Хромосоми

Хромосоми- найбільш важливі компоненти ядра. Вони відіграють провідну роль у явищах спадковості. Хромосомидобре видно підмікроскопому момент поділу клітини.Морфологічно хромосоми найчастіше мають ниткоподібну або паличковидну форму. Більшість хромосом розділені первинною перетяжкою на два плеча. Під мікроскопом первинна перетяжка представлена ​​світлою (незабарвленої) зоною – центромерою, яка відіграє основну роль у переміщенні хромосом. Центромера займає на кожній з хромосом чітко визначене місце. За положенням центромери хромосоми ділять на метацентричні (рівноплечі), субметацентричні (нерівноплечі), акроцентричні (одне плече дуже коротке – центромера розташована біля одного з кінців і телоцентричні – паличкоподібні. У деяких хромосом є і вторинні перетяжки. Вони, як правило, розташовані біля у дистального кінця хромосоми і відокремлюють невелику її ділянку, що носить назву супутника. Вторинна перетяжка не бере участь в русі хромосом при поділ ядра і називається ядерцевий організатор, оскільки в місці її локалізації відбувається утворення ядерця. Кінцеві ділянки хромосоми називають теломерними. Вони перешкоджають її з'єднанню з іншими хромосомами.

Кожному з видів рослин і тварин властива певна кількість хромосом, що позначається 2n (диплоїдний набір). У статевих клітинах кількість хромосом у два рази менше і позначається n (гаплоїдний набір). У соматичних клітинах організму кожна хромосома має пару, ідентичну як морфологічно, так і генетично (гомологічні хромосоми). Виняток з цього правила становлять статеві хромосоми у гетерогаметних особин.

Специфічний для певного виду за кількістю і структурі набір хромосом отримав назву каріотипу.

Графічне зображення каріотипу, показують його структурні особливості, називається ідіограммой. В останні роки набув поширення метод диференціального фарбування хромосом. При цьому на кожного з хромосом профарбовуються специфічні, характернідля неї смуги(бенди), що значно полегшує ідентифікацію окремих хромосом каріотипу. Хромосоми, що визначають стать особини, називають статевими хромосомами, а всі інші - аутосомами. Внутрішньо будова хромосом надзвичайно складно. За хімічним складом вони на 40 % складаються з ДНК і на 60 % з білків, в середньому близько 60 % з яких припадає гістони.

Будова метафазної хромосоми. Кожна хромосома складається з двох хроматид, спірально закручених і розташованих паралельно осі хромосоми.

Сукупність всіх клітин ДНК одної клітини даного організму, які несуть набір спадкових ознак (генів) називається геномом. У прокаріотів ДНК «гола», у еукаріотів закручена навколо білків – пістонів, радикали амінокислотних залишків мають + заряд. Гістонів розрізняють 5 типів. Спіраль ДНК обертається навколо 8-ми молекул пістона, утворюючи ядра – кори. На проміжних (лінкерних) ділянках ДНК знаходиться 1 молекула пістону п’ятого типу. Одиниця впорядкованості ДНК, що складається з кори та лінкерної ділянки з пістоном наз нуклеосома. Нуклеосоми утв петлі, які формують хроматин – форма молекули ДНК еукаріотів між поділами клітини. Розрізняють ділянки менш ущільнені – еухроматин (барвник поглинається слабко) – саме ці ділянки є кодуючими і гетерохроматин - еухроматин (барвник поглинається сильно) –ці ділянки є некодуючими. Під час поділу клітини ці ділянки ущільнюються і з них формуються хромосоми.

Каріотип жінки

Встановлено, що відхилення в кількості або структурі хромосом від норми, що виникають в статевих клітинах або на ранніх етапах дроблення заплідненої яйцеклітини, викликають порушення нормального розвитку організму, обумовлюючи в деяких випадках виникнення частини спонтанних абортів, мертвонароджень, вроджених вад і аномалій розвитку після народження (хромосомні хвороби). Прикладами хромосомних хвороб можуть служити хвороба Дауна (зайва G-хромосома), синдром Клайнфелтера (зайва Х-хромосома у чоловіків) і Шерешевського - Тернера (відсутність в каріотипі Y- або однієї з Х-хромосом).

У 1960 р. в Денвері було прийнято уніфіковану класифікацію хромосом, згідно з якою назву « каріотип» рекомендують застосовувати до набору хромосом однієї клітини. Ідіокаріограма – це систематизований каріотип, в якому хромосоми розміщені в порядку зменшення їх довжини. За Денверською класифікацією всі ауто соми поділено на 7 груп залежно від розміру хромосом і розміщення центромери.

Група А – 1-3 пари хромосом, великі метацентричні.

Група В – 4-5 пари хромосом, великі субметацентричні.

Група С – 6-12 пари хромосом, середні субметацентричні.

Група D – 13-15 пари хромосом, середні аероцентричні

Група Е – 16-18 пари хромосом, малі субметацентричні.

Група F – 19-20 пари хромосом, малі метацентричні.

Група G – 21-22 пари хромосом, малі аероцентричні.

Х – хромосома належить до групи С, У- хромосома – до групи G.