

Якщо, наприклад, I-й дивізіон входить до складу 3-го артилерійського полку, то цей напис на карті можна зробити таким чином: ап. Це правило розповсюджується на ротну, батарейну та їм рівну ланку, але не поширюється на сполучення “частина-з’єднання”.