Zakalinska_K_O_Modeli_i_metodi_Lektsiyi_2012
.pdf
що постійні витрати, які мали місце за певний період, враховуються як витрати цього періоду. У протилежному випадку враховані постійні витрати не будуть збігатися з фактичними постійними витратами. Сума врахованих постійних витрат дорівнює сумі фактичних витрат лише тоді, коли обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації.
Ці та інші припущення певною мірою обмежують можливості аналізу беззбитковості, проте свідоме його застосування дозволяє отримати необхідну інформацію для планування, ціноутворення та прийняття поточних рішень.
2. Методика проведення аналізу беззбитковості
Аналіз взаємозв'язку «витрати - обсяг – прибуток» здійснюється, як правило, в такій послідовності:
1.Збір, підготовка та аналітична обробка вихідної інформації відповідно до умов аналізу.
2.Розрахунок умовно-постійних та умовно-змінних витрат, рівня беззбитковості та зони безпеки
3.Аналітичне обґрунтування обсягу реалізації, необхідного для забезпечення запланованої суми прибутку.
Методика аналізу беззбитковості представлена на рисунку 4.1.
Визначення точки критичного обсягу
Визначення достатньої зони прибутковості
Аналіз чутливості виручки до змін окремих факторів 
Вплив |
|
Вплив |
|
Аналіз |
|
Вплив зміни |
|
Аналіз |
зміни ціни |
|
зміни |
|
покриття |
|
змінних |
|
загального |
реалізації |
|
постійних |
|
|
|
витрат |
|
впливу |
|
|
витрат |
|
|
|
|
|
факторів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Прийняття відповідних управлінських рішень
|
Оптимізації |
|
|
|
|
|
|
|
|
Доцільність |
|
|
Виробництво та |
|
|
|
|
виробничої |
|
|
|
Обґрунтува |
|
Вибір та |
|
|
|
|
|
||||
|
|
Ціно |
|
|
|
прийняття |
|
|
закупівля |
|
|
|||||
|
програми вибір |
|
утво |
|
ння |
|
зміна |
|
|
додаткового |
|
напівфабрикатів і |
|
|
||
|
раціонального |
|
ренн |
|
додаткових |
|
обладнан |
|
замовлення |
|
|
комплектуючих |
|
|
||
|
асортименту |
|
я |
|
витрат |
|
ня |
|
|
|
|
|
виробів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Рис. 4.1 Методика аналізу беззбитковості |
|
|
|
|
|
||||||||||
Методи |
аналізу |
|
беззбитковості |
представлені |
|
на |
рисунку |
4.2. |
||||||||
Методи аналізу беззбитковості
Математичні методи
Графічні методи
Метод порівняння
Маржинальний метод
Графік беззбитковості
Графік взаємозв'язку «Обсяг - прибуток»
Графік маржинального доходу
Рис. 4.2 Методи аналізу беззбитковості
Графічні методи 1.Графікі беззбитковості.
Графік беззбитковості показує прибуток або збиток при визначених витрата.
Графік беззбитковості будують у такій послідовності.
Доходи, витрати
т. Беззбитковості
Зона
збитків
Зона прибутку
Змінні витати
Лінія постійних витрат
Постійні витрати
Крок 1. будують осі графіку.
На осі «Х» відображають обсяг діяльності у грошовому або натуральних одиницях. На осі «У» відображають витрати і доходи від реалізації.
Крок 2. нанесення лінії постійних витрат.
Лінія постійних витрат проводять паралельно осі «Х» ,оскільки постійні витрати не змінюються при змінні обсягу реалізації.
Крок 3. обчислення загальних витрат.
Значення обчислених загальних витрат відображають на графіку у виді точок.
Крок 4. нанесення лінії змінних витрат. Лінію змінних витрат з точки постійних витрат на осі «У» через точку обчислених загальних витрат.
Крок 5. розрахунок доходу від реалізації обчислюють суму доходу (виторгу) від реалізації і відображають на графіку у виді точок.
Крок 6. через нанесення на графіку точки доходів з точки «О» проводять лінію доходу від реалізації. Точка перехрещення лінії загальних витрат і лінії доходу від реалізації є точка беззбитковості.
Графік взаємозв’язку «прибуток-обсяг».
Графік взаємозв’язку «прибуток-обсяг» ілюструє залежність прибутку від обсягу у натуральних або грошових одиницях.
Нижче приведено графік взаємозв’язку прибутку і доходів від реалізації (випуску).
Прибуток тис..грн.
Збиток тис.грн
Т. Беззбитковості
Обсяг реалізації
Графік маржинального доходу
Графік маржинального доходу ілюструє залежність маржинального доходу від обсягу продажу і витрат підприємства. Графік маржинального доходу має вид:
|
|
прибуток |
Лінія доходу від |
|
|
|
|
||
|
|
Т. Беззбитковості |
продажу |
|
Загальні |
витрати |
|
||
|
Лінія загальних витрат |
|||
Змінні |
|
|||
витрати |
Лінія змінних витрат |
|||
|
|
|||
|
|
|
Постійні витрати |
|
Змінні витрати |
|
Обсяг продаж |
|
|
|
|
|
Відмінно від графіку беззбитковості, на цьому графіку спочатку проводять лінію змінних витрат, до яких потім додають постійні витрати. Це дає можливість проілюструвати величину маржинального доходу, зона якого розташована між лініями доходу від реалізації і змінних витрат.
На графіку добре видно, що маржинальний дохід росте по мірі росту обсягу продаж.
3. Аналіз чутливості прибутку до зміни основних факторів діяльності підприємства
Існують фактори, які впливають на рівень беззбитковості виробництва. До основних з них можна віднести:
•ціна одиниці виробу. Уцінка одиниці реалізованої продукції передбачає необхідність збільшувати обсяг реалізації в натуральному вираженні, тобто підвищувати точку беззбитковості для покриття витрат;
•рівень змінних витрат в одиниці реалізованої продукції. Взаємозв'язок зміни суми змінних витрат на одиницю продукції і точки беззбитковості пряма,
зростання цих витрат призводить до підвищення точки беззбитковості;
•постійні витрати. Напрямок впливу зміни постійних витрат на точку беззбитковості аналогічно;
•обсяг виробництва продукції, ціна на продукцію і витрати знаходяться
уфункціональній залежності один від іншого, тому отримання максимального прибутку можливе при певних поєднаннях цих величин.
Аналіз чутливості прибутку - це визначення впливу на прибуток зміни витрат, ціни та обсягу реалізації.
Для визначення впливу на прибуток зміни обсягу продажу можна використовувати наступні показники.
-коефіцієнт маржинального доходу;
-запас міцності;
-операційний важіль.
Визначення впливу обсягу продажів на прибуток за допомогою коефіцієнта маржинального доходу:
ОП = [(V реал * К МД) – В пост] ΔОП (V реал) = V реал * К МД
Для визначення впливу на прибуток зміни обсягу продажу можна використовувати коефіцієнт міцності (К ЗМ).
Коефіцієнт міцності - величина, на яку фактичний (або запланований) обсяг продажів перевищує беззбитковий обсяг продажів:
ЗМ = V реал – ТБ
Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продажів без ризику отримати збитки.
Показник запасу міцності можна використовувати для визначення суми операційного прибутку:
ОП = ЗМ * К МД
Поряд з абсолютним значенням показника запасу міцності використовується коефіцієнт запасу міцності. Коефіцієнт запасу міцності - це співвідношення запасу міцності та фактичного (або запланованого) обсягу продажів.
К m |
ЗП = |
ЗП |
|
||
V реал |
Коефіцієнт запасу міцності є вимірником зростання нерентабельною роботи підприємства. Чим більше значення має цей коефіцієнт, тим менша ймовірність того, що підприємство в разі зниження обсягу реалізації отримує збиток.
Структура витрат - це співвідношення постійних і змінних витрат підприємства.
Таким чином, велику питому вагу постійних витрат в структурі підприємства забезпечує значний вплив на прибуток за зміни обсягів реалізації.
Міру використання постійних витрат у структурі витрат підприємства називають операційним важелем.
Операційний важіль - це співвідношення постійних і змінних витрат підприємства, що забезпечує більший відсоток збільшення прибутку, ніж відповідний відсоток збільшення обсягу реалізації.
Тому операційний важіль більший у підприємства, яке має більшу питому вагу постійних витрат і, як результату, більший коефіцієнт маржинального доходу.
Кількісним показником операційного важеля є його коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К ОВ = МД / П
Коефіцієнт операційного важеля зменшується при збільшенні обсягів реалізації.
Величина операційного важеля залежить від співвідношення змінних і постійних витрат. Чим вище частка постійних витрат, тим більше різниця між маржинальним доходом і прибутком, тим відповідно вище співвідношення між цими показниками. Таким чином, підприємство, що має в складі свого майна високу частку основних фондів, з експлуатацією та утриманням яких пов'язані в основному постійні витрати, схильне високому підприємницькому ризику. Причому чим ближче до точки беззбитковості працює підприємство, тим значніше буде вплив зміни обсягу продажів на прибуток, що викликає необхідність постійного контролю за масштабом діяльності підприємства.
Розрахунок впливу факторів на беззбитковий обсяг продажів.
Для розрахунку точки беззбитковості обсягу товарообігу в торгівлі (точка критичного обсягу продажів), коли діяльність підприємства не приносить ні прибутку, ні збитків, використовується формула:
ТБ= В пост / РВД – УВ змін * 100%
4. Напрями застосування аналізу беззбітковості підприємства
Інструментарій аналізу беззбитковості дозволяє дати відповіді на ряд питань.
І. Який рівень беззбитковості повинен бути, якщо підприємство планує отримати певну величину прибутку при конкретному рівні виробництва і продажу?
2. Який обсяг реалізації повинен бути за умови отримання конкретної прибутку?
3. Який прибуток отримає підприємство при відповідних рівнях реалізації?
Аналіз беззбитковості є високоефективним для підготовки й оцінювання різних проектів з точки зору їх можливої прибутковості.
Існує кілька причин, виходячи з яких знання точки беззбитковості є корисним.
1.Точка беззбитковості і період окупності дуже близькі по суті показником беззбитковості виробництва. Тому аналогічно періоду окупності, точку беззбитковості відносно просто розрахувати і пояснити,
2.Менеджери часто концентрують увагу на тому, як зміниться прибуток підприємства з впровадженням проекту. Проект, витрати якого не покриваються, негативно впливає на загальний прибуток підприємства;
3.Проект, який забезпечує тільки беззбитковість, але не приносить бухгалтерський прибуток, є збитковим з точки зору фінансових, або альтернативних витрат. Тому що підприємство могло б отримати більше прибутку, інвестувати гроші в інший проект.
Для прийняття оптимальних управлінських рішень необхідно визначити різні рівні беззбитковості, не обмежуватися тільки бухгалтерської точкою беззбитковості.
ТЕМА 5
“ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ ”
ПЛАН
1.Поняття та мета управління матеріальними запасами.
2.Завдання аналізу використання матеріальних запасів.
3.Моделі Управління матеріальними запасами.
4.Нормування як метод оптимізації матеріальних запасів.
5.Система контролю матеріальних запасів
Вивчивши цю тему, студент повинен знати:
давати визначення матеріальних запасів;
відмінності між поняттями «матеріально-виробничі запаси» і «товарно-виробничі запаси»;
мета, завдання і роль управління матеріальними запасами;
завдання аналізу використання запасів;
розуміти різницю між екстенсивним шляхом і інтенсивним шляхом використання матеріальних запасів;
моделі управління запасами, які існують, у чому їхні принципові відмінності;
економічну сутність нормування, з якою метою застосовується кожен з методів.
На основі набутих теоретичних знань студент повинен вміти:
давати визначення матеріальних запасів;
визначити мету і завдання управління запасами;
застосовувати в управлінні методи оцінки запасів;
застосовувати в управлінні наступні моделі: модель оптимальної партії замовлень, модель АВС, модель планування матеріальних потреб, модель «філософії своєчасності» і т.д.
ключові терміни і поняття
товарно-виробничі запаси
ліквідність
управління матеріальними запасами
модель оптимальної партії замовлень
модель АВС
нормування
метод прямого рахунку
модель планування матеріальних потреб
модель філософії своєчасноїності або ЛТ-калькулювання
планування матеріальних потреб
аналітичний метод
метод коефіцієнтів
1. Поняття та мета управління запасами.
Для здійснення господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовуються товарно-виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємства різних галузей економіки. Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують виробничі ресурси.
Застосування терміну "матеріально-виробничі запаси» пов'язані з певними суперечностями, адже матеріальними запасами є не тільки предмети праці, але й засоби праці. Це поняття є ширшим, тому що охоплює всі активи, які мають матеріальну форму і застосовуються у виробничому процесі.
Запаси характеризуються не тільки обсягом і структурою, а й ліквідністю. Ступінь ліквідності запасів визначається здатністю перетворюватися в процесі кругообігу в грошові кошти.
Функціональна роль оборотного капіталу в процесі виробництва істотно відрізняється від ролі грошових коштів. Оборотні кошти забезпечують безперервність процесу виробництва, їх характерною особливістю є швидкість обороту.
Запаси споживаються повністю в кожному виробничому циклі шляхом зміни натурально-речової форми і повністю переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції.
Кругообіг капіталу охоплює шість стадій:
1.Грошові кошти;
2.Процес постачання;
3.Виробничі запаси;
4.Процес виробництва;
5.Продукти виробництва
6.Процес реалізації.
Будь-яке виробництво починається з грошових коштів, які вкладаються в ресурси для виробництва (або товари для продажу). У результаті процесу постачання оборотний капітал з грошової форми перетворюються у виробничу (предмети праці, або товари). У процесі виробництва ресурси перетворюється на продукцію. Результатом цієї стадії є перехід оборотного капіталу з виробничої форми в товарну. На стадії реалізації оборотний капітал з товарної форми знову перетворюється на грошову. Обсяги первинної суми грошей і виручки від реалізації продукції не збігаються за розмірами. Отже, запаси є частиною безперервного потоку господарських операцій.
Управління матеріальними запасами вимагає вирішення наступних завдань (мал. 5.1).
Запаси
це обсяг товарів у грошовому або натуральному вираженні, який знаходяться в сфері звертання на визначену дату, та призначений для реалізації.
Управління матеріальними запасами потребує вирішення наступних завдань:
Ранжування поточних активів за критерієм ліквідності
Оптимізація операційного циклу
Визначення оптимального розміру поточних активів
Встановлення оптимальної пропорції між короткостроковими та 
довгостроковими зобов’язаннями у фінансуванні поточних
активів
Рис. 5.1 Завдання управління матеріальними запасами
В питанні управління запасами важливою є облікова інформація щодо формування необхідного обсягу та складу товарно-виробничих запасів з метою забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з одночасною мінімізацією витрат з обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом.
Напрямки використання облікової інформації з метою управління представлено на рисунку 5.2
У процесі управління матеріальними ресурсами керівництво підприємства вивчає всі рекламації та скарги покупців і споживачів щодо якості продукції, бере під контроль роботу щодо усунення виявлених недоліків.
Управління матеріальними потоками та рухом майна здійснюється на основі інформації про кількість ресурсів у натуральних одиницях виміру. Джерелами даних для управління запасами виступають дані аналітичних рахунків, які відкриваються до рахунків класу 2 «Запаси» Плану рахунків бухгалтерського обліку.