2. Експериментатор: його особистість і діяльність

Результати досліджень дозволяють припустити вплив на експериментатора:

- біосоціальних якостей (віку, статі, зовнішності, національності)

- психосоціальних якостей (рівня тривожності, потреби в соціальному схваленні, агресивності)

- ситуативних факторів (настрою, стану здоров’я, особистого знайомства з досліджуваним) тощо.

Функції експериментатора:

- організує роботу досліджуваного, дає йому завдання, оцінює результати, варіює умови експерименту, реєструє поведінку досліджуваного й результати його діяльності й т.д.

- виконує роль керівника, учителі, ініціатора гри, досліджуваний виступає у ролі підлеглого, виконавця, учня, веденого учасника гри.

Всі експериментатори мріють про “ідеального досліджуваного”.

“Ідеальний досліджуваний”: слухняний, кмітливий, прагне до співробітництва з експериментатором; працездатний, дружньо налаштований, неагресивнийм і позбавленим негативізму.

Цікаве:модель “ідеального досліджуваного” відповідає моделі ідеального підлеглого або ідеального учня.

Якщо поведінка досліджуваного в експерименті відхиляється від очікувань дослідника, він може виявити до досліджуваного ворожість або роздратування.

Типи помилок експериментаторів при оцінці результатів діяльності досліджуваного (Л. Бергер):

1.  Заниження дуже високих результатів або завищення низьких. Причиною вважається прагнення дослідника підсвідомо “прив’язати” дані досліджуваного до власних досягнень.

2.  Уникання крайніх оцінок (як низьких, так і високих). Ефект той же – угруповання даних вище за середнє.

В 1 і 2 шкала деформується й стискується, тому що крайні результати зближаються із середніми.

3.  Завищення значимості однієї властивості досліджуваного або одного завдання із серії. Через призму цієї установки виробляється оцінка особистості й завдань.

4. Аналогічний випадок, але оцінка опосередкована концепцією про зв’язок або протиставлення тих або інших властивостей особистості.

5.  Помилки, обумовлені впливом подій, емоційно пов’язаних з конкретним досліджуваним.

Методи контролю впливу експериментатора:

1.  Автоматизація дослідження. Вплив експериментатора зберігається при вербуванні й первинній бесіді з досліджуваним, між окремими серіями й на “виході”.

2.  Участь експериментаторів, які не знають цілей дослідження (“подвійний сліпий досвід”). Експериментатори будуть робити припущення про наміри першого дослідника. Вплив цих припущень необхідно контролювати.

3.  Участь декількох експериментаторів і використання плану, що дозволяє елімінувати фактор впливу експериментатора. Залишається проблема критерію відбору експериментаторів і граничного числа контрольних груп. Вплив експериментатора повністю не здоланний, тому що це суперечить суті психологічного експерименту, але може бути тією чи іншою мірою враховане й проконтрольовано.

3. Особистість досліджуваного та ситуація експерименту

З погляду досліджуваного, експеримент – це частина його особистого життя (часу, дій, зусиль і т.д.), що він проводить у спілкуванні з експериментатором для того, щоб вирішити якісь свої особисті проблеми.

Досліджуваний повинен знати не тільки цілі й завдання дослідження (не обов’язково справжні), але розуміти, що й для чого він повинен робити в ході експерименту, більше того – особистісно приймати цю діяльність.

Плани опису експерименту як діяльності досліджуваного (Г. Журавльов):

1.  Фізичний: люди, що беруть участь в експерименті; об’єкти, якими маніпулює або які перетворить досліджуваний; засобу, який для цього розташовує досліджуваний; умови, у яких відбувається експеримент. Аналогічні компоненти виділяються й у діяльності експериментатора.

2.  Функціональний: способи дії, які запропонований досліджуваному; необхідний рівень компетентності досліджуваного; критерії оцінки якості діяльності досліджуваного; тимчасові характеристики діяльності досліджуваного й проведення експерименту.

3.  Знаково-символічний (інструкція досліджуваному): опис 1) цілей дослідження й цілей діяльності досліджуваного; 2) способів і правил дій; 3) спілкування з експериментатором; 4) знайомство з мотиваційною установкою, оплатою й т.д.

Важливі моменти експерименту за участю людей.

1. Системність психіки людини. На хід і результат психологічного експерименту впливає не тільки досліджувана сторона психіки досліджуваного, але й вся психіка в цілому, звідси виникає необхідність обліку й реєстрації набагато більшого числа психічних проявів, ніж це потрібно, виходячи з гіпотези дослідження.