Національний Інститут хірургії та трансплантології
Ім. О.О.Шалімова амн України
Структура Інституту включає адміністрацію та апарат управління, науковий розділ, клініку на 460 ліжок, консультативну поліклініку, інженерний та господарський підрозділи. В складі наукового розділу функціонують 14 науково-дослідних відділів та 5 лабораторій, а в складі клініки – 8 відділень, 4 лабораторії, 9 груп та кабінетів спеціальних досліджень.
Всього в Інституті працює 1055 співробітників, в тому числі лікарів та наукових співробітників – 245, з них вчений ступінь доктора наук мають 24, кандидата наук – 55. Вчене звання професора мають 10 спеціалістів, старшого наукового співробітника – 22; заслужених діячів науки і техніки – 8, заслужених лікарів України – 17.
Напрямки наукових досліджень колективу Інституту:
·Вдосконалення методів діагностики, розробка та впровадження нових технологій надання хірургічної допомоги при патології органів травлення (стравоходу, шлунка, кишківника, печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози) та серцево-судинної системи (серця, аорти та її гілок, периферичних артерій, венозних судин);
Вивчення особливостей функціонування трансплантованих органів (нирки, печінка, серце, підшлункова залоза) і патогенезу реакцій їх відторгнення, розробка нових, більш ефективних технологій трансплантації органів;
·Дослідження особливостей функціонування аутотрансплантатів складних комплексів тканин та розробка методів підвищення частоти їх приживання і ефективної функціональної адаптації;
Розробка нових методик мініінвазивних оперативних втручань (ендоваскулярних, відеоскопічних, ендоскопічних, через шкірних під рентген- та ультразвуковим контролем), визначення показів до них, оцінка клінічної та економічної ефективності, впровадження їх в практику охорони здоров'я;
· Обґрунтування, розробка та впровадження альтернативних (безшовних) методів з’єднання біологічних тканин, апаратів та пристроїв для їх виконання;
· Розробка хірургічного інструментарію та хірургічних матеріалів;
·Дослідження патогенезу післяопераційних ускладнень (гнійно-септичних, тромбоемболічних та ін.), розробка ефективних технологій їх профілактики та лікування;
Інститут має велику кількість операційних залів, які обладнано найсучаснішою хірургічною та анестезіологічною технікою.
Щороку в клініці Інституту виконується понад 7 тисяч складних реконструктивних та високотехнологічних хірургічних втручань (за 35 років їх виконано понад 240 тисяч), в поліклініці надається консультативно-діагностична допомога майже 25 тисячам громадян України. Крімтого, спеціалістами Інституту щороку виконується близько 300 оперативних втручань в інших лікувальних установах України при виїздах за завданням відділу екстреної консультативної допомоги МОЗ України. Результати хірургічного лікування відповідають рівню кращих медичних центрів світу (кількість післяопераційних ускладнень – 2,7%, летальність – 1,5%)
В клініці Інституту вперше в Україні виконані:
· трансплантація серця (2001р.);
· трансплантація печінки від живого родинного донора (2001р.);
· трансплантація кісті (2004р.);
· одночасна трансплантація підшлункової залози та нирки від живого родинного донора виконана в Інституті в 2005р. вперше серед країн СНД.
Вступ
В своїй роботі я буду досліджувати методи діагностування хвороб шлунково-кишкового тракту людини. Перш ніж назвати і охарактеризувати їх, варто звернути увагу на елементарні поняття травної системи та її будови.
Травна система - система органів, призначена для обробки їжі, та її переробки з подальшим вилученням поживних речовин, їх подальшому всмоктуванню в кров та виведення рештків їжі з організму.
Травний тракт складається з 3 відділів:
переднього
середнього
заднього
Передній відділ – рот, глотка, стравохід
Середній відділ – шлунок, тонка і частково товста кишка
Задній відділ - каудальна частина прямої кишки
Цілі і методи дослідження моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту
Умовно методи дослідження МЕФ можна розділити на дві групи:
1)Методи, що дозволяють безпосередньо реєструвати скоротливу активність шлунково-кишкового тракту.
2)Методи оцінки моторної функції органів на основі даних, що характеризують їх електричну активність.
До першої групи належать методи, засновані на безпосередньому вимірі внутрішньопросвітного тиску ШКТ за допомогою балонів, мікродатчиків, радіокапсули, катетерів. Їх особи вістю є введення чужорідного тіла безпосередньо в просвіт органа, що призводить до подразнення механорецепторів слизової і змінює його моторну активність.
До другої групи належать електрофізіологічні методи, засновані на вивченні електричної активності шлунково-кишкового тракту. Вони базуються на наявності тісних взаємозв'язків між електричною та скорочувальною діяльністю шлунково-кишкового тракту. Ці методи включають в себе як безпосередню реєстрацію біопотенціалів гладком'язових стінок органів з фіксованих на них електродів - пряма електрогастроентерографія, так і їх реєстрацію з нашкірних електродів - периферична електрогастроентерографія.
При проведенні периферичної електрогастроентерографіі вимірювальні електроди закріплюються або на поверхні передньої черевної стінки, або на кінцівках. Місце кріплення референтного електрода визначається використовуваною методикою дослідження і може знаходитися як на кінцівках, так і на поверхні передньої чи бічної черевної стінки. При роботі з багатоканальною електрогастроентерографією можливий варіант, при якому частина каналів використовується для зняття сигналів з поверхні передньої черевної стінки, а інша частина для зняття сигналів з кінцівок.
Серед методів діагностування ШКТ я вибрав такі:
1)Рн метрія
2)Капсульна ендоскопія
3)Біопсія
4)МРТ
5) ЕГЕГ
Внутрішньопорожнинна рН-метрія
В основі методу рН-метрії лежить визначення концентрації вільних водневих іонів. Принцип електрометричного визначення рН полягає в тому, що хімічні процеси на електродах, занурених у розчин електроліту, супроводжуються виділенням електричної енергії так само, як в гальванічних елементах. Величина електрорушійної сили, яка виникає між електродом вимірювання та електродом порівняння, залежить від концентрації водневих іонів в електроліті. Ця різниця потенціалів невелика, і для її вимірювання застосовується підсилювач постійного струму, до якого підключений реєструючий прилад.
Загальноприйнята методика внутрішньошлункової рН-метрії зводиться до одночасного вивчення внутрішньопорожнинного рН в тілі (кислотоутворююча зона) та антральному відділі (кислотонейтралізуючої зона) шлунка в міжперетравлювальний період (базальна секреція) і після впливу стимулятора або інгібітора кислотоутворення. Останні вибираються диференційовано, залежно від величин базального рН на рівні тіла шлунка..
Певне місце в дослідженні внутрішньопорожнинної рН-метрії займають приватні методики, одна з них - базальна топографічна рН-метрія.
Сутність методики полягає в послідовному переміщенні рН-зонда по шлунку з вимірюванням значень рН через кожен сантиметр. На підставі отриманих замірів рН проводиться оцінка результатів дослідження.
Запропоновано вважати, що
рН 0,9-1,2 відповідає вираженої гіперацидності,
рН 1,3-1,5 - помірної гіперацидності,
рН 1,6-2,2 - нормацидності,
рН 2,3-2,5 - помірною гіпоацидності ,
рН 3,6-6,9 - вираженою гіпоацидності,
рН 7,0-7,5 - анацидного.
Необхідно зазначити, що існують деякі відмінності нормальних показників по різним авторам. Тому при оцінці отриманих даних слід орієнтуватися не тільки на значення рН, а й на клініко-ендоскопічну картину захворювання. Так само слід враховувати, що будь-яке обладнання, що застосовується при рН-метрії, має технічні похибки (до 0,5 од. РН), що, безумовно, впливає на результат дослідження.
Тривала внутрішньопорожнинна рН-метрія
В даний час в клінічну практику широко впроваджується метод тривалого внутрішньопорожнинного моніторування рН, як найбільш фізіологічний і точний. Це дослідження дозволяє безперервно реєструвати значення рН протягом 24 - 96 годин. При використанні цього методу внутрішньошлункова кислотність може бути виміряна за допомогою різних рН-електродів - сурмяного, скляного та ін Сучасні портативні реєструючі пристрої дозволяють автоматично проводити процедуру калібрування рН-зондів, записувати значення рН кожні 4 - 20 секунд з наступним комп'ютерним аналізом накопичених даних.
Метод внутрішньопорожнинного моніторування рН дозволяє оцінити дію різних факторів, що впливають на кислотопродукцію (їжа, куріння, прийом різних лікарських засобів та ін.) В процесі цього дослідження представляється можливість індивідуального підбору дози і режиму прийому антисекреторних засобів.
Показання до проведення внутрішньопорожнинної рН-метрії
Дослідження, проведені за допомогою визначення рН, умовно можна поділити на 3 групи:
1)тривала рН-метрія стравоходу
2)короткочасна внутрішньошлункової рН-метрія (експрес рН-метрія)
3)тривале моніторування рН шлунка
Кожна з груп має своє значення й свої показання та протипоказання, тому спочатку я охарактеризую їх основні завдання, а потім методи дослідження та їх показання і протипоказання.
Основним завданням короткочасної внутрішньошлункової рН-метрії є визначення базального рівня кислотності, тобто вирішення питання про наявність чи відсутність соляної кислоти, і визначення приблизного рівня інтрагастрального концентрації водневих іонів.
Тривале моніторування рН стравоходу дозволяє визначити наявність або відсутність гастроезофагеальним рефлюксів, особливо в нижченаведених ситуаціях:
1)У випадках відсутності виражених ендоскопічних змін у хворих з типовими проявами гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ).
2)У хворих з атиповими проявами ГЕРХ: біль у грудях, не пов'язана із захворюваннями серцево-судинної системи, напади бронхіальної астми
3)У хворих з ЛОР захворюваннями (кислотний рефлюкс в 10 - 50% випадків є причиною патологічної захриплості голосу, хронічного кашлю, хронічного ларингіту, гранульоми голосових зв'язок, стенозу глотки або трахеї, а іноді навіть неопластичних процесів).
4)До і після оперативного втручання з приводу рефлюкс-езофагіту.
5)Для оцінки ефективності проведеного лікування (особливо у хворих з малосимптомними проявами ГЕРХ).
Тривале моніторування рН шлунка дозволяє:
1)Судити про процес кислотоутворення протягом доби в природних умовах з оцінкою дії різних факторів (їжі, куріння і т. д.).
2)Оцінити дію різних лікарських препаратів на внутрішньошлункової кислотність (блокаторів Н2 рецепторів гістаміну, блокаторів Н + К + АТФази, антацидів та ін.)
3)Виявити резистентність до прийому різних антисекреторних препаратів.
4)Оцінити функціональний стан шлунка до і після оперативних втручань.
5)Підібрати ефективну схему прийому антисекреторних препаратів, особливо у хворих з кровоточить виразками.
Підготовка хворого
Під час дослідження (при тривалій рН-метрії) рекомендується:
перебувати в нормальних (фізіологічних) для хворого умовах;
продовжувати звичайний режим прийому їжі (бажано з виключенням мінеральних вод, кислих продуктів і рідин, алкоголю);
вести щоденник, де хворий повинен відзначати різні тимчасові події та їх тривалість. Так, для рН-метрії стравоходу важливо відзначати періоди перебування в горизонтальному положенні, незалежно збігаються вони зі сном чи ні, а для оцінки дії лікарських препаратів необхідно вказати точний час їх прийому. Конкретна форма щоденника (кількість різних періодів, симптомів і т. д.) залежить від поставлених перед лікарем завдань.
Приклад щоденника хворого
ЩОДЕННИК САМОКОНТРОЛЮ
П.І.П._______________________________________________
Дата дослідження________відділеня__________палата___
№ історії хвороби____________вік_________________
Діагноз _____________________________________________
Прийом їжі: 1. з ..... по ..... з ..... по .....
з ..... по ..... 4. з ...... по ....
2. Сон: 1. з ..... по ..... 2.с ...... по ....
3. Горизонтальне положення: _________________________
____________________________________________________
4. Прийом ліків: ___________________________________
5. Біль: _____________________________________________
6. Печія: ___________________________________________
7. Відрижка повітрям _________________________________
кислим _________________________________
їжею _________________________________
8. Куріння: __________________________________________
9. Інші події: ____________________________________
Трансназальная інтубація
При тривалій рН-метріїпотрібне проведення рН-зонда через ніс, що забезпечує можливість прийому їжі і лікарських препаратів в процесі дослідження.
При проведенні експрес рН-метрії зонд може бути введений через рот з використанням спеціального загубника для попередження пошкодження зонда зубами. Однак власний досвід показує, що проведення рН-зонда через ніс істотно рідше викликає нудоту і блювотні позиви.
Протипоказання до проведення трансназальной інтубації.