- •Міністерство освіти і науки,
- •Таблиця 1 - Варіанти контрольних робіт
- •Тема 1.1. Предмет екології. Екосистеми, їхня структура,
- •Тема 1. 2 Біосфера
- •Тема 2.1. Cоціоекосистеми
- •Тема 2.2.Природокористування і екологічні проблеми.
- •Тема 3.1. Глобальні екологічні проблеми.
- •Тема 1.1 Предмет екології. Екосистеми, їхня структура, властивості
- •1. 1 Теоретична частина
- •1.1.1 Предмет екології, її об’єкт та завдання
- •1.1.2 Поняття екосистеми
- •1.1.3 Класифікація екосистем
- •1.1.4 Компоненти екосистеми. Структура екосистем
- •1.1.5 Екологічні фактори
- •1.1.6 Лімітуючи екологічні фактори, принцип Лібіха -Шефельда.
- •1.1.7 Функціонування екосистем. Потоки енергії та речовини у
- •1.1.8 Стійкість і саморегуляція екосистем
- •1.1 Практична частина
- •Тема 1.2 Біосфера її структура, властивості і закони
- •1.2 Теоретична частина
- •1.2.1 Поняття «Біосфера». Навчання Вернадського в.І. Про біосферу
- •1.2.2 Основні типи речовини у біосфері
- •1.2.3 Живі організми у біосфері
- •1.2.4 Атмосфера
- •1.2.5 Гідросфера
- •1.2.6 Літосфера
- •1.2.7 Функціонування біосфери. Функції живої речовини у біосфері
- •1.2.8 Складові енергетичного балансу у біосфері
- •1.2.9 Біохімічні кругообіги речовини
- •1.2.10 Стабільність біосфери
- •1.2.11 Самоорганізація біосфери
- •1.2 Практична частина
- •1.2.Контрольна частина. Тестові завдання.
- •Вступна частина
- •Тема 2.1 Соціоекосистеми, їх структура і закони функціонування
- •2.1 Теоретична частина
- •2.1.1 Поняття соціоекосистем, їх класифікація
- •2.1.2 Структура соціоекосистем
- •2.1.3 Історія взаємовідносин людського суспільства і природи.
- •2.1.4 Функціонування соціоекосистем. Залежність
- •2.1.5 Соціоекосфера. Навчання Вернадського в.І. Про ноосферу
- •2.1 Практична частина
- •Тема 2.2 природокористування і екологічні проблеми
- •2.2. Теоретична частина
- •2.2.1 Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і
- •Природні ресурси
- •2.2.3 Завдання раціонального природокористування
- •2.2.4 Розрахунок еколого-економічної ефективності виробничих
- •2.2.5 Економічні оцінки і стимули відтворення природного
- •2.2.6 Економічні механізми природокористування
- •2.2.7 Плата за природокористування і забруднення природного
- •2.2.8 Проблеми гармонізації взаємодії між суспільством і природою
- •2.2 Практична частина
- •Природокористування?
- •Змістовий модуль 3 Майбутнє людства в контексті глобальних екологічних проблем. Пошук шляхів виживання людства Вступна частина
- •Тема 3.1 глобальні екологічні проблеми
- •3.1 Теоретична частина
- •3.1.1 Загальна характеристика глобальних проблем
- •3.1.2 Забруднення біосфери
- •3.1.3 Забруднення атмосфери
- •3.1.4 Забруднення гідросфери
- •3.1.5 Забруднення літосфери
- •3.1.6 Радіація у біосфері
- •3.1.7 Парниковий ефект
- •3.1.8 Кислотні дощі
- •3.1.9 Виснаження озонового прошарку
- •3.1.10 Масове зведення лісів
- •3.1.11 Проблема відходів
- •3.1.12 Сільське господарство
- •3.1.13 Виробництво енергії і екологічні проблеми
- •3.1.14 Екологічна криза, як криза антропоцентризської
- •3.1 Практична частина.
- •Тема 3.2 Діяльність урядових та неурядових
- •3.2 Теоретична частина
- •3.2.1 Міжнародна екополітика
- •3.2.2 Діяльність оон
- •3.2.3 Діяльність юнеско
- •3.2.4 Діяльність «зелених»
- •3.2.7 Сталий розвиток – міф чи реальність
- •3.2.8 Стратегія й тактика виживання людства
1.2.Контрольна частина. Тестові завдання.
1.2.1. Які основні типи речовини є у біосфері (виберіть вірні відповіді)?
Жива речовина, що представлена організмами різних видів;
біогенна речовина, що є продуктом життєдіяльності організмів (наприклад, кам’яне вугілля, торф);
нежива речовина (косна), в утворенні якої живі організми не брали участі; радіоактивна речовина; космічна речовина (наприклад, метеорит);
біокосна речовина, що сформована за рахунок взаємодії живої та кісної речовин (ґрунт);
усе зазначене вище разом.
1.2.2. Що таке атмосфера?
Це газова оболонка Землі, що простирається у космічний простір приблизно на 3000 км.;
це водяна сфера нашої планети: сукупність океанів, морів, річок, озер, підземні води, льодовики;
це верхня тверда оболонка Землі, що включає всю земну кору з частиною верхньої мантії Землі і складається з осадових, вивержених і метаморфозних порід;
це самостійне природно-історичне, органомінералогічне тіло природи, що виникло у гравітаційному полі Землі в результаті впливу живих і мертвих організмів, природних вод на поверхневі прошарки гірських порід у різноманітних умовах клімату й рельєфу
усі відповіді вірні.
1.2.3. Що таке гідросфера?
Це газова оболонка Землі, що простирається у космічний простір приблизно на 3000 км.;
це водяна сфера нашої планети: сукупність океанів, морів, річок, озер, підземні води, льодовики;
це верхня тверда оболонка Землі, що включає всю земну кору з частиною верхньої мантії Землі і складається з осадових, вивержених і метаморфозних порід;
це самостійне природно-історичне, органомінералогічне тіло природи, що виникло у гравітаційному полі Землі в результаті впливу живих і мертвих організмів, природних вод на поверхневі прошарки гірських порід у різноманітних умовах клімату й рельєфу;
усі відповіді вірні.
1.2.4. Що таке літосфера?
Це газова оболонка Землі, що простирається у космічний простір приблизно на 3000 км.;
це водяна сфера нашої планети: сукупність океанів, морів, річок, озер, підземні води, льодовики;
це верхня тверда оболонка Землі, що включає всю земну кору з частиною верхньої мантії Землі і складається з осадових, вивержених і метаморфозних порід;
це самостійне природно-історичне, органомінералогічне тіло природи, що виникло у гравітаційному полі Землі в результаті впливу живих і мертвих організмів, природних вод на поверхневі прошарки гірських порід у різноманітних умовах клімату й рельєфу;
усі відповіді вірні.
1.2.5. Що таке ґрунти?
Це газова оболонка Землі, що простирається у космічний простір приблизно на 3000 км.;
це водяна сфера нашої планети: сукупність океанів, морів, річок, озер, підземні води, льодовики;
це верхня тверда оболонка Землі, що включає всю земну кору з частиною верхньої мантії Землі і складається з осадових, вивержених і метаморфозних порід;
це самостійне природно-історичне, органомінералогічне тіло природи, що виникло у гравітаційному полі Землі в результаті впливу живих і мертвих організмів, природних вод на поверхневі прошарки гірських порід у різноманітних умовах клімату й рельєфу;
усі відповіді вірні.
1.2.6. Сучасний хімічний склад атмосфери Землі складається, в основному, (на рівні моря) із:
азоту – 78,09%; кисню – 20,94%; аргону – 0,93%;СО2- 0,03%; водню – 0,01%.
азоту – 79,09%; кисню – 20,94%; аргону – 0,93%;СО2- 0,03%; водню – 0,01%.
азоту – 78,09%; кисню – 20,94%; аргону – 0,83%;СО2- 0,03%; водню – 0,01%.
азоту – 78,09%; кисню – 20,94%; аргону – 0,93%;СО2- 0,3%; водню – 0,1%.
азоту – 78,09%; кисню – 20,74%; аргону – 0,93%;СО2- 0,03%; водню – 0,01%.
1.2.7. Скільки на Землі прісної води, а скільки солоної ?
≈ 80% солоної, ≈ 20 – прісної;
≈ 33,5 солоної, ≈ 66,5% – прісної;
≈ 40 солоної, ≈ 60 – прісної;
≈ 96,5% солоної, ≈ 3,5 – прісної;
≈ 50% солоної, ≈ 50% – прісної;
1.2.8. Який хімічний склад океанічних вод (виберіть найбільш повну відповідь)?
Як вважають спеціалісти, схожий на склад людської крові – у них утримуються майже усі відомі хімічні елементи, але в різних пропорціях: хлористого натрію - 27,2 г/л, хлористого магнію – 3,4 г/л, великій відсоток фосфатів;
хлористого натрію - 17,2 г/л, хлористого магнію – 5,4 г/л, великій відсоток фосфатів;
хлористого натрію - 37,2 г/л, хлористого магнію – 3,4 г/л, великій відсоток фосфатів);
хлористого кальцію - 17,2 г/л, хлористого магнію – 3,4 г/л, великій відсоток фосфатів.
усі відповіді вірні.
1.2.9. Які елементи одержали назву “біогенні"( виберіть найбільш повну відповідь)?
Це хімічні елементи, що входять до складу неживої речовини;
це: Fe ≈36%, O2≈ 25%, Si ≈ 23%, Mg ≈ 10%, S ≈ 3%, Ni ≈ 2%, інші ≈ 1,5%;
це: хімічні елементи, які є у ґрунті;
це хімічні елементи, що беруть участь у будівництві живої речовини і необхідні для її синтезу ( O2 , C , H, Fe, Si, ...);
усі відповіді вірні.
1.2.10. Який склад абіотичної частини нашої планети?
Склад абіотичної частини нашої планети приблизно такий: Fe ≈36%, O2≈ 25%, Si ≈ 23%,
Mg ≈ 10%, S ≈ 3%, Ni ≈ 2%, інші ≈ 1,5%;
склад абіотичної частини нашої планети приблизно такий: O2≈ 70%, C ≈ 15%, H ≈ 11%, інші ≈ 4%;
склад абіотичної частини нашої планети приблизно такий: O2≈ 40%, C ≈ 25%, H ≈ 10%, інші ≈ 25%;
склад абіотичної частини нашої планети приблизно такий: Fe ≈ 36%, O2≈ 25%, Si ≈ 23%, Mg ≈ 10%, S ≈ 3%, Ni ≈ 2%, інші ≈ 19%;
склад абіотичної частини нашої планети приблизно такий: Fe ≈30%, O2≈ 20%, Si ≈ 20%, Mg ≈ 13%, S ≈ 3%, Ni ≈ 2%, інші ≈ 12%;
1.2.11. Який склад біотичної частини нашої планети?
Склад біотичної частини нашої планети приблизно такий: Fe ≈36%, O2≈ 25%, Si ≈ 23%,
Mg ≈ 10%, S ≈ 3%, Ni ≈ 2%, інші ≈ 1,5%;
склад біотичної частини нашої планети приблизно такий: O2≈ 70%, C ≈ 15%, H ≈ 11%, інші ≈ 4%;
склад біотичної частини нашої планети приблизно такий: O2≈ 40%, C ≈ 25%, H ≈ 10%, інші ≈ 25%;
склад біотичної частини нашої планети приблизно такий: Fe ≈ 36%, O2≈ 25%, Si ≈ 23%, Mg ≈ 10%, S ≈ 3%, Ni ≈ 2%, інші ≈ 19%;
склад біотичної частини нашої планети приблизно такий: Fe ≈30%, O2≈ 20%, Si ≈ 20%, Mg ≈ 13%, S ≈ 3%, Ni ≈ 2%, інші ≈ 12%;
1.2.12. Основні положення навчання Вернадського про біосферу?
Біосфера - планетарне явище космічного характеру, тобто життя є явище космічне, а не суто земне;
біосфера - глобальна система Землі, де основний хід геохімічних перетворень визначається життям;
стабільність біосфери виявляється в сталості її загальної маси ( ), енергії пов’язаної з живими речовинами () і середнього хімічного складу всього живого;
стабільність біосфери пов’язана з тим, що функції життя в біосфері - біохімічні функції незмінні протягом геологічного часу, і жодна з них не з’явилася знову;
усі відповіді вірні.
1.2.13. Які види живих організмів відносяться до продуцентів?
Це мікроорганізми, які розкладають органічні речовини (залишки продуцентів і консументів) до простих хімічних сполук – води, вуглекислого газу, мінеральних солей;
це усі тварини (рослиноїдні , хижаки й паразити, а також хижі рослини та гриби), вони гетеротрофи, тобто одержують енергію за рахунок харчування продуцентами або іншими консументами;
це усі рослини, які в процесі фотосинтезу акумулюють сонячну енергію у вигляді хімічної енергії різноманітних органічних сполук;
це усі ссавці;
це усі риби.
1.2.14. Які види живих організмів відносяться до макроконсументів?
Це усі мікроорганізми, які розкладають органічні речовини (залишки продуцентів і консументів) до простих хімічних сполук – води, вуглекислого газу, мінеральних солей;
це усі тварини (рослиноїдні , хижаки й паразити, а також хижі рослини та гриби), вони гетеротрофи, тобто одержують енергію за рахунок харчування продуцентами або іншими консументами;
це усі рослини, які в процесі фотосинтезу акумулюють сонячну енергію у вигляді хімічної енергії різноманітних органічних сполук;
це усі квіти;
це усі бактерії.
1.2.15. Які види живих організмів відносяться до редуцентів?
Це мікроорганізми, які розкладають органічні речовини (залишки продуцентів і консументів) до простих хімічних сполук – води, вуглекислого газу, мінеральних солей;
це усі тварини (рослиноїдні , хижаки й паразити, а також хижі рослини та гриби), вони гетеротрофи, тобто одержують енергію за рахунок харчування продуцентами або іншими консументами;
це усі рослини, які в процесі фотосинтезу акумулюють сонячну енергію у вигляді хімічної енергії різноманітних органічних сполук.;
це усі ссавці;
це усі риби.
1.2.16. Доля річного притоку сонячної енергії, яка відбивається від Землі така:
- 30%;
- 46%;
- 23%;
- 0,2%;
- 0,08%.
1.2.17. Який стійкий стан біосфери має назву гомеостаз (виберіть найбільш повну відповідь)?
Той, який характеризується динамічною рівновагою між народжуваністю та смертністю;
той, який характеризується динамічною рівновагою між народжуваністю та смертністю, споживанням і звільненням енергії;
той, який характеризується динамічною рівновагою між народжуваністю та смертністю, споживанням і звільненням речовини й енергії;
той, який характеризується динамічною рівновагою між споживанням і звільненням речовини й енергії;
той, який характеризується динамічною рівновагою між народжуваністю та смертністю, споживанням і звільненням речовини.
1. 2.18. Що таке стабільність біосфери?
Спроможність біосфери зберігати свій стан, протистояти внутрішнім збуренням, включаючи будь-які антропогенні впливи, шляхом вироблення в ній саморегулюючих механізмів;
це спроможність біосфери до відновлення внутрішніх властивостей після короткочасного природного або антропогенного впливу;
це спроможність біосфери руйнувати, переробляти або переводити в індиферентний стан забруднюючі компоненти природного техногенного й побутового походження, які до неї потрапляють;
це коли у біосфері відбуваються повільні кількісні зміни параметрів (еволюційний розвиток), а потім наступає перехід у новий стан (біфуркаційний розвиток);
спроможність біосфери забезпечити біогеохімічні кругообіги речовини.
1.2.19. Що таке саморегуляція біосфери?
Це спроможність біосфери зберігати свій стан, протистояти внутрішнім збуренням, включаючи будь-які антропогенні впливи, шляхом вироблення в ній саморегулюючих механізмів;
це спроможність біосфери до відновлення внутрішніх властивостей після короткочасного природного або антропогенного впливу;
це спроможність біосфери руйнувати, переробляти або переводити в індиферентний стан забруднюючі компоненти природного техногенного й побутового походження, які до неї потрапляють;
це коли у біосфері відбуваються повільні кількісні зміни параметрів (еволюційний розвиток), а потім наступає перехід у новий стан (біфуркаційний розвиток);
спроможність біосфери забезпечити біогеохімічні кругообіги.
1.2.20. Що таке самоочищення біосфери?
Це спроможність біосфери зберігати свій стан, протистояти внутрішнім збуренням, включаючи будь-які антропогенні впливи, шляхом вироблення в ній саморегулюючих механізмів;
це спроможність біосфери до відновлення внутрішніх властивостей після короткочасного природного або антропогенного впливу;
це спроможність біосфери руйнувати, переробляти або переводити в індиферентний стан забруднюючі компоненти природного техногенного й побутового походження, які до неї потрапляють;
це коли у біосфері відбуваються повільні кількісні зміни параметрів (еволюційний розвиток), а потім наступає перехід у новий стан (біфуркаційний розвиток);
спроможність біосфери забезпечити біогеохімічні кругообіги.
1.2.21. Які функції виконують живі організми у в біосфері?
Енергетичну, яка виконується перш за все рослинами, які в процесі фотосинтезу акумулюють сонячну енергію у вигляді хімічної енергії різноманітних органічних сполук;
концентраційну, яка полягає у виборчому накопиченні, при життєдіяльності організмів, атомів речовини, розсіяних у природі;
формування стану навколишнього середовища, яке полягає у трансформації фізико-хімічних параметрів середовища (атмосфери, гідросфери, літосфери) в умови, сприятливі для існування живих організмів;
деструктивну, ява виконується редуцентами. Вона полягає у розкладанні, мінералізації мертвої органічної речовини, хімічному розкладанні гірських порід, залучення мінералів, які виникають, у біотичний кругообіг;.
усе зазначене вище разом.
1.2.22. Що таке біосфера?
Це газова оболонка Землі, що простирається у космічний простір приблизно на 3000 км.;
це водяна сфера нашої планети: сукупність океанів, морів, річок, озер, підземні води, льодовики;
це верхня тверда оболонка Землі, що включає всю земну кору з частиною верхньої мантії Землі і складається з осадових, вивержених і метаморфозних порід;
це самостійне природно-історичне, органомінералогічне тіло природи, що виникло у гравітаційному полі Землі в результаті впливу живих і мертвих організмів, природних вод на поверхневі прошарки гірських порід у різноманітних умовах клімату й рельєфу;
це область існування живих організмів на Землі, яка піддавалась, піддається і завжди буде піддаватися змінам під впливом живих організмів.
1.2.23.Нормальне функціонування біосфери можливе лише за умов:
коли нічим не стримується надходження та передача концентрованої енергії;
коли нічим не стримується стік теплової енергії;
коли всі екологічні фактори мають значення, які лежать у зоні оптимуму;
коли добре функціонують кругообіги речовини;
усе зазначене вище разом.
ЗМІСТОВИЙ Модуль 2 Соціоекосистеми, їх
структура і закони функціонування.
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ І ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ