51. Сутність перехідної економіки. Основні моделі та зміст перетворень в економіці. Особливості ринкових реформ в Україні.

Виникнення перехідних економік у суспільстві є закономірним явищем розвитку економічних систем. Економічна система, як будь-яке об’єктивне явище суспільного життя, проходить етапи становлення, досягнення зрілості, старіння й відмирання, тобто заміни на нову систему. В такому процесі стадія відмирання водночас стає стадією становлення нової системи. У цей період економіка перебуває у перехідному стані.

Це означає, що економічна система, досягнувши своєї зрілості, під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів починає вичерпувати ресурси свого самовідтворення. Оскільки економічна, насамперед виробнича діяльність не може зупинятися, починається процес зародження і формування елементів нової системи, що функціонують одночасно і поряд з елементами існуючої. Такий стан триває до того моменту, коли нова економічна система витісняє стару і перетворюється на панівну економічну систему, що досягла своєї зрілості, її подальший розвиток здійснюється на власній основі. Протягом цього періоду економіка носить перехідний характер.

Отже, перехідна економіка — це особливий етап в еволюції економіки, коли вона функціонує під час переходу суспільства від одного історичного ступеня до іншого. Вона характеризує проміжний стан суспільства, епоху соціально-економічних і політичних перетворень. Звідси й особливий характер перехідної економіки, що відрізняє її від економіки, що функціонує на власній основі, або звичайної економіки. Найхарактернішим для неї є дія двох типів економічних форм і зв’язків — відмираючих, притаманних старій системі, і нових, зростаючих, що є основою формування нової економічної системи.

Перехідна економіка характеризується рядом ознак. По-перше, їй притаманне переважання особливих перехідних економічних форм. Для перехідної економіки характерна наявність поєднання старого і нового, тобто старих і нових економічних форм і зв’язків. Вони, будучи по суті перехідними, не можуть бути законсервовані, їх найхарактерніша суть у змінюваності, зумовленій боротьбою старих і нових економічних зв’язків і відносин. Причому нові відносини та зв’язки поступово відтісняють старі, замінюючи їх. Тому перехідні економічні форми свідчать про спрямованість розвитку економіки в перехідний період та про його необоротність.

Другою ознакою перехідної економіки є її нестійкість. Третьою ознакою перехідної економіки е альтернативний характер розвитку. Він полягає у тому, що результати розвитку перехідної економіки багатоваріантні. Альтернативність зумовлена її природою, що полягає у поєднанні елементів старого і нового типів економічної системиДля перехідної економіки властива також; історичність. Ця ознака зумовлена двома обставинами. По-перше, перехідна економіка носить обмежений характер у часовому вимірі, тобто має визначений початок і кінець. По-друге, перехід відбувається у певну історичну епоху. Перехід від традиційної до індустріальної ринкової економіки здійснюється в одну історичну епоху, тоді як перехід від командної економіки до ринкової — в іншу. При цьому різні й вихідні етапи, і кінцеві результати, і суперечності у суспільстві. Залежно від історичних умов навіть загальні для перехідної економіки закономірності виступають у різних формах.Перехідна економіка характеризується також інерційністю відтворення. Суть інерційності й полягає у забезпеченні спадковості перехідної економіки з вихідним етапом і поступової трансформації в нову цілісну систему. Інерційність відтворення об’єктивно зумовлює неможливість зворотної еволюції перехідної економіки.Ще одна риса перехідної економіки — інтенсивний переважаючий розвиток нових економічних форм і відносин. Вони виникають у надрах старої системи і в силу інерційності відтворення починають розвиватися швидше, інтенсивніше порівняно із старими

Такі найхарактерніші ознаки перехідної економіки. За характером перехідних процесів можна виділити два її типи. Перший тип — природно-еволюційний, що характеризується природним ходом історичної еволюції і притаманний глобальним перехідним процесам у межах усього світового господарства. Заміна однієї економічної системи на іншу при цьому відбувається виключно під впливом об’єктивних економічних закономірностей без втручання зовнішніх по відношенню до економіки сил.Другий тип — реформативно -еволюційний. Для нього характерним є регулювання перехідних процесів у певному напрямі на основі свідомо створюваних програм регулювання суспільства. За допомогою таких програм створюється можливість прискорення природних процесів переходу до нової системи без ігнорування об’єктивних закономірностей. При цьому успіх реформування залежить значною мірою від того, наскільки пізнані такі закономірності і як вони враховані у реформаторських програмах. До цього типу належить перехід від командної до ринкової економіки, що характерно й для України.