Додатки

Додаток 1

Загальний вид механізма подачі напівавтомата ПГД-312-5.

1.Кнопка «Заправлення дроту»;

2.Привід редукторний;

3.Потенціометер регулювання «М'який старт»;

4.Потенціометер регулювання вильоту електрода після зварки»

5.Касета;

6.Знімні ролики;

7.Ручка регулювання зусилля тиску ролика;

8.Кнопка «Тест газу»;

9.Потенціометер регулювання подачі дроту;

10.Потенціометер регулювання напруги мережі;

11.Тумблер перемекання режимів «Довгі/Короткі шви»

12.Розєм для підключення пальника;

13.Розєм для підключення кабелю керування;

14.Струмовий розєм;

15.Газовий клапан;

16.Штуцер для підключення патрубків системи охолодження пальника;

17.Штуцер для підключення патрубків подачі охолоджувальної рідини від системи водного охолодження.

Механізм подачі з 4-х роликовим Механізм подачі з комунікаціями механізмом подачі для підключення

водоохолоджувального пальника

Додаток 2

1.Зварювальний випрямляч; 2.Редуктор зварювальний із підігрівником;

3. Механізм подачі; 4.Пальник; 5. Кабель зварювальний(+);6.Кабель керування; 7. Кабель зварювальний (-);8.Шланг газовий; 9.Газовий балон (Вуглекислота).

5. Економічна частина

Для оплати праці працівників ПАТ «Черкасиавтотранс» приймається погодинна форма оплати праці,за якою мірою праці є відпрацьований час (дні або години).

Для керівників,спеціалістів і технічних працівників встановлені посадові оклади,для робітників – тарифні ставки. Підставою для цього є тарифна система.

Таблиця 5.1.

Тарифні коефіцієнти

N з/п	Категорії працівників	Тарифні розряди
			II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX
		1,0	1,08	1,23	1,35	1,54	1,8	2,0	2,2	2,5
1	Робітники		1,08	1,23	1,35	1,54
2	Службовці (технічні працівники)					1,54
3	Керівники виробничих підрозділів							2,0
4	Спеціалісти функціональних підрозділів								2,2
5	Керівники підприємства									2,5

Тарифна ставка робітника і^го кваліфікаційного розряду обчислюється за формулою:

, грн.

де - годинна тарифна ставка робітника і^го кваліфікаційного розряду, грн.;

ТС₁ - тарифна ставка першого розряду, грн.;

–тарифний коефіцієнт робітника і^го розряду. Годинна тарифна

ставка робітника першого розряду обчислюється за формулою:

, грн.

де - встановлена законодавством мінімальна заробітна плата на момент

виконання розрахунків вона становить 922,00 грн. з 01.12.2010 року;

- нормативна тривалість робочого часу за місяць, год.

, год.

Посадові оклади керівників,спеціалістів і службовців обчислюються за формулою:

, грн.

де ЗПmin – мінімальна заробітна плата на час виконання розрахунків,грн.(922,00 грн.);

Кі – тарифний коефіцієнт і-того розряду.

Основна заробітна плата - плата за виконану роботу чи функції і обраховується вона за тарифними ставками чи посадовими окладами.

Річний фонд основної заробітної плати робітників обчислюється за формулою:

, грн.

де - годинна тарифна ставка і-го кваліфікаційного розряду, грн.;

–чисельність робітників і-го розряду, осіб;

–дійсний річний фонд робочого часу, год.;

n – кількість груп тарифних розрядів.

Річний фонд основної заробітної плати керівників, спеціалістів і службовців обчислюється за формулою:

, грн,

де – місячний посадовий оклад і^го працівника, грн.;

–чисельність працівників з і^им посадовим окладом, осіб.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлені норми, а саме:

-за перевиконання встановлених норм;

-за особливі умови праці;

-за трудові успіхи, винахідливість;

-за високу кваліфікацію, якість виконання робіт.

Вона включає доплати, надбавки, премії.

Сума премії, нарахована працівникам за виконання ними показників преміювання, обчислюється за формулою:

, грн.

де Ф_осн – фонд основної заробітної плати, грн.

–розмір премії, %.

Сума премії, нарахована робітником за реалізацію ними запасних частин обчислюється за формулою:

Пр.зч. = Пр.пр.зч. * СВзч. / 100, грн.

де, Пр.пр.зч. - розмір премії за реалізацію запасних частин, %; СВзч. - сума виторгу від реалізації, грн.

СВзч. = (1500-В * 10) * 12, грн.

де,Чсл - чисельність слюсарів, осіб

Оплата праці за невідпрацьований час обчислюється за формулою:

Оневих. = %невих. * (Фосн. + Пр.), грн.

де, %невих. - відсоток невідпрацьованого часу, що гарантується чинним законодавством (чергові, додаткові).

Трудомісткість зон ЩО, ТО-1, ТО-2,ПР:

Технічне обслуговування рухомого складу за періодичністю, переліком і тру­домісткістю виконуваних робіт поділяється на щоденне технічне обслуговування (ЩО), перше технічне обслуговування (ТО-1), друге технічне обслуговування (ТО-2) і сезонне технічне обслуговування (СО). За погодженням із головним розробником допускається обґрунтована зміна кількості видів ТО

при зміні конструкції транспортних засобів та умов експлуатації. Для сучасних авто­мобілів замість ТО-1 і ТО-2 проводиться одне періодичне обслуговування (ПО).

Щоденне технічне обслуговування охоплює контроль, спрямований на забезпечення безпеки руху, а також роботи для підтримування належного зовнішнього вигляду, заправляння паливом, маслом і охолодною рідиною, а для деяких видів рухомого складу — санітарну обробку кузова, що виконується на автотранспортному підприємстві після роботи рухомого складу на лінії. Контроль технічного стану автомобілів перед виїздом на лінію, а також при зміні водіїв на лінії здійснюється за рахунок підготовчо-заключного часу.

Прибирально-мийні роботи виконуються за потреби, але обов'язково перед технічним обслуговуванням чи ремонтом. Оброблення кузовів автомобілів спеціального призначення здійснюється відповідно до вимог та інструкцій щодо перевезення даного виду вантажів.

Перевірка технічного стану здійснюється щоденно відповідним технічним персоналом після повернення ДТЗ на місце постійної стоянки, а також водієм перед виїздом на лінію та під час зміни водіїв на лінії.

Якщо ДТЗ експлуатуються без повернення в кінці робочого дня на місце постійної стоянки, перевірка їх технічного стану проводиться водієм щодня перед початком роботи.

Технічне обслуговування ДТЗ виконується у планово-обов'язковому порядку, її

включаючи визначений Положенням та інструкціями виробників перелік І

обов'язкових робіт.

Щоденне обслуговування, технічне обслуговування ТО-1 і ТО-2 та сезонне 1

технічне обслуговування ДТЗ не належать до реконструкції, модернізації, технічного переоснащення та інших видів поліпшення ДТЗ.

Технічні обслуговування ТО-1 і ТО-2 охоплюють контрольно-діагностичні,

кріпильні, регулювальні, мастильні та інші роботи, спрямовані на попередження і виявлення несправностей, зниження інтенсивності погіршання параметрів технічного стану рухомого складу, економію палива та інших експлуатаційних і матеріалів, зменшення негативного впливу автомобілів на навколишнє середовище.

Сезонне технічне обслуговування, що проводиться двічі на рік, охоплює роботи для підготовки рухомого складу до експлуатації в холодну і теплу пору року.

Окремо плановий вид СО рекомендується проводити для рухомого складу, який працює в районах дуже холодного, жаркого сухого і дуже жаркого сухого клімату. Для решти кліматичних умов СО суміщають з ТО-2 при відповідному збільшенні трудомісткості.

Відповідно до призначення і характеру виконуваних робіт ремонт поділяють на капітальний (КР) і поточний (ПР).

Ремонт включає контрольно-діагностичні, регулювальні, розбірні, складальні, слюсарні, механічні, мідницькі, бляхарські, ковальські зварювальні, оббивні, електротехнічні, шиномонтажні, малярні та інші роботи. Можна виконувати ремонт окремих агрегатів і вузлів, а також автомобіля в цілому.

Капітальний ремонт рухомого складу, агрегатів і вузлів призначений для відновлення їх справності і близький до повного відновлення ресурсу. КР рухомого складу, агрегатів і вузлів роблять, як правило, знеособленим методом, який передбачає повне розбирання об'єкта ремонту, дефектацію, відновлення

або заміну складових частин, складання, регулювання, випробування.

Капітальний ремонт виконується за потреби згідно з результатами діагностики технічного стану і призначений для продовження строку

експлуатації ДТЗ.

Капітальний ремонт включає роботи, пов'язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менше трьох базових агрегатів. Капітальний ремонт причепів охоплює роботи, пов'язані із заміною рами.

Поточний ремонт (ПР) призначений для забезпечення працездатного стану рухомого складу з відновленням або заміною окремих його агрегатів; вузлів і деталей (крім базових), які досягли гранично допустимого стану.

Поточний ремонт виконується за потреби, згідно з результатами діагностування технічного стану ДТЗ, або за наявності несправностей і призначений для забезпечення або відновлення працездатності ДТЗ.

Поточний ремонт ДТЗ включає роботи, пов'язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова і рами).

Будь-який ремонт агрегатів належить до поточного ремонту ДТЗ.

При ПР допускається одночасна заміна комплектів агрегатів, вузлів і деталей, близьких за ресурсом. Агрегати, вузли і деталі, що відпрацювали, направляють на спеціалізовані виробництва для відновлення їх як запасних частин і комплектування з них ремонтних комплектів. Застосування ремонтного комплекту має виключати додаткові втрати робочого часу на доводку його елементів і доставку деталей, яких не вистачає, на робоче місце. ПР має забез­печувати безвідмовну роботу відремонтованих агрегатів, вузлів і деталей на пробіг, не менший, ніж до чергового ТО-2.

Щоб скоротити час простою рухомого складу, ПР здійснюють переважно агрегатним методом, при якому несправні або ті, що потребують КР, агрегати і вузли замінюють справними, взятими з обмінного фонду.

Склад обмінного фонду залежить від типу рухомого складу, умов роботи

ав­тотранспортних підприємств, системи керування запасами і включає такі

основні агрегати і вузли у складеному вигляді: двигун, коробку передач, гідромеханічну передачу, задній міст, передню вісь, рульове керування, підйомний пристрій платформи, коробку відбору потужності, а також вузли

відповідно до Положення.

Обмінний фонд створюють і підтримують за рахунок надходження нових і відремонтованих агрегатів та вузлів, у тому числі й оприбуткованих зі списаних автомобілів.

Для автотранспортних засобів, до яких висуваються підвищені вимоги безпеки руху (автобуси, автомобілі-таксі та ін.), рекомендують регламентувати частину робіт ПР (планово-запобіжний ремонт) для попередження відмов, які впливають на безпеку руху; вартість усунення яких нижча від вартості ремонту за потреби, включаючи збитки від простоїв рухомого складу; які найчастіше виникають при використанні автомобіля в конкретних умовах експлуатації. Частина операцій планово-запобіжного ПР малої трудомісткості може виконуватись разом із ТО. Цей вид ремонту називається супровідним. Переліки операцій, періодичності й трудомісткості планово-запобіжного ремонту наведені у другій частині Положення для конкретної сім'ї рухомого складу. Щоб забезпечити справний стан рухомого складу з періодичністю 0,5—0,6 від пробігу до КР, слід проводити ПР, який передбачає: поглиблений огляд,

контроль (діагностування) технічного стану елементів кузова, кабіни, рами і встановлених на них вузлів; проведення за результатами контролю (діагностування) потрібного ремонту, що передбачає відновлення (заміну) деталей і вузлів, які досягли граничного стану; герметизацію зварних швів і ущільнень; усунення вм'ятин і тріщин на панелях і каркасі кузова, кабіни і рами; видалення продуктів корозії, відновлення протикорозійного покриття кузова, кабіни і рами; пофарбування кузова, кабіни і рам автобуса.

Автобуси й агрегати, які не придатні за своїм технічним станом для подальшої

експлуатації або КР і пройшли встановлений амортизаційний термін, підлягають

списанню в установленому порядку. При цьому агрегати, вузли і деталі, які придатні для подальшого використання або підлягають КР, оприбут­ковують для

поповнення обмінного фонду. Елементи автомобіля, що відпрацювали, направляють на спеціалізовані дільниці підприємства для відновлення, і Операції із заміни на ДТЗ шин та акумуляторних батарей не належать до І реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення ДТЗ.

Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин та порядок їх коректування залежно від умов експлуатації викладено у нормативному документі використання устаткування за часом (ф_ф — 0,6—0,9); Р — кількість виконавців, зайнятих одночасно обслуговуванням одиниці устаткування.

Кількість устаткування, що використовується протягом усієї зміни (верстаки, шафи, робочий інструмент та ін.), беруть за кількістю виконавців робіт.

Кількість складського устаткування (Х_уС) залежить від запасу матеріалу (3), що зберігається, місткості одиниці устаткування (V_ус) і розраховуються за формулою:

Х_уС=3/ V_ус