Етапи формування мовлення
Відповідно до вікових особливостей і генетичними закономірностями засвоєння мови виділяються етапи мовного розвитку дітей у процесі цілеспрямованого навчання (Л. П. Носкова, 1993).
Перший етап - від початку навчання до чотирьох років. Він характеризується цілісним сприйняттям різних явищ, у тому числі й мовлення. У розвитку мовлення дитини цей етап характеризується пред'явленням речових одиниць для глобального сприйняття в усному і письмовому мовленні. У роботі з дітьми цього віку основними видами мовленнєвої діяльності є слухання, слухо-зорове сприйняття слів і фраз, глобальне читання табличок. У своїй вимові дітей на цьому етапі характерні наближеність і опора на цілісні одиниці. Тому дітей спонукають до наближеного виголошення слів і фраз: вони можуть відтворювати слова і фрази наближено, усічено. Однак, незважаючи на неповноту звукового складу, дорослі орієнтують дітей не на говоріння окремих складів або проголошення звуків, а на цілісне відтворення слів.
У письмовому мовленні діти засвоюють глобальний спосіб сприйняття графічних образів слів: увага в процесі глобального читання фіксується на цілісності слова, його довжині, а не на окремих буквах. На даному етапі починається навчання письму друкованими літерами, яке носить характер списування, з орієнтацією дитини не на виділення окремих букв, а на загальний образ слова і уточнення його значення.
Відповідно до глобального етапу оволодіння різними формами мовлення застосовують і різні методи, в основі яких лежить використання наслідування, робота за зразком. До них відносяться всілякі дидактичні ігри, віддзеркалено відтворюють слова і фрази або вчаться розрізняти їх на основі слухо-зорового сприйняття усного мовлення, підкріпленого глобальним сприйняттям письмового мовлення.
Другий етап - від чотирьох до шести років. Він передбачає поступовий перехід від цілісного сприйняття до аналізу мовного матеріалу. У ході глобального сприйняття формуються елементи аналізу мовних одиниць, що пов'язано з великою увагою дітей до окремих звуків, букв. Більш високий рівень аналізу усного мовлення пов'язаний з необхідністю уточнення звукового складу, з поліпшенням якості вимови. Збільшується обсяг сприйманих цілісно слів і виразів в письмовому мовленні, шляхом глобального читання, у більшості дітей до чотирьох років призводить до численних замін слів з графічного вигляду, що викликає помилки в розрізненні недостатньо засвоєного матеріалу. У зв'язку з цим на даному етапі навчання мови відбувається перехід до аналітичного читання, в основі якого лежить аналітико-синтетичний спосіб сприйняття слова. Залежно від вихідного рівня мовного розвитку для навчання аналітичному читанню використовуються різні допоміжні форми.
Навчання аналітичному читанню глухих дітей, як правило відбувається за допомогою дактилології. Вона забезпечує швидке оволодіння звуковим та складовим аналізом слова; сприяє швидкому переходу від глобального до аналітичного читання; сприяє підвищенню рівня усвідомлення усного мовлення, так як діти до п'яти років (тобто до кінця перебування в середній групі) можуть сприймати і відтворювати слова і фрази усно-дактильно.
Використання дактилології підвищує рівень аналізу мовлення також і за рахунок її підключення до власного письма дітей, оскільки письмо знайомих слів з опорою на дактильне проговорювання допомагає уникнути ряду помилок і пропусків букв, що часто відбувається в процесі письма по пам'яті.
Однак аналіз усного та писемного мовлення, який забезпечується за допомогою вживання такого допоміжного засобу, як дактилологія, має і деякі негативні сторони. Зокрема, інтенсивне застосування дактилології може привести до уповільнення темпу вимови, спотворення орфоепічних норм та інших компонентів вимови. Тому першорядне значення треба надавати формуванню навичок слухо-зорового і слухового сприйняття, навчанню говорінню. При формуванні вимови велике значення належить фонетичної ритміці.
У роботі з розвитку мовлення слабочуючих дітей також відбувається перехід від цілісних способів сприйняття і відтворення мовлення до аналітичних. Завдання формування різних видів мовленнєвої діяльності на цьому етапі навчання диктують необхідність навчання аналітичному читанню, більш високий рівень засвоєння структури і буквеного складу слова у власному письмі. Навчання аналітичному читанню може відбуватися на основі поскладовій методиці, посилення роботи з розрізною азбукою, більшого обсягу власного письма. Важливо відзначити, що штучне подовження етапу глобального сприйняття письмового мовлення може уповільнити темпи мовного розвитку дітей. Значні труднощі в оволодінні складової структурою слова і пов'язане з цим уповільнення темпів навчання читання, найчастіше пов'язані з низьким рівнем пізнавального розвитку слабочуючої дитини, можуть спонукати педагога вдатися до використання дактилології.
Третій етап - від шести до семи років, що передбачає поглиблення аналізу мовленнєвого матеріалу як при сприйнятті, так і при його відтворенні. Подальший розвиток аналізу мовної дійсності пов'язано з навчанням мови в школі, де відбувається систематичний та аналітичний розгляд різних компонентів мови. На цьому етапі підвищується рівень аналізу усного мовлення, що пов'язано з викликанням і постановкою звуків, автоматизацією їх на рівні складів, слів, речень. Уточнення звукової структури слів відбувається в процесі слухання, слухо-зорового сприйняття, в деяких випадках - в ході усно-дактильного промовляння. Основним способом сприйняття матеріалу є слухо-зоровий, який доповнюється у випадках пред’явлення складного чи нового матеріалу читанням з руки - це підвищує рівень аналізу та розуміння сприйманого матеріалу. Власне говоріння дітей спирається на відпрацювання всіх фонетичних елементів мовлення перехід їх від аналізу до синтезу.
На даному етапі удосконалюються навички аналітичного читання, діти повністю опановують техніку читання. Основна увага надається усвідомленню прочитаного, аналізу тексту. Аналіз засвоєного мовленнєвого матеріалу доповнюється власним письмом дітей. Для уточнення літерного складу слів і фраз, а також орфографічних норм може використовуватися усне промовляння.
Розглянутий етап відрізняється також посиленням уваги до аналізу структури слів, що забезпечує проведення елементарних спостережень за формою і значенням слів. Це і уточнення значення однокореневих слів, і простежування аналогій в словах, і спроби утворення нових слів за аналогією. У дошкільному віці ці дії не носять характеру навчальних вправ, а проводяться у вигляді ігор, цікавих вправ.
Список літератури
Боскис Р. М. Глухие и слабослышащие дети / Р. М. Боскис. – М, 1963.
Вопросы формирования речи аномальных детей дошкольного возраста/ Под ред. Л. П. Носковой. — М, 1982.
Зикеев А. Г. Развитие речи слабослышащих учащихся (1—4-й классы 2-11 отделения) / А. Г. Зикеев. – М, 1976.
Корсунская Б. Д. Методика обучения глухих дошкольников речи / Б. Д. Корсунская. – М, 1969.
Носкова Л. П. Развитие речи детей с нарушениями слуха // Дошкольное воспитание аномальных детей / Под ред Л. П. Носковой. — М, 1993.
Носкова Л. П. Методика развития речи дошкольников с нарушениями слуха / Л. П. Носкова, Л. А. Головчиц. – М, 2004.