Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.docx
Скачиваний:
72
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
94.82 Кб
Скачать

5.Основні етапи розвитку української соціології.

Основою розвитку укр. соц. Думки була Київська Русь. Цінними джерелами протосоціологічних ідей були „Повчання”, „Слово”, „Житія святих”. Самобутня думка формувалася під впливом античної та візантійської філософії. Провідною була ідея об’єднання східного слов’янства в єдину незалежну державу.

Запорізька Січ створила – козацьку республіку, як прототип укр. національного суспільства.

Важливий внесок у розвиток укр. соц.думки внесла Києво-Могилянська академія (17-18 ст.) (П. Могила, Т.Шевченко, Куліш). У соціальній філософії Г.Сковороди, підкреслено проблему справедливої рівності людей, права кожної особи на свободу і щастя. Кирило-Мефодіївське товариство (1846) висувало ідеї звільнення слов’ян та формування слов’янської федеративної республіки.

З появою С. в Європі вона вплинула на укр.вчених. Початком самостійних соц.праць вважаються дослідження „женевського гуртка” укр..вчених (80-і р. 19 ст.)

Під впливом Європи і розвитку різних напрямів соціології в Україні були започатковані різні соц.студії, які пропагували ідеї західної соціології та аналізували існуючий стан речей в Україні.

Перші укр.соціологи були передусім громадськими діячами, а вже потім науковцями.

Особливості і зміст основних етапів становлення соціології в Україні.

1. Протосоціологічний (з 9 ст. до 60-х р. 19 ст.) Характеризується зародженням ук.соціальної думки, витоки якої сягають в Київську Русь, Запорізьку Січ. Важливий внесок внесли Києво-Могилянська академія та Кирило-Мефодіївське товариство. Основні ідеї були навколо державності України. Г.Сковорода підкреслював проблему справедливої рівності людей та права кожної особи на свободу і щастя

2. Початок укр. соціології (60-х -20-х рр.. 20 ст.) – відбувається ознайомлення із західною соціологією, і використання її для пізнання соціальної реальності в Україні, створюються різні соц.студії в Україні. Перші укр.соціологи були передусім громадськими діячами, а вже потім науковцями (М.Драгоманов, М.Грушевський, Б.Кістяківський, В.Липинський)

3. Укр.соціологія за кордоном (20-х-60-х рр.. 20 ст.) характеризується безплідністю соціологічних студій в Україні та активністю емігрантів з України за кордоном. Під час вимушеної еміграції створено у відні Укр..соціологічний інститут (Шаповалов, Борковський, Старосольський)

Сучасний період – характеризується розвитком конкретних соціологічних досліджень, а з кінця 80-х р. розвивається як самостійна наука

Соціально-філософські ідеї М.Драгоманова.

М Драгоманов (1841-1895) був одним із засновників укр.соціології, першим використав термін соціологія у своєму курсі лекцій.

Соціологію розумів як універсальну науку, до складу якої могли б увійти історія, політекономія, політологія.

Серед методів соціології Драгоманов застосовував різноманітні способи дослідження, наукову критику, процедуру деідеологізації, компаративний (порівняльний) метод (зіставляючи як представників різних соціальних груп, так і самі групи в різні історичні періоди).

Основними чинниками суспільного прогресу вважав ек.прогрес, вільну науку та філософію, культуру.

Розглядав соціальний прогрес як поступовий рух ідей, однак не виключав і революційний шлях. Його ідеї пов’язані із спенсерівською теорією еволюції та розвитку суспільства.

Особливу увагу приділяв соціології політичних відносин. Виступав проти централізації влади як способу політичного та національного гноблення.

Відстоював право укр.. народу на розвиток нац. культури.

Соціологія радянського періоду та її криза.

Після Жовтневої революції прискорилася інституалізація соціології: з’явилися нові навчальні та наукові заклади, проводилися дослідження і видавалися праці. Але дуже швидко соціологію заборонили.

Соціологію радянського періоду вважають однією з найвідсталіших наук, з огляду на:

= контроль партії над плануванням, тематикою та проведенням соціол. досліджень

= відсутність самостійного статусу соціології та ототожнення її з історичним матеріалізмом

= постійний політичний ризик інноваційної соціології

= обмеженість держ.соц. статистики та її недостовірність

= нерозвиненість наукових зв’язків з зарубіжними колегами

= відсутність висококваліфікованих фахівців соціологів.

Лише в 60-х роках, в час „потепління” з’явилися окремі соціологічні дослідження. Але все було в рамках марксизму і не торкалося системи освіти.

І тільки в середині 80-х років відбулися корінні зміни в суспільстві, які сприяли створенню принципово нових умов для розвитку соціології

Роль М.Грушевського у розвитку соціології.

Соціологічна думка в Україні розвивалася як складова загальноєвропейської культури. На межі 19-20 ст. на розвиток соціології в Україні справив європейський позитивізм, під впливом якого сформувалися соціологічні погляди М.Грушевського - голови Центральної Ради УНР (1866-1934).

Він став лідером інституалізації соціології в Україні. Забезпечував поширення досвіду, здійснював навчально-популярізаційну та публіцистичну діяльність.

У 1919 р. в еміграції заснував у Відні Український соціологічний інститут, було сформовано бібліотеку, відбувалися громадські читання та лекції, видавалися книжки, матеріали проведених соціол. досліджень

На жаль, йому не вдалося подібний інститут створити в Києві, натомість було створено науково-дослідну кафедру історії України під керівництвом М.Грушевського, при якій організовано секцію методології та соціології.

Він сприяв оволодінню укр..наукою історико-соціологічним методом дослідження, теоретичним та практичним його розвитком.й підхід до розвитку соціології.

Грушевський розробив перші наукові засади укр. політичної соціології. Він теоретично та юридично обґрунтовував право народу на власну державу, довівши, що укр. народ існує як окремий історичний, культурний та етнічний об’єкт.

Проблеми розвитку сучасної української соціології.

В середині 80-х років в Україні відбулися корінні зміни в суспільстві, які сприяли створенню принципово нових умов для розвитку соціології.

Збільшується значення С. в житті суспільства. В 1990 р. створено інститут С. в системі Академії Наук України, випускаються журнали з соціолог. питань, створено соціолог. Асоціацію.

С. стала обов’язковою для вивчення у ВищНавчЗакладах. З прийняттям у 2001 р. Указу Президента „Про розвиток соціологічної .науки в Україні” започатковані держ наукові соціол.програми, створено банк соціологічних даних, створюються соціол.служб в установах, поширюються знання серед населення.

Водночас слід активізувати діяльність щодо забезпечення формування соц мислення в усіх верствах населення.

Чинники, які пояснюють необхідність оволодіння соціологією в Україніи:

1. зростає значимість соц.факторів у житті суспільства (раніше інтереси людей не враховувалися)

2. створюється правова держава, в якій має бути сформоване громадянське суспільство, зростає плюралізм ідей

3. виникло соціальне замовлення на об’єктивну соціологічну інформацію, яка дає можливість вчасно помітити тенденції та закономірності суспільного розвитку.

4. країна стала більш відкритою для обміну із світовою науковою думкою

Для успішного розвитку С. необхідні певні умови, а саме демократизація всіх сторін суспільного життя, відкритість суспільства, здатність людей реально оцінювати надбане .

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]