- •Міністерство освіти та науки україни
- •Поняття та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Основні заходи рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації осередка ядерного ураження.
- •Розвідка осередку ураження
- •Локалізація та гасіння пожеж
- •Надання першої медичної допомоги
- •Санітарна обробка потерпілих
- •Дезактивація споруд, транспорту та спеціальної техніки
- •Невідкладні роботи
- •Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха
- •Основні ушкодження людей при аваріях на аес, в осередку ядерного ураження та надання першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги при аваріях на аес, в осередках ядерного ураження.
- •Заходи рятувальних робіт і першої медичної допомоги в осередку хімічного ураження.
- •Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
- •Способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Способи тимчасової зупинки кровотечі такі:
- •М'які пов'язки: классифікация, призначення, правила накладання
- •Правила накладання бинтових пов'язок
- •Транспортна іммобілізація кінцівок: мета, показання до використання, засоби і правила їх використання.
- •Засоби транспортної іммобілізації
- •Основні прИнципи транспортної іммобілізації:
- •Основні правила іммобілізації
- •Засоби першої медичної допомоги потерпілим при опіках в осередках масового ураження
- •Основні протишокові заходи
- •Протишокові заходи в осередку ураження
- •Особливості протишокових заходів у дітей
- •Транспортування потерпілих, посадка та їх евакуація
- •Правила посадки потерпілих на транспорт.
- •Переніс уражених та хворих на руках, на лямках та підручними засобами.
- •Проведення реанімаційних заходів
- •Методика штучної вентиляції легенів «рот в рот» або «рот в ніс».
- •Боротьба з зупинкою серця, методика проведення непрямого масажу серця
- •Заходи по профілактиці западіння язика
- •Проведення рятувальних робіт в зонах катастрофічного затоплення (зкз)
- •Перша медична і долі карська допомога при утопленнях
Транспортна іммобілізація кінцівок: мета, показання до використання, засоби і правила їх використання.
Транспортна іммобілізація це створення нерухомості пораненого органу або поранених тканин на період майбутнього транспортування.
Вона досягається за допомогою наявних табельних засобів (шина Крамера або шина Дітеріхса), а при їх відсутності - за допомогою підручних засобів.
Після доставки хворого в лікарський заклад замість транспортної іммобілізації, який має тимчасове значення, застосовують лікарську або постійну іммобілізацію на весь період лікування.
Показання до транспортної іммобілізації:
Перелом кісток;
Ушкодження суглобів;
Ушкодження крупних судин та нервів;
Великі ушкодження м’яких тканин;
Рани, заражені токсичними та радіоактивними речовинами;
Великі опіки та відмороження;
Синдром тривалого стискування.
Транспортна іммобілізація передбачає наступні цілі:
Забезпечує нерухомість фрагментів зламаних кісток та спокій ушкодженої ділянки тіла, що сприяє зменшенню болі та являється одним із найбільш ефективних протишокових заходів;
Попереджує зсуванню уламків кісток;
Попереджує розвиток інфекції в рані та розповсюдженню мікробного зараження;
Велику роль спокій грає в збереженні тромбів в ушкоджених сосудах, що попереджує кровотечу;
Попереджує додаткову травматизацію тканин;
Попереджує можливість перетворення закритого перелому в відкритий;
Поліпшує кровообіг уражених тканин.
Засоби транспортної іммобілізації
Засоби транспортної іммобілізації бувають стандартні (випускаються промисловістю для медичних закладів) та імпровізовані (виготовляються із підручних засобів).
Стандартні транспортні шини. Найбільш поширені фіксовані шини із фанери, дощаті, дротяні драбинні шини. Дротяні драбинні шини Крамера випускають двох розмірів (110х11 см. і 60х8см.) зі сталевого дроту. Вони мають форму драбини, легкі та міцні, легко модельований по формі кінцівки, легко дезінфікуються.
Шини із підручних матеріалів. Транспортна іммобілізація здійснюється на місці події, так як постраждалих з переломами неможна переносити або перевозити без іммобілізації навіть на невеликі відстані. Тому часто на місці події застосовують шини із підручних матеріалів (дерев’яні рейки, довгі бруски, товстий картон, пучки хмизу, палки, лижі та ін.), не слід використовувати металеві предмети, зброю. При відсутності стандартних шин та підручних матеріалів в якості імпровізованих шин використовують авто іммобілізацію: верхню кінцівку прибинтовують до тулубу, а нижню – до здорової ноги.
Основні прИнципи транспортної іммобілізації:
Одяг та взуття з постраждалого можна не знімати, при необхідності вирізають в одягу вікно.
Часто перед накладанням шини проводять знеболювання, так як маніпуляція на пошкодженій ділянці звичайно болісні.
При наявності рани її необхідно закрити асептичною пов’язкою до накладення шини.
Кровоспинний джгут накладають на кінцівки до зупинки руху крові.
До накладення, шину підганяють по формі та розміру ушкодженої кінцівки. Підгонка шин проводиться по здоровій кінцівці, аналогічній ушкодженій.
Захист кісткових виступів від тиснення та утворювання пролежнів – шину накривають ватно – марлевими прокладками, якщо їх нема, то матерією, сіном, травою и т.д.
Довжина шини повинна бути такою, щоб шина фіксувала при переломах довгих трубчатих кісток не менше двох суглобів (вище або нижче місця ушкодження), а при переломах плеча та стегна – не менше трьох суглобів.
Шина накладається в зручному для кінцівки положенні. Для руки таке положення: відведення плеча на 30 в плечовому суглобі, згинання передпліччя в ліктьовому суглобі на 90 , кисть злегка зігнута. Для ноги: відведення в тазостегновому суглобі на 15 , легке згинання в колінному суглобі, ступня перпендикулярна до гомілки.
Шина прикріпляється бинтом обережно, не спричиняючи болі та не порушуючи кровообіг.
10. В зимову пору року кінцівку з накладеною шиною необхідно утепляти.