Висновоки

Отже можна зробити наступні узагальнення: - міжнародне спільне підприємство – це організаційно-правова форма поєднання зусиль партнерів різних країн з метою здійснення спільної підприємницької діяльності. - класифікують спільні підприємства за такими основними ознаками: приналежність учасників спільного підприємства; структура партнерів; доля участі партнерів у капіталі спільного підприємства; вид діяльності. - стратегічні альянси – довірчі довгострокові взаємовигідні відносини між фірмами, що дозволяють кожній з них ефективно досягати довгострокових цілей, координувати та оптимізувати використання спільних ресурсів і мінімізувати трансакційні витрати. Стратегічні альянси поділяють за функціональним призначенням створюваного альянсу, його масштабами, джерелами транснаціоналізації тощо.Мотивами створення міжнародних спільних підприємств та стратегічних альянсів є зменшення ризиків, науково-технічний розвиток, економія на масштабі, спільне використання ринків та ресурсів, одержання пільг від уряду країни створення тощо.Цілями управління спільними підприємствами та стратегічними альянсами є формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах і відповідного використання економічних, соціальних, культурних та інших особливостей цих країн і міждержавної взаємодії.Основні проблеми в управлінні такими підприємствами полягають неможливості врегулювати різні інтереси та цілі партнерів або у різних стилях управління, культурних протиріччях тощо.Особистість топ-менеджера відіграє дуже важливу роль у розвитку міжнародного підприємства і є часто нерозривно з ним пов’язаною.Основними перешкодами для ефективного управління міжнародним бізнесом на Україні є надмірні бюрократизованість і державне регулювання, велика кількість тарифних і нетарифних бар’єрів для торгівлі та інвестицій, невиконання умов контрактів, податковий тиск, корупція, загалом часті зміни бізнес-клімату, який не забезпечує достатній рівень прибутків порівняно з іншими, ефективнішими ринками.У світовій практиці ми бачимо приклади як успішних міжнародних підприємств та стратегічних альянсів так і провалів.Складність альянсів у контексті країн Центральної та Східної Європи зумовлена величезними відмінностями у фінансових, комерційних та організаційних можливостях партнерів.Для країн Східної Європи такі підприємства є привабливою можливістю доступу до технологічних досягнень та іноземного капіталу. Іноземні компанії хочуть отримати додаткові ринки для своєї продукції і місця її дешевого виробництва, а також податкові пільги.Сфера спільних підприємств набагато краще регулюється законодавством України, аніж сфера стратегічних альянсів. Проте існує велика кількість проблем, що пов’язані власне з законодавством та з виконанням його норм. Основними шляхами вдосконалення чинного законодавства є приближення його норм до норм міжнародного права, усунення протиріч та оновлення законодавчої бази.

Список використаної літератури

1. Андронов В.В. Корпоративный менеджмент в современных экономических отношениях/ В.В. Андронов; Рос. Акад. Предпринимательства. – М.: Экономика, 2003.

2. Внешнеэкономический толковый словарь. Ред. И.П. Фоминский. – М.: ИНФРА-М, 2000.

3. Гончаренко Ж.В. Бренды Украины, или Они и Мы/ Ж.В. Гончаренко, Е.А. Радченко, И.М. Сабирова. – К.: Молодь, 2004.

4. Демин А.А. Лидеры мирового бизнеса: Очерки/ А.А. Демин: СПб.: Изд-во СПб ун-та, 2003.

5. Захарченко В.И. Менеджмент во внешнеэкономической деятельности: Учебное пособие (конспект лекций)/ В.И. Захарченко. – Х.: Одиссей, 2003.

6. Кириченко О. та ін. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник для вищих закл./ О. Кириченко, І. Кавас, А. Ятченко. – 2-ге вид., доп. – К.: Фінансист, 2000.

7. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, Видавництво „АртЕк”, 2002.

8. Майєр Джеральд М. Міжнародне середовище бізнесу: конкуренція та регулювання у глобальній економіці: Пер. з англ./ Джеральд М. Майєр, Даніела Олесневич. – К.: Либідь, 2002.

9. Мартин Ганс-Петер. Западная глобализация: атака на процветание и демократию: Пер. с нем./ Мартин Г.-П., Шуман Харальд. – М.: Альпина, 2001.

10. Михаэльсон Д. Сунь-цзы «Искусство войны» для менеджеров: 50 стратегических правил наступления и обороны в бизнесе: Пер. с англ./ Д. Михаэльсон. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004.

11. Панченко Є.Г. Міжнародний менеджмент: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ Є.Г. Панченко. – К.: КНЕУ, 2004.

12. Пестерцова О.І. Організація та функціонування спільних підприємств в Україні: Навч. посіб./ О.І. Пестерцова; О.І. Пестерцова. – К.: КНЕУ, 1997.

13. Прямі іноземні інвестиції та технологічний трансфер у пострадянських країнах: Пер. з англ./ Ред. Д. Дайлер. – К.: К.І.С., 2003.

14. Рид С.Ф. Искусство слияний и поглощений: Пер. с англ./ С.Ф. Рид, А.Р. Лажу. – М.: Альпина Бізнес Букс, 2004.

15. Роббинс П. Менеджмент: Пер. с англ./ П. Роббинс, М. Коултер. – 6-е изд. – М.: Вільямс, 2002.

16. Словник сучасної економіки МАКМІЛЛАНА / Пер. з англ. – К.: „АртЕк”, 2000.

17. Транснаціональні корпорації: Навч. посібник/ В. Рокоча та ін. – К.: Таксон, 2001.

18. Закон Верховної Ради УРСР „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. №959-ХІІ.

19. Закон Верховної Ради України „Про колективне сільськогосподарське підприємства” від 14.02.1992р. №2114-ХІІ.

20. Закон Верховної Ради України „Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” від 16.07.1999р. №991-ХІV.

21. Закон Органів влади СРСР „Про державне підприємство (об’єднання)” від 30.06.1987 №7284-ХІ.

22. Закон Верховної Ради УРСР «Про власність» від 07.02.1991р. №697-ХІІ.

23. Закон Верховної Ради України „Про освіту” від 23.05.1991р. №1060-ХІІ.

24. Закон Верховної Ради України „Про споживчу кооперацію” від 10.04.1992 №2265-ХІІ.

25. Александрова В. та ін. Спільні підприємства як форма трансферу технологій// Вісник НАН України. – 2001. - №12. – с.24-28.