5.4 Перевірка і оброюка виписок в банку

Установи банків періодично, але не рідше одного разу на місяць надсилають підприємствам поштою або видають через повноважену підприємством особу виписку з поточного рахунка додаючи копії документів, на підставі яких банк здійснював операції за рахунком. Після одержання з банку виписки з поточного рахунка головний бухгалтер повинен перевірити відповідність записів у ній документам та записам бухгалтерії підприємства. Виявивши помилку, бухгалтерія підприємства негайно у письмовій формі повідомляє про це відповідні установи банку.

При обробці виписки слід пам'ятати, що для підприємства поточний рахунок є активним, а для установи банку - пасивним. Тому надходження коштів банк відображає у виписці за кредитом рахунка, а їх списання - за дебетом. На підприємстві ці операції проводять навпаки, тобто надходження коштів - за дебетом, а їх списання - за кредитом.

При бухгалтерській обробці виписки з поточного рахунка на її полях проставляють кореспондуючі рахунки за кожною господарською операцією поряд із відповідною сумою. Сальдо поточного рахунка повинно бути тотожним як в обліку банку, так і підприємства. Виписка банку замінює собою реєстр аналітичного обліку, а тому обов'язково повинна мати дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів за дебетом і кредитом, а також залишок коштів на початок і кінець звітного періоду (дня). За дебетом у виписці банку буде показана сума коштів, яка списана з поточного рахунка, а за кредитом - зарахована на нього; відповідно сальдо у виписці буде за кредитом рахунка.

5.5. Форми безготівкових розрахунків Підприємства використовують (залежно від форми розрахункового документа) такі форми безготівкових розрахунків:

• платіжні доручення;

• платіжні вимоги-доручення;

• чеки;

• акредитиви;

• векселі;

• інкасові доручення (розпорядження).

Платіжне доручення — це письмове доручення власника рахунка перерахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках щодо місцевих, а також міжміських поставок за товари (роботи, послуги). Вони забезпечують максимальне наближення строків отримання товар

Механізм здійснення розрахунків платіжними доручен¬нями

Рис. 2.1. Механізм здійснення розрахунків платіжними дорученнями

но-матеріальних цінностей і здійснення платежу, прискорюють обертання оборотних коштів; запобігають виникнення кредиторської заборгованості у покупців.

Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються також за нетоварними операціями. Це платежі до бюджету, цільових державних фондів; платежі кредитним установам, за банківськими позичками.

Платіжне доручення приймає банк тільки в межах коштів на розрахунковому рахунку, крім доручень на перерахування до бюджету сум податків, зборів, обов'язкових платежів і внесків до державних цільових фондів.

Якщо постачальник (отримувач коштів) не має рахунка в банку, то розрахунки між постачальником і покупцем платіжним дорученням не можливі, підприємство може виконати розрахунок гарантованим платіжним дорученням через підприємства зв'язку.

Платіжні вимоги-доручення — це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня частина — вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт, послуг. Нижня частина — доручення покупця (платника грошових коштів) банку, який його обслуговує, переказати належну суму коштів з його рахунка на рахунок постачальника. Цей розрахунковий документ заповнює постачальник і направляє покупцеві. Покупець, у разі згоди оплатити товар, заповнює нижню частину цього документа і направляє його у свій банк для переказу акцептованої суми на розрахунковий рахунок постачальника.

Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями застосовуються переважно в міжміських розрахунках за відвантажені товарно-матеріальні цінності.

Вони можуть бути з акцептом або без акцепту. Платники мають право повністю відмовитись від акцепту платіжної вимоги-доручення, коли товари не було замовлено; коли товари відвантажено не на погоджену адресу; коли їх доставлено достроково; коли вони недоброякісні; коли не погоджено ціну товару.

Часткова відмова від акцепту платіжної вимоги-доручення може бути, коли поряд із замовленими відвантажено і якісь додаткові товари; коли документально встановлено наявність недоброякісної або не укомплектованої частини товару;

5.6 Облік розрахунків з покупцями і постачальниками До постачальникам і підрядчикам ставляться організації, які постачають різні товарно-матеріальні цінності (готової продукції, товари, сировину), які надають послуги (посередницькі, орендні, комунальні) і виконують різні роботи (будівельні, ремонтні,модернизирующие).

Розрахунки з постачальниками і підрядчиками виробляються переважно у безготівковій формі; нині які самі вибирають форму розрахунків під час укладання договорів.

Для обліку розрахунків організації з постачальниками і підрядчиками за придбане сировину, матеріали та інші товарно-матеріальні цінності, і навіть за спожиті послуги (електроенергію, воду, на газ і ін.) й досвід роботи (поточний і капітальний ремонти, будівництво тощо.) у системі рахунків бухгалтерського обліку використовують самостійний синтетичний рахунок 3310 «Короткострокова кредиторської заборгованості постачальникам і підрядчикам». Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про розрахунках із постачальниками і підрядчиками за:

- отримані товарно-матеріальні цінності, прийняті виконані праці та спожиті послуги, з доставки і переробки тих матеріальних цінностей, розрахункові документи кудиакцептовани і підлягають оплаті через банк;

- товарно-матеріальні цінності, роботи й послуги, куди розрахункові документи від постачальників чи підрядників не надійшли (>неотфактурованние поставки);

- надлишки товарно-матеріальних цінностей, виявлені за її приймання;

- отримані послуги з перевезень, зокрема розрахунки знедоборам переборам тарифу (фрахту), і навіть на види послуг зв'язку й ін.

Рахунок 3310 «Короткострокова кредиторської заборгованості постачальникам і підрядчикам» кредитується на вартість прийнятих до бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг у кореспонденції зі своїми рахунками обліку цих цінностей, робіт, послуг у кореспонденції зі своїми рахунками обліку цих цінностей чи рахунків обліку відповідних витрат. За послуги з доставки тих матеріальних цінностей, і навіть із переробки матеріалів за записи за кредитами рахунки 3310 виробляються в кореспонденції із рахівницею обліку виробничих запасів, товарів, витрат за виробництво тощо.

Незалежно від оцінки товарно-матеріальних цінностей на аналітичному обліку рахунок 3310 в синтетичному обліку кредитується відповідно до розрахунковим документам постачальника. Коли рахунок постачальника був акцептовано і оплачений до надходження вантажу, а під час приймання складу які поступили товарно-матеріальних цінностей виявилася їх недостача понад передбачених у договорі величин протиотфактурованного кількості, і навіть якщо перевірці рахунки постачальника чи підрядчика (по тому, як рахунок був акцептовано) знайшли невідповідність цін, обумовлених договором, і навіть арифметичні помилки, рахунок розрахунків із постачальниками і підрядчиками кредитується на суму в кореспонденції з рахунком 3390 «>Прочая кредиторської заборгованості» (субрахунок “Розрахунки за претензіями”)

Занеотфактурованние поставки рахунок 3310 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками” кредитується на вартість які поступили цінностей, певну виходячи з ціни і умов, передбачених у договорах.

Рахунок 3310дебетуется на суми виконання зобов'язань (оплату рахунків), включаючи аванси і попередню оплату, в кореспонденції із рахівницею обліку коштів та інших. У цьому суми виданих авансів і попередньої оплати враховуються осторонь. Суми заборгованості постачальниками і підрядчиками, забезпечені виданими організацією векселями, не списуються із рахунку 3310, а враховуються осторонь в аналітичному обліку.

Аналітичний облік ведуть у хронологічному порядку за кожному учиненому на рахунку, а розрахунків у порядку планових платежів – в кожному постачальнику чи підрядчику, причому повинен бути організований те щоб відомості можна було отримувати згрупованими за термінами оплати (довгострокова чи короткострокова заборгованість); розрахунковим документам, термін оплати яких ще настав; не оплаченим вчасно розрахунковим документам; виданими неоплаченим і простроченим векселях;неотфактурованним поставках і т.д.

За чинним законодавством податку додану вартість по придбанимтоварно-материальним цінностям чи послуг, вартість яких списується до витрат організації (чи витрати звернення), після погашення зобов'язань перед постачальниками пред'являється бюджету, тобто. у сумі податку, сплаченого постачальникам, зменшуються зобов'язання організації до бюджету зі сплати ПДВ.