- •Авторський колектив:
- •Поняття світогляду та його історичні типи: міфологічний, релігійний, філософський
- •Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії
- •Філософія у системі культури. Функції філософії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2. Антична філософія
- •Умови виникнення, особливості та етапи розвитку античної філософії
- •Розвиток ідей у натурфілософських школах Стародавньої Греції (мілетська, піфагорійська школа, Геракліт, елеати, античний атомізм)
- •Філософські ідеї періоду високої класики
- •Ідеї та школи завершального етапу розвитку античної філософії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Філософія середньовіччя
- •Історичні та соціокультурні умови формування середньовічної філософії
- •Характерні риси та проблематика середньовічної філософії
- •Вихідні ідеї патристики
- •Схоластика як провідний напрям середньовічного філософствування
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4. Філософія відродження
- •Історичні передумови та культурні чинники формування філософії Відродження
- •Натурфілософія і нове природознавство Відродження
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5. Філософія нового часу та просвітництва
- •Історичні й соціокультурні умови становлення філософії Нового часу та Просвітництва
- •Основні здобутки раціоналізму Нового часу
- •Філософія Просвітництва
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 6. Німецька класична філософія. Марксистська філософія.
- •«Критична філософія» і. Канта
- •Система і метод г. Гегеля
- •Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •Марксистська філософія: основні ідеї
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Додаткова
- •Тема 7. Західна філософія кінця хіх-хх століть
- •Історичні та соціально-культурні передумови виникнення некласичної філософії
- •Основні течії західної некласичної філософії кінця хіх - початку хх ст.
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8. Історія української філософії
- •Філософська думка у культурі Київської Русі XI-xіv ст.
- •Філософія України XV-xviiі ст.
- •Українська філософія хіх - першої третини хх ст.
- •Розвиток філософської думки в Україні хх - ххі століття
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9. Діалектика як учення про розвиток
- •Діалектика та її історичні форми
- •Принципи і закони діалектики
- •Категорії діалектики
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 10. Філософське вчення про буття
- •Категорія “матерія” у філософії. Сучасна наука про будову матерії
- •Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії. Соціальний простір та соціальний час як форми буття людей у культурі
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література:
- •Тема 11. Проблема людини у філософії
- •Проблема антропосоціогенезу
- •Єдність біологічного і соціального в людині
- •Проблема сенсу життя людини
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 12. Свідомість, її походження та сутність
- •Постановка проблеми свідомості у філософії
- •Роль діяльності, спілкування та мовлення у формуванні і розвитку свідомості
- •Структура свідомості. Свідоме та несвідоме
- •Свідомість і самосвідомість
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 13. Пізнання та освоєння людиною світу
- •Філософське вчення про пізнання
- •Методи і форми наукового пізнання
- •Істини як ідеал і мета пізнання
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 14. Предмет соціальної філософії
- •Предмет і структура соціальної філософії
- •Структурованість соціальної системи
- •Історична періодизація суспільного розвитку
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 15. Суспільне виробництво як спосіб буття людини в культурі
- •Матеріальна культура та її структура
- •Духовна культура та її структура
- •Основні терміни
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 16. Політичне життя суспільства як філософська проблема
- •Політика та політична система суспільства. Структура політики
- •Держава як основний політичний інститут
- •Правова держава та громадянське суспільство
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 17. Філософія історії
- •Історія як предмет філософії
- •Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства
- •Рушійні сили історії та проблема її сенсу
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 18. Стратегія майбутнього
- •Опозиція “модерн – постмодерн” у культурному та цивілізаційному поступі людства
- •Глобальні проблеми сучасності як негативні наслідки культури модерну
- •Феномен глобалізації у сучасному цивілізаційному розвитку
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
Основні терміни
Абсолютна ідея - надприродне, нічим не зумовлене духовне начало, «божественна думка», безособовий розум, які нібито породжують реальний матеріальний світ.
Антропологізм – філософська концепція, яка розглядає усі явища природи, суспільного життя й мислення залежно від властивостей і потреб людини.
Відчуження – філософська категорія, яка виражає перетворення людської діяльності та її наслідків у самостійну силу, що панує над людиною і ворожа їй.
Категорічний імператив – термін Канта для позначення безумовного веління моральної свідомості слідувати в поведінці законові: “дій так, щоб ти ніколи не ставився до людей тільки як до засобу, а завжди як до мети”.
Опредметнення – це перетворення в процесі діяльності суб’єкта людських сил і здібностей з форми руху на форму предмета (тобто перетворення суб’єктивного на об’єктивне). Розпредметнення – це використання людьми наслідків попередньої діяльності і освоєння надбань культури, підтриманняі розвиток завдяки цьому їхнього фізичного буття, виробничих навиків і духовних здібностей.
Панлогізм – об’єктивно-ідеалістичне вчення, яке вважає мислення сутністю, першоосновою світу й ототожнює об’єктивну закономірність з системою логічних категорій.
Річ для нас – річ, як вона розкривається людиною в процесі діяльності і пізнання.
Річ у собі – те, що існує саме по собі, безвідносно і незалежно від людської практики і пізнання.
Трансцендентний – той, що лежить поза межами свідомості й пізнання.
Трансцендентальний (у філософії Канта) – той, що зумовлює можливість пізнання.
Трансцендентальний ідеалізм – назва, яку І. Кант дав своїй критичній філософії на відміну від проблематичного ідеалізму Р. Декарта (який ставив під сумнів існування зовнішніх речей) і догматичного ідеалізму Дж. Берклі (який вважав речі «комплексами відчуттів»).
Питання та завдання для самоконтролю
Чим відрізняється докритичний і критичний періоди інтелектуального розвитку І. Канта?
Охарактеризуйте основні положення теорії пізнання Канта.
Чим відрізняються теорія пізнання Канта і Гегеля?
Чим відрізняються діалектика Геракліта, Гегеля і Маркса?
Що таке абсолютна ідея і як вона, за Гегелем, розвивається?
Філософія Фейєрбаха виникла як опозиція до філософії Гегеля. З нижченаведеного вислову Фейєрбаха виявіть, по якій лінії він протиставляє свою точку зору гегелівській: «... суб’єктом нової філософії є... не абсолютний, тобто абстрактний дух, - словом, не розум в абстрактному сенсі, але дійсна і цільна людська істота... Іншими словами: нова філософія, розуміється, також спирається на розум, сутність якого зводиться до людської сутності, таким чином, спирається ні на той анонімний розум, що не має сутності, не має красок, але на розум, насичений людською кров’ю”.
Чому Фейєрбах називав свою філософію антропологією?
Покажіть, як Маркс у “Капіталі” застосував матеріалістично перероблену діалектику Гегеля?
У чому криється різниця розуміння діяльності Гегелем і Марксом?
Чому матеріалізм Маркса називають гуманістичним?
«Головний недолік, каже Маркс, - усього попереднього матеріалізму – включаючи і фейєрбахівський – міститься в тому, що предмет, дійсність, чуттєвість береться тільки у формі об’єкта, або у формі споглядання”. Як тлумачити думку Маркса, що предмети повинні братися і як людська чуттєва діяльність, як практика, суб’єктивно?
У чому полягає матеріалістичне розуміння історії?
Охарактеризуйте основні види і функції практики.