Zakalinska_K_O_Modeli_i_metodi_Lektsiyi_2012

взаєморозуміння між ними, тобто організувати процес колективного ухвалення рішення.

До теперішнього часу не існує загальноприйнятого визначення системного аналізу. Пояснюється це відносно невеликим періодом розробки методів системного аналізу, відмінностями в галузях застосування і в поясненні системного аналізу.

У загальному розумінні під системним аналізом слід розуміти сукупність прийомів і методів для вивчення складних об'єктів, які називаються узагальненими динамічними системами.

Системний аналіз - це методологія дослідження системи з метою визначення найбільш ефективних методів управління ними. При цьому під системою слід розуміти сукупність взаємозв'язаних елементів і процесів, які змінюються в часі.

∙Основним завданням системного аналізу є підвищення ефективності виробництва, впровадження в практичну діяльність управлінських рішень, які ґрунтуються на наступних підходах (рис. 3.3), :

∙розгляд усіх процесів і явищ у виробничій діяльності як взаємозв'язаних і взаємообумовлених, таких, що утворюють в сукупності єдину систему, в якій зміна одного елементу впливає на усі інші;

∙виявлення характеру таких взаємозв'язків в середині підприємства, які можуть бути або енергетичними, коли рух одного елементу викликає рух іншого в тому ж напрямі (наприклад, заходи, спрямовані на підвищення продуктивності праці, одночасно викликають підвищення фондовіддачі), або альтернативними, коли заходи по підвищенню якості продукції можуть викликати незначне збільшення собівартості;

∙виділення емерджентних властивостей системи, тобто таких властивостей, які не властиві кожному окремому елементу, а породжені виключно їх взаємодією;

∙встановлення ієрархічної взаємодії систем : взаємозв'язки господарської діяльності підприємства з розвитком галузі і економіки держави в цілому, а в середині підприємства - взаємозв'язки і взаємодії його структурних підрозділів;

∙чітке формулювання цілей, які ставляться в процесі управління, цільової функції підприємства, як системи, і визначення критеріїв ефективності як міри реалізації цієї функції.

Системний аналіз

Завданням системного аналізу є підвищення ефективності виробництва та впровадження у практичну діяльність управлінських рішень

Розгляд усіх процесів і явищ в їх взаємозв'язку і взаємообумовленості

Виявлення характеру взаємозв'язків в системі (енергетичні або альтернативні)

Виявлення емерджентних властивостей системи

Встановлення ієрархічної взаємодії систем

Чітке формулювання цілей, цільовій функції підприємства, як системи, і визначення критеріїв ефективності реалізації цієї функції

Рис. 3.3 Підходи впровадження управлінських рішень в практичну діяльність підприємства при застосуванні системного аналізу

3. Процес системного аналізу управлінських проблем.

Використання методів системного аналізу в кожному окремому випадку залежить від рівня знань аналітика, який вирішує цю проблему. Єдиних методологічних правил по застосуванню системного аналізу для вирішення управлінських проблем на сьогоднішній момент не існує, проте розроблений цілий ряд практичних рекомендацій і підходів, за допомогою яких можна більш обґрунтовано застосовувати його методи.

Ефективний системний аналіз неможливий без дотримання наступних правил його проведення (рис.3.4) :

Правила застосування системного аналізу

усебічний облік взаємозв'язків усіх елементів аналізу як наслідків зміни окремих підсистем

розробка і введення в дію функціональних систем : системи заходів по технічній реконструкції виробництва, комплексній реорганізації системи управління якістю продукції, системи поширення досвіду і тому подібне, які у свою чергу утворюють систему підвищення ефективності виробництва і якості роботи на підприємстві.

при висуненні цілей, виходячи із завдання оптимізації економічних показників роботи підприємства, не можна забувати про відносність такої оптимізації, тобто необхідно постійно порівнювати її із завданням підвищення ефективності виробництва в масштабі усієї економіки держави

зважений відбір критеріїв ефективності роботи підсистем підприємства на основі спільних цілей, які стоять перед підприємством в цілому;

організація дії персоналу, що здійснює управління системою, яка приймає заходи не лише в їх функціональному взаємозв'язку, але і по етапах здійснення розробленого плану.

Рис. 3.4 Правила застосування системного аналізу управлінських проблем

Багато спеціалістів бачать різницю між системним аналізом і методом дослідження операцій в наявності не тільки якостей, властивих суворим якісним методам прийняття рішення, але й інтуїтивного підходу, що залежить від мистецтва аналітика чи ОПР. У зв'язку з цим можуть вирішуватись завдання, які важко чи неможливо оцінити кількісно, тому рекомендується всі проблеми поділити на класи (таблиця 3.5).

Таблиця 3.5 Типи проблем і основні методи їх вирішення

	Клас проблем			Характеристика проблем					Методи вирішення проблем
										і завдань
	1. Добре структуровані			Залежності		між	елементами,		Методи	математичного
	проблеми			ознаками	і	характеристиками			моделювання		(класичні
				можуть	бути		виражені в		методи),		ланцюгове
				числах чи символах, що					моделювання,		лінійне,
				приводять		до	кількісних		нелінійне	та	інші види
				оцінок					математичного
									програмування,		теорія
									масового обслуговування

2. Неструктуровані	Істотні		залежності,	Інтуїтивні			методи
проблеми	характеристики		і ресурси	(експертиза,”			мозковий
	описані	якісно,	кількісні	штурм”,	метод комісії та ін.),
	залежності між ними невідомі,			метод	побудови		сценаріїв,
	або ж виявити їх дуже складно			евристичні методи
3. Слабко структуровані	Містять в собі якісні елементи			Системний аналіз, теорія ігор,
проблеми	і кількісні показники, причому			аналіз	теорії		корисності,
	якісні	категорії	здебільшого	евристичне		моделювання
	домінують			(програмування)

Порівнюючи методи оцінки за економічним та системним аналізом, можна сказати, що в системному аналізі дані й показники набувають, крім кількісних ознак, ще й якісного вираження. Наприклад, авторитет майстра, його внесок у виробництво чи моральний стан працюючих, їх відношення до роботи практично не можна виразити якісно, але в багатьох випадках саме ці фактори являються вирішальними для результату діяльності даної ланки. Таким чином, системний аналіз допомагає вивчити проблему більш глибоко і всебічно, ніж при звичайному економічному аналізі.

При системному аналізі можна виявити не тільки причини, що викликають які-небудь негативні наслідки, але й умови, в яких виникають ці причини, а відповідно й передбачити проведення відповідних заходів, що ліквідують негативні явища. Звідси випливає інша відмінна особливість системного аналізу. Слід відзначити, що існує можливість неповноти інформації і самого аналізу, неможливо інколи визначити фактори соціальнополітичного характеру, моральні фактори, які оцінюють ОПР тільки на основі власних думок та інтуїції. Але важливо те, що на них загострюється увага і їх можна врахувати при прийнятті рішень.

Визначення ефективності, яке є обов'язковим в системному аналізі, має приблизний характер, але напрям дії при цьому можна вибрати. Для підвищення точності вибраних рішень, передбачення результатів наслідків у майбутньому рекомендується вибирати декілька можливих альтернатив і для кожної намітити пріоритетну дію.

В ході системного аналізу враховуються наступні принципи, які визначають системний підхід дослідження (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3. Основні принципи системного підходу

№	Принцип	Характеристика
п/п
1	Обмеженість	Властивості системи не дорівнюють арифметичній сумі
	(чи синергія)	властивостей окремих складових її елементів. Система має
		властивості, які не властиві не одному з її елементів
2	Генетична	Необхідність вирішувати будь-яку проблему з позиції її
	визначеність	походження, природи, аналізувати її джерела і наслідки
3	Історичність (чи	Облік особливостей сучасного етапу, тенденцій розвитку системи,
	етапність)	передбачення підйомів і спадів, готовність до криз

4	Відповідність	Для будь-якої системи потрібна певна відповідність елементів і
		частин, які можуть змінюватися лише у відповідних межах

Умовно весь процес системного аналізу можна поділити на чотири узагальнюючі стадії. Перша - поставлення проблеми, визначення цілей та критеріїв (рисунок 3.5).

3. Попереднє

2. Формування

вивчення системи

цілей її рішення

цілей її рішення

проблеми

ні

6.Перегляд цілей

4. Декомпозиція

1.З'ясування

і рішення

системи

проблеми

5. Чи можливе

так

7. Встановлення

досягнення

поставлених

критеріїв рішення

цілей проблеми

Рис. 3.5 Постановка проблеми

На цій стадії чітко визначається проблема, яка виникає, визначаються її особливості, міра терміновості й необхідність її рішення, визначаються цілі вирішення проблеми.

Друга стадія системного аналізу - структурний аналіз досліджуємого об'єкту і розробка концепцій його розвитку (рисунок 3.6).

2.Оцінка
		1. Структурний
взаємозв'язків
		аналіз системи
елементів системи

4. Прогноз напряму

3. Діагностика розвитку системи системи

Рис.3.6. Структурний аналіз об'єкту

На цій стадії вивчається структура системи, визначаються усі її основні елементи, їх ознаки і параметри, визначаються взаємозв'язки між цими елементами системи.

Третьою стадією системного аналізу є власне аналіз проблеми (рисунок

3.7).

Генерування можливих варіантів рішення так 4.

5. Аналіз		6. Оцінка
варіантів		економічно
системи		ефективних
		варіантів
		рішення

11. Чи відповідає економічний варіант вимогам інших аспектів

ні управління?

2. Чи				.1моделіРозробка	проблемианалізу
адекватна
модель
системи
оригіналу?
	ні
				3. Збір додаткової інформації

7. Вибір оптимального варіанту

	10. Аналіз
		так	8.	Чи досягнуті
	впливу інших
			економічні
	аспектів
			параметри мети?
	управління
				ні

9. Удосконалення моделі аналізу

Рис. 3.7 Аналіз проблеми.

На цій стадії за допомогою різних методів здійснюється аналіз поведінки системи, причому по істотно різних напрямах і чинниках. Аналіз здійснюється як по кількісних, так і по якісних чинниках, а також в їх взаємодії. В ході аналізу генеруються і досліджуються можливі варіанти рішення, результати їх виконання, оцінюється міра досягнення поставленої мети, досліджуються додаткові чинники, які слід враховувати.

Четверта стадія - синтез досліджуємої системи на основі отриманих

даних аналізу (рисунок 3.8).

	2. Чи відповідає оптимальний				1. Синтез даних з проблеми із
	варіант цілі та критеріям рішення?				врахуванням усіх аспектів
	так				3. Підготовка проекту
ні					вирішення проблеми
	так		ні
	4. Чи можливо отримання				5. Чи можливе
	додаткових варіантів?				переглядання цілі рішення?

Рис.3.8. Синтез системи

Останній етап полягає в зведенні результатів аналізу, порівнянні робочих варіантів, взятих до розгляду і вивчення результатів кожного з варіантів. В ході синтезу зіставляють отримані результати зі встановленими цілями і у разі розбіжності між ними аналізують можливості досягнення встановлених цілей або обґрунтовують необхідність їх перегляду.

Розгляд стадій процесу системного аналізу управлінських проблем дає лише загальне уявлення про послідовність виконуваних дій. Проте, велика деталізація цього процесу неможлива, оскільки кожна деталізація потребує розгляду конкретної проблеми. У такому разі ми отримали б не загальну схему процесу системного аналізу, а конкретну послідовність для вирішення конкретної проблеми.

Загальна схема процесу системного аналізу, досвід та інтуїція керівника і системного аналітика, все таки, дозволяють у кожному конкретному випадку знаходити найбільш доцільне використання прийомів системного аналізу.

Таким чином, методика системного аналізу розробляється для того, щоб організувати процес ухвалення рішення в складних проблемних ситуаціях. Вона повинна орієнтувати особу, що приймає рішення, на необхідність обґрунтування повноти аналізу, формування моделі ухвалення рішень, яка адекватно відображує розглянутий об'єкт або процес.

4. Особливості застосування системного аналізу при рішенні управлінських проблем.

Системний аналіз є спочатку каркасом, що об'єднує усі необхідні наукові знання, методи і дії для вирішення складних проблем (рисунок 3.9). Методи мають далеко не рівноцінне значення і використовуються різною мірою.

Більшість перерахованих методів розроблена задовго до появи системного аналізу і використовується самостійно. Роль методології системного аналізу зводиться до максимально точного формулювання завдання на кожному етапі і до підбору на кожному етапі методу, що найбільшою мірою відповідає сутності завдання.

Метод сценаріїв є засобом первинного впорядкування проблеми і засобом отримання і збору інформації про взаємозв'язки проблеми з іншими проблемами про можливі і вірогідні напрями майбутнього розвитку.

Метод названий по аналогії з добре відомою і ретельно відпрацьованою технологією написання кіносценаріїв.

На відміну від методу сценаріїв метод "Дельфі" припускає попереднє ознайомлення експертів, що притягаються, з ситуацією за допомогою якоїнебудь моделі: такою моделлю може бути як строга математична модель, наприклад економетрична модель розвитку економіки, так і неформальний опис процесу, наприклад сценарій.

Діагностичні методи є досить добре відпрацьованими прийомами масового обстеження підприємств і органів управління. В процесі створення методів системного аналізу був спеціально розроблений і ретельно відлагоджений метод дерева цілей, який став центральним, головним методом системного аналізу. Дерево цілей представляє зв'язний граф, вершини якого інтерпретуються як цілі, а ребра або дуги - як зв'язки між цілями. Дерево цілей є головним інструментом ув'язки цілей вищого рівня з конкретними засобами їх досягнення на нижчому виробничому рівні через ряд проміжних ланок.

Матричні форми представлення і аналізу інформації не є специфічним інструментом системного аналізу, проте широко використовується на різних його етапах в якості допоміжного засобу. Матриця є не лише надзвичайно наочною формою представлення інформації, але і формою, яка у багатьох випадках розкриває внутрішні зв'язки між елементами, допомагає з'ясувати і проаналізувати неспостережувані частини структури.

Найбільш наочним і зручним засобом віддзеркалення динамічних процесів, що розвиваються в часі, їх аналізу, і планування з включенням елементів оптимізації є широко відомі мережні методи. Ці методи використовуються в системному аналізі головним чином на етапі побудови комплексних програм розвитку. Елементи нижніх рівнів дерев цілей, перегруповані за ознакою тимчасових логічних взаємозв'язків, можна перетворити в мережу. Аналіз цих мереж може послужити для подальшого коригування дерев цілей. Складніші багатовимірні мережі використовуються для розподілу сфер відповідальності, розподілу робіт по конкретних виконавцях в організаціях, орієнтованих на ціль.

На всіх стадіях системного аналізу застосовуються добре відпрацьовані методи економічного аналізу.

На етапах 2, 3 і 4 системні аналізи - визначення і аналіз структури системи, аналізу дерев цілей на їх повноту і відбору конкретних варіантів досягнення цілей можуть виявитися корисними методи морфологічного аналізу.

Просторе коло статистичних методів аналізу показників, варіації, трендів, факторного аналізу, статистичної екстраполяції і ряд інших можуть використовуватися в принципі в якості інструментів отримання інформації на будь-якому з етапів системного аналізу.

Кібернетичні моделі, що відображують процеси управління в економічних системах, можуть використовуватися у випадках, коли саме ці процеси є

предметом системного аналізу. У кібернетичних моделях знаходять найширше поширення різні виразні засоби відображення інформації - схеми, блок схеми, таблиці, діаграми.

Економіко-математичні моделі описового типу (що описують стан об'єкту або його поведінку) є найважливішим засобом представлення економічних систем в процесі системного аналізу в тій їх частині, де є достатня кількісна інформація. Найбільше практичне застосування знаходять при цьому добре відпрацьовані і відносно прості моделі матричного типу, зокрема моделі галузевих, і міжгалузевих і міжрегіональних балансів типу "витрати - випуск".

Оптимізаційні, імітаційні, ігрові моделі можуть використовуватися в системному аналізі у тому випадку, якщо вони вже заздалегідь відпрацьовані і по них є зібрана і проаналізована початкова інформація.

Нормативні операційні економіко-математичні моделі служать для знаходження оптимальних і приблизно оптимальних рішень.

В процесі використання системного аналізу не обов'язково прагнути до послідовного виконання усіх без виключення дванадцяти етапів і тим більше до обов'язкового використання інструментальних засобів, приведених на рисунку 3.9. У одних випадках буває досить одного лише аналізу проблеми, в інших - йдеться лише про вибір конкретного варіанту системи або групи заходів.

Крім того, слід мати на увазі, що інструменти системного аналізу є не лише взаємодоповнюючими, але і певною мірою взаємовиключними. Так, якщо є економіко-математична модель об'єкту або управлінського процесу, то усе менш суворі методи є непотрібними. Використання того або іншого методу диктується тільки практичними міркуваннями, зручністю відображення і розумінням об'єкту.

Інструментарій системного аналізу

Неформальні

методи

Метод

Сценаріїв

Метод

експертних

оцінок («Дельфі»)

Діагностичні

методи

Графічні методи

Кількісні методи

Мережні методи	Метод
	економічного
Метод дерева	аналізу
цілей

Статистичні Матричні методи методи

Морфологічні

методи

Рис. 3.9 Науковий інструментарій системного аналізу

Методи

моделювання

Кібернетичні

моделі

Описові моделі

Оптимизаційні, імітаційні, ігрові модели