- •Авторський колектив:
- •Поняття світогляду та його історичні типи: міфологічний, релігійний, філософський
- •Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії
- •Філософія у системі культури. Функції філософії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2. Антична філософія
- •Умови виникнення, особливості та етапи розвитку античної філософії
- •Розвиток ідей у натурфілософських школах Стародавньої Греції (мілетська, піфагорійська школа, Геракліт, елеати, античний атомізм)
- •Філософські ідеї періоду високої класики
- •Ідеї та школи завершального етапу розвитку античної філософії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Філософія середньовіччя
- •Історичні та соціокультурні умови формування середньовічної філософії
- •Характерні риси та проблематика середньовічної філософії
- •Вихідні ідеї патристики
- •Схоластика як провідний напрям середньовічного філософствування
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4. Філософія відродження
- •Історичні передумови та культурні чинники формування філософії Відродження
- •Натурфілософія і нове природознавство Відродження
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5. Філософія нового часу та просвітництва
- •Історичні й соціокультурні умови становлення філософії Нового часу та Просвітництва
- •Основні здобутки раціоналізму Нового часу
- •Філософія Просвітництва
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 6. Німецька класична філософія. Марксистська філософія.
- •«Критична філософія» і. Канта
- •Система і метод г. Гегеля
- •Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •Марксистська філософія: основні ідеї
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Додаткова
- •Тема 7. Західна філософія кінця хіх-хх століть
- •Історичні та соціально-культурні передумови виникнення некласичної філософії
- •Основні течії західної некласичної філософії кінця хіх - початку хх ст.
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8. Історія української філософії
- •Філософська думка у культурі Київської Русі XI-xіv ст.
- •Філософія України XV-xviiі ст.
- •Українська філософія хіх - першої третини хх ст.
- •Розвиток філософської думки в Україні хх - ххі століття
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9. Діалектика як учення про розвиток
- •Діалектика та її історичні форми
- •Принципи і закони діалектики
- •Категорії діалектики
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 10. Філософське вчення про буття
- •Категорія “матерія” у філософії. Сучасна наука про будову матерії
- •Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії. Соціальний простір та соціальний час як форми буття людей у культурі
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література:
- •Тема 11. Проблема людини у філософії
- •Проблема антропосоціогенезу
- •Єдність біологічного і соціального в людині
- •Проблема сенсу життя людини
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 12. Свідомість, її походження та сутність
- •Постановка проблеми свідомості у філософії
- •Роль діяльності, спілкування та мовлення у формуванні і розвитку свідомості
- •Структура свідомості. Свідоме та несвідоме
- •Свідомість і самосвідомість
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 13. Пізнання та освоєння людиною світу
- •Філософське вчення про пізнання
- •Методи і форми наукового пізнання
- •Істини як ідеал і мета пізнання
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 14. Предмет соціальної філософії
- •Предмет і структура соціальної філософії
- •Структурованість соціальної системи
- •Історична періодизація суспільного розвитку
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 15. Суспільне виробництво як спосіб буття людини в культурі
- •Матеріальна культура та її структура
- •Духовна культура та її структура
- •Основні терміни
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 16. Політичне життя суспільства як філософська проблема
- •Політика та політична система суспільства. Структура політики
- •Держава як основний політичний інститут
- •Правова держава та громадянське суспільство
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 17. Філософія історії
- •Історія як предмет філософії
- •Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства
- •Рушійні сили історії та проблема її сенсу
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 18. Стратегія майбутнього
- •Опозиція “модерн – постмодерн” у культурному та цивілізаційному поступі людства
- •Глобальні проблеми сучасності як негативні наслідки культури модерну
- •Феномен глобалізації у сучасному цивілізаційному розвитку
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
Основні терміни
Агностицизм – філософська установка, згідно з якою неможливо довести відповідність наших знань дійсності, якщо вони виходять за межі відчуттів.
Гносеологія – філософське вчення, в якому досліджується пізнавальний процес з точки зору співвідношення суб’єкта і об’єкта пізнання, аналізується проблема істини та її критеріїв, вивчаються форми і методи пізнавальної діяльності. Традиційно, гносеологію визначають як теорію пізнання.
Епістемологія – філософське вчення, в якому вивчається будову, структуру, розвиток і функціонування знання. Основні проблеми епістемології зосереджуються навколо аналізу опозиції «об’єкт – знання». Інколи термін «епістемологія» ототожнюють з терміном «гносеологія».
Знання – отримана у певний спосіб (метод), соціально значима інформація, яка є упорядкованою та оформленою відповідно до деяких норм.
Істина – відповідність людських знань дійсності. Істина фіксує об’єктивний зміст знання, а також визначає межі його застосування. В класичній теорії пізнання розглядається діалектика абсолютної та відносної істини.
Метод – спосіб побудови й обґрунтування істинності знання; сукупність прийомів (алгоритм) теоретичного чи практичного освоєння дійсності. В науці під методом розуміють шлях наукового дослідження, який охоплює цілісну систему операцій, правил і норм наукового пошуку.
Методологія – вчення про методи дослідження, а також способи організації теоретичної й практичної діяльності людини. Розрізняють філософську, загальнонаукову методології та методологію конкретних наук.
Об’єкт пізнання – те, на що направлена активність суб’єкта пізнання (людини).
Освоєння – це духовно-теоретичне, духовно-практичне та матеріально-практичне осмислення світу, виражене у формі міфів, мистецтва, філософії, науки тощо.
Пізнання – процес отримання знань; діяльність суб’єкта пізнання, направлена на здобуття обґрунтованих даних про світ.
Раціональне пізнання – це вищий ступінь пізнання людиною світу, в якому здійснюється перехід від відчуттів і уявлень до понять, суджень та умовиводів як форм абстрактного мислення.
Скептицизм – філософська концепція, в якій піддається сумніву можливість достовірного пізнання світу й існування надійного критерію істини.
Суб’єкт пізнання – носій діяльності, свідомості й пізнання. Зазвичай, суб’єктом пізнання виступає людина.
Чуттєве пізнання – це вихідний ступінь пізнання людиною матеріального світу, який ґрунтується на спогляданні предметів і явищ дійсності. Здійснюється у формі відчуттів, сприйняття і уявлення.
Питання та завдання для самоконтролю
1. Всесвіт безкінечний і людина ніколи не зможемо пізнати його до кінця. Чи слідує звідси, що світ непізнаваний?
2. Назвіть представників агностицизму в філософії Нового часу. Чи співпадають їх погляди з ідеями скептиків Античності?
3. Зіставте зміст термінів «знання» та «інформація». Чи погоджуєтесь Ви з думкою, що основною цінністю сучасного суспільства є наукове знання?
4. Відомо, що в процесі пізнання одні теорії змінюються іншими, хоча предмет дослідження залишається тим самим. Які закономірності пізнавального процесу характеризує це явище?
5. Проаналізуйте наступні висловлювання. Яке з них, на Ваш погляд, можна прийняти як визначення? Відповідь поясність.
а) Істина – це логічно несуперечливе знання про світ;
б) Істина – це знання, яке відповідає чуттєвим даним;
в) Істина – це очевидне положення;
г) Істина – це відповідність знань дійсності.
6. Спираючись на приклади з історії науки, опишіть співвідношення між абсолютною та відносною істинами? Чи погоджуєтесь Ви з тезою, що істина завжди конкретна?
7. Які загальнонаукові методи пізнання протиставляє Ф. Бекон: «Краще ділити природу на частини, ніж відволікатися від неї»?
8. Назвіть методи емпіричного й теоретичного пізнання. Чим методи пізнання відрізняються від засобів пізнання та форм знання?
9. Американський соціолог науки Р.К. Мертон виділив такі цінності наукової діяльності: універсалізм, безкорисливість, колективізм та організований скептицизм. Чи можливе, на Ваш погляд, їх неухильне дотримання в процесі наукової діяльності?
10. А. Ейнштейн писав: «Інтуїтивним висновкам, які базуються на безпосередньому спостереженні, не завжди можна довіряти». Як Ви вважаєте, що мав на увазі видатний німецький фізик?