- •Питання №2
- •Питання №3
- •Питання №4
- •Питання №5
- •Питання №6
- •Питання №7
- •І чверть: «Світ почуттів у музиці»
- •Іі чверть: (продовження)
- •Ііі чверть:
- •Питання №9
- •Питання №10
- •Питання №11
- •Зміст навчального матеріалу
- •Іі семестр «Музика та візуальні образи»
- •Питання №12
- •Питання №13
- •Питання №14
- •I семестр «Відлуння епох у музичному мистецтві».
- •II семестр «Музика в діалозі з сучасністю».
- •Питання №15
- •Питання №16
- •Питання №17
- •Питання №18
- •Питання №19
- •Питання №20
- •Питання №21
- •Про музичний смак
- •Питання №22
- •Питання №23
- •Розучування пісні на слух
- •Питання №24
- •Питання №25
- •Питання №26
- •Питання №27
- •Питання №28
- •Питання №29
- •Питання №30
Питання №5
♫ Дитячий голос 6 – 15 років, вікові особливості його розвитку, Гігієна, співацький режим і охорона дитячого голосу.
☺ Відповідь:
Основними причинами неправильного функціонування голосових органів, їх перенапруження і перевтоми є спів у невластивій певному голосу теситурі, зловживання верхніми звуками, форсоване звучання, надмірно тривалий спів, неправильні (шкідливі) звички голосоутворення, спів у хворобливому стані.
Учні нерідко змагаються в голосному співі, прагнучи заспівати голосніше, ніж це можливо для їхнього голосу; самостійно беруться виконувати пісні, діапазон яких виходить за межі їхніх можливостей. Зрозуміло, що це шкідливо позначається на їхньому голосі.
Спів вимагає значного нервового і м'язового напруження, тому швидко втомлює дітей. ☺ Відтак загальна тривалість співу на уроці не повинна перевищувати для першокласників 10 хвилин. У наступних класах вона може бути доведена до 15-20 хвилин з перервою після 10 хвилин співу. Вже при перших ознаках втоми слід залучати учнів до іншої діяльності.
Молодшим школярам властива підвищена емоційна збудливість, яка виявляється, зокрема, у голосній мові і викриках під час ігор удома, у школі на перервах тощо. Постійна голосна мова і крик завдають непоправної шкоди дитячим голосам. Учителю потрібно постійно говорити учням про небезпеку перенапруження голосу як у мові, так і при співі. Необхідно прищепити дітям переконання, що голос – це дуже ніжний інструмент і його треба берегти. На уроці музики надійним засобом для цього є помірний спів.
Вокально-хорова робота у 5 – 8-х класах має розвивати навички співу закладені в початковій школі. Якщо співацьке виховання у молодших класах було правильним, то до 10 – 12 років голоси дітей звучать особливо гарно.
Приблизно з 10 років у зв'язку з розвитком голосових м'язів спосіб звукоутворення починає набувати мікстового характеру. Голоси дітей звучать сильніше, збагачуються обертонами, збільшується діапазон. Особливо зміцнюється звучання у середній частині діапазону. Голоси дітей починають поступово поділятися на високі та низькі.
☺ Після 12 років діти вступають у період статевого дозрівання, під час якого відбуваються глибокі зміни в організмі, і зокрема, в голосовому апараті. Ці зміни виявляють значний вплив на розвиток дитячого голосу і дістали назву мутації (від латинського слова mutatio — зміна).
Встановлено, що зміни в голосовому апараті хлопчиків більш значні, ніж у дівчаток. Тому й мутація у хлопчиків проходить більш болісно, ніж у дівчаток.
☺ Яким має бути загальний співацький режим у період мутації. По-перше, учні не повинні зловживати силою голосу, а співати помірним і спокійним звуком. Форсований звук шкідливий у будь-якому віці, але в перехідний період він просто недопустимий, оскільки великий запас повітря і сильний тиск видиху дезорганізує роботу гортані. По-друге, співати слід тільки в обмеженому діапазоні, уникаючи звуків, які вимагають голосового напруження. По-третє, спів повинен бути обмеженим у часі. Слід частіше давати дітям відпочинок, не допускати втоми від співу.