МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
22.10.2012  № 940
	Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  3 січня 2013 р.  за № 54/22586

Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України

Відповідно до пункту 21 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України, статей 2 та 10 Закону України “Про міліцію”, Кримінального кодексу України, Указів Президента України від 18 лютого 2002 року № 143 “Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” та від 08 липня 2002 року № 624 “Про вдосконалення системи інформування про стан Збройних Сил України та інших військових формувань”, з метою забезпечення організації реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення і події та оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Інструкцію з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що додається.

1.2. Інструкцію про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, що додається.

2. Головним управлінням, управлінням МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі - ГУМВС, УМВС), Департаменту матеріального забезпечення, Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, Головному штабу вжити заходів щодо максимального забезпечення чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ:

2.1. Необхідними для оперативного реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення та події спеціальними засобами, засобами зв’язку, витратними матеріалами і озброєнням, оперативною, криміналістичною та іншою технікою.

2.2. Автотранспортом із розрахунку один автомобіль на кожну слідчо-оперативну групу, один автомобіль на кожну оперативну групу, для кожного міськрайліноргану, як мінімум, ще один автомобіль (для апарату ГУМВС, УМВС - не менше двох) для виконання інших завдань, а також пально-мастильними матеріалами (без установлення ліміту) та забезпечити встановлення на цих автомобілях відеореєстраторів з подальшим зберіганням інформації в черговій частині протягом 30 діб. Заборонити використання автотранспорту, закріпленого за черговою частиною, для виконання завдань, не пов’язаних з діяльністю добового наряду (конвоювання спецконтингенту, проведення слідчих дій, виставлення постів та заслонів під час уведення в дію оперативних планів).

2.3. Сучасними спеціальними системами документування мовленнєвої інформації для обов’язкової фіксації всіх телефонних розмов та радіопереговорів.

3. Начальникам ГУМВС, УМВС, управлінь територіальних командувань внутрішніх військ забезпечити негайне інформування телефоном чергової частини МВС України про вчинення кримінальних правопорушень, виникнення надзвичайних ситуацій або подій, зазначених у пунктах 42, 43, 55, 57-59 Переліку кримінальних правопорушень, інших правопорушень, надзвичайних ситуацій та інших подій, інформація про які подається до МВС України, головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, Головного управління внутрішніх військ МВС України, наведеного у додатку 1 до Інструкції про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, з подальшим наданням уточненої інформації.

4. Головному управлінню внутрішніх військ щокварталу до 20 числа першого місяця наступного кварталу подавати за належністю інформаційно-аналітичні матеріали про стан підрозділів внутрішніх військ згідно з Указом Президента України від 08 липня 2002 року № 624.

5. Керівникам структурних підрозділів МВС України, начальникам ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів, управлінь територіальних командувань, командирам з’єднань та військових частин внутрішніх військ МВС України, ректорам вищих навчальних закладів МВС України в місячний строк організувати вивчення особовим складом цього наказу та додатків до нього, прийняти заліки і керуватися ним у службовій діяльності.

6. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МВС України від 04 жовтня 2003 року № 1155 “Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01 березня 2004 року за № 259/8858 (зі змінами).

7. Головному штабу забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

8. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра та заступників Міністра відповідно до розподілу обов’язків.

9. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр  генерал внутрішньої  служби України	В.Ю. Захарченко
ПОГОДЖЕНО:  Заступник  Генерального прокурора України  Заступник Голови Служби безпеки України  Заступник Міністра надзвичайних ситуацій України  генерал-майор служби цивільного захисту		Ю. Ударцов  В. Породько  В. Квашук

	ЗАТВЕРДЖЕНО  Наказ МВС України  22.10.2012  № 940
	Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  3 січня 2013 р.  за № 54/22586

Інструкція з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події і. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція регламентує діяльність органів і підрозділів внутрішніх справ з питань реагування на заяви, повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події (далі - кримінальні правопорушення та інші події).

1.2. Основні завдання органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події:

1.2.1. Негайне реагування на всі кримінальні правопорушення та інші події, направлення на місця подій сил і засобів, необхідних для захисту порушених конституційних прав громадян.

1.2.2. Підтримання постійної готовності сил і засобів органів внутрішніх справ до реагування.

1.2.3. Оперативне інформування чергових частин вищого органу внутрішніх справ (далі - ОВС) про отримані повідомлення.

1.2.4. Забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод і законних інтересів, попередження чи припинення правопорушень, виявлення та затримання осіб, які їх вчинили, усунення негативних наслідків правопорушень та інших подій.

1.2.5. Орієнтування всіх видів нарядів про вчинення кримінальних та інших правопорушень, прикмети осіб, які їх вчинили, об'єкти посягань.

1.2.6. Організація взаємодії ОВС з іншими правоохоронними органами під час реагування на кримінальні правопорушення та інші події.

1.2.7. Забезпечення особистої безпеки працівників міліції, організація їх навчання діям у типових та екстремальних ситуаціях.

1.3. Принципи діяльності ОВС щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події - оперативність, законність, ввічливість та поважливе ставлення до громадян.

1.4. Правовою основою діяльності ОВС щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події є Конституція України, закони України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти, у тому числі ця Інструкція.

Іі. Організація виїзду та прибуття працівників міліції на місця вчинення кримінальних правопорушень та інших подій

2.1. При надходженні до ОВС заяв чи повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події працівники чергових частин (далі - черговий) міськрайлінорганів з’ясовують час, місце, характер та інші обставини того, що сталося, організовують збір слідчо-оперативних груп (далі - СОГ), оперативних груп (далі - ОГ), інших нарядів та направляють їх на місця подій.

2.2. Час збору до виїзду:

для основних СОГ, ОГ та інших нарядів - до 5 хвилин;

для додаткових СОГ при чергуванні за місцем служби - до 5 хвилин;

для СОГ при чергуванні за місцем проживання - до 20 хвилин;

для начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі - ГУМВС, УМВС), міськрайлінорганів, керівників органів досудових розслідувань або осіб, які виконують їх обов'язки, - до 5 хвилин у робочий час (згідно з внутрішнім розпорядком дня ОВС) та до 20 хвилин - у неробочий час;

для відповідальних по ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганах - до 5 хвилин у робочий час (згідно з внутрішнім розпорядком дня ОВС), а при чергуванні за місцем проживання - до 20 хвилин;

для інших працівників міліції - до 20 хвилин у робочий час (згідно з внутрішнім розпорядком дня ОВС) та до 40 хвилин - у неробочий час.

2.3. Загальний строк прибуття працівників міліції на місця вчинення кримінальних правопорушень та інших подій не повинен перевищувати часу збору до виїзду та часу, мінімально необхідного для подолання відстані від ОВС до місця події (з урахуванням особливостей місцевості, погодних та дорожніх умов).

Для нарядів патрульно-постової та дорожньо-патрульної служб, груп швидкого реагування (далі - ГШР) при несенні служби на маршруті згідно з планом єдиної дислокації - негайно, при перебуванні в місці дислокації підрозділу на момент отримання повідомлення - до 5 хвилин. Час їх прибуття на місце події - до 20 хвилин (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля по місту - 40-50 км/год).

2.4. Старший наряду (СОГ, ОГ, ГШР, наряду патрульно-постової та дорожньо-патрульної служб), який перший з’явився на місці події, негайно інформує чергову частину ОВС про час фактичного прибуття.

Черговий вносить інформацію про час виїзду та прибуття нарядів на місця подій до відповідної інтегрованої інформаційно-пошукової системи ОВС.

2.5. Начальники ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів з метою забезпечення виконання вимог пункту 2.1 цього розділу визначають за кожним ОВС необхідну кількість СОГ, ОГ та інших нарядів, їх склад і режим роботи (з урахуванням соціально-економічної та криміногенної ситуації, інших особливостей регіону).