4. Види мита.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезені на митну територію України, воно є диференційованим:

до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України; до товарів та предметів, які походять з економічних союзів або країн, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння. Тобто, іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України; до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Основну частину практично у всіх країнах складає імпортне (ввізне) мито.

Ввізне (імпортне) мито виконує наступні завдання:

поповнює прибуткову частину бюджету України;

захищає вітчизняного виробника від негативного впливу іноземної конкуренції, а також забезпечує умови для ефективної інтеграції України в світову економіку;

оптимізує співвідношення експорту та імпорту з позиції вимог платіжного та торгового балансу країни.

Експортне (вивізне)мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України. Експортне мито нараховується за ставками, передбаченими єдиним митним тарифом України. В більшості країн світу вивізне мито застосовується значно менше ніж ввізне. При застосуванні вивізного мита в основному виконуються наступні завдання:

поповнення прибуткової частини бюджету;

обмеження вивезення з країни товарів, необхідних для національної економіки, захисту економічної безпеки країни;

стимулювання експорту високотехнологічних товарів, обмеження вивезення сировини та продуктів первинної обробки.

Транзитне мито стягується з товарів, що провозяться через територію держави в інші країни (транзитом). Необхідно зауважити, що на даний момент транзитне мито практично не стягується у світі. Транзитне мито може встановлюватись для:

поповнення державного бюджету;

регулювання (обмеження) потоків певних груп товарів через територію країни. Встановлення пільг та зміна ставок мита, в тому числі на предмети особистого користування, здійснюються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. В Україні застосовуються наступні види мита (ст.7 Закону):

- адвалерне ( від латинської ad valorem – від вартості), яке нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

- специфічне, яке нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

- комбіноване, яке поєднує обидва ці види митного обкладення.

Для захисту економічних інтересів України, вітчизняного виробника та у випадках передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита (ст.11 Закону): спеціальне мито;

антидемпінгове мито; компенсаційне мито.

Спеціальне мито застосовується:

як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

як засіб захисту українських виробників;

як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари возяться на митну територію України в обсягах та за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

як заходи у відповідь на недружні або дискримінаційні дії інших держав, митних союзів та економічних угрупувань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або ущемляють інтереси України.

Під демпінгом розуміють експорт товарів та їх реалізацію в країні-імпортері здійснюється по набагато нижчими цінами, ніж на внутрішньому ринку країни- виробника. Різниця між цими цінами характеризує величину демпінгу, яка і являється основою формування антидемпінгового мита. Антидемпінгове мито застосовується:

у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіє шкоду;

у разі ввезення на митну територію України товарів, що є об’єктом демпінгу, яке заподіє шкоду національному товаровиробнику.

Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкретною оптовою ціною об’єкта демпінгу на момент експорту та заявленою ціною при його імпорті на митну територію України.

Застосування субсидій призводить до штучного заниження затрат, а відповідно, і цін на експортні товари. Імпорт в Україну таких субсидованих товарів по штучного заниженим цінам може нанести шкоди вітчизняним виробникам, значно стримувати розвиток вітчизняного виробництва. В таких випадках для захисту вітчизняного виробника може застосовуватись компенсаційне мито. Ставка компенсаційного мита визначається розміром субсидії. Компенсаційне мито застосовується:

у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких 194 безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду;

у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику.

Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законодавства України. У разі, якщо імпорт товару є об’єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив.

Вищевказані види мита можуть застосовуватись на протязі року. До деяких груп товарів, об’єм виробництва яких різко змінюється на протязі року, може застосовуватись сезонне мито. Застосування сезонного мита дозволяє державі більш ефективно регулювати імпорт та експорт таких товарів в певну пору року.

Сезонне ввізне та вивізне мито на окремі товари та інші предмети може встановлюватись на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

У відповідності з чинним законодавством, під час переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів справляються наступні податки: податок на додану вартість; акцизний збір; мито; митні збори.