TOE_NAU_ChASTINA_I_Siry_D_T
.pdf121
два рівняння за ІІ-м законом Кірхгофа в комплексній формі:
ìU = R I |
1 |
+ JwL I |
1 |
+ JwM I |
2 |
|
|
|
||||||||||||
ï |
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
í |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ïU = R2 I2 + JwL2 I 2 + JwM I 1 |
||||||||||||||||||||
î |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Позначимо: |
Z1 = R1 + jwL1; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Z2 |
= R2 + jwL2 ; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
тоді одержимо: |
Zm = jwM , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ìU = Z |
I |
1 |
|
+ Z |
m |
I |
2 |
|
||||||
|
|
|
|
|
ï |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
í |
|
|
|
I2 |
+ Zm I1 |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
ïU = Z2 |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
î |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(5.2)
(5.3)
(5.4)
(5.5)
Визначимо струми I1 та I2 |
за методом визначників: |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Z1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z1 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
Zm |
|
= Z1 Z 2 - Z m 2 ; DI |
|
= |
|
U |
Zm |
|
|
=U (Z 2 |
- Z m ); DII |
|
= |
|
|
|
U |
|
=U (Z |
1 - Z m ); |
||||||||||||||||||||||||||
D = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Zm Z2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U Z2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Zm U |
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
I = I |
1 |
+ I |
2 |
|
= |
U (Z1 + Z 2 - 2Z m ) |
= |
U |
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z1 Z 2 - Z 2m |
|
|
|
|
|
|
Z e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
де Z e = |
|
|
Z Z |
|
- Z 2m |
= |
|
(R |
|
+ jwL )(R + jwL ) + j2w2 M |
2 |
= Re + jwLy . |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 |
2 |
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Z1 + Z 2 - 2Z m |
|
|
|
R1 + jwL1 + R2 + jwL2 - 2 jwM |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Припустимо, що R1 = R2 = 0 , тоді Re = 0 , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
В цьому випадку одержимо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
jwLy = |
|
-w2 L L |
+ w2M |
2 |
= |
jw(L L |
|
- M 2 ) |
. |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L1 + L2 |
|
- 2M |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
jw(L1 + L2 - 2M ) |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
Звідси |
|
|
|
|
|
|
Ly = |
|
|
L L |
|
|
- M 2 |
|
|
|
– |
еквівалентна індуктивність при |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L1 + L2 - 2M |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
паралельному узгодженому включенні двох котушок.
Аналогічно може бути визначена еквівалентна індуктивність при паралельному зустрічному включенні двох індуктивних котушок. Вона дорівнює:
|
|
L L - M 2 |
||||
Lз |
= |
|
1 |
2 |
|
< Ly . |
L1 |
+ L2 |
|
||||
|
|
+ 2M |
Побудуємо векторну діаграму(рис. 5.8) для узгодженого включення паралельно з’єднаних котушок в відповідності з рівняннями (5.2) та (5.3):
- будуємо вектори струмів I1 та I 2 ;
-будуємо R1 I 1; jwL1 I 1; jwM I 2 ;
-будуємо R2 I 2 ; jwL2 I 2 ; jwM I 1 .
Сірий Д.Т. Теоретичні основи електротехніки. Курс лекцій. НАУ. 2008.
|
|
|
|
122 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для |
|
|
плавної |
зміни |
індуктивності |
||||||||
|
|
|
|
|
кола застосовують варіометри. Вони |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
складаються з двох котушок різного |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
діаметра, причому одна обертається |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
в середині другої. Котушки можуть |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
бути |
|
|
|
з’єднані |
|
послідовно |
|||||||
|
|
|
|
|
паралельно |
при |
узгодженому |
та |
||||||||||
|
|
|
|
|
зустрічному включенні. Тому їх |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
індуктивність |
буде |
змінюватись |
|||||||||||
|
|
|
|
|
від |
|
|
|
Lmax |
= L1 + L2 + 2M max |
|
до |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 5.8 |
|
|
Lmin = |
L1L2 - M max |
. |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L1 + L2 + 2M |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
5.4. Повітряний трансформатор |
|
|
|
|
||||||||||||
Трансформатор |
– |
це |
статичний |
|
|
|
пристрій, призначений |
для |
||||||||||
перетворення змінного струму однієї напруги, в |
змінний |
струм |
тієї |
ж |
||||||||||||||
частоти, але іншої за величиною напруги. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Трансформатор був винайдений в1876 році російським інженером |
||||||||||||||||||
Яблочковим П.М. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Повітряний |
трансформатор |
складається |
з |
двох |
електрично |
|||||||||||||
зв’язаних, нерухомих |
котушок |
без |
|
|
|
феромагнітних |
. осердьТакий |
|
||||||||||
трансформатор являється лінійним. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
5.4.1. Основні рівняння повітряного трансформатора |
|
|
||||||||||||||||
Зобразимо електричну схему трансформатора (рис.5.9) |
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
Обмотка, |
до |
якої |
підключене |
||||||||||
|
|
|
|
джерело |
|
|
|
|
|
|
електричної |
, |
ен |
|||||
|
|
|
|
називається первинною. |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
Обмотка, |
до |
якої |
підключений |
||||||||||
|
|
|
|
приймач, називається вторинною. |
|
|
||||||||||||
“первинна” “вторинна” |
|
|
|
U1 |
|
|
|
w1 |
= n |
|
|
– |
|
коефіцієнт |
|
|||
|
|
U2 |
= w2 |
|
|
|
|
|||||||||||
Рис. 5.9 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
трансформації. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
Нехай |
до |
затискачів |
первинної |
||||||||||
обмотки прикладена напругаu1 , |
тоді |
в ній буде |
протікати |
струм i1 .У |
|
|||||||||||||
вторинній обмотці виникне ЕРС взаємної індукції і в ній з’явиться струм і2. |
повітр |
|||||||||||||||||
Запишемо |
рівняння |
електричної |
|
рівноваги |
|
для |
трансформатора, для цього вкажемо напрямок струмів, напруг та задамо напрям обходу.
При складанні рівняння за ІІ законом Кірхгофа для кіл з взаємною індукцією будемо користуватись таким правилом для визначення знака перед
jwM :
Сірий Д.Т. Теоретичні основи електротехніки. Курс лекцій. НАУ. 2008.
123
«Якщо відносно однойменних |
|
затискачів |
|
напрям обходу котушки |
|||||||||||
L1 співпадає з напрямом струму в котушці L2 , то перед |
jwM беремо додатній |
||||||||||||||
знак, якщо напрямки протилежні – беремо від’ємний знак. |
|||||||||||||||
Тепер запишемо рівняння: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ìU |
1 |
= R i + L |
di1 |
- M |
di2 |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
||||||||||||
ï |
1 1 |
1 |
|
|
|
dt |
|
|
|||||||
ï |
|
|
|
|
|
|
dt |
|
|
|
. |
|
|||
í |
|
|
|
|
|
di2 |
|
|
|
|
|
di1 |
|
||
ï0 |
= R i |
2 |
+ L |
+U |
2н |
- M |
|
|
|||||||
|
|
|
|
||||||||||||
ï |
|
2 |
|
2 |
|
dt |
|
|
|
dt |
|
|
|||
î |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Це основні рівняння повітряного трансформатора.
У вторинній обмотці в якості джерела електричної енергії виступає
ЕРС взаємної індукції - M di1 . dt
Для синусоїдних величин основні рівняння трансформатора можна записати в символічній формі:
ìíU 1 = R1 I1 + jwL1 І1 - jwM I 2 ;
î0 = R2 I 2 + jwL2 I 2 +U 2H - jwM I1.
5.4.2. Режими роботи трансформатора
А. Режим холостого ходу
В цьому випадку вторинна обмотка розімкнута, тобто I2 = 0. Струм I1 викличе у вторинній обмотці ЕРС взаємної індукції E2. Тоді основні рівняння трансформатора приймуть вигляд:
|
|
|
ìU |
= R I |
|
+ jwL I |
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
í |
1 |
1 |
1 |
|
1 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
îE 2 = - jwM I1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
Зобразимо |
|
|
|
векторну |
|
д |
||||||||
|
|
|
трансформатора |
для |
режиму |
холостого ходу |
|||||||||||
|
|
|
(рис. 5.10). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
З досліду холостого ходу трансформатора |
||||||||||||||
|
|
|
можна визначити коефіцієнт взаємної індукції M: |
||||||||||||||
|
|
|
= wMI1 , |
звідси M = |
E2 |
. |
|
|
|
|
|||||||
|
Рис. 5.10 |
|
E2 |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
wI1 |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
Б. Режим навантаження |
|
|
|
|
|
|
||||||||
Нехай вторинна |
обмотка |
замкнута |
на |
приймZач |
= R |
|
+ jX |
2н |
, тоді |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2н |
|
2н |
|
|
основні рівняння трансформатора приймуть вигляд:
ìU |
|
= R I |
|
+ jwL I |
|
- jwM I |
; |
(5.6) |
í |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
|
|
î0 |
= R2 I 2 + jwL2 I 2 + R2н I 2 + jX 2н I 2 - jwM I1. |
(5.7) |
Сірий Д.Т. Теоретичні основи електротехніки. Курс лекцій. НАУ. 2008.
124
Введемо позначення:
jwM = Z m ; R1 + jwL1 = Z 1 ; R2 + R2 н = R22 ; jwL2 + jX 2н = jX 22 ; R22 + jX 22 = Z 22 .
Тоді одержимо: ìíU 1 = Z 1 I 1 - Z m I 2 ;
î0 = Z 22 I 2 - Z m I 1.
Визначимо струми I1 та I2 за методом визначників:
D = |
Z1 - Z M |
= Z 1 Z 22 - Z 2m ; DI |
= |
U 1 - Z m |
= U 1 Z 22 ; |
DII = |
Z1 U 1 |
= U |
1 Z m . |
||||||||||||||||||||||||
|
- Z m Z 22 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 Z 22 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- Z m 0 |
|
|
|||||
|
|
I 1 |
= |
D1 |
= |
|
|
|
U |
1 Z 22 |
|
= |
|
|
U 1 |
|
|
; |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
D Z1Z22 - |
Z 2 |
m |
|
|
|
Z 1 |
- |
Z 2 m |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z 22 |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
I 2 |
= |
D2 |
= |
|
|
U 1 Z m |
|
= |
|
|
|
U |
1 |
|
; |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Z 1 Z 22 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
D Z 1 Z 22 - |
Z 2 |
m |
|
|
|
|
|
- Z m |
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Zm |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відношення напруги на затискачах первинної обмотки трансформатора до струму в , нійназивається вхідним опором трансформатора
|
|
U |
1 |
= Z 1 |
- |
Z 2 m |
. |
|
|
|
|||||||
|
|
I 1 |
|
|
||||
|
|
|
|
Z 22 |
|
|||
Зобразимо |
векторну |
|||||||
діаграму |
|
трансформатора |
для |
|||||
режиму навантаження (рис. 5.11): |
||||||||
- |
|
за |
|
базисний |
вектор |
|||
приймаємо вектор струму I 2 ; |
|
|||||||
- будуємо вектор струму |
|
I 1 ; |
|
|
- будуємо рівняння (5.6); |
|
Рис. 5.11 |
||
- будуємо рівняння (5.7). |
||
|
5.4.3. Схема заміщення трансформатора
Схема заміщення електротехнічного пристрою– це схема, що при заданій напрузі споживає той самий струм та ту ж саму потужність, що й даний пристрій.
Запишемо основні рівняння трансформатора:
ìíU 1 = R1 I 1 + jwL1 I 1 - jwM I 2 ;
î0 = R2 I 2 + jwL2 I 2 +U 2H - jwM I 1
До першого рівняння додамо і віднімемо jwM I 1 , а до другого – jwM I 2 , тоді одержимо:
Сірий Д.Т. Теоретичні основи електротехніки. Курс лекцій. НАУ. 2008.
125
ìíU 1 = R1 I 1 + jwL1 I 1 - jwM I 2 + jwM I 1 - jwM I 1;
î-U 2 H = R2 I 2 + jwL2 I 2 - jwM I 1 + jwM I 2 - jwM I 2 ;
або
ìíU 1 = R1 I 1 + jwI 1 (L1 - M ) + jwM (I 1 - I 2 );
î-U 2H = R2 I 2 + jwI 2 (L2 - M ) - jwM (I 1 - I 2 ).
На |
основі |
одержаних |
рівнянь |
будуємо |
схему |
за |
|
|
|
трансформатора (рис. 5.12). |
|
||
|
|
|
Схеми |
|
заміщен |
|
|
|
|
дозволяють |
звести |
розрахунки |
|
|
|
|
трансформаторів до розрахунку |
|
||
|
|
|
електричних |
кіл |
змінног |
|
|
Рис. 5.12 |
струму. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сірий Д.Т. Теоретичні основи електротехніки. Курс лекцій. НАУ. 2008.
126
Приклади розрахунку електричних кіл з взаємною індукцією
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Задача №1 |
|
|
|
|
|
|
Розрахувати |
електричне |
коло |
з |
паралельним |
з'єднанням |
д |
|||||||||
індуктивно |
зв'язаних |
котушок(рис. Р5.1,а) при |
їх узгодженому ввімкненні, |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
якщо: U = 115 B; R1 = 11,5 Ом; R2 = 23 Ом; |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
XL1 |
|
= |
11, |
5 |
Ом; |
|
|
I |
I1 |
|
|
|
|
I2 |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
XL2 |
= 23 Ом; XM |
= 23Ом. |
|
|
|
||||
|
|
|
M |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
L1 |
|
|
L2 |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
U |
|
|
|
|
|
|
Побудувати |
векторні |
діаграм |
|||||
|
|
|
|
R1 |
|
|
|
R2 |
струмів та напруг. Визначити активну |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
потужність, яка споживається електричним |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
колом та кожною гілкою окремо. |
|
|
||||
|
|
Рис. P5.1,а |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
Розв'язування |
|
|
1. Складемо систему рівнянь за I та II законами Кірхгофа для кола. Для цього задамося струмами в гілках та напрямком обходу контурів
I = I1 + I2,
R1I1 + jXL1I1 + jXMI2 = U ,
R2I2 + jXL2I2 + jXMI1 = U.
2. Підставимо в рівняння числові значення:
I = I1 + I2,
11,5 I1 + j11,5I1 + j23I2 = 115,
23I2 + j23I2 + j23I1 = 115,
або:
I = I1 + I2,
(1 + j) I1 + j2I2 = 10, j2I1 + 2(1 + j) I2 = 10.
|
3. |
|
|
|
|
|
Розрахуємо |
систему рівнянь, та |
знайдемо струмиI, I1, I2 |
||||||||||||||||
методом визначників: |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
D = |
|
1 + |
|
|
j |
|
j 2 |
|
= 2 (1 + j )(1 + j ) - j 2 × j 2 = 4 (1 + j ) , |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
j 2 |
|
|
|
2 (1 + j ) |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
D 1 |
= |
|
|
10 |
|
|
|
|
j 2 |
|
= 20 (1 + j ) - j 20 = 20 , |
|
|
||||||||||||
|
|
|
j ) |
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
10 |
|
2 (1 + |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
D 2 |
|
= |
|
1 + j |
10 |
|
= 10 (1 + j ) - j 20 = 10 (1 - j ) , |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
j 2 |
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
I 1 |
= |
|
|
D 1 |
|
= |
20 |
|
|
|
= 5 |
|
1 - j |
= 5 |
1 - j |
= 2 ,5 (1 - j ) = 3,52 e - j 45 ° A , |
|||||||||
|
|
|
|
4 (1 + j ) |
|
+ j )(1 - j ) |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
D |
|
|
(1 |
2 |
|
|
|||||||||||||
I 2 |
= |
|
|
|
D 2 |
|
= |
10 (1 - j ) |
= - j 2 ,5 = 2 ,5 e - j 90 ° A |
, |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D |
|
|
|
4 (1 + j ) |
|
|
|
|
|
I = I 1 + I 2 = 2 ,5 - j 2 ,5 - j 2 ,5 = 2 ,5 - j 5 = 5 ,6 e - j 63 °3 0¢ A .
Сірий Д.Т. Теоретичні основи електротехніки. Курс лекцій. НАУ. 2008.
127
4. Визначимо напруги на окремих елементах кола
R1 I 1 = 11 ,5 × 2,5 (1 - j ) = 28 ,75 (1 - j ) B ,
jX L 1 I 1 = j11 ,5 × 2 ,5(1 - j ) = 28 ,75 + j 28 ,75 B , jX M I 2 = j 23 ( - j 2 ,5 ) = 57 ,5 B ,
R 2 I 2 = 23 ( - j 2,5 ) = - j 57 ,5 B , jX L 2 I 2 = j 23 ( - j 2 ,5) = 57 ,5 B ,
jX M I 1 = j 23 × 2 ,5(1 - j ) = 57 ,5 + j 57 ,5 B .
5. Будуємо векторну діаграму струмів та напруг, використовуючи алгебраїчну форму запису комплексних струмів та напруг.
|
+j |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U |
+1 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
jXM I2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R1 I1 |
|
|
jXL1 I1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1A |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
jXM I1 |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
MI |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10B |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
MU |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R2 I2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
jXL2 I2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. Р5.1,б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
6. |
|
|
Визначимо активні потужності кола та окремих гілок: |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
* |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
S = U I = 115 ( 2 ,5 + j 5 ,0 ) = 287 ,5 + j 575 BA . |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
* |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
BA , |
|
|
|
|
|
|
|||||||
S 1 = |
U |
|
|
I 1 = 115 ( 2 ,5 + |
j 2 ,5 ) = 287 ,5 + j 287 ,5 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
P1 = 287 ,5 Bm , |
|
|
Q = 287 ,5 вар . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
* |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
BA , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
S 2 = |
U |
I 2 |
= 115 × j 2 ,5 = j 287 ,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
P2 = 0, |
|
|
Q 2 |
= 287 ,5 вар . |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
Бачимо, що в другій гілці активна |
потужністьР2 = 0. |
Активна |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
потужність |
|
|
|
від |
|
джерела |
енергії споживається |
тільки |
першою |
гілкоюР1 = |
287,5 Вт. Але в другій гілці мають місце теплові втрати, так як в гілці є активний
R2 = 23 Ом, і дорівнюють:
P2 ¢ = R 2 I 22 = 23 × 2 ,5 2 = 143 ,75 Вm .
Теплові втрати в першій гілці дорівнюють
P1¢ = R1 I 12 = 11 ,5 ( 2 ,5 × 2 ) 2 = 143 ,75 Вm .
Сірий Д.Т. Теоретичні основи електротехніки. Курс лекцій. НАУ. 2008.
|
|
|
|
128 |
|
|
|
|
|
При цьому |
в |
першу |
гілку від джерела енергії поступає |
актив |
|||
потужність Р1 =287,5 Вт, а на |
теплові втрати витрачаєтьсяP1¢ = 143 ,75 Вт. |
|
||||||
Тому |
залишок P1² = P1 |
- P1¢ = 143 ,75 Вт за рахунок |
взаємної індукції, тобто |
|
||||
за |
допомогою |
магнітного |
,поляпередається |
в |
другу |
,гілкуде |
і |
перетворюється в тепло.
Задача № 2
Знайти взаємну індуктивністьМ двох індуктивно зв’язаних котушок при їх послідовному з’єднанні, якщо електровимірювальні прилади при узгодженому та
I |
* |
R1 L1 |
* W |
|
|
А |
M |
|
|
|
|
U V |
|
L2 |
|
|
R2 |
Рис. P5.2
зустрічному включенні котушок показали (рис. Р5.2):
– в першому досліді:
U1 = 120 B, I1 = 12 A, P1= 864 Вm,
– в другому досліді:
U2 = 60 B, I2 = 5 A, P2 = 150 Bm.
В якому досліді індуктивні котушки були ввімкнені узгоджено?
|
|
|
|
|
|
Розв’язування |
|
|
|
|
|
|
1. |
Знаходимо |
повний |
опір кола |
в першому та другом |
||||||||
дослідах: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z 1 |
= |
U 1 |
= |
120 |
= 10 Ом . |
Z 2 |
= |
U 2 |
= |
60 |
= 12 Ом . |
|
I 1 |
|
I 2 |
|
||||||||
|
|
|
12 |
|
|
|
5 |
|
При узгодженому ввімкненні індуктивних котушок їх еквівалентна індуктивність більша, чим при зустрічному(Ly > Lз) тому Zy > Zз. Таким чином в другому досліді котушки були включені узгоджено.
2.Визначимо індуктивність Ly та Lз:
Z |
у |
= Z |
2 |
|
= 12 Ом , |
R |
у |
= R |
1 |
+ R |
2 |
= |
P2 |
|
= |
150 |
= 6 Ом . |
|||||||||||
|
I 22 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 2 |
|
|||||||||
X у |
= w L у |
= Z у |
2 - R у |
2 = |
12 2 - 6 2 |
= |
|
= 10 ,4 Ом . |
||||||||||||||||||||
108 |
||||||||||||||||||||||||||||
L у |
= |
X |
|
у |
|
= |
10 ,4 |
Гн . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
w |
|
|
|
w |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сірий Д.Т. Теоретичні основи електротехніки. Курс лекцій. НАУ. 2008.