30

Тема 5. Управління прибутком

Ключовим завданням управління фінансами підприємства є досягнення та подальше забезпечення належного рівня конкурентоспроможності підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах.

5.1. Прибуток як об’єкт фінансового менеджменту

Прибуток суб’єкта господарювання відіграє провідну роль у системі управління його фінансами. Прибуток розглядається в трьох основних аспектах:

• прибуток як вираження результату фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та винагорода за підприємницький ризик;

• прибуток як вираження ефективності управління операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю суб’єкта господарювання;

• прибуток як джерело самофінансування підприємства (при цьому чистий прибуток розглядається як найдешевше джерело фінансування потреби підприємства у капіталі і посідає основне місце у так званій ієрархії фінансування).

Однак реалізація моделі управління прибутком як функціонально-організаційного блоку управління фінансами підприємства має принципові особливості, що визначаються насамперед специфікою прибутку як об’єкта фінансового менеджменту.

Метою управління прибутком підприємства – суб’єкта господарювання можна вважати забезпечення максимізації абсолютної величини чистого прибутку та стабільності його формування у часі. При цьому прибуток (і, відповідно, управління прибутком підприємства) розглядається як джерело створення достатку акціонерів (shareholder value) у формі грошових дивідендних виплат та максимізації ринкової вартості підприємства (його корпоративних прав).

Об’єкт управління прибутком підприємства включає:

• дохід від реалізації продукції, товарів, надання послуг, виконання робіт;

• покриття витрат, що включають матеріальні витрати, оплату праці виробничого та управлінського персоналу, покриття амортизаційних відрахувань;

• сплату податків та інших обов’язкових платежів;

• покриття процентних платежів за позиками (витрат, пов’язаних з фінансовою діяльністю);

• формування прибутку до сплати податків;

• сплату податків, що здійснюється за рахунок прибутку;

• формування чистого прибутку;

• виплату грошових дивідендів та тезаврацію прибутку;

• формування нерозподіленого прибутку.

Серед цих завдань необхідно виділити такі:

• підтримання конкурентоспроможності підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах;

• забезпечення зростання абсолютної величини прибутку;

• забезпечення стабільності формування чистого прибутку, зокрема, збільшенням відносної частки прибутку від основної діяльності;

• забезпечення прийнятного рівня рентабельності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання;

• забезпечення пріоритетного фінансування інвестиційних проектів із позитивним NPV за рахунок внутрішніх джерел, насамперед прибутку;

• забезпечення оптимальних пропорцій розподілу прибутку шляхом досягнення компромісу між потребами дивідендної політики та політики тезаврації прибутку.

5.2. Організація та інструментарій управління прибутком

Модель управління прибутком є індивідуальною для кожного підприємства. Індивідуальність такої моделі визначається потребою врахування особливостей його фінансово-господарської діяльності, специфіки ринкового середовища її реалізації. Водночас зазначена індивідуальність досягається шляхом використання загальних методів, принципів та прийомів – інструментарію управління прибутком.

Ефективність управління прибутком може забезпечуватися насамперед через оптимізацію процесу управління відповідно до специфіки конкретного підприємства та обґрунтування доцільності використання окремих інструментів цього управління. Тому розглянемо основні питання реалізації моделі управління прибутком суб’єкта господарювання:

1. стратегія управління прибутком підприємства;

2. особливості обґрунтування управлінських фінансових рішень;

3. критерії організації управління прибутком підприємства.