Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

______________________________________________

Словник

навчально-методичних термінів і понять

Укладачі: Г. В. Белейчик, методист НМВ;

Л. С. Казаріна, начальник НМВ;

Дніпропетровськ

2012

Передмова

Пропонований короткий термінологічний словник (за суттю навчально-методичний) надає пояснення до слів і понять, які найбільш часто зустрічаються та потрібні в повсякденній професійній діяльності. Метою словника є задоволення потреби науково-педагогічних працівників (викладачів, методистів, керівників навчальних підрозділів і т. і.), науковців, інших співробітників університету і студентів у розумінні окремих термінів, положень щодо освіти і організації навчального процесу, сфери застосування термінів, правильному використанню в науково-навчально-методичних розробках, документах і т. н. Словник не ставить за мету охопити усе коло навчально-методичної лексики, однак подає терміни загальновживаного професійного використання.

Словник складений за алфавітом першої букви статті.

Під час складання словника укладачі використали офіційні документи (Закон України «Про вищу освіту», накази та рекомендації Монмолодьспорту України), наукові статті щодо вищої освіти і т. і.

Словник буде сприяти поширенню лексики, спрощенню порозуміння під час спілкування.

Укладачі будуть вдячні за надані побажання, зауваження та пропозиції щодо змісту і поповнення словника.

Прийняті скорочення

ВНЗ — вищий навчальний заклад

Вр — вчена рада факультету

ВР —Вчена рада університету

дек —декан, деканат

ДЕК —Державна екзаменаційна комісія

ЄПВО —Європейський простір вищої освіти

зав. каф. – завідувач кафедри

ІПС —індивідуальний навчальний план студента

каф. —кафедра

КМУ —Кабінет Міністрів України

КМСН — кредитно-модульна система навчання

КП —курсовий проект

КР —курсова робота

НЗ —перший проректор

НЗГ —проректор з господарчої роботи

НЗН —проректор з наукової роботи

НЗУ —проректор з навчальної роботи

НПП —науково-педагогічний(і) працівник(и)

ун-т —університет

ЦДО — центр дистанційної освіти

А

Автореферат дисертації — стислий виклад кандидатської та докторської дисертації, який виконується після її фактичного завершення. Виконується, як правило, накладом 100—150 прим. і розсилається згідно спеціальних списків розсилки у спеціалізовані наукові організації з метою апробації та отримання відгуку на автореферат. Це наукове видання, яке подасться на здобуття наукового ступеня

Академічна година – мінімальна облікова одиниця часу. Служить основою для планування та обліку таких видів занять, як лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття. Тривалість академічної години становить 45 хвилин

Академічна година — мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі пара). Зміна тривалості академічної години, як правило, не допускається. При проведенні пари без перерви, її тривалість може змінюватись, але повинна становити не менше як 80 хвилин

Академічний календар — календарні терміни навчального процесу та вивчення окремих дисциплін протягом академічного року

Академічний рік — навчальний рік, поділ навчального року на семестри (два) чи триместри, кількість навчальних тижнів, перелік дисциплін у семестрі (триместрі), тижневий розклад аудиторних та індивідуальних занять, заліків і екзаменів

Академія — вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення

Акредитація — це процес, за яким заклад вищої освіти здобуває право присуджувати кваліфікацію (диплом) та/або визнання даної кваліфікації (диплому) від іншого органу вищої компетенції. Таким органом може бути державна, урядова структура, або інший вітчизняний, або зарубіжний вищий навчальний заклад. Цей термін походить з американської системи освіти і застосовується в деяких європейських країнах аналогічно до терміну „визнання ”

Акредитований вищий навчальний заклад — вищий навчальний заклад, що визнаний спроможним провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, не менше двох третин з яких є акредитованими

Акредитований напрям - напрям, за яким вищий навчальний заклад певного типу отримав право провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації;

Акредитована спеціальність - спеціальність відповідного освітньо – кваліфікаційного рівня, за якою вищий навчальний заклад певного типу отримав право провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації;

Апостиль — це стандартизований штамп, який зветься Apostille, що проставляється на офіційних документах країн-учасниць Гаазької конвенції, засвідчує дійсність підпису, якість, у якій виступала особа, що підписала документ і не вимагає подальшого завірення. Гаазька конвенція вступила в силу 22 грудня 2003 року

Аспірантура (від лат. aspirans — той, хто прагне до чогось) — форма підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації

Атестація (державна атестація) осіб, які закінчують вищі навчальні заклади — встановлення відповідності рівня якості отриманої особами вищої освіти вимогам  стандартів  вищої освіти

Б

Базова вища освіта — освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра

Базова освіта — суспільно необхідний рівень загальноосвітньої підготовки, який передбачає всебічний розвиток і ціннісно-етичну орієнтацію особистості, формування загальнокультурної основи її освіти, громадянського та професійного становлення

Бакалавр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності

Безперервна освіта — комплексна система освіти, яка об'єднує школи, коледжі, вищу і післядипломну освіту, включаючи курсове навчання

Бесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу

Блок змістових модулів — сукупність змістових модулів, поєднаних за ознакою відповідності певному розділу навчальної дисципліни

Болонська декларація — підписана 19 червня 1999 р. в м. Болонья (Італія) на офіційній зустрічі міністрів, які відповідали в той час за освіту в 29 країнах Європи. Дала початок Болонському процесу. Декларацією проголошено основні цілі: запровадження зрозумілих і порівнюваних академічних ступенів та їх двоциклової організації; прийняття системи кредитів, аналогічної Європейській кредитній трансферно-накопичувальній системі; сприяння мобільності студентів, викладачів, дослідників, адміністраторів; розвиток європейського співробітництва із забезпечення якості та європейського виміру вищої освіти

Болонський процес — діяльність європейських країн, яка спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн. Його суть полягає у формуванні на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування

В

Валідність — характеристика ефективності тесту, яка вказує на більший чи менший ступінь придатності тесту до використання з певною метою

Вербальний (від лат. verbum — слово) — словесний, мовний, усний

Вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання організовуються для тих осіб, які не мають можливості навчатись з відривом від своєї основної професійної діяльності. Для таких осіб чинним законодавством передбачені певні пільги

Вибіркові навчальні дисципліни (ВБ) — упроваджують вищі навчальні заклади і вводять для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіональних потреб тощо. ВБ поділяються на цикли дисциплін: за вибором навчального закладу та за вибором студента Вони можуть бути як обов'язкові для всіх студентів, так і ті, що обирають студенти індивідуально

Вибіркова частина змісту навчання — рекомендований для засвоєння зміст навчання, сформований як змістові модулі із зазначенням їх обсягу та форм атестації, призначений для задоволення потреб і можливостей особистості, регіональних потреб у фахівцях певної спеціалізації, з урахуванням досягнень наукових шкіл і вищих навчальних закладів

Види навчальних (аудиторних) занять: лекція, лабораторне, практичне, семінарське та індивідуальне заняття, консультація

Визнання кредитів— процес, за допомогою якого заклад вищої освіти / вищий навчальний заклад засвідчує (підтверджує), що результати навчання, отримані та оцінені в іншому закладі, та відповідні їм кредити задовольняють (деякі або всі) вимоги окремої освітньої / навчальної програми, її компонента (модуля) або кваліфікації в цьому освітньому / навчальному закладі

Визнання неформального і неофіційного навчання — процес, через який навчальний заклад засвідчує, що результати навчання, досягнуті і оцінені в іншому контексті (неформальному або неофіційному) задовольняють (деякі або усі) вимоги окремої програми, її компонента або кваліфікації

Виконавська функція (технологічна, операторська) — функція, що спрямована на втілення поставленої мети за відомими алгоритмами, тобто фахівець виступає як структурний елемент (ланка) певної технології

Вимірювання — різні способи отримання інформації про результати навчального процесу: експертне оцінювання, проведення стандартизованого тестування, самоаналіз діяльності, статистичний аналіз

Виробнича функція (трудова, службова) — коло обов'язків, які виконує фахівець відповідно до займаної посади і які визначаються посадовою інструкцією або кваліфікаційною характеристикою. Виробничі функції поділяють на проектувальні, організаційні, управлінські, виконавські та технічні

Вища освіта — рівень освіти, який здобуває особа у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті або базової вищої й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації

Вищий навчальний заклад — освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

Вищий навчальний заклад державної форми власності — вищий навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади

Вищий навчальний заклад комунальної форми власності — вищий навчальний заклад, заснований місцевими органами влади, що фінансується з місцевого бюджету і підпорядкований місцевим органам влади

Вищий навчальний заклад приватної форми власності — вищий навчальний заклад, заснований на приватній власності і підпорядкований власнику (власникам)

Вищий навчальний заклад першого рівня акредитації — вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста

Вищий навчальний заклад другого рівня акредитації — вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра

Вищий навчальний заклад третього рівня акредитації — вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра

Вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації — вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста, магістра

Г

Галузеві стандарти освіти — сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня. Галузеві стандарти вищої освіти містять складові: освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів; освітньо-професійні програми підготовки; засоби діагностики якості вищої освіти. Галузеві стандарти освіти розробляють для кожного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня та напряму підготовки (спеціальності) і затверджує Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Галузь (в економіці) — сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь переважно в однакових або подібних видах виробничої діяльності

Галузь знань — група напрямів підготовки, споріднених за ознакою спільності узагальнених структур діяльності

Гендерний (англ. gender, від грец. genos — рід) підхід — сукупність уявлень, які передбачають визначення відмінностей у поведінці та сприйнятті жінок і чоловіків не так за їх фізичними особливостями, як за вихованням і поширеними в кожній культурі уявленнями про суть жіночого та чоловічого

Глобалізація (франц. global — взятий у цілому) освіти — одна з фундаментальних тенденцій розвитку освіти. Відображає формування єдиного соціального, інформаційного й освітнього простору в масштабах усієї планети, зокрема через діяльність засобів масової інформації, канали Інтернет

Глосарій — словник основних елементів тексту в навчально-методичній літературі, зокрема в підручниках та навчальних посібниках.

Граничний термін навчання може перевищувати нормативний на один рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету

Гуманізація освіти – відображення в освітньому процесі гуманістичних тенденцій у розвитку сучасного суспільства, коли людська особистість визначається найвищою цінністю

Гуманітаризація (лат. humanitas — людство, людяність) освіти — одна з основних тенденцій розвитку освіти в сучасному світі. Відображає зростання ролі і значення людських відносин, взаємного прийняття учасників навчального процесу для успішності освіти в цілому

Д

Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Організація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі навчання вищим закладом освіти здійснюється з відривом від виробництва

Державна атестація — перевірка та оцінювання науково-теоретичної та практичної підготовки студентів, які закінчують університет, з метою встановлення відповідності їх освітнього та кваліфікаційного рівнів вимогам стандарту освіти. Державна атестація здійснюється у формах державних екзаменів з окремих дисциплін, комплексного екзамену, виконання і захисту кваліфікаційних робіт (дипломного проекту або роботи).

Державний стандарт освіти - сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня.

Дескриптор рівня — загальні твердження про типові досягнення осіб, що навчаються, яким було присвоєно кваліфікацію відповідного рівня рамки кваліфікацій

Дескриптор циклу (рівня) —загальні твердження про очікувані широкі результати навчання на кожному з трьох циклів. Добрим прикладом загальних дескрипторів циклів (рівнів) є так звані Дублінські дескриптори, які стали однією із засад (разом із ЄКТС) рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти

Диверсифікація (лат. diversificatio — зміна, різноманітність) системи освіти — процес розширення системи освіти за рахунок зростання кількості типів і видів навчальних закладів

Дидактична (грец. didaktikos — повчальний) система — сукупність елементів (мета, дидактичні принципи, зміст, форми організації і методи навчання), що утворюють єдину цілісну функціональну структуру, орієнтовану на досягнення цілей навчання

Дипломний проект, дипломна робота — індивідуальна робота науково-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яку виконує студент на завершальному етапі фахової підготовки і є однією з форм виявлення рівня теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних і виробничих завдань. Дипломні проекти виконують, як правило, студенти-випускники технічних, технологічних та інших споріднених спеціальностей, а на гуманітарних спеціальностях виконується здебільшого дипломна робота

Дискусія — форма колективного обговорення, мета якої виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв’язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальний поштовх пробуджує бажання активно мислити

Диспут (від лат. Disputare міркувати, сперечатися) — різновид дискусії, публічне обговорення тієї чи іншої важливої для присутніх проблеми, яке, як правило, завчасно готується i пов'язане з реальним життям, власним досвідом учасників. Диспут — це спеціально організоване подання, в ході якого відбувається демонстративне зіткнення думок з будь-якого питання (проблеми). Взагалі диспут трактується в словниках - вид діалогічного мовлення, публічний спір на злободенну наукову або розмовно-побутову тему. З приводу даної проблеми учасники диспуту висловлюють різні думки і судження

Дистанційне навчання (ДН) — форма здобуття освіти, поряд з денною та заочною, при якій в освітньому процесі використовують кращі традиційні та інноваційні засоби, а також форми навчання, що ґрунтуються на комп'ютерних і телекомунікаційних технологіях. Основу освітнього процесу при ДН становить цілеспрямована і контрольована інтенсивна самостійна робота студента, який може навчатися в зручному для себе місці, за індивідуальним розкладом, маючи при собі комплект спеціальних засобів навчання і погоджену можливість контакту з викладачем за телефоном, електронною та звичайною поштою, а також очно

Дисципліна — певний порядок поведінки людей, що забезпечує узгодженість їх дій в колективі, суспільному і державному житті. Існує ряд різновидів дисципліни залежно від того, що регулює і якими нормами стверджується порядок поведінки людей: дисципліна державна, громадська, партійна, трудова, договірна, технологічна, військова і т. ін.

Дисципліна навчальна — сукупність залікових модулів, що підлягає підсумковому контролю

ДІІТ – абревіатура колишньої (до 1994 р.) назви університету: Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту

Дисертація (лат. dissertatio, від disserto: досліджую) — наукова кваліфікаційна праця, підготовлена для прилюдного захисту на здобуття вченого ступеня кандидата або доктора наук. Вона пропонує нове розв'язання важливої проблеми чи конкретного завдання, містить у собі невідомі раніше знання, які відкрив та обґрунтував конкретний автор

Діяльність (діяльність людини) — динамічна система взаємодії людини зі всесвітом, в якій вона досягає свідомо поставлених цілей, що з'являються внаслідок виникнення у неї певних потреб

Додаток до диплома — додатковий документ до диплома про вищу освіту і являє собою стандартний опис сутності, рівня, контексту, змісту і статусу знань здобутих і успішно засвоєних випускником, а також містить додаткову інформацію про національну систему вищої освіти, яка відповідає кваліфікації суттєвого контексту освіти. Додаток до диплома забезпечує взаємозалік і керування академічними та професійними визнаннями кваліфікацій (дипломи, рівні, сертифікати тощо). Документ європейського зразка складають національною та англійською мовами.

Е

EADTU (ЄАДО) - Євразійська асоціація дистанційної освіти

Європейська кредитно-трансферна система (ECTS) — Європейська система перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості). Cистема, яка створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури оцінювання навчання, системи виміру і порівняння результатів навчання, їхнього академічного визнання і передачі від одного закладу освіти іншому. Систему можна використовувати усередині закладу освіти, між закладами освіти однієї країни, а так само між закладами освіти – партнерами з різних країн. ECTS базується на принципах взаємної довіри учасників і передбачає виконання правил щодо всіх її частин: ECTS-кредитів, ECTS-оцінок, Угоди про навчання і Зарахування кредитів.Використовують для спрощення конвертації внутрішніх оцінок вищих навчальних закладів. Для абітурієнтів заклад освіти розробляє Інформаційний пакет

Еврика (грец. «знайшов») — раптове знаходження нової ідеї, рішення.

Евристика — «метод знаходження» (або винаходів). Підвалини цього методу закладені ще у філософській концепції Сократа. Але тільки в двадцятому столітті це поняття отримало не тільки широку сферу вживання, а й практичне використання – «Евристичне мислення», «Евристичні прийоми й методи», «Евристична властивість». В будь-якому разі «евристика» – це щось, пов'язане з творчістю, а зокрема з творчім пошуком

Евристичні завдання діяльності — передбачають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання раніше невідомих рішень і потребує використання великих масивів оперативної та раніше засвоєної інформації

Екзамен — вид підсумкового контролю, який має на меті перевірити і оцінити отримані студентами знання, уміння та ступінь опанування ними практичних навичок, а також розвиток творчого мислення в обсязі вимог програм навчальних дисциплін

Екзаменаційна сесія — період підведення підсумків навчальної роботи студентів протягом семестру. Тривалість і терміни її проведення визначаються навчальним планом (робочим навчальним планом). Під час сесії проводять екзамени за окремим розкладом, який затверджує проректор з навчальної роботи.

Екстернат — особлива форма навчання. Ця форма навчання дає можливість особам, які мають відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень, здобути певний рівень освіти або кваліфікації шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у ВНЗ заліків, екзаменів та інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом

Електронне видання – сукупність графічної, текстової, цифрової, мовної, музичної, відео, фото та іншої інформації, а також друкованої документації користувача. Електронне видання може бути виконане на будь-якому електронному носії – магнітному (магнітна стрічка, магнітний диск і ін.), оптичному (CD-ROM, DVD, CD-R, CD-І, CD+ і ін.), а також опубліковане в електронній комп'ютерній мережі. Поняття "електронні видання" містить у собі тексти книг, журналів і газет, розповсюджувані в будь-якому текстовому або іншому форматі, наприклад у гіпертекстовому (HTML) або одному з форматів архівації (ZІP, ARJ, RAR, WІNZІP тощо)

З

Забезпечення якості — процес або комплекс процесів, прийнятих на національному та інституційному рівнях, для забезпечення якості освітніх програм і присвоєних кваліфікацій

Завдання діяльності — мета діяльності, що поставлена в певних умовах і може бути досягнута в результаті визначення структури діяльності, до якої належить предмет діяльності, засіб діяльності, процедурна діяльність, умови діяльності

Заочне навчання — форма організації навчального процесу для осіб, що поєднують здобуття освіти з професійною трудовою діяльністю. Включає самостійне вивчення навчальних курсів та очне складання екзаменів

Залік — форма перевірки знань студентів, отриманих на семінарських та практичних заняттях, виробничій практиці, а також під час виконання обов'язкових самостійних робіт

Заліковий кредит — одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістового модулю або блоку змістових модулів; заліковий кредит згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України складає 36 годин усіх видів навчального навантаження, крім державної атестації

Заліковий курс — курс, після закінчення якого студент отримує академічні залікові одиниці з певної програми навчання

Заліковий модуль — задокументована сукупність змістових модулів, що реалізується відповідними формами навчального процесу та підлягає модульному контролю

Засіб діяльності (праці) — об'єкт, що опосередковує вплив суб'єкта на предмет діяльності

Збірник наукових праць — збірник матеріалів досліджень, виконаних у наукових установах, навчальних закладах або товариствах

Здатність — психічний та фізичний стан індивіда, в якому він готовий до успішного виконання певного виду продуктивної діяльності

Здібність – особливість індивіда, що є суб'єктивною умовою успішного здійснення певного виду продуктивної діяльності. Здібності пов'язані із загальною орієнтованістю особи, з її схильністю до тієї чи іншої діяльності

Зміст вищої освіти — обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури і мистецтва

Зміст навчання — науково обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем. Зміст навчання визначається освітньо-професійними програмами підготовки кваліфікованих робітників та фахівців з вищою освітою певних освітньо-кваліфікаційних рівнів, структурно-логічною схемою підготовки, програмами навчальних дисциплін, іншими нормативними документами та навчальною і навчально-методичною літературою

Змістовий модуль — сукупність навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єкту і подана в освітньо-професійній програмі підготовки фахівців

Знаково-практичні уміння — уміння щодо виконання операцій зі знаками та знаковими системами Прикладами цих дій є письмо, прокладання курсу по карті, одержання інформації від пристроїв тощо

Знаково-розумові уміння — уміння щодо розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами

Знання — результат процесу пізнавальної діяльності, її перевірене суспільною практикою і логічно впорядковане відображення в свідомості людини. Знання — категорія, яка відображає зв'язок між пізнавальною і практичною діяльністю людини. Знання виявляються в системі понять, думок, уявлень і образів, орієнтованих основ діяльності і т.ін., які мають певний об'єм і якість. Знання можна ідентифікувати тільки тоді, коли вони виявляються у вигляді уміння виконувати відповідні розумові або фізичні дії

І

Індивідуальні завдання є однією із форм організації навчання у вищій школі, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. До індивідуальних завдань відносяться реферати, розрахункові, графічні, курсові та дипломні проекти (роботи) тощо. Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконує окремо кожний студент. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можна залучати кілька студентів, у тому числі студентів, які навчаються на різних факультетах (відділеннях) і спеціальностях. Індивідуальні завдання призначені для закріплення та поглиблення знань, умінь і навичок студентів з окремих розділів і тем навчальної дисципліни. Виконані роботи приймаються, як правило, за межами розкладу аудиторних занять, для чого науково-педагогічному працівнику (керівнику) планується відповідне навчальне навантаження.

Індивідуальний навчальний план студента (ІНП) — нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб. Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та вибіркові навчальні дисципліни, обрані студентом, з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план студент складає відповідно до вимог наказу МОНУ від 30.12.05 № 774 під керівництвом куратора (координатора ) з напряму підготовки / спеціальності на кожний навчальний рік, затверджує в порядку, встановленому вищим закладом освіти, але, як правило, декан факультету. Методичне керівництво індивідуальним навчанням студентів та контроль за виконанням ними індивідуальних навчальних планів здійснює декан факультету та відповідні кафедри (предметні або циклові комісії)

Інновація — нововведення, зміна, оновлення; новий підхід, створення якісно нового, використання відомого в інших цілях

Інноваційне навчання — зорієнтована на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна діяльність, яка ґрунтується на оригінальних методиках розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості

Інноваційна педагогічна технологія — цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально-виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів

Інститут — вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ університету, академії, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти певного рівня та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення

Інтерактивний режим — режим безпосередньої взаємодії людини-користувача з персональним комп'ютером (ПК)

Інтернет — глобальна мережа, яка зв'язує тисячі компактних мереж і дає змогу забезпечити зв'язок між мільйонами користувачів і доступ до інформаційних ресурсів усього світу

Інформаційний пакет — документ, який містить загальну інформацію про ВНЗ, назву напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов’язкових і вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо

К

Кафедра — базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом

Кваліфікація — сертифікація досягнень або компетенцій студента з зазначенням виду і назви підготовки, яка надає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності Кваліфікація визначається рівнем освіти та спеціалізацією. Необхідний рівень освіти має в цілому відповідати колу та складності професійних завдань та обов’язків.. У документах про освіту, чи інших документах про професійну підготовку, кваліфікація визначається через професійну назву роботи за класифікацією професії

Кейс-метод – метод ситуаційного навчання, застосування якого передбачає осмислення студентами реальної життєвої ситуації

Кейс-технологія — навчальна технологія у відкритій та дистанційній освіті, при якій навчально-методичні матеріали чітко структуровані, комплектуються в спеціальній набір ("кейс"), а потім надаються студенту для самостійного вивчення з періодичними консультаціями у викладачів-консультантів (координаторів, тьюторів) у створених для цього центрах дистанційної освіти (ЦДО)

Клас завдання діяльності — ознака рівня складності завдань діяльності, які вирішує фахівець, поділяють на стереотипні, діагностичні та евристичні

Компетентнісний підхід — оцінювання підготовленості фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня до професійної діяльності на основі наявності в них визначених стандартами компетенцій

Компетентність — необхідні обсяг і рівень знань та досвіду у певному виді діяльності, інтегрована характеристика якостей особистості, результат підготовленості випускника ВНЗ до виконання діяльності в певних професійних та соціально-особистістних предметних областях (компетенциях), який визначається необхідним обсягом і рівнем знань та досвіду у певному виді діяльності

Компетенція — сукупність доступних для вимірювання чи оцінювання умінь, знань і навичок, набутих упродовж навчання і необхідних для виконання певного виду професійної діяльності

Комп’ютерна грамотність —знання, вміння і навички в області інформатики, необхідні кожній людині для ефективного використання в своїй діяльності комп’ютерних технологій. В процесі оволодіння комп’ютерною грамотністю формується вміння використовувати комп’ютер при написанні і редагуванні текстів, пошуку інформації, а також складати прості програми, алгоритми розв’язання задач

Конспект лекцій — стислий виклад курсу лекцій або окремих розділів навчальної дисципліни

Консультація — форма навчального заняття, на якій студент отримує відповіді від науково - педагогічного працівника на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування

Контактна година — години (зазвичай період 45-60 хвилин), витрачені студентами на навчальну діяльність під керівництвом викладача

Контроль підсумковий — оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни на підставі результатів модульних контролів або проведення екзамену, реалізується через визначення середньозваженого бала результатів модульних контролів з дисципліни, передбачених навчальним планом за всіма видами занять

Контроль якості вищої освіти — система заходів, які здійснює третя сторона з метою перевірки характеристик якостей особистості випускника вищого навчального закладу та їх порівняння з установленими вимогами й визначення відповідності кінцевим цілям вищої освіти

Концепція, також Концепт (лат. conceptio — розуміння) — система поглядів на ті чи інші явища, процеси; спосіб розуміння, трактування певних явищ, подій; ідея певної теорії.

Термін вживають також для позначення головного задуму в науковій, художній, політичній та інших видах діяльності людини.

Координатор ECTS від університету — особа, яка відповідає за виконання вищим навчальним закладом норм ECTS, сприяє практичному втіленню ECTS та координує роботу кураторів ECTS від факультетів

Координатор ECTS від факультету — науково-педагогічний працівник, який координує роботу кураторів, відповідає за підготовку інформаційного пакету за навчальними напрямами і спеціальностями

Кредит (залікова одиниця) — уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної і самостійної навчальної роботи (навчального навантаження)

Кредит (національний кредит в системі вищої освіти України) — обсяг навчального матеріалу, який з урахуванням терміну засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно до психофізіологічних норм засвоєння при використанні оптимальних форм, методів і засобів навчання та контролю) може бути засвоєний за 36 годин навчального часу (сума годин аудиторної й самостійної роботи студента). Згідно з додатком 1 Конвенції Ради Європи і ЮНЕСКО про визнання кваліфікації фахівця з вищою освітою, кредит — точно документована мінімальна умовна одиниця вимірювання «вартості» будь-якої складової навчальної програми, яку виконав студент під час навчання

Кредит ЕCTS (заліковий кредит) — одиниця Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (36 академічних годин), яка визначає навчальне навантаження необхідне для засвоєння змістових модулів

Кредитно-модульна система навчання (КМСН) — спланована за роками навчання, заснована на самостійному засвоєнні кожним студентом числа кредитів, що відповідають змісту кредитно-модульних програм навчальних дисциплін і проходження практик. Вона дозволяє індивідуалізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів за змістом, методами та засобами навчальної роботи та за темпами просування до заданого, відповідно до світових стандартів, рівня і якості освіти на різних етапах її розвитку у ВНЗ. Кредитно-модульна система навчання враховує основні особливості модульного навчання та організації навчального процесу у ВНЗ та забезпечує академічну сумісність дисциплін

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) — модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульної організації навчального процесу та використання кредитів ECTS для обліку навчального навантаження студентів і результатів освітньої діяльності

Куратор ЕCTS — науково-педагогічний працівник (як правило, професор або доцент), який надає рекомендації студенту щодо формування індивідуального навчального плану та контролює його виконання

Курс — частина програми навчання, яка звичайно є автономною та знання з неї оцінюють окремо. Повна навчальна програма звичайно розділена на декілька курсів

Курс лекцій — повний виклад тем навчальної дисципліни, яку вивчають в навчальному закладі. Як правило, курс лекцій розрахований на один або кілька семестрів. Студенти, які прослухали курс лекцій, складають залік чи екзамен для визначення рівня засвоєння навчального матеріалу

Курсовий проект (робота) є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з нової навчальної дисципліни, а й застосування їх під час вирішення конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, використовувати сучасні інформаційні засоби та технології.

Л

Лабораторні роботи — організаційна форма навчального заняття, на якому студент під керівництвом науково-педагогічного працівника особисто проводить натурні або імітаційні експерименти, дослідження чи вимірювання з метою практичного підтвердження окремих теоретичних та методологічних положень певної навчальної дисципліни, набуваючи практичних умінь і навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, оволодіває методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Лазарян Всеволод Арутюнович (1909- 1978) — видатний вчений, академік Академії наук України, професор, начальник ДІІТу (1941-1958). Розпорядженням КМУ від 11.10.02 № 576 Дніпропетровському національному університету залізничного транспорту присвоєно ім’я Всеволода Арутюновича Лазаряна

Лекція —основний вид навчальних занять у вищій школі, призначений для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Мета лекції – розкрити основні положення теми, досягнення науки, з’ясувати невирішені проблеми, узагальнити досвід роботи, дати рекомендації щодо використання основних висновків за темами на практичних заняттях.

Ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в документі виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов

Ліцензований напрям — напрям, за яким вищий навчальний заклад певного типу визнаний спроможним провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації

Ліцензований обсяг навчального закладу — максимальна кількість осіб, яким навчальний заклад спроможний одночасно надавати освітні послуги на наявній матеріально-технічній базі та за умови його кадрового забезпечення відповідно до нормативів

Ліцензований обсяг освітньої послуги — максимальна кількість осіб на кожному курсі навчання, яким може надаватися освітня послуга виходячи з можливостей навчального закладу відповідно до встановлених нормативів. Якщо строк надання освітньої послуги менше року, ліцензований обсяг визначається максимальною кількістю осіб, що навчаються одночасно

Ліцензування (лат. licentia — свобода, право) — процедура проведення експертизи і прийняття рішення щодо визнання спроможності вищого навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення. Проводиться державними органами управління освіти або органами місцевого самоврядування з метою реалізації державної політики в галузі освіти, регулювання умов здійснення освітнього процесу, захисту прав громадян на отримання освіти, створення правових гарантій для вільного функціонування і розвитку освітніх закладів різних організаційно-правових форм

М

Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності

Магістратура — наступний цикл навчання на базі бакалаврату або на базі освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст

Матеріали конференції (з’їду,симпозіуму) — неперіодичний збірник підсумків конференції, доповідей, рекомендацій та рішень

Методичні рекомендації (методичні вказівки) — навчальне або виробничо-практичне роз'яснення з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни, роду практичної діяльності, з методикою виконання окремих завдань, певного виду робіт, а також заходів

Містечко університету (ДІІТу, ДНУЗТ) — мальовнича територія у центрі міста Дніпропетровська (площа 24,7 га), де розташовані навчальні корпуси, 6 студентських гуртожитків, житлові будинки співробітників, палац культури, спортивний комплекс, поліклініка та інші установи культурно-побутової сфери

Модуль — задокументована, завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними видами навчальних занять. Це закінчений блок (обсяг) інформації, яку має засвоїти студент, або навчальна діяльність, яку має виконати студент. Модуль, залежно від мети, характеру дисципліни та матеріального/інформаційного забезпечення може виступати як основний засіб навчання або містити у собі ознаки організаційної форми або об’єднувати те й інше. Модуль охоплює: 1) цільову програму дій; 2) змістовий модуль – систему навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові, який через систему навчальних елементів розкриває зміст (інформацію або діяльність), який повинен бути засвоєний студентом, 3) операційно-діяльнісний модуль, в якому в нормах кредиту та видах навчальних дій розкривається навчальне навантаження (активна участь) студента в модулі; 4) резюме – завершальний (підсумковий) етап оволодіння студентом модулів у кредитах. Модуль забезпечує гармонію між обсягом та якістю навчальної роботи студента

Модуль заліковий включає один або кілька змістових модулів (розділів, тем) курсу, структурованих за певним обсягом змісту та годин дисципліни з метою її поетапного вивчення і складання заліків (екзамену) згідно з графіком навчального процесу

Модуль змістовий — система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові. По суті — розділ навчальної дисципліни, зміст якого містить необхідну для студента інформацію, що спрямовує і забезпечує його навчання з конкретного розділу програми, визначеного метою дисципліни. Вважається основною освітньою одиницею навчального процесу. Забезпечує можливість формування різноманітних навчальних програм якісного і кількісного оновлення банку навчальних курсів; уніфікації і стандартизації електронних підручників - навчальних і практичних посібників, комп'ютерних програм тощо

Модульна побудова навчального матеріалу — структурування навчального матеріалу на основі модульної програми

Модульна програма — система засобів та прийомів, за допомогою яких досягається інтегрована дидактична мета в сукупності всіх навчальних модулів конкретної навчальної дисципліни

Модульна технологія навчання — одна з сучасних педагогічних технологій, що передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність студента та різноманітні форми діагностики рівня його знань та вмінь

Модульний контроль (МК) — різновид контрольних заходів, який проводиться після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми дисципліни з метою оцінки результатів навчання студентів на визначених його етапах, а також для встановлення зворотного зв’язку між викладачем, якістю викладання і рівнем знань і умінь студентів. Він може проводитися у формах екзамену, контрольної роботи, тестування

Моніторинг (лат. monitor — нагадуючий, наглядаючий) — система збору інформації, що здійснюють на основі стандартного набору показників з допомогою стандартних процедур, і оцінювання ситуацій та об’єктів також у стандартній формі

Моніторинг якості підготовки фахівців — спосіб комплексної організації дослідження системи професійної підготовки фахівців у ВНЗ, що зумовлена стандартизацією, технологічністю та використанням спеціалізованого інструментарію з метою встановлення адекватності реального стану об’єкту очікуваним результатам та державним стандартам

Монографія — наукове книжкове видання певного дослідження однієї проблеми або теми, що належить одному чи декільком авторам

Н

Навантаження навчальне— зазначення часу, що зазвичай є необхідним студентам для завершення усіх видів навчальної діяльності (таких як лекції, семінари, проекти, практична робота, самостійне навчання і екзамени), потрібного для досягнення очікуваних результатів навчання

Навичка — дії, що завдяки численним повторенням виконуються автоматично і без свідомого контролю під час певної діяльності

Навчальна дисципліна у вищому навчальному закладі — педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорію, методи і т. ін.(система змістових модулів, об’єднаних за змістом освіти), будь-якої галузі діяльності (або сукупності галузей діяльності) з визначенням необхідного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок, передбачених для засвоєння студентом, сукупність змістових модулів, що підлягає підсумковому контролю. Трудомісткість дисципліни визначається заліковими кредитами

Навчальний план — нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми, її структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю

Навчальний процес — система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти

Навчально-методичне забезпечення вищої освіти — забезпечення навчальною і науковою літературою, методологічними, дидактичними і методичними розробками відповідно до стандартів вищої освіти, яке здійснюється педагогічними колективами і органами виконавчої влади у галузі освіти

Наказ — основний розпорядчий документ, що видає керівник підприємства, установи, організації на основі єдиноначальності і містить індивідуальні приписи або правові норми з питань внутрішньо-організаційної діяльності, адресовані підпорядкованим органам і працівникам

Нормативна частина змісту навчання — обов'язковий для засвоєння зміст навчання, сформований відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики у вигляді змістових модулів із зазначенням їх обсягів й рівня засвоєння, а також форм державної атестації

Нормативний термін навчання — термін навчання за денною (очною) формою, необхідний для засвоєння особою нормативної та вибіркової частини змісту навчання і встановлений стандартом вищої освіти

Навчальні (аудиторні) заняття — лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, що проводяться за розкладом і тривають дві академічні години

Навчальний день студента — складова частина навчального часу студента (аудиторних занять і самостійної роботи) тривалістю не більше 9 академічних годин

Навчальний тиждень студента — складова частина навчального часу студента тривалістю 54 академічні години ( 1,5 кредиту ECTS)

Навчальний семестр — складова навчального часу, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом. Як правило, на 1 – 3 курсах вона становить 20 тижнів, на випускних курсах окремі семестри можуть бути меншими або більшими

Навчальний курс — завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю, практики та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами

Навчальний рік — триває 12 місяців (для випускних курсів – 10 місяців), розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів

Навчальний елемент (дидактична одиниця) — мінімальна доза навчальної інформації, що зберігає властивості навчального об’єкту

Навчальний корпус старий — навчальний корпус ДНУЗТ, розташований біля стадіону, перший корпус, що побудований у 1932-1933 роки. У корпусі розташовані адміністрація, більшість служб і факультетів університету

Навчальний корпус новий — навчальний корпус ДНУЗТ, що побудований на проспекті імені Гагаріна у 1954 році (архітектори В.І. Масленников, Г. И. Риждественський). Консультантом при будівництві виступив академік Іван Жовтовський - класик сталінського класицизму. У корпусі розташовані приймальна комісія, кафедри, бібліотека, музей університету тощо

Навчальний модуль — логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми поточного та підсумкового рейтингового контролю

Навчально-методичний посібник — навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни

(розділу, частини) або з методики виховання

Навчальна дисципліна (у вищому навчальному закладі III – IV рівнів акредитації) — педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорію, методи і т. ін.(система змістових модулів, об’єднаних за змістом освіти) будь-якої галузі діяльності (або сукупності галузей діяльності) з визначенням необхідного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок

Навчальна програма дисципліни — нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки фахівця, її зміст, обсяг, вимоги до знань і вмінь студентів. Навчальні програми нормативних дисциплін входять до комплексу документів галузевого стандарту освіти

Навчальний елемент (дидактична одиниця) — мінімальна доза навчальної інформації, що зберігає властивості навчального об'єкта. Це автономний навчальний матеріал, призначений для засвоєння елементарної одиниці знання або уміння, який використовують для самонавчання або навчання під керівництвом викладача. Навчальний елемент починається з декларації про той об'єм знань і/або умінь, яким повинна оволодіти особа, яка навчається, містить відповідний теоретичний матеріал, різні тести і вправи і, як правило, закінчується тестом «Перевірка досягнень», результати якого свідчать про рівень засвоєння знань, змісту певного матеріалу. Навчальні елементи групуються в змістові модулі, що є основними структурними одиницями навчального курсу (дисципліни)

Навчальний курс — завершений період навчання студента протягом навчального року

Навчальний об'єкт — обсяг навчальної інформації, яка має самостійну логічну структуру і зміст та дає можливість оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності

Навчальний план — нормативний документ, який складає вищий навчальний заклад на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації, навчальні й виробничі практики) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного й підсумкового контролю. У навчальному плані відображається також обсяг часу, передбачений на самостійну роботу. Навчальний план розробляється на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки, затверджує керівник вищого навчального закладу

Навчальний посібник — навчальне видання, що доповнює або частково/повністю замінює підручник та офіційно затверджене як таке

Навчальний час студента визначає кількість облікових одиниць часу, відведеного на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, навчальний тиждень, навчальний семестр, навчальний рік, навчальний курс

НМУ — навчально-методичне управління. Структурний управлінський підрозділ університету з організації навчального процесу. НМУ має відділи: навчальний, навчально-методичний, зв’язків з виробництвом, технічних засобів навчання

Накопичення кредитів— процес накопичення кредитів, присвоєних за результатами вивчення освітніх компонентів або інших видів навчальної діяльності

Наочний посібник — видання, зміст якого передається, в основному, зображувальними засобами

Напрям підготовки за професійним спрямуванням у вищій освіті — група спеціальностей зі спорідненим змістом освіти та професійної підготовки

Наукова діяльність — це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання та використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Науково-методичне забезпечення вищої освіти — забезпечення навчальною і науковою літературою, методологічними, дидактичними і методичними розробками відповідно до стандартів вищої освіти, яке здійснюється педагогічними колективами і/або органами виконавчої влади у галузі освіти

Науково-педагогічні працівники — особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю у поєднанні з науковою та науково-технічною

Національна рамка кваліфікацій (вищої освіти) — єдиний опис на національному рівні або рівні системи освіти, що є міжнародно зрозумілим і за яким усі кваліфікації та інші навчальні досягнення у вищій освіті можуть бути описані і пов'язані одна з одною у послідовний спосіб і який визначає співвідношення між кваліфікаціями вищої освіти

Національний вищий навчальний заклад — ВНЗ, який досяг найвищих показників у своїй діяльності, щодо використання інтелектуального потенціалу нації, реалізації ідей національного відродження і розвитку України, запровадження державної мови і є провідним серед галузевої групи закладів (установ) гуманітарної сфери. Наказом Президента України Кучми Л.Д. від 15.07.02 (№647/2002) університету надано статус національного з перейменуванням навчального закладу у Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту

Неповна вища освіта — освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста

Неофіційне навчання — навчання, яке є результатом повсякденної роботи, сімейної роботи або дозвілля. Воно не є структурованим (в термінах навчальних цілей, часу або підтримки навчання) і зазвичай не призводить до присвоєння кваліфікації (сертифікації). Неофіційне навчання може бути спрямованим (організованим), але у більшості випадків не є спрямованим (або є «випадковим», від випадку до випадку)

Неформальне навчання — навчання, яке не провадиться в освітньому або навчальному закладі, і зазвичай не призводить до присвоєння кваліфікації (сертифікації). Проте, воно є структурованим (в термінах цілей, часу навчання, або навчальної підтримки). Неформальне навчання є спрямованим з точки зору особи, що навчається

Нові інформаційні технології — сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передавання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій

Норма — сукупність формальних і неформальних вимог, що регулюють певні дії та поведінку суб’єктів системи вищої освіти та учасників освітянського процесу

Норматив — розрахункова величина витрат освітянських ресурсів, що характеризує оптимальний стан освітянського процесу

Нормативна частина змісту навчання — обов’язковий для засвоєння зміст навчання, сформований відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики як змістові модулі із зазначенням їх обсягу і рівнів засвоєння, а також форм державної атестації.

Нормативні змістові модулі — змістові модулі, необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов’язкову) складову індивідуального навчального плану студента

Нормативні навчальні дисципліни — дисципліни, що встановлені для навчання відповідною освітньо-професійною програмою, тому дотримання їх назв і обсягів є обов'язковим для навчального закладу. Зменшення часу вивчення цих дисциплін неприпустиме, але збільшення цілком можливе за рахунок годин, передбачених на цикл дисциплін самостійного вибору ВНЗ. Нормативні навчальні дисципліни поділяються на дисципліни за циклами: гуманітарної та соціально-економічної підготовки; математичної, природничо-наукової підготовки, професійної та практичної підготовки

Нормативний термін навчання — термін навчання за денною (очною) формою, необхідний для засвоєння особою нормативної та вибіркової частин змісту навчання і встановлений стандартом вищої освіти

Нострифікація — процедура визнання іноземних документів про освіту, що здійснюється шляхом встановлення відповідності академічних, професійних прав та освітніх, освітньо-кваліфікаційних рівнів іноземних документів про освіту (кваліфікацій) державним стандартам освіти України з метою забезпечення прав громадян, які здобули освіту в іноземних державах, на продовження освіти та професійну діяльність в Україні і здійснюється в індивідуальному порядку

О

Об'єкт діяльності — процеси або/та явища, або/та матеріальні об'єкти, на які спрямована діяльність фахівця

Організаційна функція — впорядкування структури і взаємодії складових елементів системи з метою зниження невизначеності, а також підвищення ефективності використання ресурсів і часу

Організація — об'єднання людей, суспільних груп, держав на базі спільності інтересів, мети, програми дій тощо

Організація навчального процесу — сукупність дій щодо нормативно-правового, науково-методичного та організаційного забезпечення навчального процесу в вищому навчальному закладі, система заходів, які охоплюють розподіл навчального навантаження між кафедрами закладу освіти, підбір викладачів, розклад занять, консультацій, видів поточного та підсумкового контролю, державної атестації. Організацію навчального процесу забезпечують навчальні підрозділи закладу освіти (навчальний відділ, факультети, кафедри тощо)

Освіта — процес і результат розвитку, виховання, навчання особи

Освітній рівень передбачає задоволення потреб особистості у здобутті загальної середньої та вищої освіти шляхом навчання у різних типах закладів освіти. Законом України “Про вищу освіту ” визначені такі освітні рівні: початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта

Освітній рівень вищої освіти — характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти — характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов’язки (роботи) певного рівня професійної діяльності Освітньо-кваліфікаційний рівень передбачає здобуття певного рівня освіти і кваліфікації. Законом України “Про вищу освіту ” визначені такі освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускників вищого навчального закладу (ОКХ) є галузевим нормативним документом, в якому узагальнюється зміст вищої освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей

Освітньо-професійна програма підготовки (ОПП) — перелік нормативних навчальних дисциплін із зазначенням загального обсягу часу (в годинах), відведеного для їх вивчення та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни

Освітня діяльність — діяльність, пов’язана з наданням послуг для здобуття вищої освіти, з видачею відповідного документа

Освітня технологія (ОТ) — технологія, що відображає загальну стратегію розвитку освіти, єдиного освітнього простору. Призначена для прогнозування розвитку освіти, її конкретного проектування і планування, передбачення результатів, а також визначення відповідних освітнім цілям стандартів. До ОТ належать концепції освіти, освітні закони, освітні системи (гуманістична концепція освіти, Закон України «Про освіту», система неперервної освіти тощо)

Оцінка — процес порівняння ступеня засвоєння учнями знань, навичок і вмінь з еталонними уявленнями, описами в навчальних програмах, порадниках та інших нормативних документах. Виставляють оцінки під час перевірки знань, навичок і вмінь учнів

Оцінювання — сукупність методів (письмові, усні та практичні тести/екзамени, проекти і портфоліо), що використовуються при оцінюванні досягнення особами, що навчаються, очікуваних результатів навчання

П

Педагогічна майстерність — високий рівень оволодіння педагогічною діяльністю; комплекс спеціальних знань, умінь і навичок, професійно важливих якостей особистості, що дають змогу педагогу ефективно організовувати навчально-пізнавальну діяльність тих, хто навчається, і здійснювати цілеспрямований педагогічний вплив і взаємодію

Педагогічна техніка — елемент педагогічної технології; комплекс загальнопедагогічних і психологічних умінь педагога, що забезпечує володіння ним власним психофізіологічним станом, настроєм, емоціями, тілом, мовою й організацією педагогічно доцільного спілкування. Виокремлюють вербальні (голос, дикція, інтонація, темпоритм тощо), невербальні (міміка, пластика, артикуляція, жести, експресивне забарвлення пластики та ін.), соціально-перцептивні (сприйняття, увага, спостережливість, уява тощо) уміння та володіння емоційним станом (зняття психічного напруження, саморегуляція, релаксація, аутотренінг, самонавіювання, створення творчого самопочуття)

Педагогічні технології (від інших грецьких τέχνη — мистецтво, ремесла, вміння; λόγος — слово доктрини) є спеціальний набір форм, методів, методи, методи навчання і освітні ресурси системи, що використовують у навчальному процесі. Це один зі способів впливу на процеси розвитку, освіти і виховання

Перепідготовка — отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду

Первинна посада — посада, що не потребує від випускника навчального закладу попереднього досвіду професійної практичної діяльності

Підвищення кваліфікації — набуття особою здатностей виконувати додаткові завдання та обов’язки в межах спеціальності, систематичне оновлення та поглиблення професійних знань, умінь та навичок за спеціальністю, фахом, підвищення інтелектуального і культурного рівнів

Підручник — навчальне видання зі систематизованим викладом дисципліни ( розділу, частини), що відповідає навчальній програмі та офіційно затверджене як таке

Підсумковий контроль (залік, екзамен) проводиться з метою оцінювання якості навчання студента на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію студента

Післядипломна освіта — спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду

Плагіат академічний — навмисне відтворення в письмовій формі, на електронних носіях чужого тексту, опублікованого на паперовому або електронному носії повністю або частково, під своїм іменем без посилання на автора

Планування — процес розробки порядку виконання певної діяльності, тобто конкретизація цієї діяльності: визначення проміжних цілей і послідовності їх досягнення, розрахунок термінів, прогнозування наслідків майбутніх ситуацій, визначення потреб у ресурсах, виконавцях і необхідних засобах за кожною з цих цілей

Повна вища освіта — освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра

Портфоліо — впорядкована збірка матеріалів, підібраних з певною метою, спосіб накопичення своїх розробок: навчальних програм, методичного забезпечення, сценаріїв різних заходів і т.і. Цей спосіб дозволяє один раз зібрати разом, систематизувати інформацію, розкласти її в певній логічній послідовності, доповнювати за потребою і видавати за запитом

Посада — визначена структурою і штатним розкладом первинна структурна одиниця апарату державного органу, що відображає встановлені нормативними актами зміст і обсяг повноважень особи, яка її обіймає

Посібник — видання, призначене на допомогу в практичній діяльності чи в оволодінні навчальною дисципліною

Потік — об'єднання академічних груп студентів для організації навчального процесу (читання лекцій, приймання екзаменів, тощо)

Поточний контроль — оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення лекцій, практичних, семінарських, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) навчальної програми, й також до виконання конкретних завдань. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання знань студентів визначаються відповідною кафедрою

Пояснювальна записка — документ, в якому:

- особа викладає причини якихось подій, фактів, допущених нею порушень (укладається з власної ініціативи або ж на вимогу керівника структурного підрозділу чи установи);

- міститься додаток чи доповнення до основного документа, в якому пояснюється зміст окремих його положень (мета, актуальність, структура, зміст призначення та ін. плану, звіту, проекту тощо).

Пояснювальні записки можуть бути службовими (відтворюються, як правило, на бланках) й особистими (відтворюються на аркушах паперу за підписом автора)

Практика студентів є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців у вищих закладах освіти і проводитися на оснащених відповідним чином базах практики закладів освіти, а також на сучасних підприємствах і організаціях різних галузей економіки, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління. Дидактичною метою практичної підготовки студентів є оволодіння ними навичками, вміннями та способами організації майбутньої професійної діяльності

Практикум — навчальне видання практичних завдань вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь навичок

Практичне заняття — дидактична форма навчання, що передбачає поєднання теорії з практикою з метою закріплення знань студентів; має повторювальний або узагальнюючий характер і проводиться після вивчення великих за обсягом тем і розділів. Згідно із Законом України “Про вищу освіту ” практичне заняття розглядається як форма навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно сформульованих завдань. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичний порадник — видання, що розраховане на самостійне оволодіння будь-якими виробничо-практичними навичками

Практичний посібник — виробничо-практичне видання, призначене практичним працівникам для оволодіння знаннями та навичками при виконанні будь-якої роботи, операції, процесу

Предмет діяльності (праці) — те, що суб'єкт має до початку своєї діяльності і що підлягає трансформації у продукт

Предметно-практичні уміння — уміння виконувати дії щодо переміщення об'єктів у просторі, зміни їх форми тощо

Предметно-розумові уміння — уміння щодо виконання операцій з розумовими образами предметів. Ці дії вимагають наявності розвиненої системи уявлень і здатності до розумових дій

Проблема — ситуація під час діяльності, яка містить суперечності наукового, організаційного або іншого характеру і являє собою перешкоди, що виникають під час досягнення суб’єктом цілеспрямованого результату своєї діяльності

Проблемне навчання (problem education) — спосіб організації навчальної діяльності, метод навчання, загальною тенденцією якого є зближення навчального і наукового пізнання, розвиток активності. самостійності, творчого мислення людини

Програма навчальної дисципліни — нормативний документ, що визначає мету, зміст, об'сяг, порядок вивчення дисципліни, рівень сформованості умінь і знань, навчально-методичне забезпечення

Проектувальна функція(проектно-конструкторська) — здійснення цілеспрямованої послідовності дій щодо синтезу систем або окремих їх складових, розробка документації, яка необхідна для втілення та використання об'єктів та процесів

Професійна діяльність — діяльність людини за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які виконує фахівець.

Професійна підготовка — здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю

Професійні завдання діяльності — завдання діяльності, що безпосередньо спрямовані на виконання завдання (завдань), яке (які) поставлено(і) перед фахівцем як професіоналом

Професія — набір робіт, які характеризуються заданим рівнем збігу основних завдань та обов’язків, що виконуються чи мають бути виконані працівником. Професія вимагає від працівника визначеного кола знань та умінь.

Професор (лат. professor – викладач, учитель) — учене звання, що присвоюється найкваліфікованішим викладачам вищих навчальних закладів і науковим співробітникам науково-дослідних установ. Звання професор присвоюється особам, які мають учений ступінь доктора наук, а в окремих випадках – висококваліфікованим спеціалістам, які не здобули вченого ступеня, але мають великі заслуги в галузі науки, техніки, у багаторічній педагогічній діяльності, а також є авторами друкованих праць і навчально-методичних посібників. В Україні звання професор працівникам науково-дослідних установ присвоює Вища атестаційна комісія, а працівникам ВНЗ – Міністерство освіти і науки України

Професійна підготовка — здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю

Процедурна діяльність (праці) — технологія (спосіб, метод) одержання бажаного продукту

Р

Рамка кваліфікацій — інструмент, що забезпечує порівнянність і прозорість в Європейському просторі вищої освіти та полегшує рух студентів в середині систем вищої освіти і між ними. Вони допомагають ВНЗ розробляти модулі і навчальні програми на основі результатів учіння і кредитів, а також полегшують визнання кваліфікацій та усіх форм попереднього учіння

Ранжування (нім. rangieren — ставити в ряд) —- процедура впорядкування експертом властивостей об’єкта, що оцінюється, за допомогою чисел (рангів); визначення місця (рейтингу) об’єктів, що вивчаються

Результати навчання — специфічні інтелектуальні і практичні навички (компетенції), що отримані в результаті засвоєння змісту освітньої програми навчання

Рейтинг (рейтингова оцінка) — кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань

Рейтингова система оцінювання — система визначення якості виконаної студентом навчальної роботи і рівня набутих ним знань та вмінь, що передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного та семестрового контролю

Реферат (лат. refero— доношу, повідомляю, переказую) — короткий переказ змісту наукової роботи, книги або вчення, оформлене у вигляді письмової публічної доповіді; доповідь на задану тему, що зроблена на основі критичного огляду відповідних джерел інформації (наукових праць, літератури за темою). Реферати сприяють поглибленню й розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисциплін, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою

Рівень акредитації — спроможність вищим навчальним закладом провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти певного освітньо-кваліфікаційного рівня

Рівень професійної діяльності — характеристика професійної діяльності за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов’язків (робіт), які виконує фахівець

Рівень якості вищої освіти — відносна характеристика якості вищої освіти, що ґрунтується на порівнянні значень показників якості, отриманих на підставі діагностичних екзаменів випускників вищого навчального закладу із критеріально-орієнтованим еталоном, що репрезентується стандартом вищої освіти

Робоча програма навчальної дисципліни — нормативний документ дисципліни вищого навчального закладу, який містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, форми і засоби поточного та підсумкового контролю, перелік наочних і технічних засобів навчання тощо

Розклад аудиторних навчальних занять разом із навчальними планами і навчальними програмами дисциплін є основним документом з організації навчального процесу, в якому вказана черговість проведення аудиторних занять по всіх дисциплінах навчального плану. Розклад має забезпечити виконання повного обсягу аудиторних занять, передбачених робочими навчальними планами

Розклад консультацій — документ з організації навчального процесу. Затверджується завідувачем кафедри. Заміна будь-якого показника розкладу без дозволу завідувача кафедри та узгодження з деканом забороняється

Розпорядження — правовий документ, що видає одноосібно керівник (або заступник) організації, установи., для виконання оперативних завдань. Текст розпорядження складається з констатуючої та розпорядчої частин, які розділяє слово «Пропоную» або «Зобов’язую»

С

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від аудиторних обов'язкових навчальних занять. Навчальний час, що відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної навчальної дисципліни

Семестр — половина навчального року, яка складається з 16 тижнів теоретичного навчання та 4-х тижнів контрольних заходів

Семестровий диференційований залік — форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо) і поточних контролів. Семестровий диференційований залік планується при відсутності екзамену. Цей вид контролю також не передбачає обов’язкову присутність студентів

Семестровий залік — форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів поточних контролів знань, виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Ці результати можуть зараховуватися як підсумок поточного контролю без додаткового опитування студентів. Семестровий залік планується при відсутності екзамену

Семестровий екзамен — одна з основних форм підсумкового контролю рівня і якості засвоєння студентами теоретичних знань та практичних вмінь і навичок з окремої навчальної дисципліни за семестр

Семестровий контроль – здійснюється у вигляді екзамену (модульного контролю), диференційованого заліку або заліку з конкретної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного її робочою програмою, і в терміни, що встановлені навчальним планом. Ці форми контролю можуть проводитися усно чи письмово, за екзаменаційними білетами, тестами або у формі довільної співбесіди

Семінарське заняття — вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань з попередньо визначених робочою навчальною програмою тем. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій. Семінари сприяють розвитку творчої самостійності студентів, поглиблюють їх інтерес до науки і наукових досліджень, виховують педагогічний такт, розвивають культуру мови, вміння та навички публічного виступу, участі в дискусії

Сертифікація фахівця — процедура визначення відповідності професійно важливих якостей фахівця, його компетенції тощо до вимог, що зазначені у нормативно-кваліфікаційних документах

Сертифікат — юридичний документ, який видається відповідно до системи сертифікації та свідчить про те, що суб'єкт (об'єкт) належним чином відповідає конкретним вимогам нормативних документів

Сертифікат університету — офіційне письмове посвідчення видане університету, що засвідчує право провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення

Сесія ДЕК — період роботи ДЕК

Система освіти — сукупність взаємодіючих освітніх програм і державних освітніх стандартів різного рівня і спрямованості; мережа освітніх установ, що реалізують їх незалежно від організаційно-правових форм, типів і видів; система органів управління освітою і підвідомчих їм установ і організацій

Соціально-виробничі завдання діяльності — завдання діяльності, що пов'язані з діяльністю фахівця у сфері виробничих відносин у трудовому колективі

Соціально-побутові завдання діяльності — завдання діяльності, що виникають у повсякденному житті і пов'язані з домашнім господарством, відпочинком, родинним спілкуванням, фізичним і культурним розвитком тощо і можуть впливати на якість виконання фахівцем професійних та соціально-виробничих завдань

Спеціалізація – набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов’язки, які мають особливості в межах спеціальності

Спеціалізація за спеціальністю — категорія, що характеризує відмінності окремих завдань діяльності фахівця за ознаками різниці засобів або (та) продуктів, або (та) умов діяльності в межах спеціальності. Ці окремі завдання характерні для відносно невеликих груп фахівців у межах спеціальності

Спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (для медичних і ветеринарних спеціальностей – на базі середньої освіти) здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності

Спеціальність (лат. specialis — особливий; від species — род, вид) — сукупність набутих людиною знань, умінь, навичок із певної галузі знань та практичної діяльності, надбаних у процесі цілеспрямованої підготовки і досвіду практичної роботи, підтверджених відповідним документом про освіту

Стажування — навчання персоналу на робочому місці під керівництвом відповідальної особи після теоретичної підготовки або одночасно з нею з метою практичного оволодіння спеціальністю, адаптації до об'єктів обслуговування та керування, набуття навичок швидкого орієнтування на робочому місці та інших прийомів роботи. Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» стажування — це набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної спеціальності. Трудове законодавство визначає стажування, як навчання на виробництві. Стажування передбачає засвоєння кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду, набуття практичних умінь і навичок щодо виконання обов’язків на обійманій посаді або на посаді більш високого рівня

Стандарти  вищої освіти (система стандартів вищої освіти) — сукупність норм, що визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засоби діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання. Стандарти вищої освіти є основою для оцінювання якості вищої освіти та професійної підготовки , а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання. Систему стандартів вищої освіти складають державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів

Стандартизація (англ. standard — норма, зразок, мірило) освіти — тенденція розвитку освітніх процесів і систем, яка реалізується через формування певних універсальних вимог до змісту і результатів освіти (державні освітні стандарти)

Стереотипні завдання діяльності передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що характеризується однозначним набором добре відомих, раніше відібраних складних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації

Структурно-логічна схема підготовки — наукове й методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки. Структурно-логічна схема підготовки надається у вигляді мережі міждисциплінарних зв’язків за напрямом/спеціальністю і діє протягом усього терміну реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки

Т

Такт (тактовність) (від лат. tactus - дотик, дія) — почуття міри, що підказує людині найделікатнішу лінію поведінки у відношенні до когось/ чогось, уміння особи вести себе належним чином, виявляючи повагу до інших, зберігаючи почуття власної гідності

Тези — стислі, лаконічно сформульовані основні положення доповіді, повідомлення тощо. Вони містять виклад основних думок праці від початку до кінця, а не лише її дослідницької частини

Тези доповіді — опубліковані на початку наукової конференції (з'їзду, симпозіуму) матеріали попереднього характеру, що містять виклад основних аспектів наукової доповіді. Обсяг тез може бути в межах 2-3 сторінок машинописного тексту через 1,5-2 інтервали

Тези доповідей (повідомлень) наукової конференції (з’їду, симпозіуму) — науковий неперіодичний збірник матеріалів попереднього характеру, таких як анотації, реферати доповідей чи повідомлень, опублікованих до початку конференції

Текст лекцій — навчальне видання викладу матеріалу певних розділів навчальної дисципліни

Термінологічний словник — словник термінів та значень певної галузі знань

Тест — система формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівня особи до вимог освітніх (кваліфікаційних) характеристик; завдання стандартної форми, за якими проводяться випробування для визначення розумового розвитку, здібностей, вольових якостей та інших психофізичних характеристик людини; запитальник, що розповсюджується як матеріал, який використовується для конкретних соціологічних досліджень

Тест Векслера — один із широко використовуваних індивідуальних тестів інтелекту, розроблений американським психологом Д. Векслером

Тести — стандартизовані завдання, за результатами виконання яких роблять висновки щодо ступеня засвоєння знань, вмінь та навичок студентів

Технічна функція — виконання робіт нижчих кваліфікаційних рівнів

Тип діяльності — характеристика професійної діяльності залежно від засобів і форм її здійснення. Визначається станом взаємодії фахівця з об'єктом діяльності — системою, що характеризується однаковою узагальненою метою (продуктом) діяльності

Типове завдання діяльності — узагальнене завдання діяльності, що є характерним для більшості виробничих або соціальних ситуацій і не містить конкретних даних, а отже, не має конкретного розв'язання (можуть бути визначені тільки шляхи вирішення)

Тюнінг — tuning (узгодження) — узгодження різних інструментів в оркестрі, щоб музика звучала без небажаних дисонансів. Проект Eurotuning передбачає створення узгоджених умов (“точок відліку“) організації структур вищої освіти в Європі, визнаючи, що різноманіття традицій є позитивним чинником для створення загальноєвропейського академічного простору

Трансфер кредитів (перенесення) — процес визнання кредитів, присвоєних в одному контексті, в іншому контексті з метою отримання кваліфікації.

Тьютор (англ. tutor, від лат. tutor — спостерігаю, піклуюсь) — педагог-наставник, викладач-консультант, який контролює навчальний процес у дистанційній формі й виконує одночасно функції викладача, консультанта й організатора (менеджера) навчального процесу

У

Угода про навчання — документ, який визначає права та обов‘язки сторін при навчанні, який укладають студент, прийнятий до університету, з одного боку, та університет, з іншого боку. Угоду про навчання також укладають між собою заклади освіти — партнери у разі здійснення частини навчання тим чи іншим студентом в іншому закладі освіти. В угоді зазначається перелік дисциплін, які студент буде вивчати у закладі-партнері, права та обов‘язки закладів-партнерів. Форма угоди про навчання регламентуються відповідним положенням, затвердженим ректором університету

Узагальнений об'єкт діяльності фахівця з вищою освітою — природна чи штучна система, що розвивається. Характерні етапи цього розвитку визначають цикл взаємодії фахівця й системи

Уміння — здатність людини виконувати певні дії на основі відповідних знань та навичок. Системи умінь різних видів формують відповідні компетенції.Уміння поділяються на предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні та знаково-розумові

Умови діяльності (праці) — характеристика оточення суб'єкта в процесі діяльності (температура, склад повітря, рівень акустичних шумів, пристосованість приміщення до праці, меблі, а також соціальні умови й час)

Університет — багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність

Управління — функція організованих систем, що забезпечує збереження їх структури, підтримання режиму діяльності, досягнення їх мети

Управлінська функція — функція, спрямована на досягнення поставленої мети, забезпечення сталого функціонування і розвитку системи завдяки інформаційному обмінові

Ф

Факультет — основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього / четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії

Філія ВНЗ — відокремлений структурний підрозділ ВНЗ, що створений на відстані (іншому регіоні) з метою забезпечення потреб у фахівцях місцевого ринку праці та наближення місця навчання студентів до їх місця проживання

Формальне навчання — навчання, яке зазвичай провадиться в освітньому або навчальному закладі, структуроване (в термінах цілей, часу навчання, або навчальної підтримки), та призводить до присвоєння кваліфікації (сертифікації). Формальне навчання є спрямованим з точки зору особи, що навчається

Форми організації навчального процесу у вищих закладах освіти: аудиторні навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка і контрольні заходи.

Ц

Ціна кредиту ECTS — навчальне навантаження студента в академічних годинах (трудомісткість), складає 30—36 академічних годин. Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік – 60 кредитів ECTS

Цикл — усі кваліфікації в Європейському просторі вищої освіти розташовані за трьома циклами. Однією з цілей, визначених у Болонській декларації у 1999 р., є «прийняття системи, що ґрунтується на двох основних циклах «бакалавр» і «магістр». У 2003 році докторське навчання було також включено до Болонської структури і співвіднесене до неї як третій цикл

Цикл підготовки — сукупність складових змісту освітньої або професійної підготовки (змістових модулів, блоків змістових модулів), що поєднані за ознаками приналежності їх змісту до спільного освітнього або професійного напряму

Я

Якість вищої освіти — сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства. Якість вищої освіти випускників вищого навчального закладу також відображає здатність:

- задовольняти відповідно до соціальних норм суспільні вимоги до виконання майбутніх соціально-професійних ролей;

- відповідати за свої соціально важливі рішення;

- задовольняти прагнення соціального статусу та престижу.

Якість освітньої діяльності – сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи / суспільства.