Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
praktika_3_kurs_otchyot.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
376.32 Кб
Скачать

Статті видатків за рахунок інших джерел

(тис. грн.)

Назва показника

2011

2012

Абсолютне відхилення

Відносне відхилення, %

1

2

3

4

5

Видатки за рахунок коштів державного бюджету

152 009,2

141 004,2

-11 004,9

92,7

Продовження табл. 4.2

1

2

3

4

5

Видатки за рахунок коштів з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

29,6

26,30

-3,33

88,7

Видатки за рахунок коштів з Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України

6 206,9

6 488,4

281,5

104,5

Разом

158 245,7

147 519,0

-10 726,7

93,2

Для табл. 4.2 були використані дані з Форми № 2-ПФ «Звіт про виконання бюджету ПФУ» за 2011 та 2012 роки в управлінні ПФУ міста Тореза (Додаток А).

Аналізуючи показники, наведені в таблиці табл. 4.2, ми можемо побачити, що розмір видатків за рахунок коштів державного бюджету зменшився на 7,24 % у 2012 році порівняно з 2011 і складає 141 004,21 тис.грн.

Видатки за рахунок коштів з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у 2011 році складали 29,63 тис.грн, а у 2012 – 26,30 тис. грн.

Видатки за рахунок коштів з Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України збільшились на 281,59 тис.грн або на 4,54%.

Таким чином, відділ з виплати пенсій під час виконання покладених на нього завдань взємодіє з місцевою державною адміністрацією та органом місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території міста Тореза.

Чисельність працівників відділу визначається начальником управління Пенсійного фонду в межах штатного розпису.

Структура та посадові інструкції працівників відділу затверджуються начальником управління за поданням начальника відділу.

Розділ 5 робота відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж

Персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування – це організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Суть і мета запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб (СПОВ) пов’язані з необхідністю створення базової інформаційної платформи для переведення пенсійної системи на принципи пенсійного страхування.

В Україні нині понад 20 мільйонів працюючих. Дані про їхню зарплату і внески – це колосальний потік інформації. Обробка і аналіз її на паперових носіях стали б непосильним навантаженням для фахівців Фонду. Завдяки ж технологіям персоніфікованого обліку збір відомостей про мільйони працівників зведено до контролю за платниками страхових внесків до Пенсійного фонду. При цьому обсяг інформації зменшився майже у 20 разів.

На виконання постанови КМУ від 22.08.2000р. №1306 „Про затвердження Порядку видачі та зразка свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” спеціалістами відділу продовжується робота по формуванню бази даних СВС і забезпеченню населення свідоцтвами соціального страхування.

Основними завданнями відділу персоніфікованого обліку є:

  • облік платників суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

  • персоніфікований облік відомостей про застрахованих осіб в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

  • сприяння створенню умов для більш повного надходження сум єдиного внеску на на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

  • забезпечення відповідно до законодавства захисту відомостей про застрахованних осіб;

  • забезпечення застрахованних осіб свідоцтвом про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Персоніфіковані відомості про застрахованих осіб належать до відомостей, які містять конфіденційну інформацію з обмеженим правом доступу і є власністю держави.

Особи, які мають доступ або користуються відомостями, що містяться в системі персоніфікованого обліку, за незаконне розголошення цих відомостей несуть відповідальність згідно із законом. Пенсійний фонд України забезпечує комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на захист відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку, в тому числі забезпечує обмеження кола службових осіб, які в силу своїх службових обов’язків мають доступ до цих відомостей.

Надання інформації з бази даних системи персоніфікованого обліку за запитом інших організацій, установ, фізичних осіб допускається лише за рішенням суду та в інших законодавчо визначених випадках.

У створеній Пенсійним фондом загальнодержавній базі даних СПОВ на 1 вересня 2005 року відкрито понад 26 млн. персональних облікових справ, у яких накопичуються відомості про застрахованих осіб з усіх регіонів (з урахуванням усіх місць трудової діяльності) для використання у діючій системі пенсійного забезпечення.

На підставі відомостей, наданих страхувальниками, у централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривається електрона персональна облікова картка з постійним страховим номером, який відповідає персональному номеру фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб. У картці за весь період трудового життя застрахованої особи накопичуватимуться дані про заробіток, єдині внески до Пенсійного фонду, відомості про стаж роботи з усіх місць роботи та інші відомості, необхідні для правильного призначення пенсії.

Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті – протягом 75 років на паперових носіях і в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форм документа.

Таким чином, впровадження СПОВ підтвердило міжнародний досвід у тому, що персоніфікація відомостей, крім свого основного призначення – створення інформаційного простору для адекватного визначення розміру пенсії залежно від участі у пенсійному страхуванні, дає ще й додатковий ефект – приводить до збільшення кількості платників, детінізації заробітної плати, збільшення надходження коштів до Пенсійного фонду України.

Показники роботи відділу персоніфікованого обліку наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1