- •Лекція 1 Тема: вступ. Рівні організації організму людини.
- •1.Предмет і завдання вікової анатомії, вікової фізіології та шкільної гігієни
- •2.Організм як єдине ціле.
- •4.Механізми регуляцій фізіологічних функцій
- •Лекція 2 Тема: клітина, спадковий апарат клітини, статеві клітини, тканини.
- •1. Клітина, як структурна і функціональна одиниця людського організму.
- •2. Тканини.
- •3. Статеві клітини людини.
- •Лекція 3 Тема: ріст і розвиток організму людини
- •1.Поняття про онтогенез та його періоди
- •2.Характеристика передембріонального періоду розвитку
- •3.Пренатальний період розвитку
- •4.Характеристика постнатального періоду розвитку
- •Лекція 4 Тема: ріст і розвиток організму людини
- •1.Загальні закономірності росту і розвитку людини
- •2.Поняття про показники фізичного розвитку дитини
- •Лекція 5 Тема: біологічне значення, загальний план будови, властивості та розвиток нервової системи
- •1.Значення і розвиток нервової системи. Загальна схема будови нервової системи
- •2.Нервова тканина: будова, функції, види нейронів та нейроглії
- •3.Поняття про нервові закінчення. Синапси: будова, види, механізми передачі збудження
- •Механізм передачі збудження в хімічних синапсах
- •4.Поняття про рефлекс, рефлекторну дугу, рефлекторне кільце. Класифікація рефлексів
- •Лекція 6 Тема: будова, функції та розвиток відділів центральної нервової системи
- •1.Нервові центри, їх властивості
- •2.Гальмування: види і значення
- •3.Координація функцій організму
- •Лекція 7 Тема: вчення і.П.Павлова про вищу нервову діяльність
- •1.Поняття про внд
- •2.Характеристика умовних і безумовних рефлексів. Методи вивчення внд
- •3.Гальмування умовних рефлексів, його види
- •Лекція 8 Тема: поняття про пізнавальну діяльність людини
- •1.Аналітико-синтетична діяльність мозку. Поняття про динамічний стереотип
- •2.Особливості внд людини. Дві сигнальні системи дійсності
- •Лекція 9 Тема: типи вищої нервової діяльності. Гігієна нервової системи дитини
- •1.Основні типи внд. Вікові особливості внд дітей і підлітків.
- •2. Порушення внд
- •Лекція 10 Тема: значення сенсорних систем для організму людини. Зорова і слухова сенсорны системиїи: будова, функції та гігієна.
- •1.Будова, властивості, значення сенсорних систем
- •2.Зоровий аналізатор: будова, вікові особливості
- •3.Слуховий аналізатор: будова, вікові особливості
- •Лекція 11 Тема: вестибулярний апарат. Хеморецепторні сенсорні системи. М'язова, тактильна та температурна чутливість.
- •1.Вестибулярний апарат
- •Лекція 12 Тема: анатомія, фізіологія і гігієна залоз внутрішньої секреції
- •1. Поняття про ендокринні залози, методи їх вивчення.
- •2. Будова і функції залоз внутрішньої секреції, їх взаємодія.
- •Лекція 13-14 Тема: опорно-рухова система людини. Кістки: форма, з'єднання, будова, хімічний склад, ріст, розвиток.
- •1. Загальні відомості про опорно-руховий апарат. Частини скелету і їх розвиток.
- •2. Кістки.
- •Будова кістки: 1 — остеон; 2 — компактна кістка; 3 — губчаста кістка; 4 — артерія; 5 — вена; 6 — мозковий канал
- •3. Форма кісток.
- •Форми кісток
- •4. Скелет людини.
- •Скелет людини
- •Кістки черепа (вигляд збоку)
- •Кістки черепа
- •5. Вікові особливості черепа.
- •Череп новонародженого: 1 — велике тім’ячко; 2 — мале тім’ячко
- •Відділи хребта I — шийний (7 хребців); II — грудний (12 хребців); III — поперековий (5 хребців); IV — крижовий (5 зрослих хребців); V — крижово-куприковий (3-4 зрослі хребці).
- •Формування вигинів хребта
- •Грудна клітка: 1 — легеня, 2 — ручка грудини, 3 — тіло грудини; 4 — мечоподібний відросток; 5 —серце; 6 — діафрагма; 7 — селезінка; 8 — шлунок; 9 — печінка; 10 — реберні хрящі.
- •Кістки кисті 1 — горохоподібна; 2 — тригранна; 3 — півмісяцева; 4 — човноподібна; 5 — велика трапецієподібна; 6 — мала трапецієподібна; 7 — головчаста; 8 — гачкувата.
- •Статеві відмінності у будові таза Таз чоловіка — зверху, таз жінки — знизу. 1 — сіднична кістка; 2 — лобкова кістка; 3 — клубова кістка; 4 — тазовий вхід; 5 — лобковий симфіз.
- •Кістки стопи 1 — надп’яткова; 2 — човноподібна; 3 — проміжна клиноподібна; 4 — медіальна клиноподібна; 5 — латеральна клиноподібна; 6 — кубоподібна; 7 — п’яткова.
- •Лекція 15 Тема: особливості крові як тканини внутрішнього середовища
- •1. Кров і її значення.
- •2. Функції крові.
- •Червоний кістковий мозок (скануюча електронна мікроскопія, збільшення у 340 раз)
- •3. Склад крові.
- •Лекція 16 Тема: серцево-судинна система людини.
- •1. Будова і робота серця. Його вікові особливості.
- •Будова серця
- •2. Серцевий цикл.
- •3. Система кровообігу.
- •4. Велике і мале кола кровообігу.
- •5. Кровообіг плоду.
- •Кровообіг плоду
- •Кровообіг під час народження
- •6. Анемія та її профілактика.
- •Нормальна кров (зліва) та кров при залізодефіцитній анемії (справа) під скануючим мікроскопом
- •7. Вікові особливості реакціїсерцево-судинної системи на фізичні навантаження.
- •Лекція 17
- •3. Трахея і бронхи.
- •4. Гортань.
- •Надгортанник Листоподібний хрящовий клапан, який закриває вхід у гортань під час ковтання, запобігаючи потраплянню їжі та рідини у дихальні шляхи. 1 — надгортанник; 2 — їжа; 3 — гортань.
- •5. Легені.
- •Альвеоли (дихальні міхурці): 1 — респіраторна бронхіола; 2 — альвеола; 3 — капілярна сітка.
- •Лекція 18 Тема: газообмін. Регуляція дихання. Хвороби дихальної системи та запобігання
- •1. Газообмін у легенях.
- •Газообмін у легенях: 1 — шар рідини; 2 — клітина альвеоли; 3 — мембрана альвеоли; 4 — плазма; 5 — еритроцит; 6 — простір, заповнений рідиною; 7 — зовнішня мембрана; 8 — клітина капіляра.
- •2. Дихальні рухи.
- •М’язи, що беруть участь у виконанні дихальних рухів: 1 — зовнішні міжреберні м’язи; 2 — м’язи шиї; 3 — внутрішні міжреберні м’язи; 4 — м’язи живота.
- •Дихальні рухи та зміни тиску в легенях і плевральній порожнині
- •3. Регуляція дихання.
- •4. Рефлекторна регуляція дихання.
- •5. Гуморальна регуляція дихання.
- •6. Особливості регуляції дихання в дитячому віці.
- •7. Гігієнічне значення повітряного середовища в приміщенні та основні захворювання органів дихання дітей та підлітків.
- •Лекція 19 Тема: біологічне значення травлення. Травлення в ротовій порожнині.
- •1. Значення та функції системи травлення.
- •2. Загальна будова органів травлення.
- •3. Травлення в ротовій порожнині.
- •Лекція 20 Тема: травлення в шлунку, кишечнику.
- •1. Травлення в шлунку.
- •2. Травлення в кишечнику.
- •3. Вплив м’язової роботи на процеси травлення.
- •Лекція 21 Тема: обмін речовин і енергії в організмі людини.
- •1.Обмін білків, вуглеводів і жирів в організмі людини.
- •Лекція 22 Тема: енергетичний обмін. Вітаміни. Харчування і здоров'я людини.
- •1.Водний і мінеральний обмін.
- •2. Значення вітамінів для життєдіяльності людини.
- •Лекція 23 Тема: загальна характеристика органів виділення. Анатомія, фізіологія та гігієна органів сечовиділення.
- •Лекція 24 Тема: анатомія, фізіологія та гігієна шкіри.
- •Лекція 25 Тема: дитячі хвороби. Профілактика кишкових захворювань. Глистові захворювання.
- •1. Профілактика ботулізму
- •2. Профілактика гострих кишкових інфекцій
- •3. Профілактика отруєнь грибами
- •4. Профілактика туберкульозу
- •5. Профілактика дифтерії
Лекція 1 Тема: вступ. Рівні організації організму людини.
1. Предмет і завдання вікової анатомії, вікової фізіології та шкільної гігієни.
2. Організм як єдине ціле.
3. Властивості організму людини.
4. Механізми регуляцій фізіологічних функцій.
1.Предмет і завдання вікової анатомії, вікової фізіології та шкільної гігієни
1. Вікова анатоміявивчає будову тіла людини, його органів в різні періоди життя.Вікова фізіологіявивчає особливості життєдіяльності організму в різні періоди онтогенезу: функції органів, систем органів і організму в цілому у процесі його росту і розвитку, специфіку цих функцій на кожному віковому етапі.
Шкільна гігієна - наука про охорону і збереження організму, що росте . Вона вивчає вплив різноманітних факторів навколишнього середовища на дитячий організм, визначає сприятливі умови для його росту і розвитку. Розробляє на цій основі гігієнічні нормативи і вимоги, спрямовані на охорону і зміцнення здоров’я, гармонійний розвиток і вдосконалення функціональних можливостей дітей і підлітків. Зокрема, гігієнічні вимоги до режиму дня молодшого школяра, його харчування, до організації навчально-вихованого процесу в початковій школі, до обладнання, навчальних приміщень тощо.
Предметом вивчення курсу " Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни" є вивчення анатомо-фізіологічних особливостей дітей і підлітків у процесі їх індивідуального розвитку
Важливим завданням сучасної загальноосвітньої школи і початкової зокрема, є збереження здоров’я дитини, гармонійний розвиток її розумових і фізичних здібностей. Розв’язання цього завдання потребує забезпечення відповідності умов, режиму навчання анатомо - фізіологічним особливостям школярів, цілеспрямованого впливу на ріст і розвиток учнів, підвищення працездатності і функціональних можливостей організму дітей, розширення меж його адаптаційних можливостей.
Завдання курсу - формування в майбутніх педагогів знань про вікові особливості будови і функцій дитячого організму; про закономірності, що лежать в основі збереження і зміцнення здоров’я школяра, підтримання його високої працездатності під час різних видів навчальної і трудової діяльності; про гігієнічні вимоги до організації навчально - виховної роботи в початкових класах.
Значення курсуполягає в тому, що він є основою для вивчення педагогіки, вікової і педагогічної психології, методик викладання природознавства та інших дисциплін, сприяє формуванню в майбутніх педагогів наукового підходу до організації навчання і виховання молодших школярів, розуміння особливостей розвитку у дитини уваги, сприймання, формування пізнавальних потреб.
2.Організм як єдине ціле.
Організм людини складається з ієрархічно підпорядкованих підсистем і систем, які мають спільну будову і виконують спільні функції. Елементом системи є клітина яка має надзвичайно складну будову і яка постійно взаємодіє із навколишніми клітинами.
Сукупність клітин, подібних за формою і функціями утворюють тканину. Кожна тканина має специфічні властивості і виконує якусь певну, властиву їй функцію. Тканин є декілька типів: епітеліальна, сполучна, кісткова, м’язова, нервова.
Декілька тканин об’єднуючись утворюють органи. Як правило одна з тканин переважає і визначає головну функцію органа. Органи в організмі займають постійне положення, мають особливу будову і виконують певні функції. Наприклад, серце забезпечує поступання крові до всіх органів, тканин і клітин, легені здійснюють газообмін організму із зовнішнім середовищем, м’язи забезпечують рухи тощо.
Декілька органів, які разом виконують певну функцію, утворюють систему органів. В організмі людини розрізняють такі фізіологічні системи: крові, кровообігу і лімфообігу, дихання і виділення, ендокринну (залоз внутрішньої секреції), нервову.
Усі структури організму (від клітини до систем органів) працюють узгоджено, як одне ціле, утворюючи "систему систем" — організм. В організмі діяльність усіх клітин, тканин, органів і систем є строго узгодженою і направленою на забезпечення оптимальної життєдіяльності. Організм не є сумою окремих органів чи систем органів. Він виконує особливі функції взаємодіючи з навколишнім середовищем і використовуючи фактори цього середовища для свого існування і розвитку. Існування організму є неможливим без постійного, неперервного надходження інформації з навколишнього середовища.
3.Властивості організму людини
Організм людини - це цілісна система, яка володіє властивостями: обміном речовин і енергії, подразливістю, гомеостазом, саморегуляцією, саморепродукцією, адаптацією, ростом і розвитком.
Обмін речовин і енергії - це головна умова і ознака життя. В організмі людини, в його органах, тканинах, клітинах безперервно утворюються, руйнуються, оновлюються клітинні структури і складні хімічні сполуки. Обмін речовин полягає у надходженні із зовнішнього середовища речовин, засвоєнні їх, використанні організмом і виділенні продуктів розпаду. Для побудови нових клітин організму, роботи органів потрібна енергія. Людина отримує її в процесі обміну речовин. Джерелом енергії, необхідної для життя, є поживні речовини, які поступають в організм з їжею.
Подразливість - здатність клітин відповідати на подразнення шляхом переходу із стану фізіологічного спокою в стан активної діяльності.
Саморепродукція- здатність до самовідновлення, або розмноження.
На рівні організму цей процес має перервний характер, бо тільки через деякий час дорослий організм народжує новий - молодий.
Самовідтворення на молекулярному і клітинному рівнях відбувається безперервно. Це зумовлено тим, що руйнуються і розпадаються органічні молекули, органели клітин і цілі клітини. Наприклад, період напіврозпаду деяких білків печінки - кілька хвилин, окремі клітини крові живуть лише 0,5 год., клітини травного тракту - близько доби. За таких умов життя організму можливе лише у випадку, коли буде таке ж швидке відновлення зруйнованих структур.
Адаптація - здатність організму пристосовуватись до впливів навколишнього середовища, що може призвести до зміни функцій окремих фізіологічних систем. Наприклад, при тривалому вживанні їжі, багатій на білки в складі травних соків буде більше виділятися ферментів, що розщеплюють білки.
Вільне існування організму в умовах зовнішнього середовища, параметри якого мінливі, можливе лише в умовах сталості внутрішнього середовища. Внутрішнє середовище організму - це кров, лімфа, тканинна рідина. Клітина може існувати і функціонувати лише тоді, коли середовище, що її оточує, має певну концентрацію солей, температуру, осмотичний тиск та ряд інших фізико - хімічних показників
Гомеостаз - здатність зберігати постійний хімічний склад і фізико - хімічні властивості внутрішнього середовища. Коли показники гомеостазу, наприклад рН, виходять за певні межі, суттєво порушуються окремі структурні елементи клітин та її функції. Тому діяльність усіх механізмів, що регулюють фізіологічні процеси, зводиться насамперед до підтримання гомеостазу. Гомеостаз підтримується безперервною роботою органів кровообігу, травлення. дихання, виділення, ендокринних залоз. Важлива роль у підтриманні гомеостазу належить нервовій системі, яка регулює діяльність органів і систем організму.
Завдяки цьому в організмі постійно відбуваються процеси саморегуляції фізіологічних функцій, які створюють необхідні для існування організму умови.
Саморегуляція - здатність організму автоматично підтримувати свій хімічний склад, цілісність структур і функцій на всіх рівнях організації організму.
На клітинному рівні регулюється ступінь перетворення та відновлення макромолекул, органел.
На рівні фізіологічних систем органів і цілісного організму підтримання хімічної сталості тканин, їхньої структурної будови і функцій здійснюється нервовими і гуморальними механізмами регуляції.
З допомогою саморегуляції підтримується температура тіла, рН крові, артеріальний тиск, концентрація речовин тощо. Одна з умов саморегуляції - зворотній зв’язок між процесом, що регулюється і системою, що регулює.
Ріст і розвиток організму людини починається з моменту запліднення і продовжується протягом усього її життя. Під розвитком розуміють процес кількісних і якісних змін, які відбуваються в організмі людини, сприяють підвищенню рівня складності організації і взаємодії всіх його систем. Розвиток включає три основні фактори, які тісно взаємозв’язані і взаємозалежні: ріст, диференціювання тканин і органів, формоутворення.
Ріст - це кількісний процес, який характеризується безперервним збільшенням маси організму і супроводжується зміною кількості числа клітин (у кістках, легенях) або їх розмірів (у м’язах).