Структура с-програми

1.1. Алфавіт алгоритмічної мови С++

Букви: букви латинського алфавіту від A до Z (прописні та рядкові –між ними є розходження), а також символ підкреслення ‘_’ .

Цифри: арабські цифри від 0 до 9.

Спеціальні символи:

+ - * / = , : ; < > [ ] ( ) { } ! & $ # та інші.

Складні символи, які сприймаються як один символ (їх не можна розділяти пробілом):

<> <= >= >> << // та інші.

Cимвол «пробіл» являється роздільником у мові С++.

Букви українського алфавіту та деякі символи можуть використовуватися тільки в коментарях і у вигляді значень констант, символів або рядків.

Коментар – це текст, що пояснює програму і не впливає на процес її виконання. Коментар обмежується символами // (для одного рядка тексту) або /* */ (якщо коментар займає більше за один рядок).

Зарезервовані слова (більш 50) – це слова, які не можуть бути використані в якості ідентифікаторів (ключові слова мови).

1.2. Структура найпростішої програми

# include <iostream.h> /*директиви препроцесора, підключення

стандартних бібліотек*/

void main ( )

{

/* Головна функція програми – розділ виконуваних операторів

Дужки { } визначають початок та кінець функції або блоку */

}

ПРИКЛАД.

# include <iostream.h> //для введення-виведення інформації

void main ( )

{

cout << “Ми вивчаємо С++”<<endl; // виведення на екран монітора

}

2. Типи даних

2.1. Дані

Дані – це інформація, яка надана в формалізованому вигляді.

Дані, які не змінюються в процесі виконання програми, називаються константами. Дані, які змінюються в процесі обробки, називаються змінними.

Всі дані, які обробляються програмою, повинні належати до якого-небудь заздалегідь відомого типу.

Ідентифікатори – це імена констант, змінних, міток, типів, об’єктів, процедур, функцій, модулів, програм і полів у записах. Іншими словами – це ім’я.

Ідентифікатор завжди починається з букви, за якою можуть іти букви і цифри, в тому числі і підкреслення ‘_’.

Ідентифікатор може мати довільну довжину, але значущими являються тільки 63 символи.

Будь-які дані, тобто константи, змінні, значення функцій або вирази в програмуванні характеризуються своїми типами. Під типом даних мають на увазі множину припустимих значень цих даних, а також сукупність операцій над ними. Тип визначає також і формат внутрішнього подання даних у пам'яті персонального комп'ютера (ПК).

Можна виділити прості і структуровані (складні) типи даних.

2.2. Прості типи даних

До простих типів даних відносяться стандартні типі: цілий, з плаваючою крапкою, логічний, символьний; та типи, визначені користувачем:

Цілий тип даних.

_______________________________________________________________

Ім’я типу Довжина, байт Діапазон значень типу

_______________________________________________________________

unsigned int 2 0 . . 65535

unsigned short int 2 0 . . 65535

signed int 2 -32768 . . +32767

signed short int 2 -32768 . . +32767

int 2 -32768 . . +32767

short int 2 -32768 . . +32767

long int 4 -2 147 483 648 . . [phone]

signed long int 4 -2 147 483 648 . . [phone]

unsigned long int 4 0 . . [phone]

Вибір одного з типів даних цілого типу визначається діапазоном значень змінних. Цілі дані зберігаються у двійковій системі числення.

Об’ява змінних цілого типу:

int i,j;

long int k,l;

signed short int P;

unsigned long int M,N;

Тип даних з плаваючою крапкою.

На відміну від цілих чисел, які надаються в комп’ютері абсолютно точно, дані з плаваючою крапкою визначаються лише з деякою точністю, яка залежить від внутрішнього формату числа. В С++ існує два типи з плаваючою крапкою: float (з плаваючою крапкою) та double (з плаваючою крапкою подвійної точності), які займають 4 та 8 байтів пам’яті відповідно.

Об’ява змінних такого типу:

float c,d;

double a,b;d

Логічний тип даних.

Логічний тип даних має опис bool і визначає одне з двох значень: true або false. Значення логічного типу займає один байт пам’яті.

Об’ява змінних логічного типу:

bool a,b,c;

Символьний тип даних.

Символьний тип даних об’являється описом char, який займає один байт пам’яті або wchar_t, який займає два байти пам’яті Значенням символьного типу може бути тільки один символ алфавіту мови. Кожний символ має код ASCII.

Об’ява змінних символьного типу:

char A,B;

wchar_t S,G ;