- •41. Педагогічні здібності
- •42. Розвиток пізнавальних процесів у юнацькому віці
- •43. Психологічний портрет учителя
- •44. Розвиток емоційно-вольової сфери у юнацькому віці. Криза юнацького віку.
- •45. Операції, способи і форми мислення.
- •46. Особливості діяльності в підлітковому віці. Важкі підлітки.
- •Психологічні основи навчально-виховної роботи з важкими підліткам
- •47. Учбові конфлікти та шляхи їх вирішення.
- •48. Методи вікової психології.
- •49. Врахування темпераменту дитини у навчально-виховній роботі
- •50. Вікова психологія як наука. Зв'язок вікової психології з іншими галузями психології
Психологічні основи навчально-виховної роботи з важкими підліткам
В підлітковому віці проявляються наслідки неправильного сімейного виховання та виховання в дитячому садку. Діти не вміють спілкуватися з однолітками, управляти собою звідси випливають невдачі в навчальній та трудовій діяльності, капризність, грубість, нестриманість, впертість, інертність. Дуже важливо на даному етапі виявити підлітків які відрізняються складним характером. В підлітковому віці дітей які важко піддаються виховному впливу, спричинено не лише відставанням в психічному розвитку, але й недостатністю життєвого досвіду. Підлітки копіюють дорослих — звідси виникає грубість, нестриманість, дратівливість, негативне ставлення до навчання, конфліктність у спілкуванні. Ефективність виховання залежить від того на скільки задоволені для цього умови: єдність педагогічного впливу; робота по згуртуванню учнівського колективу; наявність діяльності в котрій важкий підліток може самоствердитись з позитивної сторони як в очах однолітків, дорослих так і у власних; згуртованість виховного впливу родини та вчителів. Знання рівня давіантності може визначити правильний напрям психолого-педагогічного впливу. Особливості психолого-педагогічного впливу полягає: вивченні вікових та індивідуальних особливостей підлітка; об'єктивність ставлення відносно кожного підлітка; динаміка вивчання особистості. Педагог повинен уміти бачити ведучі якості підлітка, вміти відрізняти їх від другорядних та випадкових.
47. Учбові конфлікти та шляхи їх вирішення.
Конфлікт у школі явище багатопланове. При спілкуванні з учасниками шкільного життя, вчителю доводиться бути ще й психологом.
Конфлікт «Учень - учень»
Розбіжності між дітьми - звичайне явище, в тому числі і в шкільному житті. В даному випадку вчитель не є конфліктуючої стороною, проте взяти участь у спорі між учнями часом необхідно.
Причини конфліктів між учнями
• боротьба за авторитет
• суперництво
• обман, плітки
• образи
• образи
• ворожість до улюбленим учням вчителя
• особиста неприязнь до людини
• симпатія без взаємності
• боротьба за дівчинку (хлопчика)
Способи вирішення конфліктів між учнями.
Дуже часто діти можуть врегулювати конфліктну ситуацію самостійно, без допомоги дорослого. Якщо втручання з боку вчителя все ж необхідно, важливо зробити це в спокійній формі. Краще обійтися без тиску на дитину, без публічних вибачень, обмежившись підказкою. Краще, якщо учень сам знайде алгоритм рішення цієї задачі. Конструктивний конфлікт додасть в скарбничку досвіду дитини соціальні навички, які допоможуть йому в спілкуванні з однолітками, навчать вирішувати проблеми, що стане в нагоді йому і в дорослому житті.
Після вирішення конфліктної ситуації, важливий діалог вчителя з дитиною. Учні добре називати по імені, важливо, щоб він відчув атмосферу довіри, доброзичливості.
Дитина часто свариться і показує агресію, якщо у нього немає друзів і захоплень. У цьому випадку вчитель може спробувати виправити ситуацію, поговоривши з батьками учня, порекомендувавши записати дитину в гурток чи спортивну секцію, згідно його інтересам.
Конфлікт «Вчитель - батьки учня»
Подібні конфліктні дії можуть бути спровоковані як вчителем, так і батьками. Невдоволення може бути і двостороннім.
Причини конфлікту між вчителем і батьками
• різні уявлення сторін про засоби виховання
• невдоволення батьків методами навчання педагога
• особиста неприязнь
• думка батьків про необґрунтоване заниження оцінок дитині
Способи розв'язання конфлікту з батьками учня.
Коли ситуація тверезо оцінена і проблема змальована, вчителю простіше знайти справжню причину конфлікту з «важким» батьком, оцінити правильність дій обох сторін, намітити шлях до конструктивного вирішення неприємного моменту.
Наступним етапом на шляху до згоди стане відкритий діалог вчителя і батьків, на яких сторони рівні. Проведений аналіз ситуації допоможе педагогу висловити свої думки та уявлення про проблему батьків, проявити розуміння, прояснити загальну мету, разом знайти вихід із ситуації.
Конфлікт «Вчитель - учень»
Такі конфлікти, мабуть, найбільш часті, адже учні та вчителі проводять часу разом навряд чи менше, ніж батьки з дітьми.
Причини конфліктів між вчителем і учнями
• відсутність єдності у вимогах вчителів
• надмірна кількість вимог до учня
• мінливість вимог вчителя
• невиконання вимог самим учителем
• учень вважає себе недооціненим
• учитель не може примиритися з вадами учня
• особисті якості вчителя або учня (дратівливість, безпорадність, грубість)
Рішення конфлікту вчителя і учня
Краще розрядити напружену ситуацію, не доводячи її до конфлікту. Для цього можна скористатися деякими психологічними прийомами.
Природною реакцією на дратівливість і підвищення голосу є аналогічні дії. Наслідком розмови на підвищених тонах стане загострення конфлікту. Тому правильним дією з боку вчителя буде спокійний, доброзичливий, впевнений тон у відповідь на бурхливу реакцію учня. Скоро і дитина «заразиться» спокоєм педагога.
Невдоволення і дратівливість найчастіше виходять від відстаючих учнів, які несумлінно виконують шкільні обов'язки. Надихнути учня на успіхи в навчанні і допомогти забути про свої невдоволення можна, довіривши йому відповідальне завдання й висловивши впевненість у тому, що він виконає його добре.
Доброзичливе і справедливе ставлення до учнів стане запорукою здорової атмосфери в класі, зробить неважким виконання запропонованих рекомендацій.
Варто відзначити, що при діалозі між учителем і учнем важливо враховувати певні речі. Варто підготуватися до нього заздалегідь, щоб знати, що сказати дитині. Як сказати - становить не менш важливе. Потрібно вміти слухати і чути дитину.
При необхідності покарання, варто продумати його таким чином, щоб виключити приниження учня, зміна ставлення до нього.
Єдиний алгоритм рішення будь-якого шкільного конфлікту
• Перше, що зробить користь, коли проблема назріла, це спокій.
• Другий момент - аналіз ситуації без мінливості.
• Третім є відкритий діалог між конфліктуючими сторонами, вміння вислухати співрозмовника, спокійно викласти свій погляд на проблему конфлікту.
• Четверте - виявлення загальної мети, способів вирішення проблеми, що дозволяють до цієї мети прийти.
• П'ятим стануть висновки, які допоможуть уникнути помилок спілкування і взаємодії в майбутньому.
Відсутність конфліктів у школі - явище практично неможливе. І вирішувати їх все одно доведеться. Конструктивне рішення тягне за собою довірчі відносини і світ в класі, деструктивне - збирає образи і роздратування. Зупинитися і подумати в той момент, коли нахлинуло роздратування і гнів - важливий момент у виборі свого шляху вирішення конфліктних ситуацій.