6.Методика і техніка селекційного процесу

6.1Методи оцінки селекційного матеріалу.

Оцінку за деякими господарсько-цінними ознаками, наприклад швидкість росту в початковий період, стійкість до попелиці та бактеріозу та ін, проводять окомірно і виражають у балах в порівнянні зі стандартом. Фітопатогенне оінювання проводять на всіх етапах селекційного процесу і на початкових стадіях насінництва. Для цого форми і сорти , що вивчаються , випробовують

на природному або штучному фоні.Градацію стійкості та сприйняття визначають за інтенсивністю пошкодження рослин та виявленя зовнішніх видимих реакцій. Тому можливі два підходи до оцінювання стійкості:обдік інтенсивності виявлення хвороби ;наявність показників імуності або їх відповідність.

Продуктивність сортів і гібридів на зерно, силос і сіно оцінюють за методикою Державної комісії з сортовипробування сільськогосподарських культур.

Для оцінку посухостійкості селекційного матералу застосовують прямі, провокаційні та побічні методи.

До прямих методів належить польовий ,коли посухостійкість визначають за ступем зниження врожаю сортів у посушливі роки . Оцінювання проводять у тих самих розсадниках, де випробовують сорти.При настанні посухи у рослин визначають швидкість і ступінь втрати тургору,ступінь відмирання листя.Ці спостереження пов’язують з урожайністю.Порівнюючи врожайність за різні роки, можна дати ймовірну оцінку їх посухостійкості.

Методи обліку приросту сухої речовини є побічним , що характеризує посухостійкість сорту. Приріст речовини за певний період може за зміни температури, відносної вологості повітря і вологості грунту може досить точно характеризувати відносну посухостійкість порівнювальних сортів.

Оцінювання посухостійкості в суховійних камерах. Для проведення оцінювання сортів деякі селекційні установи використовують суховійні камери . які вміщують вегетативні посудини з рослинами.Через суховійну камеру пропускають сильний потік зневодненого повітря за температури близько 40 С , тобто створюють приблизно такі умови, які бувають у природі під час суховію.

6.2 Техніка проведення окремих селекційних операцій.

В процесі насінництва стерильні аналоги ліній і закрвплювачі їх фертильні аналоги лінії-закріплювачі стерильності по різним причинам можуть знижувати свою типовість, стерильність , а частина рослин і фертильного аналога втрачаючи свої закріплені властивості.

Для збереження їх типовості проводять насінницьку роботу , метою якої є підтримка їх морфологічної і генетичної одноманітності поступені закріплюваної здатності. Для цього заложують ланки насінництва:розплідник відбору, насіннєвий розплідник та розплідник еліти.

Розплідник відбору закладають раз в чотири роки насінням,отриманим в попередньому році в насіннєвому розпліднику або на ділянці розмноження еліти стерильних ліній . Для цого за 2 дня до цвітіння рослини ізолюють 100 пар типових мітелок стеильного і фертильного аналогів з однаковою тривалістю розвитку , які нумерують та етикують.Після збирання і підсушування ці мітелки індивідуально обмолочують і розкладають попарно ,по насінню ,краще із кращих висівають в розпліднику відбору.

Кожну сім’ю висівають з таким розрахунком , щоб для вивчення було не менше 50 рослин. Залишки насіння зберігають в розпліднику для посіву наступного року.В якості стандарту через кожні 20 пар висівать два ряди еліти даної лінії, один із яких являється стерильним аналогом , а інший –фертильним.

Розплідник насіння.Закладають насіння половинок кращих з типових пар , виділених в розпліднику відбору , а в наступні три роки – насінням мітелок . взятих в насіннєвому розпліднику від кращих і більш типових насінин стерильного і фертильного аналога.

Розплідник еліти . Закладають щорічно насіння супереліти , яке висівають почерговими рядами стерильного і фертильного аналогів. Співвідношення рядів стерильного і фертильного аналогів залежить від біологічних та морфологічних собливостей та наявність збиральних машин , воно може бути 12:6, 24:6.Щоб при збиранні не було засмічення стерильного аналога фертильним та навпаки, до насіння фертильного аналога додають маякову крупу(африканське просо, коноплю, кукурудзу високрослу).

В період вегетації проводять пильні прополки: видаляють всі не типові рослини і з фертильним пилком на стерильному аналозі.Проводять негативний відбір.В період дозрівання спочатку збирають рядки з фертильним аналогом ,а тоді уже із стерильнимі етикують як еліту.

6.3Порядок включення нових сортів до Державної експертизи,їх сортовипробування та реєстрація.

У державне сортовипробування включаються селекційні сорти. вітчизняної і закордонної, а також народної селекції, які переважають, за даними трирічного конкурсного сортовипробування установи-оригінатора, за врожайністю кращі районовані сорти (стандарти) і гібриди при більш високих або близьких показниках якості продукції, стійкості проти хвороб і шкідників, пристосування до умов вирощування тощо.

Сорт, який передається на державне сортовипробування, повинен бути новим, константним, достатньо однорідним. Крім даних, які характеризують господарські та біологічні властивості нового сорту порівняно з кращим районованим сортом, і повинні бути подані результати лабораторних досліджень морозостійкості, посухостійкості, якості продукції та показники стійкості проти основних патогенів і прихованих стеблових шкідників при штучному зараженні на інфекційному фоні.

Крім того, сорти, які передаються в державне сортовипробування, одержують в лабораторії Державної комісії якісну оцінку продукції.

Установи, господарства, особи, які пропонують сорти і гібриди в державне сортовипробування, повинні подати в Державну комісію України по сортовипробуванню та охороні сортів рослин матеріали згідно з вимогами Положення про державне сортовипробування.

Списки сортів, які приймаються в державне сортовипробування, затверджує президія Державної комісії, і вони включаються в Державний реєстр сортів, заявлених на випробування.

Заявник на новий сорт зобов'язаний гарантувати постачання кондиційного насіння і садивного матеріалу для сортовипробування.

Діяльність Державної комісії України по випробуванню і охороні сортів рослин, її інспектур, держсортостанцій, держсортодільниць і лабораторій спрямована на постійне вдосконалення сортових ресурсів країни, на підготовку обґрунтованих пропозицій щодо поліпшення складу сортів і гібридів сільськогосподарських культур, придатних для вирощування за інтенсивними і енергозберігаючими технологіями.

Сорти і гібриди, виявлені за результатами державного сортові випробування як імовірно перевершуючі сорт-стандарт за продуктивністю, якістю, несприйнятливістю до хвороб і шкідників та за іншими цінними властивостями, підлягають визнанню перспективними, реєструванню і впровадженню у виробництво. Відносно менш продуктивних і малоцінних сортів припиняють насінництво і знімають з районування та виробництва.

Реєстрованими називають сорти, які за результатами державного сортовипробування перевищили стандартний сорт, допущений до застосування на території України.

Держсортостанції і держсортодільниці розробляють пропозиції щодо зміни сортового складу реєстрованих сортів для зони їх діяльності, віднесення сортів до перспективних, обговорюють їх на агрономічних радах і подають обласним інспектурам свої пропозиції у встановлені строки.

Начальники інспектур перевіряють обґрунтованість пропозицій держсортостанцій і держсортодільниць щодо зміни складу реєстрованих сортів, віднесення сортів до перспективних і дефіцитних для областей, обговорюють їх на обласних агрономічних нарадах, які розробляють проект складу реєстрованих сортів на наступний рік, вносячи одночасно пропозиції щодо виключення застарілих сортів із зареєстрованих.

Остаточне рішення з цих питань приймає Державна комісія України по сортовипробуванню та охороні сортів рослин. На підставі її рішення Державний реєстр сортів рослин України затверджується кабінетом Міністрів.

Державний реєстр сортів рослин України заснований урядом України 22 лютого 1991 р. з урахуванням потреби створення передумов для виходу України на міжнародний ринок сортів, а також з метою захисту інтересів товаровиробників.

Введення Державного реєстру сортів рослин України дасть змогу створити в країні власний ринок сортів і гібридів, прискорити впровадження їх у виробництво, ліквідувати штучні обмеження користування ними та надати товаровиробникам більшої свободи вибору кращих з них на основі максимального використання насінницького потенціалу.

Висновки та пропозиції.

За обсягами світового виробництва сорго поступається лише пшениці, рису, кукурудзі та ячменю. За прогнозами міністерства сільського господарства США (USDA), у 2010-2011 МР виробництво сорго оцінюється у межах 65,2 млн т, що більше на 10% у порівнянні з попереднім періодом. Це пов’язано із підвищенням урожайності. Площа вирощування сорго вже другий рік поспіль становить 40,8 млн га, проте урожайність за цей період зросла на 1,4 ц/га до 16 ц/га.

Основне виробництво цього зерна зосереджено в Нігерії та США, які спільно виробляють близько третини світового врожаю. До провідних виробників сорго також належать Мексика (7,1 млн т), Індія (6,8 млн т), Судан (5,2 млн т), Аргентина (3,8 млн т).

Зростання виробництва сорго пов’язано із підвищенням попиту на продовольство та енергоносії. Як наслідок, у поточному сезоні попит на зерно становив 64,4 млн т, що більше, ніж у минулий період на 5%. Проте, як і в попередні роки, обсяги споживання сорго поступаються його виробництву. Це позитивно позначається на світових кінцевих запасах. Наприкінці поточного сезону вони очікуються на рівні 5 млн т, що на 20% більше, ніж торік.

Збільшення споживання сорго активізувало світову торгівлю. Обсяги експорту за підсумками 2010-2011 МР очікуються до 6,7 млн т. Частка США в структурі світового продажу сорго становить 54%, Аргентини - 24%, Австралії - 19%. На інші країни припадає 3% експорту. Загалом обсяги експорту сорго щодо його споживання становлять лише 10%, що пояснюється використанням цього зерна на внутрішніх ринках країн-виробників.

Світові ціни на сорго мають тенденцію до зростання. Якщо в червні 2010-го сорго коштувало в середньому $131 за тонну, то в квітні поточного року - $290. Лише за чотири місяці нинішнього року вартість його збільшилася на $68 за тоннуабо 31% та продовжує підвищуватися. До основних факторів зростання цін на це зерно експерти відносять подорожчання нафти. Оскільки в США, Мексиці, Чілі, Бразилії сорго є однією з основних культур для виробництва біоетанолу, адже вихід спирту з 1 т сорго на 25-30% більший, ніж у кукурудзи й пшениці.

Основні перевагисорго - виняткова посухостійкість,солевинослівость, висока і стабільна уро-жайность, хороші кормові якості та уні-версальная використання (зерно, спирт,крохмаль). Незважаючи на великі потенційніві можливості, сорго поки займає незна-ве площі. Одним з факторів,стримуючих поширення культури,є нестача необхідного наборуранньостиглих, високоврожайних сортів і гнуч-рідов з високими якісними показника-мі. Вирішення цієї проблеми можливе тількиза допомогою селекційно-генетичної роботи.Головними завданнями селекції сорго зерновогов даний час є: посилення генети-тичного контролю величини і якості врожаю,більш повна реалізація біологічного ком-Поненте потенційної продуктивності іекологічної стійкості.

Селекція на скоростиглість.Широке впровадження сорго в виробництвостримується відсутністю скоростиглих сор-тів і гібридів. Тому особливу увагуслід приділяти джерелам ранньостиглості іхолодостійкості, так як посів цих зразківв ранні терміни дозволить рослині сформувативать врожайність до настання сухого пе-ріод літа, а отже, мати більше ста-стабільну врожайність зерна сорго.У вирішенні цього питання існує мно-го складнощів, головна з яких укладаючи-ється в тому, що ознака скоростиглості отри-цательних корелює з урожайністю. поч-ти всі допущені до використання сорту,перевищуючи стандарт за врожайністю на 10 -15%, як правило, виявляються і більшпізньостиглими, ніж стандарт. У зв'язку з цим,пошук зразків, що поєднують ці два призна-ка, є основною і першочерговою за-дачею селекції.

Селекція на придатність до механізуються-ванною прибиранні. Селекційна робота з соргоповинна бути спрямована на отримання низько-рослих форм. Оптимальна для зернового сор-го висота рослин 90-120 см. Такі зразкилегше вбираються звичайними зерновими ком-Байн без якого складного переобору-нання. Зменшення висоти часто призводитьдо підвищення стійкості до вилягання, уве-ліченіе вмісту білка в зерні. Однакнизькорослі форми поступаються по продуктив-ності середньорослі.

Селекція на якість зерна. Зернове сор-го є важливим концентрованим кор-мом для всіх сільськогосподарських живіт-вих, птахів, риб. Попит на сорго в якостікорми зосереджений у розвинутих країнах, декорм становить 97% від загального користування.Головним достоїнством зерна сорго являє-ся його висока енергетична цінність благо-даруючи високому вмісту крохмалю. З іншогобоку, харчова цінність зерна сорго огра-нічена кількістю білка, щодо низ-кім вмістом в ньому лізину і метіоніну.Незважаючи на це, порівняльна оцінка в нашійкраїні і за кордоном показала, що в сорго со-тримання білка на 1-2% більше, ніж у куку-рузе. Причиною низької перетравності білкасорго є високий вміст танінів.Поліпшення перетравності зерна сорго являє-ся першочерговим завданням селекції