- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови.
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови.
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови.
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.5: основи створення прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.5: основи створення прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання:
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.5: основи створення прикладних застосувань
- •План заняття
- •Проект Delphi
- •Модулей в проект.
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Функции преобразования в числовой формат и обратно
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •7.1. Простые типы
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Печать с помощью объекта Printer
- •Подготовка и печать отчетов с помощью QuickReport — компоненты QuickRep, qrSubDetail, qrLabel, qrExpr, qrSysData, qrMemo, qrRichText, qrShape, qrImage
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 3: масиви. Записи та множини
- •Тема 3.1: масиви
- •План заняття
- •Листинг 1. Инициализация и вывод массива
- •Ввод массива
- •Использование компонента StringGrid
- •Листинг 2. Ввод и обработка массива целых чисел
- •Листинг 3. Процедура обработки события OnKeyPress
- •Листинг 4. Ввод и обработка массива дробных чисел
- •Контрольні питання
- •Объявление записи
- •Инструкция with
- •Ввод и вывод записей в файл
- •Вывод записи в файл
- •Листинг 25. Добавление записей в файл
- •Чтение записи из файла
- •Листинг 26. Чтение записей из файла
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 3: масиви. Записи та множини
- •Тема 3.3: множини
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 3: масиви. Записи та множини
- •Тема 3.4: множини обовязкова контрольна робота №28
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.1: робота з файлами
- •План заняття
- •Объявление файла
- •Назначение файла
- •Вывод в файл
- •Открытие файла для вывода
- •Листинг 20. Создание нового или замещение существующего файла
- •Листинг 21. Добавление в существующий файл
- •Ошибки открытия файла
- •Закрытие файла
- •Пример программы
- •Листинг 22. Простая база данных (запись в файл)
- •Ввод из файла
- •Открытие файла
- •Листинг 23. Обработка ошибки открытия файла (фрагмент программы)
- •Чтение данных из файла
- •Чтение чисел
- •Чтение строк
- •Конец файла
- •Листинг 24.. Чтение из файла
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.1: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Указатели
- •Динамические переменные
- •Листинг 27. Создание, использование и уничтожение динамических переменных
- •Листинг 28. Добавление элемента в начало динамического списка
- •Упорядоченный список
- •Добавление элемента в список
- •Листинг 29. Добавление элементов в упорядоченный список
- •Удаление элемента из списка
- •Листинг 30. Удаление узла из списка
- •Контрольні питання
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.2: динамічні структури
- •План заняття
- •Вариантные переменные
- •Контрольні питання
- •Const-параметры
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.2: динамічні структури
- •План заняття
- •Способы вызова подпрограмм
- •Контрольні питання
- •Этапы разработки программы
- •Спецификация
- •Создание установочного диска
- •Алгоритм и программа
- •Контрольні питання
- •Этапы разработки программы
- •Спецификация
- •Создание установочного диска
- •Алгоритм и программа
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.2: Візуальні компоненти
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Распознавание источника события, нажатых кнопок и клавиш, координат курсора
- •События клавиатуры
- •Распознавание нажатых клавиш
- •Контрольні питання
- •Создание нового IntraWeb приложения
- •Редактирование главной формы
- •Написание обработчика события для кнопки
- •Запуск созданного приложения
- •Контрольні питання
- •Управляющие кнопки Button и BitBtn
- •Кнопка с фиксацией SpeedButton
- •Группы радиокнопок — компоненты RadioGroup, RadioButton и GroupBox
- •Контрольні питання
- •Листинг 28. Добавление элемента в начало динамического списка
- •Упорядоченный список
- •Добавление элемента в список
- •Листинг 29. Добавление элементов в упорядоченный список
- •Удаление элемента из списка
- •Листинг 30. Удаление узла из списка
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Упражнения. Совершенствование проекта
- •Контрольні питання:
- •Контрольні питання
- •Упражнения
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Вызуальны компоненти. Бази даних.
- •Тема 6.2: візуальні компоненти
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.3: форми та меню
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контекстное всплывающее меню — компонент PopupMenu
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.4: обробка виключних ситуацій
- •План заняття
- •Конрольні питання
- •Упражнения. Совершенствование проекта.
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.4: обробка виключних ситуацій
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питанна
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Классификация баз данных
- •Локальная база данных
- •Удаленная база данных
- •Структура базы данных
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Упражнения
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Insert into Имя таблицы
- •Insert into Имя_таблицы
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Рисование круга
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи обов’язкова контрольна робота №63
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
Контрольні питання
Навести поняття та характеристику типізованих констант Delphi
Охарактеризувати принципи застосування типізованих констант
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА
Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
Тема 4.2: динамічні структури
Самостійне заняття №25 - Підпрограми
План заняття
Поняття структури підпрограми
Поняття заголовку підпрограми
Передача параметрів по назві та значенню
Параметри константи
Параметри результати
Структура подпрограммы
Описание подпрограммы состоит из трех частей: заголовка подпрограммы, локаль¬ного описания и тела подпрограммы. Заголовок используется, чтобы явно ввести в программу новую подпрограмму и обозначить начало ее описания. Локальные опи¬сания представляют собой набор описаний типов, переменных, констант и других подпрограмм, которые действуют только в рамках данной подпрограммы. Тело под-программы — это логический блок begin/end, содержащий операторы и команды Паскаля и реализующий нужную логику работы.
Заголовок Заголовок подпрограммы состоит из трех частей: ключевого слова, характеризую¬щего тип подпрограммы (процедура — procedure, или функция — function), списка параметров, перечисленных через точку с запятой и взятых в круглые скобки, и (только для функций) типа возвращаемого значения, указываемого вслед за двоеточием.
Список параметров содержит параметры, каждый из которых представляет собой про-извольное имя переменной и соответствующий ей тип через двоеточие. Если не¬сколько параметров имеют одинаковый тип, то их можно перечислить через запятую.
procedure Compute(X: Integer; S: String); function Compare(Al, A2: Byte; Stroka: String): Real; procedure ShowMap; function GameOver: Boolean; Список параметров может быть опущен. Для некоторых параметров могут быть заданы значения по умолчанию (все параметры с такими значениями должны располагаться вместе и после параметров, для которых не задано значений по умолчанию). procedure МуРгос ( I: integer; il: integer = 1; i2: integer = 2 ); В подобных случаях заключительные параметры при вызове процедуры можно опускать — они получат значения по умолчанию. МуРгос( 1, 2 ); Реально процедура вызывается с тремя параметрами, как если бы использовался следующий оператор. МуРгос( 1, 2, 2 );
Передача параметров по имени и по значению Когда происходит обращение к подпрограмме, переменным, указанным в списке параметров в описании (формальные параметры), присваиваются значения, ука¬занные в списке параметров в момент вызова (фактические параметры), после чего выполняются необходимые вычисления. Это называется передачей параметров по значению: в подпрограмму передаются значения нужных типов. Формальные пере-менные играют роль локальных переменных. В списке параметров перед любой переменной разрешается указывать ключевое слово var. Тогда считается, что данный параметр будет передаваться по имени: то есть копирования значения не происходит, а вместо формального параметра под¬ставляется имя переменной — фактического параметра. (Отсюда следует, что в качестве фактических параметров, подставляемых вместо формальных параметров с ключевым словом var, можно применять только имена переменных.) Например: procedure MyProc( X: Byte; var Y: Byte );
Параметр X будет передаваться по значению, параметр Y — по имени. При вызове MyProc( 2+2 , N ) ; операторы в теле процедуры MyProc будут обрабатывать локальную переменную X, имеющую значение 4 (2+2), и переменную Y, которая на самом деле является пере¬менной N из другой части программы. На «физическом» уровне произойдет просто подстановка адреса переменной N. Использование слова var в списке параметров по способу действия аналогично использованию указателя.
При этом, если в теле процедуры значение переменной X будет меняться, то по окончании работы MyProc эта локальная переменная будет удалена из памяти (до следующего вызова процедуры), а вот если произойдет изменение значения пере¬менной Y, то изменится и значение переменной N.
Это потенциально чревато ошибками, так как разработчик может не рассчитывать на то, что во время работы подпрограммы произойдет изменение значения одного из ее параметров. В данном случае переменная Y является не чем иным, как указателем на переменную N, только описан он немного иначе: не с помощью опера¬ции Л, а как обычная переменная.
Следует избегать передачи параметров по имени за исключением случая, когда тре-буется передать в подпрограмму данные большого объема. Например, если описан тип
type TBigArray = array [1..100000] of string[50];
то передавать переменную этого типа по значению очень неэффективно, особенно если вызов подпрограммы происходит часто, потому что при этом требуется копи¬ровать большие объемы данных. То есть описание procedure Sum( A: TBigArray );
неудачно в плане эффективности (хотя компилятор может самостоятельно выпол¬нить передачу параметра по имени в процессе автоматической оптимизации кода).
Правильнее написать так:
procedure Sum( var A: TBigArray );
При этом надо проследить, чтобы изменения элементов массива А внутри проце¬дуры Sum не происходило (если этого не требует логика ее работы). Параметры-константы Если некоторый параметр будет использоваться в теле подпрограммы только для считывания данных (фактически, как константа), лучше не рассчитывать на воз-можности компилятора, а подсказать ему об этом явно. В этом случае присваива¬ние данному параметру нового значения станет недопустимым. Подобная «подсказка» осуществляется указанием зарезервированного слова const в списке параметров, что позволяет организовать эффективную обработку соот-ветствующего параметра, не беспокоясь о возможных изменениях его значения. procedure Sum( const A: TBigArray );
Менять значение элементов переменной А в теле процедуры Sum теперь нельзя: компилятор сообщит об ошибке.
Параметры-результаты В Паскале имеется еще одна возможность передачи параметра по имени — с помо¬щью зарезервированного слова out. Такой параметр может использоваться внутри тела подпрограммы только для присваивания значения (но не для считывания дан¬ных). По смыслу использование слова out противоположно использованию слова const.
Если заголовок процедуры описан так:
procedure Sum( out A: TBigArray );
то в теле процедуры Sum можно указывать операторы присваивания А[10000]-:= 'num172855';
но нельзя считывать значения элементов массива
А: х := А[2] * 2; // нельзя!
Преобразования сложных типов
Ранее рассматривалась возможность явного преобразования типов путем использо-вания названия нужного типа как функции (Byte(300)). Паскаль допускает подоб¬ный способ преобразования не только для базовых, но и для любых других типов, определенных разработчиком. Потребность в этом хоть и редко, но все же возникает. Например: type Tl = array[1..2] of Byte;
var Al: Tl;
A2: array[1..2] of Byte; Переменные Al и A2 относятся к разным типам, хотя физически (в оперативной памяти) они представлены одинаково. Поэтому переменную А2, обычный массив, можно преобразовать (привести) к типу Tl:Tl(А2) Такая запись аналогична простому обращению к имени массива А2, только при этом считается, что он имеет новый тип Tl. К элементам массива нового типа можно обращаться, как и раньше, с помощью квадратных скобок: ТКА2) [1]
Параметры без типов
Паскаль позволяет указывать в заголовке подпрограммы параметры без типов (но с предшествующим словом const, var или out). procedure Sum( const A );
Переменная А в таком случае считается не имеющей никакого типа, и ее нельзя использовать ни в каких выражениях или операторах, не выполнив предварительно преобразование — приведение к нужному типу. Например, в теле процедуры Sum переменную А можно использовать так: X := Т1(А)[5] * 2;
Передача строк фиксированной длины
Строки можно описывать, как уже говорилось ранее, двумя способами: просто как тип string, или как тип string с конкретной длиной строки в квадратных скобках. Однако указывать строки фиксированной длины в качестве параметров подпро¬грамм нельзя. Их сначала надо описать как новый тип. procedure Sum( S: string[50] ); // неверно!
Правильно написать так:
type string50 = string[50];
procedure Sum( S: string50 );
Передача массивов в качестве параметров
Стандартный прием Паскаля состоит в описании массива как типа данных и ука¬зании этого типа для параметра подпрограммы. Однако таким способом удается обрабатывать только динамические массивы и статические массивы заранее задан¬ной длины. Часто требуется, чтобы подпрограмма не ограничивалась конкретными размерами массива. Например, функция, вычисляющая сумму всех элементов мас¬сива, должна уметь получать в качестве параметра массив любой длины. Динами¬ческие массивы использовать не всегда удобно и не всегда правильно, так как они ухудшают эффективность работы программы.
В Паскале разрешается указывать в качестве параметров массив с неопределенными границами.
procedure Sum( A: array of Byte );
Теперь массив, описанный как var Ar: array [1..25] of Byte; можно без проблем передавать в процедуру Sum: Sum(Ar); При этом внутри тела подпрограммы действуют следующие правила: >> Нумерация элементов массива начинается с нуля (число элементов можно определить с помощью стандартной функции SizeOf); >> Функция High возвращает верхнюю границу массива (равную Size0f()-1); >> Копирование массива одним оператором присваивания не разрешается; >> Вместо массива в подпрограмму может быть передана обычная переменная соответствующего типа. Внутри подпрограммы она будет представлена в виде массива из одного элемента (с индексом 0).
Передача значений как массива
Зместо указания в параметрах при обращении к подпрограмме имени переменной-ассива можно указать непосредственно содержимое этого массива: список значе-ий через запятую в квадратных скобках. Sum( [1, 5, X, a+b*2] );
Передача массива вариантного типа
Массив, описанный как array [1..MaxNum] of Variant; может быть передан в качестве параметра в подпрограмму, если этот параметр описан как array of const:procedure Sum( A: array of const ),
Внутри тела подпрограммы надо анализировать перед обработкой тип каждого элемента этого массива.