- •Прямі інвестиції та міжнародне виробництво.
- •1.1 Прямі іноземні інвестиції
- •1.1.3 Переваги прямих іноземних інвестицій
- •1.1.4. Фактори зростання обсягів прямих іноземних інвестицій
- •1.2 Портфельні інвестиції
- •1.2.1 Ознаки активізації міжнародних портфельних інвестицій
- •1.2.2 Причини зростання обсягів міжнародних портфельних інвестицій
- •1.3 Регулювання прямого і портфельного інвестування
- •1.3.1 Національний рівень регулювання прямого і портфельного інвестування
- •1.3.2 Двостороннє регулювання прямого і портфельного інвестування
- •1.3.3 Багатостороннє регулювання прямого і портфельного інвестування
- •1.4 Регулювання іноземного інвестування в Україні
- •1.4.1 Законодавчі акти України, пов’язані із здійсненням іноземних інвестицій
- •1.4.2 Законодавчі акти, пов’язані із системою міжнародних договорів, учасником яких є Україна
- •1.5 Особливості участі України в міжнародному русі прямих і портфельних інвестицій
- •1.5.1 Фактори зростання і стримання припливу піі в Україну
- •1.5.2 Інвестиційна привабливість української економіки
- •1.5.3 Географічна та галузева структури прямого іноземного інвестування української економіки
- •1.5.4 Національне агентство України з іноземних інвестицій «Укрзовнішінвест»
- •1.5.5 Портфельне іноземне інвестування економіки України
- •1.5.6 Українські прямі і портфельні інвестиції за кордоном
- •Список використаної літератури
- •Рогач о. Міжнародні інвестиції: теорія та практика транснаціональних корпорацій. – к.: Либідь, 2005. – 720 с.
1.5.3 Географічна та галузева структури прямого іноземного інвестування української економіки
Дослідження системи іноземного інвестування в Україні виявляє ще одну важливу особливість – значну географічну диверсифікацію. В Україну надходять інвестиції з більше ніж 50 країн світу. Але, разом з тим, спостерігається значний ступінь географічної концентрації іноземних інвестицій, що надходять до України. Так, на частку 14 країн світу припадає 90% усіх ПІІ в Україні (табл.6.5). Більш того, якщо в 2006 р. на ці країни припадало 88,8% усіх прямих іноземних інвестицій в Україні, то в 2011 р. – 90,1%
Таблиця 6.5
Географічна структура накопичених прямих іноземних інвестицій в Україні (на початок року)[41; 42; 43; 44].
Країни |
2011 р.* |
2010 р. |
2009 р. |
2008 р. |
2007 р. |
2006 р. | ||||||
млн. дол. |
% |
млн. дол. |
% |
млн. дол. |
% |
млн. дол. |
% |
млн. дол. |
% |
млн. дол. |
% | |
Кіпр |
12,1 |
24,9 |
9,9 |
22,2 |
8,6 |
21,5 |
7,7 |
21,5 |
5,9 |
20,1 |
3,0 |
14,2 |
Німеччина |
7,3 |
15,0 |
7,1 |
15,8 |
6,6 |
16,5 |
6,4 |
17,9 |
5,9 |
20,1 |
5,6 |
26,5 |
Нідерланди |
4,9 |
10,1 |
4,7 |
10,5 |
4,0 |
10,0 |
3,2 |
8,9 |
2,5 |
8,5 |
1,5 |
7,0 |
Австрія |
3,4 |
7,1 |
2,7 |
5,9 |
2,6 |
6,5 |
2,4 |
6,8 |
2,1 |
7,0 |
1,6 |
7,6 |
Російська Федерація |
3,4 |
7,1 |
3,4 |
7,6 |
2,7 |
6,7 |
1,9 |
5,2 |
1,5 |
5,0 |
1,0 |
4,6 |
Сполучене Королівство |
2,5 |
5,2 |
2,3 |
5,1 |
1,6 |
4,1 |
1,2 |
3,4 |
1,0 |
3,5 |
0,8 |
3,9 |
Франція |
2,2 |
4,6 |
2,4 |
5,3 |
2,4 |
5,9 |
2,3 |
6,4 |
2,0 |
6,7 |
1,6 |
7,4 |
Швеція |
1,8 |
3,6 |
1,7 |
3,9 |
1,4 |
3,5 |
1,5 |
4,1 |
1,4 |
4,9 |
1,4 |
6,7 |
Вiрґiнськi Острови, Британські |
1,6 |
3,2 |
1,5 |
3,3 |
1,4 |
3,4 |
1,3 |
3,7 |
1,0 |
3,5 |
0,8 |
3,8 |
Сполучені Штати Америки |
1,1 |
2,2 |
1,2 |
2,7 |
1,3 |
3,2 |
1,3 |
3,5 |
1,0 |
3,4 |
0,1 |
0,7 |
Італія |
0,9 |
1,9 |
1,0 |
2,2 |
0,9 |
2,5 |
0,9 |
2,6 |
0,2 |
0,5 |
0,1 |
0,6 |
Швейцарія |
0,9 |
1,9 |
0,9 |
1,9 |
0,8 |
2,0 |
0,7 |
2,0 |
0,6 |
2,0 |
0,5 |
2,4 |
Польща |
0,9 |
1,8 |
0,9 |
2,1 |
0,9 |
2,2 |
0,7 |
1,9 |
0,7 |
2,3 |
0,4 |
1,7 |
Угорщина |
0,7** |
1,5 |
0,7 |
1,6 |
0,7 |
1,7 |
0,6 |
17, |
0,4 |
1,4 |
0,4 |
1,7 |
Інші країни |
4,8 |
9,9 |
4,4 |
9,9 |
4,2 |
10,3 |
3,7 |
10,4 |
3,3 |
11,1 |
2,4 |
11,2 |
Усього |
48,5 |
100,0 |
44,7 |
100 |
40,0 |
100,0 |
35,7 |
100,0 |
29,5 |
100,0 |
21,2 |
100,0 |
* дані на 01.10.2011.
**дані на 01.07.2011
Аналіз даних виявляє значну характерну рису географічної структури ПІІ в Україні: велика частка офшорних зон в цій структурі. Зокрема, на частку двох таких зон припадає більше ніж 28% накопиченої суми іноземних інвестицій, в т.ч. на частку Кіпру – 24,9%, Британських Віргінських островів – 3,2%. Причому така частка зростає з 18,0% в 2006 р. до 23,6% в 2007 р. і до 25,5% в 2010 р. Значною мірою це пояснюється тим, що офшорні зони (перш за все Кіпр) виступають в якості певних перевалочних пунктів, посередників в переміщенні іноземних інвестицій із різних країн в Україну. При цьому, значна сума таким переміщень припадає на фінансові кошти, які переводилися і переводяться українськими компаніями на Кіпр. Хоча Кіпр відмовляється від свого офшорного статусу (як однієї з умов входження до ЄС), але ставки кіпрських податків все одно вважаються одними з найнижчих в світі. Саме цим продовжують користуватися українські компанії, мінімізуючи податки за допомогою кіпрських офшорів. Разом з тим, скорочується частка розвинутих країн в загальній сумі іноземних інвестицій в Україні. Зокрема, частка Німеччини скорочується з 26,5% в 2007 р. до 17,9% в 2008 р. і 16,9% в 2009 р.; Австрії – з 7,6% до 6,8% і 6,5%, Великобританії – з 7,4% до 6,4% і 5,9% відповідно. Хоча абсолютна сума прямих інвестицій з цих країн зростає. Певною мірою така тенденція пояснюється збільшенням кількості країн, що здійснюють пряме інвестування української економіки.
Обсяги іноземних прямих інвестицій в Україні були б більшими, якщо б іноземні інвестори в різні періоди не виводили з країни частини своїх накопичених інвестицій, що були здійснені раніше. Відплив інвестицій спостерігається під впливом загострення економічних криз, погіршення політичного стану в країні. Зокрема, за 2000-2007 рр. з України було виведено прямих іноземних інвестицій на загальну суму 4,7 млрд. дол. [45]. Це відносно велика сума: частка виведення складала в середньому 24,9% від вкладених за цей період ПІІ (див. рис.6.1).
Особливий інтерес являє собою галузева структура прямих іноземних інвестицій в Україні. За даними на 2009 р. найбільш привабливими для іноземних інвесторів в Україні були харчова промисловість (15,7%), торгівля (15,6%), машинобудування і металообробка (13,4%), фінансова діяльність (8,5%), транспорт (7,6%), операції з нерухомістю (4,6%); на інші галузі припадає трохи більше 30% [46].