- •Загальна екологія Аутекологія
- •18. Різновидності екологічних ніш.
- •19. Закон конкурентного виключення Гаузе.
- •20. Диференціація екологічних ніш і приклади цього явища.
- •21. Гомо- та гетеротипові коакції: суть та класифікація.
- •28. Внутрішньовидова конкуренція.
- •29. Поняття про життєву форму.
- •Демекологія
- •1. Класифікація популяцій за м.П. Наумовим, в.М. Беклемішевим, та е. Піанкою.
- •2. Просторова структура популяції та методика її визначення в польових умовах.
- •3. Вікова структура популяції рослин. Вікові спектри рослин.
- •6. Криві зміни чисельності популяцій.
- •7. Криві виживання.
- •1) Тип і(молюски, риби) 2) Тип іі (людина, дроздофіл)
- •8. Когортний аналіз та його значення.
- •1. Просторова структура угруповань.
- •2. Конкурентна структура угруповань.
- •3. Трофічна структура угруповань.
- •4. Видове багатство та видове різноманіття. Індекси видового різноманіття угруповань.
- •5. Поняття сукцесія. Основні типи сукцесій. Приклади сукцесій.
- •6. Внесок с. В. Чернишенка у розробку теорії сукцесій.
- •7. Теорія моно та поліклімаксу.
- •Прикладна Екологія
- •Техноекологія
- •Організація управління в екологічній діяльності
- •3. Довгостроковий прогноз стану природного середовища.
- •4. Структура управління природоохоронною діяльністю: поняття структури управління, чинники, які її визначають, принципи побудови управління.
- •5. Регіональні органи управління охороною довкілля.
- •6.Основні показники, які характеризують економічний результат природоохоронних заходів
- •7. Еколого-економічне обґрунтування проектних рішень у господарській практиці.
- •8.Еколого-економічна експертиза як напрям підвищення ефективності природокористування
- •9.Обов’язкові елементи екологічної експертизи.
- •Екологія людини
- •1.Розкрийте роль медико-генетичного консультування для попередження спадкових хвороб та вроджених вад людини.
- •2.Поясніть загальні закономірності адаптації. Адаптогенні фактори. Адаптація людини до різних екстремальних кліматичних умов.
- •3.Проаналізуйте вплив радіаційного забруднення на здоров’я людини. Шляхи потрапляння радіонуклідів в організм. Гостра і хронічна променева хвороба. Віддалені наслідки променевих уражень.
- •4.Охарактеризуйте електромагнітне випромінювання як негативний фактор впливу на організм людини.
- •5.Розкрийте роль медико-генетичного консультування для попередження спадкових хвороб та вроджених вад людини.
- •Екологія Тварин
- •1) Живлення:
- •2) Морфологічна адаптація.
- •Факторна екологія
- •5. Охарактеризуйте механізми пристосування рослин та тварин до засоленості середовища.
- •6. Опишіть умови водного дефіциту. Пристосування рослин і тварин до дефіциту води.
- •7. Опишіть механізми теплопродукції і терморегуляції. Хімічна і фізична терморегуляція гомойотермних організмів.
- •8. Охарактеризуйте роль білків теплового шоку для організмів.
- •Охорона праці
- •3. Наведіть етапи колообігу n та види мікроорганізмів, що його зумовлюють.
- •4. Охарактеризуйте симбіотичну та патогенну мікрофлору, її значення для організму людини.
- •Екологічна експертиза
- •1. Вкажіть документи, якими повинна супроводжуватись рослинна продукція для ввезення в Укр. Що таке «фіто санітарний сертифікат»? Обовязки власника вантажу.
- •2. Охарактеризуйте обов’язкові елементи екологічної експертизи
- •Карантин організмів
- •1. Розкрийте значення ппкр в роботі Державної служби з Карантину рослин України. Скільки ппкр функціонує в нашій державі. Наведіть їх перелік в Чернівецькій області?
- •2. Порівняльна характеристика карантину рослин та тварин.
- •3. Розкрийте значенння фумігації у боротьбі з небезпечними організмами. Охарактеризуйте відомі вам фуміганти і методи знезараження підкарантинних матеріалів.
- •Антропогенне навантаження
- •1.Обґрунтуйте необхідність інженерно-архітектурного планування розміщення підприємств у межах урбоекосистеми. Охарактеризуйте зони санітарної охорони навколо підприємств.
3.Проаналізуйте вплив радіаційного забруднення на здоров’я людини. Шляхи потрапляння радіонуклідів в організм. Гостра і хронічна променева хвороба. Віддалені наслідки променевих уражень.
Вплив радіації на організм може бути різним, але майже завжди воно негативно. У малих дозах радіаційне випромінювання може стати каталізатором процесів, що приводять до раку або генетичних порушень, а в більших дозах часто приводить до повної або часткової загибелі організму внаслідок руйнування кліток тканин.
Складність у відстеженні послідовності процесів, викликаних опроміненням, пояснюється тим, що наслідку опромінення, особливо при невеликих дозах, можуть виявитися не відразу, і найчастіше для розвитку хвороби потрібні роки або навіть десятиліття. Крім того, внаслідок різної проникаючої здатності різних видів радіоактивних випромінювань вони впливають на організм: частки найнебезпечніші, однак для (випромінювання навіть аркуш паперу є непереборною перешкодою; (випромінювання здатне проходити в тканині організму на глибину один-два сантиметра; найбільш необразливе (випромінювання характеризується найбільшою проникаючою здатністю: його може затримати лише товста плита з матеріалів, що мають високий коефіцієнт поглинання, наприклад, з бетону або свинцю. Також різниться чутливість окремих органів до радіоактивного випромінювання. Тому, щоб одержати найбільш достовірну інформацію про ступінь ризику, необхідно враховувати відповідні коефіцієнти чутливості тканин при розрахунку еквівалентної дози опромінення:
0,03 - кісткова тканина
0,03 - щитовидна залоза
0,12 - червоний кістковий мозок
0,12 - легені
0,15 - молочна залоза
0,25 - яєчники або насінники
0,30 - інші тканини
1,00 - організм у цілому.
У випадку раку важко оцінити ймовірність захворювання як наслідку опромінення. Будь-яка, навіть найменша доза, може привести до необоротних наслідків, але це не визначено. Проте, установлено, що ймовірність захворювання зростає прямо пропорційно дозі опромінення.
Серед найпоширеніших ракових захворювань, викликаних опроміненням, виділяються лейкози. Оцінка ймовірності летального результату при лейкозі більше надійна, чим аналогічні оцінки для інших видів ракових захворювань. Це можна пояснити тим, що лейкози першими проявляють себе, викликаючи смерть у середньому через 10 років після моменту опромінення. За лейкозами “по популярності ” випливають: рак молочної залози, рак щитовидної залози й рак легенів. Менш чутливі шлунок, печінка, кишечник і інші органи й тканини.
Що стосується генетичних наслідків радіації, то вони проявляються у вигляді хромосомних аберацій (у тому числі зміни числа або структури хромосом) і генних мутацій. Генні мутації проявляються відразу в першому поколінні (домінантні мутації) або тільки за умови, якщо в обох батьків мутантним є той самий ген (рецесивні мутації), що є малоймовірним.
Існує три шляхи надходження радіоактивних речовин в організм: при вдихання повітря, забрудненого радіоактивними речовинами; через заражену їжу або воду; через шкіру, а також при зараженні відкритих ран. Найнебезпечніший перший шлях, оскільки:
об'єм легеневої вентиляції дуже великий
значення коефіцієнта засвоєння в легенях більше високі.
Пилові частки, на яких сорбовані радіоактивні ізотопи, при вдиханні повітря через верхні дихальні шляхи частково осідають у порожнині рота й носоглотці. Звідси пил надходить у травний тракт. Інші частки надходять у легені. Ступінь затримки аерозолів у легенях залежить від дисперсності. У легенях затримується близько 20% всіх часток; при зменшенні розмірів аерозолів величина затримки збільшується до 70%.
При усмоктуванні радіоактивних речовин зі шлунково-кишкового тракту має значення коефіцієнт резорбції, що характеризує частку речовини, що попадає зі шлунково-кишкового тракту в кров. Залежно від природи ізотопу коефіцієнт змінюється в широких межах: від сотих часток відсотка (для цирконію, ніобію), до деяких десятків відсотків (водень). Резорбція через неушкоджену шкіру в 200-300 разів менше, ніж через шлунково-кишковий тракт, і, як правило, не грає істотної ролі.
При влученні радіоактивних речовин в організм будь-яким шляхом вони вже через кілька хвилин виявляються в крові. Якщо надходження радіоактивних речовин було однократним, то концентрація їх у крові спочатку зростає до максимуму, а потім протягом 15-20 доби знижується.
Променéва хворóба— захворювання, що виникає в результаті одержання підвищеної дози радіації, включаючи опромінення рентгенівськими променями, гамма-променями, нейтронами й іншими видами ядерного випромінювання у вигляді опадів чи вибуху атомної бомби. Подібне випромінювання іонізує атоми тіла, виникає слабість, нудота й інші симптоми. Клітини тіла можуть постраждати навіть при невеликих дозах, що приводить до лейкемії. Може викликати порушення в генах, що, у свою чергу, веде до народження хворих дітей чи дітей з генними мутаціями. Розрізняють гостру і хронічну форми променевої хвороби. До заходів невідкладної медичної допомоги відносять такі: механічне усунення радіоактивних речовин із організму людини шляхом промивання шлунка теплою водою, вживання проносних і сечогінних засобів, промивання рота і очей, застосовування відхаркувальних препаратів при попаданні радіоактивних речовин в дихальні шляхи.
Гостра променева хвороба являє собою самостійне захворювання, що розвивається в результаті загибелі переважно діляться клітин організму під впливом короткочасного (до декількох діб) впливу на значні області тіла іонізуючої радіації. Причиною гострої променевої хвороби можуть бути як аварія, так і тотальне опромінення організму з лікувальною метою - при трансплантації кісткового мозку, при лікуванні множинних пухлин.
Хронічна променева хвороба являє собою захворювання, викликане повторними опроміненнями організму в малих дозах, що сумарно перевищують 100 радий. Розвиток хвороби визначається не тільки сумарною дозою, але і її потужністю, тобто строком опромінення, протягом якого відбулося поглинання дози радіації в організмі.
Віддаленими наслідками променевого ураження можуть бути променеві катаракти, злоякісні пухлини.