- •Передмова
- •1 Основні методи синтезу аніліну
- •1.1 Гідрування нітробензолу в анілін
- •1.2 Амінування фенолу аміаком
- •1.3 Отримання аніліну з толуолу
- •1.4 Амінування хлорбензолу
- •1.5 Промислова схема отримання аніліну
- •2 Мета роботи
- •3 План роботи
- •4 Експериментальна частина
- •4.1 Опис лабораторної установки проточного типу
- •4.2 Підготовка установки до роботи
- •4.3 Сушка каталізатора
- •4.4 Активація каталізатора
- •4.5 Розробка каталізатора
- •4.6 Проведення синтезу
- •4.7 Аналіз реакційних мас
- •4.7.1 Прибори та реактиви
- •4.7.2 Підготовка хроматографічної колонки
- •4.7.3 Визначення аніліну
- •4.7.4 Визначення домішок
- •4.7.5 Підготовка проби до аналізу
- •4.7.6 Обробка результатів аналізу
- •4.7.7 Калібрування хроматографу
- •5 Обробка результатів експерименту
- •Висновки
- •Список літератури
4.7.6 Обробка результатів аналізу
Вміст компонентів у пробі каталізату, яка досліджується, розраховують методом внутрішнього стандарту за формулою 4.5:
Ci = mст × Ki × Si × 100 / (mпр × Sст), (4.5)
де Ci – вміст визначуваного i-того компонента, %;
mст та mпр – наважки внутрішнього стандарта та проби, відповідно, г;
Si та Sст – площі піків i-того компонента та внутрішнього стандарту, відповідно, мм2;
Ki – коефіцієнт чутливості i-того компонента.
4.7.7 Калібрування хроматографу
Поправкові коефіцієнти для кожного компонента окремо встановлюють на основі хроматографування каліброваної штучної суміші, яка складається з внутрішнього стандарту та компонента, що цікавить.
Поправочні коєфіцієнти визначають на основі аналізу трьох сумішей точно відомого складу та розраховують за формулою 4.6:
Ki = mi × Sст / (mст × Si), (4.6)
де Ki – поправковий коефіцієнт для визначуваного компонента суміші;
mi та mст – наважки визначуваного компонента та внутрішнього стандарту, відповідно, г;
Si та Sст – площі піків визначуваного компонента та внутрішнього стандарту, відповідно, мм2.
Коефіцієнти чутливості можливих домішок каталізату, а також вихідного та цільового продуктів синтезу наведені в таблиці 4.
Таблиця 4 – Коефіцієнти чутливості можливих компонентів каталізату
-
Органічні домішки в каталізаті
Анілін та нітробензол
Примітка
Найменування
Кі
Найменування
Кі
бензол
толуол
о-толуідин
нітробензол
дифеніл
дифеніламін
1,0671
0,8451
0,8999
1,3881
0,7992
0,8459
анілін
нітробензол
1,7311
2,0933
По о-ксилолу роз-раховувати бензол та толуол, інші – по 1-метилнафталіну
5 Обробка результатів експерименту
Результати аналізу реакційних мас використовують в подальших розрахунках таких показників як конверсія нітробензолу, вихід та селективність за цільовим аніліном та можливими побічними продуктами реакції гідрування – бензолом, дифеніламіном та іншими.
Кількість вихідного НБ, яку дозують протягом певного часу (наприклад, за 1 год) на каталізатор розраховують за формулою 5.1:
mНБ = a × b / c, (5.1)
де a – вага 1 краплі НБ (з графіка залежності ваги 1 краплі від часу її витікання), г;
b – час відбору каталізату (проби), с, (3600 с);
с – час витікання 1 краплі НБ, с.
Кількість НБ (в молях) становить:
NНБ = mНБ / МНБ, (5.2)
де МНБ = 123,11 – молекулярна маса реагенту.
Далі розраховують кількість (у молях) кожного з компонентів каталізату за формулою 5.3:
Ni = g × уi / Mi, (5.3)
де g·– вага каталізату, г;
уi та Mi – вміст кожного компонента в пробі (в долях одиниці) та його молекулярна маса.
нітробензол N1НБ = g × уНБ/МНБ = g × уНБ/123,11 моль;
анілін NАН = g ×уАН/MАН = g × уАН/93,13 моль;
бензол NБЗ = g × уБЗ/MБЗ = g × уБЗ/ 78,11 моль;
дифеніламін NДФА = g × уДФА/MДФА = g × уДФА/169,22 моль.
Конверсію нітробензолу (ХНБ, в %) визначають за формулою 5.4 виду:
ХНБ = (1 – N1НБ / NНБ) × 100. (5.4)
У відповідності з рівняннями (5.1-5.3) виходи (Ві, в %) цільового аніліну
(ІІ), та побічних бензолу (IІІ) і дифеніламіну (ІV) обчислюють наступним чином:
аніліну: ВАН = NАН × 100/NНБ
бензолу: ВБЗ = NБЗ × 100/NНБ
дифеніламіну: ВДФА = NДФА × 100/2 × NНБ.
Селективність (Сі) за кожним продуктом знаходять з формули:
Сі = Ві × 100/ХНБ. (5.5)
Всі результати експерименту зводять до таблиці 5.
Таблиця 5 – Результати експерименту
№ досліду |
Ткат, оС |
Склад ПГС, %* |
Навантаження реагенту, г НБ/гкат·год |
Конверсія НБ, % |
Селективність, % | |||
АН |
БЗ |
ДФА |
Інші | |||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка
1. *Склад вихідної парогазової суміші НБ – водень (+ азот).