- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Структура навчальної діяльності
- •2.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •2.2. Зміст лекційних занять
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 6 Тема: Релігійні детермінанти української культури
- •Методичні вказівки
- •Тема: Витоки та історичні умови формування традиційної української культури
- •Міфологема «Землі» та її роль в українській культурі
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: Українська культурна ідентичність періоду модерну
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 2 Тема: Цивілізаційні детермінанти розвитку української культури
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: Релігійні детермінанти української культури
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: Соціально-культурна антропологія українця
- •Творчість Сковороди та ідеал «мандрівного філософа».
- •Емоційна модальність української ментальності й теорія «кордоцентризму» української культури.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: Особливості розвитку українського мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •2.5.1. Питання для модульного контролю Змістовий модуль 1
- •Змістовний модуль №2
- •2.5.2. Приклади тестових завдань
- •2.6. Індивідуально-консультативна робота
- •2.6.1. Тематика рефератів
- •2.6.2. Тематика творчих та наукових завдань
- •3. Система оцінювання знань студентів в умовах європейської кредитно-трансферної системи (ects)
- •3.1. Поточний контроль
- •3.2. Модульний контроль
- •3.3. Підсумковий семестровий контроль
- •3.4. Критерії оцінювання знань студентів
- •3.4.1. Поточний контроль
- •4. Список рекомендованих джерел
- •Ніколаєва т. Історія українського костюму. — к.: Либідь, 1996. — 174 с.
- •Вальчук Анатолій Миколайович
- •29013, М. Хмельницький, вул. Театральна, 8
2.6.2. Тематика творчих та наукових завдань
Архітектура та образотворче мистецтво в українській культурі кін. XVIII-XIX ст.
Висока культурна традиція та естетична категорія «пафосу» в українській культурі.
Внесок українських вчених в розвиток світової науки та техніки.
Дисидентський рух в Україні. Культурні здобутки української діаспори.
Західноєвропейські впливи в історії української культури.
Здобутки і втрати культурного будівництва в Україні в 1960-80 рр.
Ідеологічна уніфікація творчості в культурно-мистецькому житті України в радянський період, її денаціоналізація.
Козацькі думи в контексті європейської епічної традиції.
Культура і глобальні проблеми сучасності.
Культурні здобутки Київської Русі (X-XII ст.).
Культурні надбання дохристиянської Русі.
Культурно - просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
Культурно-просвітницька діяльність діячів греко-католицької церкви (А.Шептицький, Й.Сліпий та ін.).
Музична культура і театр як фактори прогресу української культури XIX ст.
Народницький період національно-культурного відродження. Кирило-Мефодіївське братство.
Національно-духовне відродження і розвиток культури в Україні в сучасних умовах.
Низька культурна традиція та естетична категорія «комічного».
Нова українська література (І.Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко, Т.Шевченко).
Побут, звичаї та обряди українського народу (поч. XIV - перш. пол. XVII ст.).
Поетична та пісенна творчість українського народу.
Розвиток філософської думки в Україні (Г.Сковорода, П. Юркевич).
Світове значення українського кіномистецтва (О.Довженко, С.Параджанов, І.Миколайчук).
Українська культура в рамках міжкультурних стосунків.
Харківський та Київський університети як центри національно-культурного відродження.
Шедеври музичної культури українського народу.
3. Система оцінювання знань студентів в умовах європейської кредитно-трансферної системи (ects)
Оцінювання знань студентів здійснюється паралельно за 5-бальною національною шкалою і за 100-бальною шкалою ЄКТС.
З урахуванням виконання позапрограмних завдань студент може отримати максимально 120 балів.
Така система контролю дозволяє здійснювати оцінювання більш гнучко, об’єктивно і сприяє систематичній та активній самостійній роботі студентів упродовж усього навчання, забезпечує змагальність між студентами в навчанні, стимулює виявлення і розвиток творчих здібностей студентів.
Система обов’язкова для використання в ході підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями Бакалавр, Спеціаліст, Магістр відповідно до навчальних планів.
3.1. Поточний контроль
3.1.1. З поточного контролю знань за семінарські заняття та самостійну (індивідуальну) роботу студент максимально може набрати 60 балів.
3.1.2. Кількість набраних за семінарські заняття та самостійну роботу балів визначається як результат множення семестрової середньої арифметичної оцінки з цих занять на 12 (ціну у балах однієї одиниці оцінки за національною шкалою).
Оцінка з поточного контролю виставляється одна за семестр після проведення останнього у ньому семінарського заняття.
3.1.3. Семестрова середня арифметична оцінка з семінарських занять та самостійної роботи обчислюється шляхом ділення суми кодів (5; 4,5; 4; 3,5; 3; 2; 1) отриманих студентом протягом семестру оцінок (“відмінно”, “дуже добре”, “добре”, “задовільно”, „достатньо”, „незадовільно”, „неприйнятно”) на цих заняттях з урахуванням перездач, на кількість отриманих оцінок та пропущених з неповажних причин занять.
Семестрова середня арифметична оцінка заокруглюється до десятих бала.
Студентові, який має невідпрацьовані незадовільні оцінки чи пропущені заняття, семестрова середня арифметична оцінка виставляється після їх відпрацювання.
3.1.4. Оцінювання самостійної роботи за змістовий модуль здійснюється в рамках поточного контролю шляхом оцінювання за 5-бальною шкалою із занесенням до документів обліку успішності студентів.
3.1.5. Викладач, який проводить семінарські заняття, виставляє у визначений термін кількість набраних з поточного контролю балів і заносить їх у відповідні документи обліку успішності студентів.