ВСТУП
Геніальний син чеського народу, педагог–класик, основоположник педагогічної науки, великий мислитель, патріот, демократ–гуманіст і самовідданий борець за мир між людьми, Ян Амос Коменський (1592–1670) належить до числа тих історичних особистостей, що своїми творами і беззавітним служінням народу здобули нев'янучу славу і любов.
Праці Я.–А. Коменського аналізували Кратохвил М.В., Лордкіпінадзе Д.О., Смоляницький Я.А., Альт П., Джибладзе Г.Н., Сманцер А.П., Джуринський А.Н.та інші.
Сучасні зміни в суспільному устрої українського суспільства, соціальні явища нашого часу змушують нас звернутися до історичної спадщини. Ян –Амос Коменський жив і творив у XVII столітті, столітті, відомому в історії Європи та в історії Чехії зокрема, як століття відкритої боротьби між феодалізмом і капіталістичними елементами, що розвиваються. Процес капіталістичного розвитку руйнував економічну структуру феодалізму.
У феодальній середньовічній економіці починається період докорінного перелому. Усюди, де розвиваються зачатки капіталістичного виробництва, значно розвивається ремесло, винахідництво і наука. Як відомо, у середні століття протягом декількох сторіч церква відкидала велику частину культурної спадщини античного світу й утворення в середні століття базувалося на богослов'ї, усе нове піддаючи сумнівові і жорстокій критиці. Усе це гальмувало прогрес суспільної думки. І головною задачею нової епохи стало подолання середньовічного догматизму і схоластики.
Ціль буржуазії полягала у створенні нової, власної ідеології, заснованої на наукових знаннях і відповідному дусі епохи, набагато більш прогресивної в порівнянні з феодальною.
1.Життя та діяльність я.А коменського
Народився Ян Амос Коменський у родині міщанина Мартіна Коменського, члена протестантської громади, що зберігала гуситські та жижківські традиції, 28 березня (до речі, цей день на його батьківщині відзначається як день учителя) 1592 р. Місцем його народження більшість дослідників вважає містечко Нівніце, інша частина схильна до думки, що народився він в Угерському Броді. У віці 12 років Ян Амос залишився сиротою. Під час епідемії померли його батько, мати, два брати. Заопікувалася ним тітка, що проживала у Стражниці. Не забули про сироту і члени громади «Чеських братів». Допомогли закінчити латинську школу у Пшерові, а відтак скерували його до Герборнського університету (Німеччина) для здобуття вищої богословської освіти. Закінчив цей університет Коменський у 1613 р., а до січня 1614 р. поглиблював свої знання у знаменитому в той час Гайдельбергському університеті [3, c.402].
З весни того ж року, зразу після повернення до рідного краю, Коменський стає керівником Пшеровської школи й одночасно помічником пшеровського єпископа. З 1618 р. він очолює школу в місті Фульнек і є пастирем–проповідником в общині. 1621 р. переслідувачами чеських патріотів–протестантів було спалено місто Фульнек, згорів і дім Коменського. Помирають від чуми його дружина і діти. Життя його самого як активного протестантського діяча і чеського патріота було в небезпеці, і він вимушений був переховуватися у карпатських лісах. У 1628 р. Коменський очолив переселення великої групи чеських сімей у Польщу, в місто Лешно. В рідний край повернутися йому більше не судилося.
У Лешно Коменський керує чеською гімназією і здійснює душпастирське керівництво общиною, продовжує науково–дослідну роботу. Тут завершує написання головного педагогічного твору «Велика дидактика». Подальші етапи його проживання: 1641–1642 рр. – в Англії; в 1642 р. – у Швеції; 1643–1647 рр. – м. Ельблонг на польському березі Балтійського моря (виконує наукове замовлення шведів); 1648–1650 рр. – знову в Лешно; 1650–1654 рр. – в Угорщині (очолює експериментальну школу в Шарон–Патаці); 1654–1656 рр. – втретє повертається в Лешно до своїх земляків як їх духовний керівник; 1656 р. – поляки примусили чехів покинути Лешно (польські війська знищили місто), і частина чехів на чолі з Коменським перебирається через Німеччину до Амстердама, де і завершилась життєва дорога Я.А.Коменського. Помер він 15 листопада 1670 р. і похоронений у церкві в Наардані поблизу Амстердама [3, c.405].
В умовах цих переселень і навіть підпільного життя він не припиняє творчої роботи. Відомі понад 140 праць, написаних ним. Ще в університеті він розпочав написання великого чеського словника «Скарбниця чеської мови» і продовжив роботу над ним, працюючи у Пшерові та Фульнеку. Тут він працює і над створенням книги з дидактики чеською мовою «Чеський рай», пише публіцистично–філософську працю «Листи до неба». В час скитання в Карпатах написав «Лабіринт світла і рай серця» та твір «Зажурений», який ієзуїти внесли в список єретичних. В Лешно, окрім написання і видання «Великої дидактики» та «Материнської школи», почав роботу над «Пансофією» –– енциклопедією знань про природу і суспільство. В Ельблонгу завершив роботу над посібником з латинської мови «Найновіша метода навчання мов», «Правилами життя» та приступив до створення капітальної праці «Поради щодо впорядкування людських справ».В Угорщині був створений оригінальний підручник «Світ чуттєвих речей в малюнках», «Закони добре організованої школи», «Правила поведінки», «Похвала справжньому методу», «Про вигнання лінощів із шкіл», «Про культуру природних обдарувань», філософсько–політичний трактат «Щастя народу» та ін. Крім розробки системи загальної шкільної освіти, її дидактичних основ, Коменський підняв проблему безперервної освіти й виховання і розкрив її у роботі «Пампедія» [2, c.321].