Вимоги до аналізу уроку трудового навчання (технології)

Науковий підхід до аналізу уроку вимагає опори на дані психолого-педагогічної науки і передового досвіду, припускаючи здійснення аналізу в певній системі з урахуванням усієї сукупності складових уроку.

При аналізі уроку важливо виділити істотні сторони навчального процесу і, передусім, проаналізувати ті його " механізми", які у вирішальній мірі формують професійні знання, уміння і навички.

Від змісту уроку залежить здійснення як професійних, так і виховних завдань навчання. Важливо, передусім, з'ясувати відповідність змісту уроку вимогам навчальної програми. Погано, якщо якесь питання, передбачене програмою, не аналізується: навчальна програма - це державний документ, обов'язковий для кожного.

У практичній діяльності висновок про відвіданий урок робиться нерідко по позитивним і негативним елементам. Проте такий підхід не можна вважати правильним. Судити про урок можна лише по його результативності. Головним критерієм ефективності уроку є досягнення його мети, уміння учителя або майстра позитивно впливати на учнів. Відомий дидакт М.Н. Скаткин пише: "При відвідуванні уроків і їх аналізі керівники шкіл повинні з'ясувати, які цілі і завдання ставив перед собою учитель, наскільки вони різносторонні і наскільки зміст, методи і організація уроку відповідали цим завданням".

Після розбору потрібно дати учителеві або майстрові цілеспрямовані і конкретні пропозиції, поради, рекомендації по підвищенню якості його уроків, по попередженню можливих помилок і недоліків.

У педагогічній літературі висловлюються різні точки зору відносно правомірності і цілеспрямованості схеми аналізу уроку. Одні автори висловлюють думку, що урок - це творчість і, тому його аналіз не можна "втиснути" в якусь схему. Інші ж, навпаки, підкреслюють необхідність такої схеми.

Обговорення уроку без якоїсь логічної послідовності і певного порядку приведе до того, що якісь важливі сторони уроку неминуче упускатимуться; думка того, що аналізує урок ковзатиме по поверхні спостережуваних педагогічних явищ і розпливатиметься в найрізноманітніших напрямах. Немає ніяких підстав для побоювання, що схема аналізу уроку сковуватиме критичне мислення, глибину аналізу і творчий підхід керівника школи. Вона стане лише канвою, що дозволяє дотримуватися певної логічної лінії, нагадуванням про такі аспекти і характеристики уроку, про які не слід забувати. Наявність схеми допоможе і досягненню єдиного підходу до аналізу уроку різним особам (наприклад, директором і його заступниками), а також самому учителеві (самоаналіз).

Проте не можна дивитися на схеми аналізу уроку як на щось універсальне і непорушне. Якою досконалою не стала б така схема, вона завжди залишається лише орієнтовною, зразковою. У ній намічаються лише основні віхи, по яких повинні проходити вивчення і оцінка уроку.

Дидактичні вимоги

1. Реалізація на уроці вимог, витікаючих з дидактичних принципів.

Дидактичні принципи трудового навчання - це основні положення, якими мають керуватися учитель і майстер, щоб ефективно реалізувати цілі і завдання навчання, правильно визначити зміст, методи і організаційні форми трудового навчання учнів.

Враховуючи особливості трудової підготовки і досягнення сучасної дидактики, можна виділити наступні принципи трудового навчання :

• пізнавально-творчий, розвиваючий характер навчання;

• врахування вікових та індивідуальних особливостей;

• оптимальне поєднання викладу матеріалу з самостійним пошуком учнів;

• забезпечення високої пізнавальної активності.

2. Оптимальний відбір змісту уроку відповідно до навчальної програми, матеріальної бази майстерень, підготовленості учителя і бажання учнів.

Принципово важливо, щоб вправи, що виконуються учнями, включали елементи творчості, ставили школяра перед необхідністю застосовувати знання в різних нестандартних ситуаціях.