- •Скакун о.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. З рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.
- •§ 2. Об'єкти, предмет, метод, функції юридичної науки
- •§ 3. Юриспруденція як система юридичних наук
- •Глава 2. Загальна теорія держави і права як фундаментальна наука
- •§ 1. Виникнення загальної теорії держави і права
- •§ 2. Предмет теорії держави і права
- •§ 3. Функції теорії держави і права
- •§ 4. Метод теорії держави і права
- •§ 5. Теорія держави і права в системі суспільних наук
- •§ 6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •Глава з походження держави
- •§ 1. Основні теорії походження держави
- •§ 2. Загальні закономірності виникнення держави
- •§ 3. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
- •§ 4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
- •Глава 4 державна влада і держава
- •§ 1. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади і держави
- •§ 2. Поняття і ознаки держави
- •§ 3. Сутність держави
- •§ 4. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації
- •§ 5. Функції держави
- •§ 6. Типологія держав
- •§ 7. Деякі наукові концепції сучасної держави
- •Глава 5 держава у політичній системі суспільства
- •§ 1. Громадянське суспільство і держава
- •§ 2. Політична система суспільства і держава
- •§ 3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
- •§ 4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
- •§ 5. Відносна самостійність держави
- •Глава 6 форма держави
- •§ 1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління
- •§ 2. Класифікація форм державного устрою
- •§ 3. Види форм державного (політичного) режиму
- •Глава 7: механізм і апарат держави
- •§ 1. Механізм держави
- •§ 2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
- •§ 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
- •§ 4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
- •§ 5. Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- •§ 6. Система «стримувань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади
- •§ 7. Управління в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування
- •§ 8. Професійна і державна служба.
- •§ 9. Служба в органах внутрішніх справ
- •Глава 8 державні органі влади в україні
- •§ 1. Вищий представницький орган державної влади
- •§ 2. Глава держави
- •§ 3. Вищий виконавчий орган влади
- •§ 4. Представницькі органи влади на місцях
- •§ 5. Виконавчі органи влади на місцях
- •§ 6. Судові органи влади
- •§ 7. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи
- •§ 8. Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави
- •§ 9. Міністерство юстиції та Вища рада юстиції
- •Глава 9 соціальна правова держава
- •§ 1. Історія ідеї про правову і соціальну державу
- •§ 2. Поняття і ознаки соціальної правової держави
- •§ 3. Особа і держава
- •Глава 10 загальне вчення про демократію
- •§ 1. Поняття і ознаки демократії
- •§ 2. Функції і принципи демократії
- •§ 3. Форми та інститути демократії
- •§ 4. Демократія і самоврядування
- •§ 5. Демократія як загальнолюдська цінність
- •§ 6. Демократія і права соціальних меншостей (меншин)
- •Глава 11 права людини і громадянина
- •§ 1. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини
- •§ 2. Основні права людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини
- •§ 3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 4. Система обов'язків людини і громадянина
- •§ 5. Система прав дитини
- •§ 6. Система гарантій прав, свобод і обов'язків людини і громадянина в демократичній державі
- •§ 7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
- •§ 8. Міжнародний захист прав людини
- •§ 9. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні прав і свобод людини
- •Глава 12 основні теорії демократії
- •§ 1. Пролетарська (соціалістична) теорія демократії
- •§ 2. Теорія «плюралістичної демократії»
- •§ 3. Теорія елітарної демократії
- •§ 4. Теорія партисипаторної демократії
- •§ 5. Теорія корпоративної демократії
- •§ 6. Теорія «комп'ютерної демократії»
- •Глава 13 загальне вчення про право
- •§ 1. Термін «право»
- •§ 2. Походження права
- •§ 3. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
- •§ 4. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
- •§ 5. Сучасні концепції праворозуміння
- •§ 6. Поняття і ознаки права
- •§ 7. Сутність права
- •§ 8. Принципи права
- •§ 9. Функції права
- •§ 10. Цінність права
- •§ 11. Співвідношення права і закону
- •§ 12. Співвідношення національного і міжнародного права
- •§ 13. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив
- •Глава 14. Правова система держави і система права. Система законодавства і систематизація нормативно-правового матеріалу
- •§ 1. Поняття і структура правової системи
- •§ 2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
- •§ 3. Предмет і метод правового регулювання як підвалини формування системи права
- •§ 4. Публічне і приватне право
- •§ 5. Галузь права
- •§ 6. Інститут і підгалузь права
- •§ 7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •§ 8. Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
- •§ 9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
- •§10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
- •Глава 15 норми права у системі соціальних норм
- •§ 1. Поняття, ознаки і види соціальних норм, їх співвідношення з технічними нормами
- •§ 2. Норми моралі і норми права: їх зв'язок і взаємодія
- •§ 3. Норми-звичаї і норми права
- •§ 4. Корпоративні норми і норми права
- •§ 5. Поняття і ознаки норми права
- •§ 6. Види норм права
- •§ 7. Спеціалізовані (нетипові) норми права
- •§ 8. Структура норми права і норми-розпорядження
- •§ 9. Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
- •§10. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
- •Глава 16 правотворчість
- •§ 1. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
- •§ 2. Принципи і функції правотворчості
- •§ 3. Стадії правотворчого процесу
- •§ 4. Види і форми правотворчості держави
- •§ 5. Види правотворчості громадянського суспільства
- •§ 6. Судова правотворчість -особливий вид правотворчості
- •§ 7. Юридичні джерела (форми) права
- •Глава 17. Правовий акт. Нормативно-правовий акт. Міжнародний договір
- •§ 1. Правовий акт
- •§ 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
- •§ 3. Види нормативно-правових актів
- •§ 4. Поняття і ознаки закону
- •§ 5. Законодавчий процес
- •§ 6. Види законів
- •§ 7. Конституція — основний закон громадянського суспільства і держави
- •§ 8. Дія нормативно-правового акта в часі
- •§ 9. Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
- •§ 10. Поняття л/дзаконного нормативно-правового акта.
- •§11. Відомчий акт
- •§ 12. Підзаконний нормативний акт органу місцевого самоврядування. Підзаконний нормативний акт місцевого органу виконавчої влади
- •§ 13. Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
- •§ 14. Міжнародний договір
- •Глава 18 правовідносини. Юридичні факти
- •§ 1. Поняття та ознаки правовідносин
- •§ 2. Склад (структура) правовідносин
- •§ 3. Передумови виникнення правовідносини
- •§ 4. Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин
- •§ 5. Суб'єкти правовідносин
- •§ 6. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§ 7. Правосуб'єктність юридичних осіб
- •§ 8. Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Види правовідносин
- •§11. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
- •§12. Презумпції
- •§ 13. Правовідносини, що виникають при виконанні обов'язків
- •19 Правовий статус особи, народу, держави
- •§ 1. Правовий статус особи
- •§ 2. Правовий статус народу
- •§ 3. Правовий статус держави
- •Глава 20 реалізація норм права. Правозастосування
- •§ 1. Поняття і основні форми реалізації норм права
- •§ 2. Поняття і ознаки правозастосування
- •§ 3. Основні стадії застосування норм права
- •§ 4. Основні вимоги до правильного застосування норм права
- •§ 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права
- •§ 6. Види актів застосування норм права
- •§ 7. Прогалини в праві і способи їх усунення.
- •Глава 21 тлумачення норм права
- •§ 1. Поняття тлумачення норм права
- •§ 2. Способи (методи) тлумачення норм права
- •§ 3. Види тлумачення норм права за суб'єктами
- •§ 4. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
- •§ 5. Акт тлумачення норм права
- •Глава 22. Правова і правомірна поведінка. Правопорушення
- •§ 1. Поняття, ознаки і види правової поведінки
- •§ 2. Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
- •§ 3. Склад і види правомірної поведінки
- •§ 4. Поняття і ознаки правопорушення
- •§ 5. Склад правопорушення
- •§ 6. Види правопорушень. Правопорушність
- •§ 7. Зловживання правом
- •Глава 23 юридична відповідальність
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •§ 2. Принципи і функції юридичної відповідальності
- •§ 3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права
- •§ 4. Підстави і стадії юридичної відповідальності
- •§ 5. Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ
- •Глава 24 законність. Правопорядок
- •§ 1. Поняття законності
- •§ 2. Принципи законності
- •§ 3. Вимоги законності
- •§ 4. Гарантії законності
- •§ 5. Поняття правопорядку
- •§ 6. Функції та принципи правопорядку
- •§ 7. Державна дисципліна
- •Глава 25 правосвідомість. Правова культура
- •§ 1. Поняття і структура правосвідомості
- •§ 2. Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
- •§ 3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- •§ 4. Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
- •§ 5. Правова культура суспільства
- •§ 6. Правова культура особи
- •§ 7. Професійна правова культура
- •§ 8. Структура правової культури суспільства
- •§ 9. Професійна правосвідомість і правова культура співробітників органів внутрішніх справ
- •Глава 26 правове виховання. Правовий всеобуч
- •§ 1. Поняття, ознаки і функції правового виховання
- •§ 2. Система і механізм правового виховання. Правова вихованість
- •§ 3. Правове загальне навчання (правовий всеобуч)
- •§ 4. Правовий нігілізм: джерела і шляхи подолання
- •Глава 27 правове регулювання і його механізм. Юридична техніка
- •§ 1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
- •§ 2. Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання
- •§ 3, Види, способи і типи правового регулювання
- •§ 4. Механізм правового регулювання
- •§ 5. Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- •§ 6. Стадії механізму правового регулювання
- •§ 7. Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- •§ 8. Юридична техніка
- •Глава 28. Предмет загального порівняльного правознавства. Поняття типу і типології правових систем світу
- •§ 1. Предмет і об'єкти аналізу науки загального порівняльного правознавства.
- •§ 2. Поняття типу (сім'ї) правової системи
- •§ 3. Класифікація правових систем світу
- •§ 4. Основні типи і підтипи (групи} правових систем світу
- •§ 5. Місце правової системи України
- •Глава 29 романс-германський тип правової системи
- •§ 1. Поняття романо-германського типу правової системи
- •§ 2. Формування романо-германського типу правової системи
- •§ 3. Система права та її структура
- •§ 4. Нормативно-правовий акт (закон) у системі джерела права
- •§ 5. Делегована правотворчість
- •§ 6. Правотворчість суб'єктів федерації
- •§ 7. Правовий звичай
- •§ 8. Правова доктрина
- •§ 9. Принципи права
- •§ 10. Роль судової практики
- •§11. Кодификація
- •Глава 30 англо-американський тип правової системи
- •§ 1. Поняття англо-американського типу правової системи
- •§ 2. Загальне право Англії
- •§ 3. Право справедливості
- •§ 4. Судовий прецедент у системі джерела права
- •§ 5. Правовий звичай
- •§ 6. Правова доктрина
- •§ 7. Принципи права
- •§ 8. Система англійського права
- •§ 9. Норма права
- •§10. Дія прецедентно'! норми в часі та просторі
- •§ 11. Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту
- •§ 12. Делегована правотворчість Англії
- •§ 13. Юридична термінологія країн загального права
- •§ 14. Судова система Англії
- •§ 1. Вплив англійського права на становлення правової системи сша
- •§ 2. Специфічні риси американської правової системи (у порівнянні з англійською)
- •§ 3. Судова система сша
- •§ 1. Своєрідність правової системи Шотландії
- •§ 2. Загальна характеристика правової системи Ірландії
- •§ 3. Основні риси правової системи Канади
- •§ 4. Особливості правової системи Австралії
- •§ 5. Характерні риси правової системи Нової Зеландії
- •Глава 31 змішаний (гібридний) тип правової системи
- •§ 1. Поняття змішаного типу правової системи
- •§ 2. Загальна характеристика скандинавської групи правових систем
- •§ 3. Джерела (форми) права скандинавських країн
- •§ 4. Система права. Кодифікація
- •§ 5. Уніфікація права скандинавських країн та її вплив на правові системи країн Балтії
- •§ 1. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем
- •§ 2. Основні риси правових систем країн Латинської Америки
- •Глава 32 релігійно-традиційний тип правової системи
- •1.1. Мусульманське право
- •§ 1. Поняття релігійно-традиційного типу правової системи
- •§ 2. Поняття мусульманського права
- •§ 3. Виникнення і розвиток мусульманського права
- •§ 4. Джерела мусульманського права
- •§ 5. Система мусульманського права та її структура
- •§ 6. Норма мусульманського права
- •§ 7. Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика
- •§ 8. Мусульмансько-правова доктрина
- •§ 9. Принципи права
- •§ 10. Правовий звичай
- •§ 11. Закон. Кодифікація
- •§ 12. Особливості судової системи
- •1.2. Індуське право
- •§ 1. Поняття індуського права
- •§ 2. Релігійні та ідеологічні джерела індуського права
- •§ 3. Правовий звичай, закон і судовий прецедент
- •§ 4. Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права
- •§ 5. Індуське право у правовій системі сучасної Індії
- •2.1. Китайське право
- •§ 1. Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем
- •§ 2. Поняття китайського права і філолофсько-моральні джерела його формування
- •§ 3. Джерела права
- •§ 4. Термін «право». Ставлення до суб'єктивного права
- •§ 5. Система права. Норма права
- •§ 6. Кодифікація
- •2.2. Японське право
- •§ 1. Поняття японського права і особливості його формування
- •§ 2. Джерела права сучасної Японії
- •§ 3. Система права сучасної Японії
- •§ 4. Закон. Кодифікація
- •3.3. Звичаєве право африки і мадагаскару
- •§ 1. Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем
- •§ 2. Основні риси звичаєвого права
- •§ 3. Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки
- •§ 4. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару
§ 5. Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ
Правопорушення, вчинені співробітниками органів внутрішніх справ, можна поділити на такі види:
1) вчинені на службі;
2) вчинені у зв'язку зі службою;
3) вчинені поза службою.
Численний персонал органів внутрішніх справ як частина населення країни піддається впливу загальних факторів правопорушень, що кореняться в соціальних суперечностях.
Особливі умови, що сприяють вчиненню правопорушень у системі правоохоронних органів, виражаються в таких можливостях:
- зловживання владними повноваженнями (зловживання службовим становищем);
- використання не за призначенням табельної зброї;
- зловживання службовими приміщеннями;
- використання не за призначенням спецзасобів, спецтех-ніки;
- зловживання ізоляторами тимчасового затримання підозрюваних (ІТЗ) і слідчих ізоляторів (СІЗО).
Правопорушення, вчинені співробітниками органів внутрішніх справ на службі і у зв'язку зі службою, як і всі правопорушення, можуть бути двох видів:
проступки |
злочини | |
|
Проступки | |
Адміністративні Настає адміністративна відповідальність |
- суспільне шкідливі, протиправні, винні діяння співробітників, що посягають на державний лад або суспільний порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління. | |
Дисциплінарні Настає дисциплінарна відповідальність |
— суспільне шкідливі порушення закріпленого нормами права (статутами, положеннями, правилами) юридичне обов'язкового порядку діяльності конкретних колективів органів та установ внутрішніх справ, тобто службової, учбової, трудової дисципліни. | |
Цивільно-правові Настає цивільно-правова відповідальність |
- посягання на врегульовані нормами цивільного права майнові і особисті не-майнові відносини, а також деякі відносини, передбачені нормами трудового, сімейного, земельного права. | |
Матеріальні Настає матеріальна відповідальність |
— заподіяння шкоди організаціям або громадянам під час виконання службових обов'язків. |
Злочини | |
Фальсифікації: а) посадове підроблення — фальсифікація матеріалів; б) зловживання службовим становищем у формі приховування злочинів від обліку, одержання хабара. 2. Насильство: а) дії, спрямовані на незаконне позбавлення волі із застосуванням до особи фізичної сили, нанесенням побоїв, заподіянням легких і менш тяжких тілесних ушкоджень, тяжких тілесних ушкоджень без обтяжуючих обставин; б) дії, що спричинили неумисне убивство. |
Проти правосуддя а) притягнення свідомо невинного до кримінальної відповідальності; б) за свідомо незаконний арешт; в) примушування до давання показань та ін. |
Юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ є складовою частиною його спеціального правового статусу як посадової особи (разом з повноваженнями, тобто правами і обов'язками). Вона має вторинний характер: реалізується в результаті вчиненого правопорушення, являє собою не просто порушення виконання обов'язку, а й реакцію на правопорушення, що спричиняє несприятливі наслідки для винної особи. Правда, чинне законодавство України не завжди конкретизує відповідальність окремих категорій співробітників органів внутрішніх справ, за винятком кримінальної і адміністративної. Ефективності юридичної відповідальності співробітника органів внутрішніх справ сприяла б чітка вказівка на склади правопорушень, що спричиняють дисциплінарну, матеріальну та інші традиційні види відповідальності.
Якщо розглядати особливості юридичної відповідальності співробітника органів внутрішніх справ у контексті загальногромадянської юридичної відповідальності, то висновок може бути один: він несе однакову відповідальність за однакові правопорушення з іншими громадянами; для нього існують однакові підстави для притягнення до юридичної відповідальності (наявність складу правопорушення), єдиний процесуальний порядок, єдине судочинство та ін. Тут діють загальні для всіх громадян конституційні принципи: рівність перед законом, рівна відповідальність перед судом.
Якщо розглядати особливості юридичної відповідальності співробітника органів внутрішніх справ у контексті його службової діяльності, то загальним правилом є таке: він несе підвищену відповідальність за порушення норм права, тому що наділений значним обсягом прав і обов'язків — повноважень (пра-вообов'язків) щодо особи і громадянина.
До особливостей юридичної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ можна віднести:
1) більш широке коло підстав для відповідальності;
2) наявність підстав для відповідальності, застосовуваних лише до співробітників органів внутрішніх справ як до службовців;
3) підвищений рівень відповідальності стосовно тих її видів, що поширюються і на громадян;
4) виникнення складів правопорушень як безпосереднього результату наявності державно-владних повноважень.
Види юридичної відповідальності, застосовувані до співробітників органів внутрішніх справ:
кримінальна — позбавлення волі, майна, виправні роботи без позбавлення волі та ін. — конкретні санкції застосовуються лише за вчинення злочинів, перелік яких міститься в кримінальному законодавстві;
адміністративна — особи рядового і начальницького складу несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами; за порушення правил дорожнього руху, полювання, рибальства і охорони рибних запасів, митних правил і за контрабанду — на загальних підставах. До них не можуть бути застосовані такі заходи, як штраф, адміністративний арешт, виправні роботи;
дисциплінарна — накладається в порядку, передбаченому правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також відповідно до норм Положення про службу в органах внутрішніх справ і Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ — у разі, якщо за такі порушення не встановлена адміністративна чи кримінальна відповідальність;
матеріальна — настає тоді, коли співробітник (заподіювач шкоди) перебуває в трудових або службових відносинах з потерпілим. Матеріальна відповідальність поширюється на випадки заподіяння шкоди державній власності, її розмір за шкоду, заподіяну співробітником (особою рядового і начальницького складу) державі під час виконання службових обов'язків, залежить від складу правопорушення. Як правило, це неповне відшкодування шкоди в порядку регресу відповідному органу внутрішніх справ, оскільки збитки заподіюються під час виконання службових обов'язків. Орган же внутрішніх справ відшкодовує шкоду у повному обсязі незалежно від вини співробітника (заподіювача шкоди) — в результаті неправильного виконання їм службових обов'язків — тим організаціям, підприємствам, громадянам, яким вона була заподіяна;
цивільно-правова — настає тоді, коли співробітник (заподію-вач шкоди) не перебуває в трудових або службових відносинах з потерпілим; він відшкодовує будь-яку майнову шкоду, заподіяну ним не під час виконання службових обов'язків.
Слід зазначити, що наукова громадськість України останнім часом активно виступає за доцільність створення адміністративної юстиції. Передбачається, що вона здійснюватиметься в системі загальних судів шляхом їх спеціалізації. Створення адміністративних судів дозволить зробити крок до побудови правової держави, реалізації принципу відповідальності держави перед особою, а не тільки особи перед державою, створити додаткові гарантії від порушень прав і свобод людини і громадянина з боку державних органів та їх посадових осіб, у тому числі співробітників органів внутрішніх справ.