55

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП……………………………………………………………………………… 5 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ МОТИВАЦІЇ СТАРШИХ ШКОЛЯРІВ.

1.1. Поняття мотив і мотивація…………………………………………………

1.2. Особливості розвитку емоційно-мотиваційної сфери підлітків…………

1.3. Учбова мотивація старших школярів і процес її формування…………..

1.4. Мотивація і роль праці у формуванні особистості……………………….

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК НА ВИБІР ПРОФЕСІЇ……………

2.1. Роль самооцінки у професійному самовизначенні…………………………

2.2. Вибір професії як самовизначення особистості……………………………

2.3. Особистісні характеристики як фактор вибору професії………………….

ВИСНОВКИ..............................................................................................................

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………..

ВСТУП

У курсовій роботі ми розглядаємо впливу особистісних характеристик на вибір професії. Визначим рівень професійного вибору старшокласників, вивчим мотиви вибору професії школярами основні підходи до дослідження мотивації навчальної і трудової діяльності підлітка.

Отже, щоб вибрати професію необхідно не тільки розбиратися в світі існуючих професії, але насамперед пізнати себе - свої індивідуальні психічні властивості.

Актуальність теми. Соціально-економічні та політичні зміни, що відбуваються сьогодні в нашому суспільстві, роблять особливо актуальною проблему розвитку зростаючої людини як особистості. Загострюється необхідність змін у підготовці підлітків, юнаків до самостійного життя, виховання потреби, готовності до участі в будь-якому соціально важливій праці, що висуває на перший план психолого-педагогічні дослідження, спрямовані на визначення ролі і місця трудової діяльності в розбудові мотиваційно-споживчої сфери.

Старший школяр (період ранньої юності) стоїть на порозі вступу в самостійне життя. Це створює абсолютно нову соціальну ситуацію розвитку. Перед ним виникає необхідність самовизначення, вибору свого життєвого шляху як завдання першорядної життєвої важливості. Вибір професії стає психологічним центром ситуації розвитку старших школярів, створюючи у них своєрідну внутрішню позицію. Нова соціальна позиція старшого школяра змінює для нього і значимість навчання, його завдань, цілей, змісту. Старші школярі оцінюють навчальний процес з точки зору того, що він дає для їх майбутнього.

У старшому шкільному віці встановлюється досить міцний зв'язок між професійними і навчальними інтересами. Якщо у підлітка навчальні інтереси визначають вибір професії, то у старших школярів спостерігається зворотне: вибір професії сприяє формуванню навчальних інтересів, вони починають цікавитися тими предметами, які їм потрібні у зв'язку з обраною професією. Вибір професії сприяє зміні ставлення до навчальної діяльності. Все це створює сприятливі умови для ознайомлення учнів з психологічною характеристикою професії, тобто тими вимогами, які пред'являються до уваги, спостережливості, мисленню, волі, характеру та інших психологічних особливостей людини в тій чи іншій професії.

Старшокласники починають розглядати навчання як необхідну базу, передумову майбутньої професійної діяльності. Найбільший інтерес проявляють до тих предметів, які будуть важливі в обраній професії. Значущим стає фактор успішності з цих предметів (якщо старшокласники вирішили продовжити освіту після школи).

Підкреслимо, що центральним новотвором періоду ранньої юності стає самовизначення - професійне і особистісне. Старшокласник вирішує, ким бути в своєму майбутньому житті. У різні періоди життя людини значимими стають різні види діяльності. Для підлітка необхідна навчальна діяльність, як основа подальшого успішного функціонування в суспільстві, відповідно необхідно розвиток мотивації навчання.

Вибір професії – це процес, що складається з ряду етапів, тривалість якого залежить від зовнішніх умов та індивідуальних особливостей суб'єкта вибору професії. Вибір професії ускладняється ще й тим, що профорієнтація в сучасних умовах все ще не досягає своїх головних цілей – формування в учнів професійного самовизначення, відповідного індивідуальним особливостям кожної особистості і запитам суспільства в кадрах. За даними досліджень професійні наміри є більш стійкими, а оволодіння діяльністю відбувається швидше і ефективніше, якщо головною причиною вибору професії є зміст майбутньої діяльності.

Об'єкт - буде процес вибору професії.

Предметом дослідження стали професійне самовизначення старшокласників.

Задача:

1) виявити характерні риси ранньої юності і визначити актуальність вибору професії для даного вікового періоду;

2) розглянути професійне самовизначення як процес;

3) визначити фактори, що впливають на вибір професії;

4) розкрити роль самооцінки у правильному виборі професії;

Аналізуючи роботи вітчизняних і зарубіжних психологів можна виділити ряд наступних особистісних характеристик, які впливають на вибір професії це: темперамент, характер, інтереси, схильності, пристосовність, товариськість та інші. Саме самооцінка, як особистісна характеристика, буде істотно впливати на вибір професії.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ МОТИВАЦІЇ СТАРШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1.Поняття мотив і мотивація

Мотив - це спрямованість школяра на окремі сторони навчальної роботи, пов'язана з внутрішнім ставленням учня з нею. В системі навчальних мотивів переплітаються зовнішні і внутрішні мотиви. До внутрішніх мотивів належать такі, як власний розвиток в процесі навчання; дію разом з іншими і для інших; пізнання нового, невідомого. Ще більш насичені зовнішніми моментами такі мотиви, як навчання як вимушену поведінку; процес навчання як звичне функціонування; навчання заради лідерства і престижу; прагнення опинитися в центрі уваги. Ці мотиви можуть надавати і негативний вплив на характер і результати навчального процесу. Найбільш різко виражені зовнішні моменти в мотивах навчання заради матеріальної винагороди і уникнення невдач.

Розглянемо будову мотиваційної сфери навчання у школярів, тобто того, що визначає, спонукає навчальну активність дитини.

Мотивація виконує кілька функцій: спонукає поведінку, спрямовує і організовує його, надає йому особистісний сенс і значимість. Названі функції мотивації реалізуються багатьма мотивами. Фактично мотиваційна сфера завжди складається з ряду спонукань: ідеалів ціннісних орієнтацій, потреб, мотивів, цілей, інтересів і т. д. Будь-яка діяльність починається з потреб, що складаються у взаємодії дитини з дорослим.

Потреба - це спрямованість активності дитини, психічний стан, що створює передумову діяльності. Предмет її задоволення визначається тільки тоді, коли людина починає діяти. Але без потреби не спонукають активність дитини, до нього не виникають мотиви, він не готовий до постановки цілей.

Інший важливий аспект мотиваційної сфери - мотив, тобто спрямованість активності на предмет, внутрішній психічний стан людини. У навчанні мотивом є спрямованість учнів на окремі сторони навчального процесу, тобто спрямованість учнів на оволодіння знаннями, на отримання хорошої відмітки, на похвалу батьків, на встановлення бажаних відносин однолітками.

Мета - це спрямованість активності на проміжний результат, що представляє етап досягнення предмета потреби. Для того, щоб реалізувати мотив, оволодіти прийомами самоосвіти, треба поставити і виконати багато проміжних цілей: навчитися бачити віддалені результати своєї навчальної діяльності, підпорядкувати їм етапи сьогоднішньої навчальної роботи, поставити цілі виконання навчальних дій, мети їх самоперевірки і т.д.

Ще одна сторона мотиваційної сфери навчальної діяльності - інтерес до навчання. В якості основної риси інтересу називають емоційну забарвленість. Зв'язок інтересу з позитивними емоціями має значення на перших етапах виникнення допитливості учня. Мотиви навіть самі позитивні і різноманітні створюють лише потенційну можливість розвитку учня оскільки реалізації мотивів залежить від процесів цілепокладання, тобто умінь школярів ставити цілі і досягати їх у навчанні. Діяльність завжди збуджується певними мотивами. Мотиви - це те, заради чого виконується діяльність (наприклад, заради самоствердження, грошей тощо).

Величезний внесок у розвиток мотивації навчальної діяльності зроблений Л.І. Божович, А.К. Маркової. Такі відомі вчені психологи як А.Ф. Лазурский, М.М. Ланге, А.Н. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, Л.С. Виготський, які займалися проблемою мотивації навчальної діяльності, підкреслюють велику значимість її формування та розвитку у школярів, так як саме вона є гарантом формування пізнавальної активності учня, і як наслідок розвивається мислення, здобуваються знання, необхідні для успішної діяльності особистості в подальшому житті. Підлітковий вік можна віднести до одного з найбільш важливих у формуванні мотивації навчальної діяльності. Вітчизняні психологи вважають, що одне з центральних новоутворень підліткового віку - почуття дорослості, яке виражається в прагненні до незалежності, самостійності, в утвердженні своєї особистої гідності. Це переживання дуже важливо для розвитку особистості в підлітковому віці. Воно стимулює активність підлітка, спрямовану на засвоєння цінностей, установок, норм, які, з його точки зору, підтверджують уявлення про нього як про дорослому. У цей період знижується мотивація навчання, що пояснюється збільшенням інтересу до навколишнього світу, а також захопленістю спілкуванням з однолітками. З іншого боку, формуються зрілі форми навчальної мотивації, відбувається перехід до нової, більш високої форми навчальної діяльності, в якій для учнів розкривається її зміст як діяльності по самоосвіти та самовдосконалення, перехід до іншого відношенню до вчення, що набуває саме в цей період особистісний смисл.