- •V. Написання складних слів-термінів 16
- •Vі. Вживання великої літери 18
- •Vіі. Вживання скорочень у текстах 19
- •Vііі. Правопис і відмінювання власних назв людей 22
- •V. Написання складних слів-термінів 60
- •І. Особливості лексичного складу мови
- •Однозначні й багатозначні слова
- •Синоніми
- •Омоніми
- •Пароніми
- •Рекомендована література до теми
- •Іі. Основні норми українського правопису Вживання апострофа в українських словах
- •Вживання і правопис м’якого знака
- •Чергування голосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння приголосних
- •Подовження приголосних
- •Рекомендована література до теми
- •Ііі. Правопис слів іншомовного походження Правопис голосних в іншомовних словах
- •Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження
- •Апостроф та м‘який знак у словах іншомовного походження
- •Рекомендована література до теми
- •Іv. Правопис префіксів Правопис українських префіксів
- •Правопис іншомовних префіксів
- •Рекомендована література до теми
- •V. Написання складних слів-термінів
- •Через дефіс пишуться:
- •Разом пишуться:
- •Рекомендована література до теми
- •Vі. Вживання великої літери
- •4. З малої літери пишуть:
- •Рекомендована література до теми
- •Vіі. Вживання скорочень у текстах
- •Абревіатури
- •Складноскорочені слова
- •Змішані (комбіновані) скорочення
- •Умовні графічні скорочення слів
- •Рекомендована література до теми
- •Vііі. Правопис і відмінювання власних назв людей Відмінювання прізвищ
- •Відмінювання і правопис імен
- •Особливості творення та відмінювання форм по батькові
- •Правопис слов‘янських прізвищ українською мовою
- •Пояснення до схеми
- •Рекомендована література до теми
- •Словники імен та прізвищ, довідники
- •Іх. Особливості використання граматичних категорій Категорія роду у назвах осіб
- •Особливості форм родового відмінка однини
- •Вживання форм давального відмінка
- •Вживання кличного відмінка
- •Х. Синтаксичні особливості професійного мовлення
- •Дієприкметникові звороти
- •Дієприслівникові звороти
- •Складні випадки керування у словосполученнях
- •Особливості використання прийменникових словосполучень
- •Пунктуаційні особливості текстів
- •Рекомендована література до теми
- •Хі. Зовнішнє оформлення текстів Правила набору текстів на комп‘ютері
- •Особливості комп‘ютерного перекладу та редагування
- •Оформлення списків літератури
- •Зразок оформлення списку літератури
- •Практичні завдання і. Особливості лексичного складу мови
- •Іі. Основні норми українського правопису
- •2.1. Поставити, де потрібно, апостроф.
- •2.14. Визначити в яких словах відбувається подовження, а в яких подвоєння.
- •Ііі. Правопис слів іншомовного походження
- •Іv.Правопис префіксів
- •V. Написання складних слів-термінів
- •Vі. Вживання великої літери
- •Vіі. Вживання скорочень у текстах
- •Vііі. Правопис і відмінювання власних назв людей
- •Іх. Особливості використання граматичних категорій
- •Х. Синтаксичні особливості професійного мовлення
- •10.2. Перекласти словосполучення з дієприкметниками.
- •Додаток
Особливості використання прийменникових словосполучень
Для прийменника по в українській мові нормативним є поєднання:
У складних прислівниках з іншими частинами мови:
– з іменниками (по можливості, по суті, по батькові та ін.);
– з числівниками (по троє, один по одному, по-друге);
З іменниками в місцевому відмінку:
– зі значенням мети (послати по інструктора, пішли по воду);
– зі значенням місця чи напрямку, де відбувається дія (пляма розповзлася по стелі, трансляція по телебаченню);
– зі значенням певних стосунків, взаємин (товариш по парті, дядько по матері);
– зі значенням місця поширення дії (розпорядження по факультету, чеканник по міді)
– зі значенням розподільності (кожен студент отримав по заліковій книжці; жінкам подарували по букету);
Із займенниками ( по їхньому будинку, по цьому місцю).
Важкими для перекладу є російські словосполучення з прийменником по,які в українській мові перекладаються цілим рядом прийменникових і безприйменникоих конструкцій. При перекладі таких словосполучень слід використовувати не тільки прийменник по, але й прийменникина, за, з, із, до, для, від, під, у, в, як, через, щодо та ін., або взагалі безприйменникові конструкції залежно від контексту:по требованию – на вимогу, по подсчетам – за підрахунками, по специальности – за фахом, данные по учету – дані з обліку, по субботам – щосуботи, пришлось по вкусу – припало до смаку, по обыкновению – зазвичай; по поручению – за дорученням, по предложению – на пропозицію, по собственному желанию – за власним бажанням, по ошибке – через помилку, по возвращении – після повернення, сообщить по телефону – повідомити телефоном.
Перекладаючи тексти, не слід покладатися тільки на свої знання, але й користуватися словниками, де на переклад конструкцій з російським прийменником попропонується близько тридцяти варіантів залежно від контексту.
Російські словосполучення з прийменником в українською мовою передаються за допомогою прийменників на, до, з, за, про, при, як, о та ін., або безприйменниковими конструкціями: в адрес – на адресу, в защиту – на захист, в карман – до кишені, в семь часов – о сьомій годині, в большинстве – здебільшого, в шутку – жартома.
З прийменником при можливі конструкції:
1) для передачі значення приналежності, певних стосунків до кого-, чого-небудь: працювати при університеті, жити при дворі короля, при штабі дивізії;
2) на зазначення чого-небудь у будь-кого, будь-чого або присутність когось будь-де: бути при повній свідомості, при зброї, лаятися при дітях;
3) на вказування певних обставин або супутніх умов, за яких щось відбувається: роздивитися при світлі ліхтаря; при повному мовчанні, при раптовій появі болю; зробити при бажанні; при порушеннях.
Пунктуаційні особливості текстів
Із синтаксисом нерозривно пов’язана пунктуація. Її правила в текстах наукового й офіційно-ділового стилю не відрізняються від загальномовних, проте певні позиції заслуговують на акцентування. Наприклад, кома ставиться:
1. Між однорідними членами речення, що поєднуються без сполучників: (Під час проходження виробничої практики Петренко О. І. зарекомендувала себе старанним, дисциплінованим працівником). Якщо перерахування потребує виділення пунктів, після узагальнюючого слова ставиться двокрапка; далі у випадку, коли пункти названі буквами або цифрами з дужкою, після неї вживається мала літера (в кінці кожного пункту крапка з комою); коли ж ужито цифру з крапкою, зміст пункту пишеться з великої літери (в кінці кожного пункту крапка). Наприклад:
Додаток:
1. Атестат про середню освіту.
2. Автобіографія.
3. Медична довідка.
4. Довідка з місця проживання.
5. Чотири фотокартки.
або
Додаток:
1) атестат про середню освіту;
2) автобіографія;
3) медична довіка;
4) довідка з місця проживання;
5) чотири фотокартки.
2. Між однорідними членами речення, що з‘єднані протиставними сполучниками а, але, та, проте, зате, однак, хоч.
3. Для виділення вставних слів, словосполучень і речень типу отже, по-перше, мабуть, наприклад.
4. Для виділення всіх видів зворотів за загальними правилами (12 травня 2006 р., о 15 годині в актовій залі …… відбудеться літературно - музичний вечір, присвячений черговій річниці з дня народження Василя Стефаника)
5. Комами виділяються всі види звертань (Шановний пане голово, …).
6. У складних реченнях кома ставиться між простими реченнями.
7. У складнопідрядних реченнях підрядні речення, незалежно від їх позиції, завжди виділяються комами (Після закінчення 9 класів у 1994 році вступив до …, який закінчив у 1998 році).