- •Міністерство освіти і науки україни Черкаський державний технологічний університет Культура наукової мови
- •Передмова
- •Тема 1 Культура наукової мови
- •1. Становлення та розвиток наукової мови
- •2. Поняття культури мови й культури мовлення
- •3. Основні комунікативні ознаки культури мовлення
- •Запитання і завдання
- •Тема 2 Загальна характеристика наукового стилю мовлення
- •1. Науковий стиль української мови. Особливості наукового стилю.
- •2. Мовні формули в науковому стилі
- •Запитання і завдання
- •Тема 3 Науковий текст
- •Текст як наукове поняття
- •2. Текст і дискурс
- •3. Речення і висловлювання
- •4. Ознаки тексту
- •5. Специфіка роботи з науковим текстом
- •Запитання і завдання
- •Тема 4 Культура термінотворення
- •1. Історія розвитку сучасної української термінології
- •2. Поняття “термін”, “термінологія”, “терміносистема”, “термінознавство”.
- •3. Поняття “дефініція”
- •4. Вимоги до термінів
- •Системність
- •Однозначність
- •Мотивованість
- •Точність
- •5. Структура термінів
- •Запитання і завдання
- •Тема 5 Жанри наукових текстів на правах рукопису
- •Курсова робота
- •Дипломна робота
- •Магістерська робота
- •4. Критерії оцінки і порядок оцінювання наукових робіт студентів (курсових, дипломних (кваліфікаційних), магістерських)
- •Запитання і завдання
- •Тема 6 Жанри наукових вторинних текстів
- •Анотація
- •Конспект
- •Рецензія
- •Реферат
- •Запитання і завдання
- •Тема 7 Правила оформлення наукової роботи Оформлення наукової роботи відповідно до дсту
- •Структура наукової роботи
- •Нумерація
- •Ілюстрації
- •Таблиці
- •Формули
- •Загальні правила цитування і посилання на використані джерела
- •Оформлення списку використаних джерел
- •Додатки
- •Запитання і завдання
- •Тема 8 Культура усного наукового мовлення
- •Мовленнєвий етикет як компонент комунікації студентів та спеціалістів
- •Етикетні формули в спілкуванні
- •3. Мовний етикет української науки
- •Етикетні вирази науковців
- •Запитання і завдання
- •Тема 9 Жанри усного наукового мовлення
- •Форми колективного обговорення проблем
- •Переговори
- •Дискусія
- •Запитиання і завдання
- •Практичні завдання Писемне наукове мовлення
- •Софисты — учителя риторики
- •Сократ и Платон — создатели теории "подлинного красноречия"
- •Цицерон и его сочинения об ораторском мастерстве
- •Учение о красноречии м. В. Ломоносова
- •Три вида риторики
- •Українська наукова термінологія: стан та перспективи розвитку
- •Усне наукове мовлення
- •Тема 1 Освіченість і порядність
- •Тема 2 Гуманізація науки
- •Тема 3 Alma mater
- •Тема 1 Освіта й мова
- •Тема 2 Освіта й виховання
- •Тема 3 Наука й науковці
- •Тестові завдання
- •Список літератури
Тема 1 Освіченість і порядність
Контекст: Людей вчать усьому, тільки не порядності, проте вони намагаються блиснути саме порядністю, а не освіченістю, тобто якраз тим, чого їх ніколи не навчали. (Б. Паскаль, французький учений-фізик, математик, філософ-мораліст, 1623-1666р.р)
Тема 2 Раціо й емоції, наука і почуття
Контекст: Істинна наука не знає ані симпатій, ані антипатій: єдина мета її - істина. (У. Ґрове, англійський учений-фізик, 1811-1896p.p.)
Тема 3 Наука і час
Контекст: Там, де раніше були кордони науки, там тепер її центр. (Г. Ліхтенберґ, німецький учений-фізик, письменник, літературний критик епохи Просвітництва, 1742-1799 p.p.)
Тема 4 Наука і мова
Контекст: Вивчення науки може бути цілком включене до вивчення мови науки. (Ч. Морріс)
Тема 5 Традиції і новації
Контекст: Традиція - це прогрес у минулому; в майбутньому прогрес стане традицією. (Е. Ерріо, французький політичний і державний діяч, 1872-1957p.p.)
Завдання 23. Обміркуйте концепції запропонованих рольових ігор актуальної тематики, оберіть свою роль і з'ясуйте цілі та сутність соціально-рольових взаємин у цих іграх. Візьміть активну участь у мікро- та макроетюдах, передбачивши комунікативні та мовні девіації (невдачі).
Тема 1 Науково-навчальна література з обраної спеціальності
Мета гри: Поглибити знання про сучасну бібліотеку, її фонди та специфіку роботи у бібліографічному відділі, усвідомити алгоритмічний припис ефективного пошуку літератури за каталогами та комп'ютером; засвоїти основні види опрацювання науково-навчальної літератури; здійснити контроль мовних і комунікативних умінь та навичок.
Ситуація: Бесіда бібліографа з першокурсниками (макроетюд тривалістю до ЗО хвилин).
Ролі (учасники) : Черговий бібліограф університетської бібліотеки, студенти першого курсу, викладач.
Завдання: Бібліографу — поінформувати студентів про основні види каталогів, науково-довідковий апарат книги, типи довідників і словників, прийоми роботи зі спеціальною літературою та ґрунтовно відповісти на запитання студентів; студентам — чітко сформулювати запитання до бібліографа про специфіку роботи з каталогами, про шляхи ефективного пошуку необхідної науково-навчальної літератури; викладачу — підбити підсумки, актуалізувати алгоритмічний припис ефективного пошуку науково-навчальної літератури, уточнити сутність анотування, реферування, рецензування наукових джерел.
Ключові поняття теми:
Бібліограф — працівник бібліотеки, який відповідно до чинних стандартів здійснює опис друкованих творів, складає їх покажчики та огляди для наукового й практичного застосування, надає консультативну допомогу читачам у пошуку літератури.
Каталог (від. грец. "список") — 1) систематизований перелік книг, картин, музейних експонатів та інших предметів, складений для полегшення їх пошуку; 2) перелік зірок у галактиці.
Анотація (лат. annotatio — "зауваження, примітка") — коротка, стисла характеристика змісту книги, статті, рукопису, проекту тощо.
Реферат (лат. refero — "доповідаю") — короткий виклад наукової праці, вчення, змісту джерела із збереженням його мовностилістичних особливостей.
Рецензія (лат. recensio — "розгляд") — відзив, висновок з оцінкою певного наукового джерела та виклад зауважень, рекомендацій, пропозицій.
Бібліографія — 1) наука, що розробляє методи опису друкованих творів; 2) перелік книг, журналів і статей з певної галузі із зазначенням вихідних даних (місце і рік видання, видавництво тощо); покажчик літератури.
Алгоритмічний припис — інструкція (пам'ятка, вказівка), що являє собою сукупність послідовних прийомів (методів, "кроків") розв'язання широкого класу завдань, тобто своєрідна програма мисленнєво-мовленнєвих дій.