Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bakalavrat_Zapitannya_ta_Vidpovidi_2015.doc
Скачиваний:
34
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
582.66 Кб
Скачать

125. Демонтаж букс з роликовими підшипниками

6.2.1 При демонтажі букс з роликовими підшипниками роботи за допомогою стендів або ручним способом виконувати в такому порядку:

а) відкрутити болти кріпильної кришки, а потім кріпильну кришку разом з оглядовою зняти;

б) видалити мастило з кришки та з передньої частини букси;

в) відкрутити та зняти болти стопорної планки або тарілчастої шайби. Планку або шайбу зняти;

г) відкрутити та зняти торцеву гайку, а також упорне кільце переднього підшипника;

д) зняти корпус букси разом з блоками підшипників (зовнішнє кільце з роликами та сепаратором) з внутрішніх кілець, насаджених на шийку осі;

е) за допомогою преса або інших пристроїв вийняти з корпусу букси блок підшипників;

ж) зняти при необхідності (пункт 4.1.4) внутрішні кільця з ший­ки осі за допомогою індукційного нагрівача (рисунок 10). При зніман­ні з шийки осі несправного кільця переднього підшипника справне кіль­це заднього підшипника можна не знімати з шийки осі. Кільця нагріти до температури 100-120°С (це досягається приблизно за 30-45 секунд при напрузі в мережі 220В).

Категорично забороняється нагрівати кільце більше 1 хв.

Ослаблення кільця на шийці осі визначати покачуванням нагрівача відносно осі колісної пари. При ослабленні кільця нагрівач зняти ра­зом з кільцем, вимкнути струм та видалити кільце із нагрівача. Забо­роняється робити перерву в живленні нагрівача струмом до повного ос­лаблення та зняття кільця, так як в цьому випадку відбувається і нагрів шийки осі. Якщо час для нагрівання закінчився (1 хв.), а кільце з шийки зняти не вдалося, необхідно роботу по зніманню кільця припинити та відновити її після остигання внутрішнього кільця під­шипника та шийки осі до температури навколишнього середовища. Після цього знімати послідовно кільця переднього та заднього підшипників;

и) при необхідності зняти (пункт 5.1.4) лабіринтне кільце з передпідматочинної частини осі при допомозі індукційного нагрівача;

к) операції, що вказані в пп. ж та и, проводити у випадку, якщо повна ревізія виконувалась із зніманням внутрішніх кілець.

  1. Ремонт корпуса автозчепу і деталей механізму зчеплення.

  1. Ремонт рами напіввагона.

  1. Ультразвукова дефектоскопія.

  1. Матеріал литих деталей автозчепного обладнання. Технологія виготовлення. Термообробка.

  1. Технологія виготовлення пружин і ресор.

  1. Зобразити прямий цикл Карно в PV та TS координатах, опишіть процеси циклу. Термічний ККД.

  1. Зобразити зворотний цикл Карно в PV та ТS координатах, опишіть процеси циклу. Холодильний коефіцієнт.

  1. Зобразити цикл ДВЗ зі змішаним підводом теплоти в PV та TS координатах, описати процеси циклу. Вираз термічного ККД.

  1. Основний закон теплопровідності. Коефіцієнт теплопровідності.

  1. Термічний опір та теплова провідність. Теплопровідність одношарової плоскої стінки.

  1. Основний закон конвективного теплообміну. Коефіцієнт тепловіддачі.

  1. Теплопровідність одношарової плоскої стінки. Термічний опір та теплова провідність.

  1. Складний теплообмін. Теплопередача між двома середовищами крізь розділяючу стінку.

  1. Потужність поршневого компресора. Енергетичні коефіцієнти.

  1. Зобразити ідеальний робочий процес двоступеневого поршневого компресора в PV координатах та описати його.

  1. Вимоги до холодоагентів. Характеристики та властивості холодильних агентів, які застосовуються в холодильних установках рухомого складу.

  1. Ознаки нормальної роботи хладонових холодильних машин рефрижераторного рухомого складу.

  1. Особливості будови та розміщення на пасажирському вагоні установок кондиціонування повітря агрегатної та моноблочної конструкцій.

  1. Порядок підготовки до пуску, пуск та зупинка холодильної установки рефрижераторної секції 5-БМЗ.

  1. Технічне обслуговування установок кондиціонування повітря пасажирських вагонів, види ТО, терміни виконання, перелік основних робіт.

  1. Кондиціонування повітря. Зона комфорту. Параметри зони комфорту пасажирського вагону.

  1. Склад та загальна будова установки кондиціонування повітря пасажирського вагону.

  1. Технічне обслуговування холодильних установок рефрижераторного рухомого складу, види ТО, термін виконання, перелік основних робіт.

  1. Променевий теплообмін. Протікання процесу та основні визначення.

  1. Будова та принцип дії холодильної установки рефрижераторної секції 5-БМЗ

  1. Випробування холодильних установок рефрижераторного рухомого складу.

  1. Технічні характеристики генератора.

  1. Система централізованого електропостачання пасажирського вагону.

  1. Принцип дії та будова генераторів постійного струму.

  1. Характеристики генератора змінного струму.

  1. Принцип дії та будова генераторів змінного струму.

  1. 3ахист електрообладнання від струмів короткого замкнення і перенавантажень.

  1. Принцип дії та основні характеристики лужних акумуляторів.

  1. Групи електричних споживачів пасажирських вагонів.

  1. Принцип дії та основні характеристики кислотних акумуляторів.

  1. Система автономного електропостачання пасажирських вагонів.

  1. Електричні приводи пристроїв системи вентиляції.

  1. Електричні двигуни постійного струму, принцип дії та будова.

Будова машини постійного струму

Будова генераторів і двигунів постійного струму однакова (рис. 2.1).Рисунок 2.1 – Схема машини постійного струмуНерухома частина машини, яка називається статором (індуктором), складається з циліндричної станини (ярма) 1, до якої болтами кріпляться головні полюси 2 і додаткові полюси 3. Для зменшення магнітних втрат (втрат потужності від вихрових струмів і на перемагнічування) головні полюси виготовляються з окремих стальних пластин. Додаткові полюси виготовляються суцільними або також набираються з пластин. На сердечниках головних полюсів розміщені котушки обмоток збудження 4, на додаткових полюсах – котушки 5 обмоток додаткових полюсів [1–4].

До ярма з обох торців болтами кріпляться підшипникові щити, в яких розташовані підшипники, що несуть вал 6 обертової частини машини, яка називається якорем. На валу закріплене осердя 7 якоря, який для зменшення магнітних втрат набирається з ізольованих одна від одної сталевих пластин. В пазах, розташованих на поверхні сердечника якоря, укладена обмотка 8. Обмотки якоря, збудження і додаткових полюсів виготовляють з мідних ізольованих проводів. Обмотка якоря складається з секцій, кінці яких приєднуються до розташованого на валу колектора 9.

Колектор – це циліндр, що складається з мідних пластин, ізольованих одна від одної і від вала. До колектора за допомогою пружин притискаються графітні або вуглеграфітні, або металографітні щітки 10. Вони розташовані в щіткотримачах, закріплених на траверсі.

Обмотка збудження машини живиться постійним струмом і призначена для створення основного магнітного поля, показаного на рис. 2.1 умовно за допомогою двох ліній магнітної індукції (зображені штриховою лінією).

Головні полюси закінчуються полюсними наконечниками 11, що призначені для отримання на більшій частині окружності якоря однакового повітряного зазору між сердечником якоря і головними полюсами.

Додаткові полюси призначені для зменшення іскріння під щітками.

За допомогою колектора і щіток обертова обмотка якоря з'єднується з зовнішнім електричним колом. Про інші важливі призначення колектора і щіток буде сказано далі.

На рис. 2.1 показана машина постійного струму з двома головними полюсами. В залежності від потужності і напруги машини постійного струму можуть мати і більшу кількість полюсів. При цьому відповідно збільшується кількість комплектів щіток і додаткових полюсів. Кріплення машини до фундаменту або металоконструкції здійснюється за допомогою лап 12.

  1. Принцип регулювання напруги генератора.

  1. Ремонт лужних акумуляторів.

Ремонт лужних акб з розкриттям банок. Ремонт виконується у наступній технологічній послідовності;

  • Розрізування банки корпусу у верхнього бурті на фрезерному верстаті або абразивному крузі.

  • Виймання блоків електродів із корпуса.

  • Миття банки корусу і усунення дефектів

  • Миття блоку електродів гарячою водою.

  • Розбирання блоку електродів та його сушіння.

  • Вибраковування гайок,болтів,стяжних шпильок,їх нікелювання.

  • Відпресовування на спеціальному пресі позитивних пластин,які мають (розбухання)активної маси.

  • Вибраковування пластин за допомогою просвічування електричною лампою.

  • Підбирання пластин і сепараторів.

  • Складання позитивних і негативних пластин із сепараторами в спеціальному кондукторі.

  • Встановлення блоку електродів за допомогою струбцин в корпус акумулятора.

  • Підготовка акумуляторної банки до зварювання.

  • Приварювання кришки за допомогою газового зварювання.

  • Зачищення зварного шва,фарбування банки,монтаж втулок,гайок і шайб.

  • Перевірка електричного опору ізоляції. Перевірку виконують мегомметром М4100/3. Електричний опір ізоляції повинем бути не менше 1,5МОм.

  • Заливання електроліту в акумуляторну батарею.

  • Просочування електролітом блоку електродів.

  • Виконання зарядних циклів.

  • Перевірка параметрів акумулятора ікомплектування в окрему батарею.

  1. Виявлення несправностей в акумуляторах.

  1. Технічне обслуговування акумуляторних батарей.

  1. Характеристики генератора постійного струму.

  1. Види та об’єм технічного обслуговування та ремонту електрообладнання.

  1. Демонтаж і попередня діагностика генераторів і електродвигунів.

  1. Електричні прилади систем опалення пасажирського вагона.

  1. Ремонт кислотних акумуляторів.

  1. Пуск електродвигунів постійного струму, регулювання частоти і зміна напрямку обертання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]