Типова задача
Визначити стійкість заданого об'єкту до дії хвилі прориву внаслідок аварії на ГДНО та час підходу хвилі прориву і її тривалість в районі заданого об'єкту якщо:
Об'єм водосховища (W) – 50 млн м3.
Глибина води перед прораном (висота греблі) (Н) –5 м.
Ширина прорану (В) – 75 м.
Швидкість течії (V) – 3 м/с.
Відстань до заданого об'єкту (L) – 25 км.
Об'єкт – наземний резервуар для хімічних речовин.
Рішення:
1. Визначити висоту хвилі прориву в районі заданого об'єкту за формулою:
hх.в.=K H,
де К – коефіцієнт висоти хвилі прориву, див. табл. № 1;
Н – висота греблі (глибина перед прораном).
Отже
hх.в. = 0,2 5 = 1 м.
Перший висновок: хвиля прориву має такі параметри:
hх.в. = 1 м, Vх.в. = 3 м/с.
2. Визначити межу стійкості заданого об'єкту, див. табл. № 2.
Другий висновок: межа стійкості заданого об’єкту має такі параметри:
hм.с.=1 м, Vм.с.=1 м/с.
Основний висновок: наземні резервуари для хімічних речовин до дії хвилі прориву не стійкі, оскільки швидкість хвилі прориву значно перевищує межу стійкості об’єкту.
Необхідно намітити і виконати певні роботи по забезпеченню захисту об’єкту від дії хвилі прориву.
Визначити час підходу хвилі прориву до заданого об’єкту за формулою:
Отже
t = 25 / (3,6 3) = 2,3 години (2 год 18 хв).
Визначити час, протягом якого хвиля прориву буде проходити в районі заданого об’єкту
а) визначити час звільнення водосховища від води за формулою:
де Т – час звільнення водосховища, годин;
N – максимальна витрата води на 1 м ширини прорану (м3/с), див. табл. № 3.
Отже
Т = 50000000/(36001075) = 18,5 год (18 год 30 хв).
б) визначити заданий параметр – Т за формулою:
Т’ = Т Кв,
де Кв – коефіцієнт відстані, див. табл. № 1.
Отже
Т’ = 18,5 1,7 = 31,45 год (31 год 27 хв).
Висновок: Для проведення захисних заходів в розпорядженні відповідних органів 2 год.
Заходи з забезпечення життєдіяльності людей, що будуть охоплені надзвичайною ситуацією, мають бути спланованими мінімум на півтори доби.
Таблиця № 1
Орієнтована висота хвилі прориву і тривалість її
проходження на різних відстанях від греблі
Параметри |
Відстань від греблі, км | ||||||
0 |
25 |
50 |
100 |
150 |
200 |
250 | |
Висота хвилі прориву Коефіцієнт хвилі прориву |
0,25 |
0,20 |
0,15 |
0,075 |
0,05 |
0,03 |
0,02 |
Тривалість проходження хвилі Коефіцієнт відстані |
1,0 |
1,7 |
2,6 |
4,0 |
5,0 |
6,0 |
7,0 |
Примітка: Значення які в таблиці відсутні визначити шляхом інтерполяції.
Таблиця № 2
Критичні параметри зруйнування деяких об'єктів хвилею прориву (водяним потоком)
№ пп.
|
Найменування об'єктів |
Сильні руйнування |
Середні руйнування |
Слабкі руйнування | ||||||
Глибина потоку, м |
Швидкість потоку, м/с |
Питоме навантаження, тс/м2 |
Глибина потоку, м |
Швидкість потоку, м/с |
Питоме навантаження, тс/м2 |
Глибина потоку, м |
Швидкість потоку, м/с |
Питоме навантаження, тс/м2 | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
1 |
Стіни на залізобетонних і металевих палях |
6,0 |
5,0 |
7,5 |
3,0 |
3,0 |
1,35 |
1,0 |
2,0 |
0,2 |
2 |
Стіни на дерев'яних палях |
4,0 |
5,0 |
5,0 |
2,0 |
3,0 |
0,9 |
1,0 |
1,0 |
0,05 |
3 |
Стіни, моли, водоломи із масивної кладки |
7,0 |
5,0 |
8,75 |
4,0 |
3,0 |
1,8 |
2,0 |
2,9 |
0,4 |
4 |
Кранове обладнання портів |
6–10 |
4–9 |
4,8–4,5 |
6,0 |
2–3 |
1,2–2,7 |
2,0 |
1,5–2 |
0,2–0,4 |
5 |
Дерев'яні 1–2 поверхові будинки |
3,5 |
2,0 |
0,7 |
2,5 |
1,5 |
0,28 |
1,0 |
1,0 |
0,05 |
6 |
Цегляні малоповерхові будинки |
4,0 |
2,5 |
1,25 |
3,0 |
2,0 |
0,6 |
2,0 |
1,0 |
0,1 |
7 |
Промислові будинки з легким металевим каркасом |
5,0 |
2,5 |
1,56 |
3,5 |
2,0 |
0,7 |
2,0 |
1,5 |
0,2 |
8 |
Промислові будинки з важким металевим або залізобетонним каркасом |
7,5 |
4,0 |
6,0 |
6,0 |
3,0 |
2,7 |
3,0 |
1,5 |
0,34 |
9 |
Залізничні колії |
2,0 |
2,0 |
0,4 |
1,0 |
1,0 |
0,05 |
0,5 |
0,5 |
0,06 |
10 |
Шосейні дороги з твердим покриттям |
4,0 |
3,0 |
1,8 |
2,0 |
1,5 |
0,22 |
1,0 |
1,0 |
0,05 |
11 |
Залізничні мости (бетонні) |
2,0 |
3,0 |
0,9 |
1,0 |
2,0 |
0,2 |
– |
– |
– |
12 |
Металеві мости з прогоном 30–100 м |
2,0 |
3,0 |
0,9 |
1,0 |
2,0 |
0,2 |
– |
– |
– |
Продовження таблиці № 2
13 |
Залізничний рухомий склад |
3,5 |
3,0 |
1,6 |
3,0 |
1,5 |
0,34 |
1,5 |
1,0 |
0,12 |
14 |
Автомобілі |
2,0 |
2,0 |
0,4 |
1,5 |
1,5 |
0,15 |
1,0 |
1,0 |
0,05 |
15 |
Трубопроводи на металевих (залізобетонних) естакадах |
6,0 |
5,0 |
|
3,0 |
3,0 |
|
1,0 |
2,0 |
|
16 |
Наземні резервуари для хімічних речовин |
3,5 |
2,0 |
|
2,5 |
1,5 |
|
1,0 |
1,0 |
|
17 |
Повітряні лінії телефонно-телеграфного зв'язку |
4,0 |
5,0 |
|
2,0 |
3,0 |
|
1,0 |
1,0 |
|
18 |
Склади-навіси із залізобетонних елементів |
6,0 |
4,0 |
|
6,0 |
3,0 |
|
3,0 |
1,5 |
|
19 |
Легкі склади-навіси з металевим каркасом |
3,0 |
2,5 |
|
3,0 |
2,0 |
|
2,0 |
1.0 |
|
20 |
Трансформаторні підстанції, закриті |
4,0 |
5,0 |
|
3,0 |
4,0 |
|
2,0 |
2,0 |
|
Таблиця № 3
Максимальна витрата води на 1 метр ширини прорану
(перелив через греблю), м3/с
Глибина води перед греблею (висота греблі) |
5 м |
10 м |
25 м |
40 м |
50 м | |||
Максимальна витрата води на 1 м ширини прорану |
10 |
30 |
125 |
260 |
350 |
Примітка: Значення, які в таблиці відсутні визначити шляхом інтерполяції
Прогнозування параметрів прориву гребель з метою одержання детальних розрахунків, які будуть використані для планування рятувальних робіт в зонах катастрофічного затоплення, потребує таких вихідних даних:
L – відстань створу, який розглядається – відстань від греблі, км.
В – розмір прорану відносно греблі (1; 0,5; 0,25).
J – нахил водної поверхні визначається за допомогою тематичної карти. Це можуть бути атласи, розроблені проектними інститутами відповідних відомств, що мають необхідні розрахунки та схеми можливого катастрофічного затоплення з урахуванням технічних характеристик гідровузлів і топографічних особливостей території.
hM – висота площадки, м (визначається за допомогою карти).
hзат – максимальна висота затоплення частки місцевості в створі, м (визначаються за картою).
hср – висота прямокутника, еквівалентного площі змоченого периметру в створі при максимальній глибині затоплення, м (за картою).
Н – висота греблі, м.