Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка ЕП.doc
Скачиваний:
100
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
1.03 Mб
Скачать

Коефіцієнти, які характеризують регіональні фактори місцерозташування земельної ділянки (Км1)

Таблиця 2. Коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів різного адміністративного статусу та їх місце в системі розселення України (Кр1 )

Типи міст за адміністративним статусом і народногосподарськими функціями

Місце в

системі

розселення

Чисельність

населення

(тис. чол.)

Величина

коефіцієнта

1

2

3

4

1. Міста обласного підпорядкування, які виконують переважно курортно-оздоровчі функції. Переважно - центри адміністративних районів.

Центри районних, а в окремих випадках - міжрайонних низових систем розселення

20-50

1,2

2. Міста обласного підпорядкування промислові, промислово-транспортні, оздоровчо-курортні центри. Переважно - центри адміністративних районів.

Центри районних, в окремих випадках – міжрайонних систем розселення.

50 - 100

14

3. Міста обласного підпорядкування - багатогалузеві промислові або великі курортні центри, переважно – центри областей.

Центри обласних, в окремих випадках - міжрайонних і районних систем розселення

100 - 250

1,6

4. Місто Севастополь і міста обласного підпорядкування багатогалузеві промислові, а також адміністративні та культурні центри областей.

Центри обласних, в окремих випадках - міжрайонних систем розселення

250 - 500

2,0

1

2

3

4

5. Багатофункціональні міста обласного підпорядкування, крупні адміністративні, наукові, економічні, організуючі і культурні центри, центри областей.

Центри обласних систем розселення

500 - 1000

2,5

6. Центри областей багатофункціональні міста обласного підпорядкування, найкрупніші адміністративні, наукові, економічні, організуючі і культурні центри.

Центри міжобласних систем розселення

вище 1000*

3,0

7. Столиця України - м. Київ

5,0

*До цього типу міст відноситься також м. Львів, чисельність населення якого на 1.01.95 р. - 805,9 тис. чол.

Таблиця 3. Коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів, розташованих в приміських зонах великих міст (Кр2)

Чисельність населення міст - центрів (тис. чол.)

Значення коефіцієнта

100 - 250

1,1

250 – 500

1,2

500 – 1000

1,3

1000 і більше

1,4

Таблиця 4. Коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів, які мають статус курортів (Кр3)

Розміщення населених пунктів, що мають статус курортів

Значення коефіцієнта

на Південному узбережжі Криму

3,0

на Південію-східному узбережжі Криму

2,5

на Західному узбережжі Крим)

2,2

на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей

2,0

у гірських та передгірних районах Закарпат­ської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей

2,3

в інших курортних населених пунктах

1,5

Таблиця 5. Орієнтовні показники зональних факторів місцерозташування земельної ділянки щодо центру населеного пункту, концентрованих місць прикладення праці і місць масового відпочинку населення

Групи населених пунктів (тис. чол.)

Радіуси впливу зональних факторів

рів

І

II

Ш

IV

V

VI

Найкрупніші понад 1000

15

1.5

25

3,5

35

5

40

8

45

10

60

12

Крупні від 500 до 1000

15

1.5

25

3.5

35

5

40

8

45

10

60

12

і

більше

Великі від 250 до 500

15

1.5

25

3.5

35

5

45

8

60

10

-

Середні від - 100 до 250

15

1,5

25

3.5

35

5

45

8

_

-50 до 100

-

15

1.5

25

3.5

30

5

45

8

-

Малі від 20 до 50

-

15

1.5

-

25

3.5

40

6

-

До 20

-

-

15

1.5

-

30

5

-

Примітка: у чисельнику - витрати часу у хвилинах, у знаменнику - відстань у км.

Таблиця 6. Коефіцієнти, які враховують зональні фактори місцерозташування земельної ділянки (Км2)

Групи населених пунктів (тис.чол.)

Розрахункові зони містобудівної цінності

II

II

Ш

IV

V

VI

Найкрупніші понад 1000

22,2

1,75

1,25

0,87

0,62

0,37

Крупні

від 500 до 1000

22,2

1,75

1,25

0,87

0,62

0,37

Великі

від 250 до 500

22,2

1,75

1,25

0,87

0,62

-

Середні

від 50 до 250

-

-

1,75

1,25

0,87

0,62

-

Малі

від 20 до 50

1,75

-

0,87

0,62

-

До 20

-

-

1,25

-

0,62

-

Примітка. Загальний коефіцієнт цінності (К31) по кожній розрахунковій зоні визначається шляхом складання окремих коефіцієнтів якості цих зон (таблиця 6), що враховують їх розташування стосовно центру населеного пункту, концентрованих місць прикладання праці і місць масового відпочинку населення з урахуванням відносної значимості кожного з них: центр населеного пункту - 0,45; концентровані місця прикладання праці - 0,35; місця масового відпочинку населення - 0,20; для приморської смуги населених міст (500 - 700 м) коефіцієнт (Кз3) цінності території приймається таким, як і для зон стосовно їх розміщення відносно міського центру.

При цьому: в ядрі центру і крупніших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення (в залежності від їх категорії) наведені в табл. 6 величини коефіцієнтів можуть бути збільшені у 1,5-3 рази (Кз2).

Загальний коефіцієнт (Км3) враховує особливості місцерозташування земельної ділянки в межах відповідної зони містобудівної якості і розраховується на основі застосування локальних коефіцієнтів за формулою:

Км3 = Кл1 · Кл2 · Кл3 · Кл4 · Кл5 · Кл6, (13)

де: Кл1 - локальний коефіцієнт за територіально-планувальними умовами;

Кл2 - локальний коефіцієнт за інженерно-геологічними умовами;

Кл3 - локальний коефіцієнт за історико-культурними умовами;

Кл4 - локальний коефіцієнт за природно-ландшафтними умовами;

Кл5 - локальний коефіцієнт за санітарно-гігієнічними умовами;

Кл6 - локальний коефіцієнт за рівнем облаштування території.

Значення локальних коефіцієнтів визначаються по кожному населеному пункту, виходячи з його особливостей, а для розрахунків використовуються коефіцієнти, наведені в табл. 7 - 12.

В населених пунктах (в основному з чисельністю населення до 20 тис. жителів), які не мають централізованих інженерних мереж і розвиненої соціальної інфраструктури, грошова оцінка 1 м2 земельної ділянки визначається з урахуванням коефіцієнтів відносної якості окремих частин його території за формулою:

Цн = 2В · Кф · Кв, (14)

де Цн, В, Кф- за формулою;

Кв - коефіцієнт відносної якості окремих частин території населеного пункту (табл. 13).