З криволінійною віссю

Матеріалом для виготовлення збірних дорнів є твердий сплав ВК8 або ВК15М, стержні і хвостовики виготовляються з вуглецевих сталей і загартовуються до твердості HRC 40...45.

Цільні дорни виготовляють з твердих сплавів або з сталей ХВГ, ШХ15, 9ХС і загартовують до твердості HRC 62...64. Для підвищення терміну служіння оправки із сталі хромуються, азотуються або на їх робочі поверхні напилюється твердий сплав.

Кульки виготовляють із сталі шх15 і загартовують до твердості hrc 62...64.

При відношенні довжини отвору до діаметру L/D 7 дорнування проводиться на пресах методом проштовхування інструменту, а при L/D > 7 – протягуванням на протяжних або спеціальних верстатах.

Частіше дорнування проводять з малим натягом багатоелементними оправками. Режими обробки такого дорнування наведено в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 – Режими дорнування багатоелементними дорнами

Оброблюваний матеріал	Швидкість дорнування*, м/хв	Зусилля деформування, відн. од.	Оптимальний натяг, мм на один індентор при діаметрі отвору, мм
			10...18	18...30	30...50	50...80	80...120
Сталь при т, МПа 400 600	5...10	1,0	0,03-0,10	0,05-0,15	0,07-0,25	0,10-0,35	0,15-0,55
			0,05-0,15	0,07-0,20	0,10-0,35	0,15-0,55	0,25-0,80
Чавун	5...12	0,7	0,05-0,08	0,06-0,10	0,08-0,12	0.08-0,14	0,10-0,20
Кольорові метали і сплави	2...6	0,4	0,03-0,15	0,05-0,20	0,07-0.25	0,10-0,30	0,15-0,35

* При багатій подачі ЗОР: для сталі – до 15, для кольорових металів – до 25 л/хв.

Примітка. Як ЗОР використовується сульфофрезол, керосин та ін.

4 Порядок виконання роботи

1. Одержати у викладача завдання на виконання роботи.

2. Одержати в учбового майстра необхідні матеріали, інструменти та обладнання.

3. Закріпити заготовку в трикулачковому патроні токарного верстату і попередньо розточити отвір до необхідних розмірів та параметрів.

4. Визначити шорсткість поверхні отвору.

5. В пінолі задньої бабки закріпити спеціальну оправку для продавлювання кульки або дорну.

6. Зафіксувати задню бабку на станині верстата.

7. Перемістити за допомогою маховика піноль задньої бабки і проштовхнути кульку або дорн через отвір.

8. Визначити параметри заготовки після дорнування і зробити висновки по отриманим параметрам.

9. Заповнити МК на кожну операцію.

5 Зміст звіту про роботу

1. Назва роботи.

2. Мета роботи.

3. Технічне оснащення роботи.

4. Короткі теоретичні відомості.

5. Порядок дорнування кулькою та схема дорнування.

6. Порядок дорнування кулькою отвору зі скривленою віссю та схема дорнування.

7. Порядок дорнування отвору дорном та схема дорнування.

8. Висновки по роботі.

9. Заповнені МК на кожну операцію.

6 Питання для самоперевірки

1. У чому полягає процес дорнування і з якою якістю воно здійснюється?

2. Які бувають типи дорнів за конструкцією?

3. З яких матеріалів виготовляють дорни і кульки?

4. Яким інструментом дорнують отвори зі скривленою віссю?

5. Який розмір отвору буде після дорнування, якщо його порівняти з діаметром отвору до дорнування та діаметром інструменту?

6. Які параметри (якості) поверхні змінюються при дорнуванні?

Література [2, 3, 4, 5]

Лабораторна робота № 4

Нарізання різьб та налагодження токарно-гвинторізного верстата для нарізання різьб

1 Мета роботи

Закріпити теоретичні знання про різьби та їх нарізання. Навчитись налагоджувати верстат для нарізання однозахідних різьб плашкою, мітчиком, різцем та двозахідної різьби різцем.

2 Технічне оснащення роботи

1. Токарно-гвинторізний верстат 16Е16КП

2. Плашки. Плашкотримач

3. Мітчики. Коловорот для мітчиків

4. Різьбонарізний різець

5. Токарні різці: відрізний, прохідний відігнутий, прохідний упорний

6. Заготовки для нарізання різьб

7. Шаблон для контролю різьби

8. Штангенциркуль

3 Короткі теоретичні відомості

В машинобудівному виробництві використовують циліндричні різьби – кріпильні та ходові, а також конічні.

Різьби в залежності від форми профілю бувають: метричні, дюймові, трапецеїдальні, упорні, прямокутні, трубні циліндричні, трубні конічні, конічні дюймові, модульні, пітчеві.

Крім цих різьб використовуються деякі спеціальні різьби – кругла (електролампи), годинникові та інші.

Деякі типи і профілі різьб показані на рисунку 4.1.

Різьби бувають також однозахідні та багатозахідні (рисунок 4.2).

а б

Рисунок 4.1 Типи і профілі різьб: Рисунок 4.2 Двозахідна (а)

а – трикутна; б – прямокутна; та тризахідна (б) різьби

в – трапецеїдальна; г – упорна; д – кругла

Зовнішню різьбу можна виготовити різними інструментами:

різцями, гребінками, плашками, різьбонарізними головками, які самі розкриваються, дисковими та груповими фрезами, шліфувальними кругами, накатними роликами, різцем за вихровим методом.

Для виготовлення внутрішніх різьб використовують різці, мітчики, розсувні мітчики, групові фрези, накатні ролики.

Схеми нарізання зовнішньої різьби різьбовими різцями та схеми установок різців показані на рисунку 4.3 та 4.4.

а б

Рисунок 4.3 Схема нарізання Рисунок 4.4 Схеми установок різця

зовнішньої різьби: при нарізанні різьби

а – схема руху інструментаі заготовки;

б – нарізання різьби різцем

Багатозахідні різьби найчастіше нарізають, використовуючи спеціальні планшайби, за допомогою яких можна повертати заготовку відносно патрона на 180°, 120° та 90° залежно від кількості заходів; за допомогою набору різців, вершини яких розташовані на відстані кроку різьби, а також зміщенням верхнього супорту на крок різьби після нарізання одного заходу.

В багатозахідних різьбах на верстаті встановлюють не крок різьби, а хід різьби.