3. Припинення зобов´язань за обставин, що не залежать від волі сторін

Незалежно від волі сторін припиняються зобов´язання внаслі­док таких обставин: неможливість виконання зобов´язання; поєднання в одній особі боржника і кредитора; смерть боржника чи кредитора, якщо зобов´язання пов´язано з їх особою; ліквіда­ція юридичної особи (кредитора чи боржника).

Неможливість виконання зобов´язання. Ця обставина може стати підставою припинення зобов´язання, якщо її настання зу­мовлено обставинами, за які боржник не відповідає і які виклю­чають відповідальність боржника.

Неможливість виконання може бути обумовлена фактичною або юридичною неможливістю виконання.

Під юридичною неможливістю розуміють неможливість ви­конати зобов´язання, оскільки існують перешкоди законного чи морального характеру. Наприклад, предмет зобов´язання вилу­чено із обігу, видання певного нормативного акта робить немож­ливим виконання зобов´язання повністю чи частково.

Фактична неможливість пов´язана, перш за все, із обста­винами, які носять характер непереборної сили. Так, загибель речі, визначеної індивідуальними ознаками, унеможливлює її передачу. Проте, припинення обов´язку щодо передачі речі не виключає виникнення зобов´язання щодо відшкодування збит­ків, настання яких обумовлено невиконанням попереднього зобов´язання.

Якщо ж неможливість виконання спричинена винними діями боржника, тобто обставинами, за які він відповідає, то зобов´язання не припиняється, а змінюється: замість обов´язку виконання настає відповідальність боржника за невиконання зобов´язання.

У грошових зобов´язаннях неможливість виконання як під­става їх припинення виключається.

Обов´язок доводити неможливість виконання покладається на боржника. Неможливість виконання зобов´язання не можна розглядати як невиконання зобов´язання, оскільки виконання зобов´язання в даному випадку виключається з незалежних від контрагента обставин.

Поєднання в одній особі боржника і кредитора.У такому випадку має місце своєрідне правонаступництво, так як права і обов´язки переходять від боржника до кредитора і навпаки. Оскільки внаслідок об´єднання із двох самостійних сторін утворюється одна, всі зобов´язання між ними анулюють­ся. Неможливо побудувати правову конструкцію, за якою осо­ба може бути одночасно і кредитором, і боржником за одним і тим же зобов´язанням. Такі випадки мають місце при реоргані­зації юридичних осіб шляхом злиття і приєднання, при спад­куванні, коли, наприклад, боржник за договором позики стає спадкоємцем свого кредитора. Якщо ж сума позики перевищує розмір спадкового майна, то і відсутні підстави для припинення зобов´язання в повному обсязі.

Смерть громадянина, якщо зобов´язання пов´язано з його особою.За загальним правилом смерть громадянина - учасника зобов´язання, не припиняє зобов´язальних правовідносин. Вод­ночас у випадках, коли права та обов´язки нерозривно пов´язані з особою боржника чи кредитора, смерть однієї із сторін зобов´язання призводить до його припинення. Так, смерть особи, яка отримує аліменти, припиняє зобов´язання. Із смертю особи припиняється договір доручення, заповідальний відказ, договір поруки, виконання творчої роботи за договором тощо.

В дореволюційному цивільному законодавстві зобов´язання також припинялося із позбавленням всіх прав стану. За рим­ським правом підставою припинення зобов´язання було також задоволення однієї із конкурсних вимог. Так, наприклад, якщо особа мала право вимагати від боржника одне і те ж майно, але за різними підставами (за договором дарування і за заповідальним відказом), то при задоволенні однієї із вимог припинялися інші зобов´язання.

Ліквідація юридичної особи (кредитора чи боржника).На відміну від реорганізації юридичної особи, коли створена юридична особа виступає правонаступником за зобов´язаннями, при ліквідації правонаступництво відсутнє. Ініціатори ліквіда­ції встановлюють строк і порядок ліквідації, призначають лікві­даційну комісію, остання виявляє кредиторів і визначає строки і порядок задоволення їх вимог. Зобов´язання припиняється ліквідацією юридичної особи, окрім випадків, коли за законом виконання зобов´язання ліквідованої юридичної особи покла­дається на іншу особу.[7,467]

ВИСНОВКИ

Отже, підведемо підсумок розгляду питань, що відносяться до теми курсової роботи.

Під підставами припинення зобов'язання слід розуміти передбачені законом або договором різні за своєю правовою природою юридичні факти, що тягнуть припинення зобов'язання повністю або частково без породження інших правових наслідків при неможливості належного виконання зобов'язання.

Дані підстави припинення зобов'язань можна розділити на дві групи: 1. Підстави припинення зобов'язань за волею сторін; 2. підстави, які припиняють зобов'язання незалежно від волі сторін.

Найбільш гострі дискусії в теорії і на практиці викликають природа і співвідношення підстав припинення зобов'язань угодою, правильне застосування їх на практиці. Підставою для такої дискусії є неоднозначність законодавчого закріплення ознак тих чи інших підстав припинення зобов'язань.

Дослідивши дану проблематику, ми прийшли до висновку, що тільки всебічний, глибокий і кваліфікований аналіз підстав припинення зобов'язань дозволить виробити єдиний підхід до їх розуміння і застосування на практиці.

Список використаних джерел

1. Конституція України, прийнята 28.06.1996 р. (зі змінами, станом на 21.02.2014) // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30.

2. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції Закону України від 22.12.2011)

3. Закон України “Про іпотеку”

4. Закон України “Про обіг векселів в Україні”

5. Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

6. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV 

7. Бірюков І.А.,Заїка Ю.О.Цивільне право України.Загальна частина:навч.посібн./К.:КНТ,2006.-480с.

8. Гражданское право /Под ред Е.А. Суханова.-М.: Бек, 2002.-Т.1.-с.429

9. Заїка Ю.О. Українське цивільне право. Навч. посіб.-К. Істина, 2005.-312 с.

10. Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч.посібн.для студентів юрид.вузів і фак.ун-тів /О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова, В.В.Луць та інші;За ред.О.В.Дзери.-К.: Юрінком Інтер, 1998.- 912с.

11.  Підопригора О.А. Цивільне право України:підручник.-У 2-х кн.-Кн.1.-К.,2002.-с.483

12. Харитонов Є.О. Цивільне право України / Є.О. Харитонов, О.І Харитонова, О.В. Старцев. - К.: Істина, 2011. - 808 с.

13. Цивільне право в Україні за радянських часів.Цивільний кодекс УРСР 1963р

14. Цивільне право України.т.2: Навчальний посібник/ Борисова В.І., Баранова Л.М., Жилінкова І.В.та ін..;За заг. ред. В.Борисової, І.В.Спасибо-Фатєєвої, В.Л.Яроцького-К.: Юрінком Інтер,2007.-552с.

15. Цивільне право України. Загальна частина: Навчальний посібник/ Бірюков І.А., Заїка Ю.О.-К.: КНТ, 2006.-480с.

16. Цивільне право України. / за ред. О. В.Дзери, Н.С. Кузнєцової, Р.А.Майданика. - К.: Юрінком Інтер, 2010. - 1176 с.

17. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.:У двох томах/ За заг.ред. Я.М. Шевченко.- Т.1. Загальна частина.-К.:Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,2003.-520с.

18. http://ua-referat.com

19. http://ukraine-diplom.com/60/16203

20. http://westudents.com.ua/glavy/71088-176