- •Тема 1 економіка природокористування як наука та сучасні масштаби впливу людини на навколишнє середовищє
- •Сутність, предмет і метод економіки природокористування
- •1.2. Навколишнє середовищє як об’єкт пізнання
- •1.3. Масштаби впливу людини на навколишнє середовище та актуальність охорони природи і раціонального використання природних ресурсів
- •1.4. Теорія зовнішніх ефектів. Моделі глобального розвитку
- •Тема 2 природні фактори та соціально – економічна оцінка стану навколишнього середовища
- •Класифікація природних факторів
- •2.2. Основні підходи до економічної оцінки природних ресурсів
- •2.3. Основні складові національної стратегії переходу до збалансованого розвитку. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- •Тема 3 основні напрямки екологізації економічного розвитку і переходу до збалансованого розвитку
- •3.1 Альтернативні методи рішення екологічних проблем
- •3.2. Розвиток маловідходних і ресурсозберігаючих технологій, технологічні зміни
- •3.3. Реальні природоохоронні заходи
- •3.4. Інвестиційні чиннки екологізації економіки
- •Тема 4 основні фонди промисловості в системі екологізації підприємства
- •4.1. Економічна сутність основних фондів та значення підвищення ефективності їхнього використання
- •4.2. Оцінка, структура і класифікація основних фондів
- •4.3. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів
- •4.4. Ефективність відтворення та використання основних фондів
- •Тема 5 техніко – технологічна біза виробництва та інше ресурсне забезпечення діяльності підприємств
- •5.1. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва
- •5.2. Методичні принципи розрахунку виробничоїпотужності
- •5.3. Поняття, класифікація і структура персоналу
- •5.4. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •5.5. Форми і системи заробітної плати
- •Тема 6 відтворення, ресурсозбереження й ефективність використання вториних ресурсів
- •6.1. Поняття, класифікація і значення відходів у ресурсозбереженні
- •6.2. Еколого-економічні пріоритети в рішенні проблеми відходів
- •6.3. Поводження з відходами та використання їх, як вторинної сировини
- •6.4. Проблеми накопичення небезпечних відходів на території підприємств
- •Тема 7 економічна ефективність природоохоронних заходів
- •7.1. Види природоохоронних заходів і їхня роль у суспільному виробництві
- •7.2. Ефективність природоохоронних заходів. Обґрунтування нормативного коефіцієнта екологічної ефективності капітальних вкладень
- •7.3. Сутність еколого – економічного збитку
- •7.4. Фактори формування збитку
- •7.5. Методи визначення економічних збитків
- •Тема 8 витрати виробництва та собівартість промислової продукції
- •8.1. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції (надання послуг)
- •8.2. Сукупні витрати і собівартість продукції (послуг)
- •8.3. Методика обчислення основних статей калькуляції
- •Тема 9 економічні проблеми збереження біорізномаіття
- •9.1. Економічні проблеми збереження біорізномаіття. Роль екологічного оподаткування у вирішенні проблем довкілля
- •9.2. Види особливо охоронюваних природних територій
- •Тема 10
- •10.1. Передумови та розвиток платного природокористування в Україні
- •10.2. Податкові збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів
- •1. Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)
- •2. Плата за використання земель населених пунктів
- •3. Плата за використання земель розташованих за межами населених пунктів
- •4. Плата (збори) завилучення угідь під непрофільне використання
- •Vі. Платежі за використання радіочастотного ресурсу України.
- •Vііі. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні
- •10.3. Функції екологічних податків та механізм їх стягнення
- •1. Забруднення атмосфери, в тому числі стаціонарними і пересувними джерелами забруднення (викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення).
- •2. Забруднення водних об'єктів (скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти).
- •3. Розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
- •4. Утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).
- •5. Тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
- •Тема 11 принципи екологiчного законодавства украiни та види відповідальності за порушення довкілля
- •11.1. Структура екологічного законодавства України
- •11.2. Види відповідальності за порушення природоохоронного законодавства
- •11.3. Система екологічного управління
- •Список літератури
4.4. Ефективність відтворення та використання основних фондів
Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих основних фондів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого, — дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва і його управління, підвищувати фондовіддачу та прибутковість.
Система показників, яка може вичерпно характеризувати ефективність основних фондів, охоплює два блоки: перший — показники ефективності відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці; другий — показники рівня використання основних фондів в цілому і окремих їхніх видів (рис. 4.2). Необхідність виокремлення в самостійну групу показників відтворення засобів праці, які характеризують процес їхнього руху, технічний стан та структуру, зумовлена тим, що відтворювальні процеси істотно й безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання застосовуваних у виробництві машин, устаткування та інших знарядь праці.
Чинна система показників ефективності відтворення основних фондів в Україні потребує вдосконалення щодо методики обчислення деяких з них та повноти охоплення окремих сторін відтворення засобів праці. Так, наприклад, коефіцієнт оновлення визначається відношенням абсолютної суми введення основних фондів до їхньої наявності на кінець року, а коефіцієнт вибуття — відношенням обсягу вибуття основних фондів до їхньої наявності на початок року, що унеможливлює порівнювання цих відносних показників. Тому визначення коефіцієнтів відтворення основних фондів за середньорічною їхньою вартістю треба вважати методологічно більш правильним.
Рис. 4.2 - Система показників ефективності основних фондів.
Необхідно також розрізняти дві форми оновлення основних фондів — екстенсивну та інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів. Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними. Проте процес виведення з експлуатації застарілих та спрацьованих основних фондів не можна ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці. Реальний господарський оборот охоплює не лише введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих фондів, а й передачу певної їхньої частини з балансу одного підприємства на баланс іншого. Поряд з цим у систему показників ефективності відтворення основних фондів доцільно включити два нових: коефіцієнт інтенсивного оновлення (співвідношення обсягів вибуття і введення в дію за певний період); коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів (відношення фактичного коефіцієнта вибуття до нормативного).
Показники, що характеризують рівень ефективності використання основних фондів, об’єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення й охоплення елементів засобів праці. Економічна суть більшості з них є зрозумілою вже із самої назви. Пояснень потребують лише деякі, а саме:
● коефіцієнт змінності роботи устаткування — відношення загальної кількості відпрацьованих машино-змін за добу до кількості одиниць встановленого устаткування;
● напруженість використання устаткування (виробничих площ) — випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі);
● коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування — відношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної (паспортної) продуктивності відповідного устаткування.
З-поміж показників використання устаткування та виробничих площ найбільш відомим і широко застосовуваним на практиці є коефіцієнт змінності роботи устаткування. Проте використовуваний на підприємствах спосіб його розрахунку не можна визнати досконалим, оскільки він не враховує внутрізмінних втрат робочого часу. У зв’язку з цим коефіцієнт змінності методологічно правильніше буде обчислювати, виходячи з коефіцієнта використання календарного фонду часу і максимальної змінності роботи устаткування, яка дорівнює трьом за восьмигодинної тривалості зміни. Отже, за коефіцієнта використання календарного фонду часу, наприклад, 0,6 коефіцієнт змінності роботи устаткування дорівнюватиме 1,8 (3,0 × 0,6).
Показники руху основних фондів:
1. Коефіцієнт оновлення основних фондів – характеризує частку нових, введених в експлуатацію у звітному періоді основних фондів у складі усіх основних фондів, наявних на кінець звітного періоду.
К о = ОФвв / ОФкр * 100 (4.5)
де ОФвв– сума нових основних фондів за первісною вартістю, що введені в експлуатацію у звітному періоді;
ОФкр – сума основних фондів за первісною вартістю на кінець звітного періоду.
2. Коефіцієнт вибуття основних фондів – показує, яка частка основних фондів, наявних на початок звітного періоду, вибула за цей період унаслідок старіння та зносу
К в = ОФвиб / ОФпр * 100 (4.6)
де ОФ виб – сума основних фондів, що вибувають у звітному періоді внаслідок старіння та зносу;
ОФпр – сума основних фондів на початок періоду.
Показники ефективності використання основних фондів
1. Фондовіддача (Фв) – показник, що відображає випуск продукції на 1 грн основних фондів підприємства
Ф в = ВП / ОФср.р (4.7)
де ВП – випуск продукції;
ОФср.р –середньорічна вартість основних фондів.
2. Фондомісткість (Ф м ) – показник потреби основних фондів для забезпечення виконання одиниці обсягу роботи
Ф м = ОФср.р / ВП (4.8)
3. Фондоозброєністьпраці (Фо) обчислюється за формулою
Фо = ОФср.р / Ч (4.9)
де Ч - середньооблікова чисельність виробничого персоналу.